Спеціальні потреби

Актуально

1200 українців очікують на спецрейси зі США, які зможуть повернути їх додому

15 травня з Нью-Йорка має вилетіти черговий спецрейс, який доправить до Києва ще 68 українців. Те, що рейс пропонує таку обмежену кількість місць, викликало обурення серед українців, які, через закриття авіаційного сполучення, не можуть повернутися додому. Адже, як повідомили «Голосу Америки» в прес-службі Посольства України в США, наразі в базі звернень на повернення зі США залишається ще близько 1200 громадян.

Серед тих, хто не може повернутися додому інваліди та літні люди, у яких закінчуються ліки, жінки на останніх місяцях вагітності. Ірина Бондаренко також хотіла би повернутися в Україну. В інтерв’ю «Голосу Америки» вона розповіла, що планувала повертатися в Київ 10 травня, у неї заздалегідь був придбаний квиток: «У мене старенька мама в Україні, я маю право проживання в США, але план був полетіти, бо я маму вже півроку не бачила». Ірина намагалася взяти квиток на рейс 15 травня, але місця були розкуплені за півгодини.

Люди були настільки засмучені тим, що місць виявилося так мало, що навіть збиралися писати звернення до української влади з вимогою евакуювати їх. З власних джерел «Голосу Америки» вдалося дізнатися, що з самого початку рейс 15 травня планувався як вантажний, але потім авіакомпанія МАУ вирішила взяти пасажирів на частині маршруту з Нью-Йорка до Києва.

Евакуаційні рейси здійснюються авіакомпаніями на власний комерційний ризик
МАУ

У відповіді на запит «Голосу Америки» прес-служба МАУ підтвердила, що рейс – вантажний, у літаку демонтовано пасажирські крісла. Тому на продаж було надано лише 68 місць. Саму ситуацію з рейсом в МАУ пояснюють економічною доцільністю: «Евакуаційні рейси здійснюються авіакомпаніями на власний комерційний ризик. Вони жодним чином не сплачуються і не організовуються з боку державних органів, посольств або консульств. Тому діяльність із організації та планування даних рейсів формується виключно із можливостей компанії».

Ірина Бондаренко
Ірина Бондаренко

Після того, як обурення українців, які не змогли взяти квитки на літак через обмежену кількість місць, у соцмережах та спеціальному телеграм-каналі «Додому з США» зростало, з’явилася інформація про ще один спецрейс з Нью-Йорка, який запланований на 20 травня. Як повідомили «Голосу Америки» в прес-службі Посольства України в США, цей рейс - повноцінний на 265 місць. Квитки розкупили за кілька днів. Ірина Бондаренко встигла придбати квиток, проте, її дивує висока ціна.

«Мій звичайний квиток в один бік був взятий за 500 доларів, це нормальна ціна МАУ в один бік, зараз беруть 800, на якій підставі?» - обурюється пасажирка.

Прес-служба МАУ пояснила «Голосу Америки», що при здійсненні спецрейсів літаки прямують до аеропорту призначення порожніми. «Відповідно, вартість такого перевезення розраховується за собівартостю польоту в обидві сторони. Авіакомпанія сформувала фіксовані кінцеві ціни за кожним напрямком, забезпечивши оптимально доступну вартість перельотів у ситуації, що склалася. Для чартерних перевезень Міністерством інфраструктури анонсовано компенсацію перельоту «в один бік» з боку держави, проте такий компенсаторний механізм не був запропонований для евакуаційних рейсів», - додають у прес-службі.

Яна Клочко
Яна Клочко


Окрім завищених цін, клієнти МАУ розлючені тим, що компанія відмовляється повертати гроші за обсервацію, які були закладені у ціну квитка рейсу Маямі-Київ. Яна Клочко – одна з пасажирів літака, розповідає, що у вартість квитка входила обсервація, яка була обов’язковою умовою для тих, хто хотів повернутися додому. Вже по прильоту в Київ прикордонники запропонували два варіанти: обсервація або самоізоляція з використання додатку «Дій вдома». Більшість пасажирів обрали самоізоляцію. Коли ж вони почали звертатися до МАУ, щоб їм повернули кошти за обсервацію, якою вони не скористалися, у відповідь отримали відмову. «Мені повідомили, що вартість обсервації входила у вартість квитка, а згідно з правилами, вартість квитка, в тому числі і обсервація, не підлягає поверненню», - розповідає Клочко.

В прес-службі МАУ «Голосу Америки» повідомили, що авіакомпанія була зобов’язана забезпечити невластиві для своєї діяльності сервіси. Мова йде про забезпечення поселення пасажирів на обсервацію до спецзакладу та організацію пасажирського транспорту для перевезення пасажирів на місце обсервації. Забезпечення таких послуг було можливе лише за умови завчасної передплати, яка і була включена у вартість авіаквитків на рейсі Маямі-Київ як обов’язкової умови для перельоту. «Класифікувати поселення на обсервацію та перевезення як окремі додаткові сервіси не є можливим», - повідомили в прес-службі. Яна та низка інших пасажирів не погоджуються з поясненням компанії, називають ситуацію політикою, проти якої люди - безсилі.

ПОТРІБНІ ЩЕ РЕЙСИ

Бондаренко обурена тим, що наразі у влади немає зрозумілої стратегії повернення українців додому. «Один рейс, другий рейс, звідки вони випливають? Немає ніякої системи. У нас в групі є жінка на дев’ятому місяці вагітності, вона хоче народити в Україні, у багатьох закінчуються гроші», - додає Бондаренко.

З моменту оголошення карантину з США було організовано вже сім спеціальних перельотів.

В той же час в прес-службі МАУ повідомили, що квота для евакуаційних рейсів з США на період 12-22 травня вже вичерпана. Якщо буде послаблено карантинні обмеження, можливо будуть плануватися евакуаційні рейси, в тому числі – із США, після 22 травня.

Посольство України в США, в свою чергу, також постійно піднімає питання необхідності додаткових спецрейсів. З моменту оголошення карантину з США було організовано вже сім спеціальних перельотів.

Крім того, вітчизняним дипломатам вдалось зрушити з місця питання повернення українських моряків і членів екіпажів круїзних лайнерів, які знаходились біля узбережжя США. Компанії-судновласники відправляють їх кораблями до Європи чи Південно-Східної Азії, звідки їх забирають спецлітаки. «Таким же шляхом повертали і декількох громадян з Барбадосу. Окремим важливим питанням було повернення українських школярів, які навчались у США за програмою FLEX. Ми тут співпрацювали і з Державним департаментом, і з Посольством США в Україні. 202 дитини безпечно повернулись додому спецрейсами МАУ», - розповіли «Голосу Америки» в посольстві.

Дивіться також: Випускний у режимі соціального дистанціювання. Відео

Випускний у режимі соціального дистанціювання. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:33 0:00

Всі новини дня

"Ми не можемо дозволити Путіну виграти його війну", - Олаф Шольц у Давосі

Канцлер Німеччини Олаф Шольф під час Світового економічного форуму у Давосі, Швейцарія, 26 травня 2022. REUTERS/Arnd Wiegmann

"Треба, щоб Путін не виграв цю війну. І я переконаний, що він її не виграє, - про це канцлер Німеччини Олаф Шольф під час Світового економічного форуму у швейцарському Давосі. - Він уже зазнав поразки в усіх його стратегічних завданнях. Сьогодні захоплення Росією усієї України виглядає ще віддаленішим, ніж на початку війни, завдяки вражаючим оборонним силлям української армії і населення".

Крім того, німецький лідер підкреслив, що зараз питання у тому, коли Путін чітко усвідомить, що "продиктованого миру не буде". "Україна на це не погодиться. І ми також не погодимося".

Шольц також порівняв російську війну в Україні, яку Москва називає "спецоперацією", із жахами Другої світової, підкресливши, що протистояння російському імперіалізму - важливе не лише для майбутнього України, а й для всієї міжнародної спільноти. "Обіцянка "ніколи знову" - на кону", - сказав Шольц.

Раніше Голос Америки повідомляв, що міністерка закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс назвала небезпечними спроби "втихомирити" російську агресію: "На неї необхідно відповідати силою. Ми повинні бути непохитними у забезпеченні перемоги України військовою допомогою та санкціями".

Про необхідність поступок з боку Києва, щоб дозволити Володимиру Путіну "зберегти обличчя" під час укладання можливої мирної угоди з Україною, заявляли, зокрема, президент Франції Еммануель Макрон та колишній держсекретар США Генрі Кісінджер.

В Офісі президента України виключили можливість згоди Києва на припинення вогню у війні з Росією, допоки російська армія не залишить зайняті нею українські території.

При цьому, пише Радіо Свобода, Володимир Зеленський сказав, що, як і раніше, готовий зустрічатися з Путіним, але без попередніх умов та ультиматумів і лише особисто. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що така зустріч можлива лише для підписання документів, а не для обговорення будь-яких питань по суті.

У статті використано матеріали Reuters, Радіо Свобода, NYT

Українці чудово навчилися зменшувати збитки від російських кібернападів -  експерти США  

Фото для ілюстрації: REUTERS/Каспер Пемпель/IllustrationFILE

Схоже, що вторгнення Росії в Україну має непередбачуваний вплив у кіберпросторі — зменшується кількість атак програм-вимагачів.

«Ми спостерігаємо спад після українського вторгнення», - сказав Роб Джойс, директор з питань кібербезпеки Агентства національної безпеки США, на віртуальному форумі в середу, повідомляє кореспондент Голосу Америки Джефф Сельдін.

Джойс сказав що однією з причин зменшення атак програм-вимагачів після вторгнення 24 лютого, ймовірно, є покращення обізнаності та зміцнення заходів із захисту американських компаній. Він також пов’язав це із заходами, які Сполучені Штати та їхні західні союзники вжили проти Москви у відповідь на війну в Україні, пише Сельдін.

«Ми бачили, як злочинці в Росії скаржаться на те, що через дію санкцій та обмеження їхньої можливості використовувати кредитні картки та інші способи оплати, стало набагато складніше змусити західну інфраструктуру виконувати ці атаки [вимагання]», - сказав Джойс Групі кіберініціатив The Cipher Brief.

«Ми бачили, що це вплинуло на їхні операції, – додав він. - Це трохи знижує тенденцію».

Всього через кілька днів після того, як російські війська увійшли в Україну, представники американської кібербезпеки відновили свою інформаційну кампанію «Shields Up», заохочуючи компанії вжити додаткових заходів безпеки для захисту від потенційних кібератак з боку самої Росії або з боку злочинних хакерів, які працюють від імені Москви.

Але ці чиновники попереджають, що Росія все ще має можливість завдати більшої шкоди в кіберпросторі.

«Росія продовжує вивчати варіанти потенційних кібератак», – сказав Метью Хартман з Агентства кібербезпеки та безпеки інфраструктури на засіданні Торгової палати США минулого тижня.

«Ми бачимо ознаки прицілювання та спроби отримати доступ, - заявив він, зазначивши, що Росія наразі утримується від будь-яких серйозних кібератак проти Заходу. - Ми не знаємо, в який момент їхні розрахунки можуть змінитися».

Співробітники ФБР, які займаються кіберзахистом, припустили, що це лише питання часу, коли Кремль уповноважить кібератаки, спрямовані на критичну інфраструктуру США, зокрема проти енергетичного, фінансового та телекомунікаційного секторів.

США і представники НАТО в середу також попередили, що було б помилкою вважати, що оскільки немає «катастрофічних наслідків», Росія не намагалася використати свої кіберспроможності.

«Якщо ви подивитеся на Україну, вони зазнали значних атак. Те, що ми бачили, - це низка вірусів Wiper, сім-вісім різних або унікальних вірусів Wiper, які були вкинуті в екосистему України і сусідніх країн», - сказав Джойс.

Віруси Wiper – це віруси, які стирають пам’ять комп’ютера.

Це включало кібератаку на компанію супутникового зв’язку, що перешкоджала здатності українських військових спілкуватися та мала побічні ефекти по всій Європі.

Але за допомогою США та інших союзників Україні вдалося пом’якшити вплив нападів, сказав Джойс.

«Протягом кількох років українці перебували під загрозою та тиском, тому вони продовжували адаптуватися, вдосконалювати та розвивати свої навички, набувши здатність встановлювати хороший захист і, що не менш важливо, вони розробили чудову реакцію на інциденти", - сказав він.

Деякі експерти з кібербезпеки кажуть, що здатність реагувати може бути одним із найбільших результатів вторгнення.

«Стійкість має значення», - сказав Дмитро Альперович, засновник Silverado Policy Accelerator і колишній технологічний директор компанії з кібербезпеки CrowdStrike, на віртуальному форумі в середу.

«Українці навчилися добре відновлювати мережі, швидко пом’якшуючи збитки».

Ще один ключовий урок, за його словами, – це розуміння обмежень кібератак.

«Якщо у вас є кінетичні варіанти, якщо ви можете створити десь кратер, вивести з ладу підстанцію чи систему зв'язку, то ви надаєте цьому перевагу, - сказав Альперович. - Це найпростіше [робити], щоб завдати тривалої шкоди».

США не знімуть санкції з РФ за обіцянку розблокувати українські порти

Речник Державного департаменту США Нед Прайс, 10 березня 2022 року Фото Мануель Балче Ченета/Pool via REUTERS

"Ми не знімемо санкції у відповідь на пусті обіцянки, які ми постійно чуємо від Російської Федерації", - заявив речник Держдепу США Нед Прайс під час брифінгу в середу, 26 травня, у відповідь на прохання прокоментувати заяву Росії щодо деблокади українських портів у Чорному морі. Прайс скептично поставився до обіцянок Росії, зокрема через те, що "ця країна місяцями запевняла нас, що не має наміру проводити втогнення на територію сусіда і розв'язувати цю брутальну війну".

Як повідомляв Голос Америки, заступник міністра закордонних справ РФ Андрій Руденко в середу заявив про готовність надати гуманітарний коридор для вивезення зерна з України, але пов'язав це із послабленням режиму західних санкцій. Він також вказав, що санкції погіршують продовольчу кризу в світі, бо хоча вони прямо не стосуються продуктів харчування та добрив, "виникають складнощі з оплатою поставок, страхуванням, доступу російських кораблів до іноземних портів".

Нед Прайс назвав заяви Росії про продовольчу безпеку "низкою брехні та дезінформації". "Незважаючи на ці заяви, - вказав Прайс. - Санкції США не призвели до зривів аграрного експорту з Росії. Факт полягає в тому, що санкції США розроблені так, щоб дозволити експорт аграрних товарів та добрив з Росії". Посадовець зауважив, що саме своєю війною Росія дестабілізує ринок продовольства в світі.

"Існує одна країна, яка повністю здатна покласти край цій кризі — і це Росія", - додав посадовець.

Як повідомляв Голос Америки, США та західні союзники обговорюють можливості організації "коридорів безпеки" для експорту зерна з України. Міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс закликав міжнародну спільноту провести гуманітарну операцію з деблокади чорноморських портів.

Туреччина також проводить перемовини з Києвом та Москвою щодо створення коридору для експорту зерна з України, повідомляє Reuters з посиланням на інформацію від турецького посадовця.

В Україні ж скептично ставляться до можливості домовленості з Росією щодо деблокади. У своєму виступі на Всесвітньому економічному форумі в Давосі міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав "шантажем" такі заяви Росії і з жалем відзначив, що деякі країни допускають такий підхід. Кулеба також заявив, що Росії не можна довіряти, навіть якщо вона підпише гарантії безперешкодного проходження зерна через Чорне море.

Україна та Росія здійснюють третину світових поставок пшениці, Україна також є великим експортером кукурудзи, насіння соняшника та олії. Згідно з даними українського уряду, через блокування портів, в країні заблоковано більше 22 мільйонів тонн зерна.

"Бойові дії вже чинять опосередкований тиск на світові поставки зерна, - повідомляє Міністерство оборони Великої Британії. - Хоча загроза морської блокади продовжує обмежувати доступ торгових кораблів до українських портів, дефіцит поставок, що виник в результаті, збільшить ціну багатьох важливих товарів".

Попри достатню увагу до проблеми, "остаточно глибину трагедії" ще не усвідомлено, сказав у коментарі Голосу Америки представник України в ООН Сергій Кислиця. Він закликав вирішити проблему розблокування українських портів впродовж наступних двох місяців, "щоб уникнути трагедії".

Про важливість забезпечити поставки зерна на світові ринки говорять у США. "Вимога вирішити це надходить з усього світу. Ця їжа має потрапити на ринки. І Росія має це чути голосно і чітко. Тому ми шукаємо засоби та механізми, за допомогою яких це можна зробити. Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй дуже задіяний у цьому процесі", - заявляв держсекретар США Ентоні Блінкен під час візиту до Українського інституту Америки в Нью-Йорку минулого тижня.

Європейські країни прагнуть розширити можливості вивезення зерна з України залізницею, автомобільними та внутрішніми водними шляхами, але цього недостатньо для вивезення необхідних обсягів продовольства. Про це в інтерв'ю Голосу Америки сказала депутатка Верховної Ради України Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка наразі перебуває в Давосі. Вона закликала надати Україні зброю для розблокування портів, адже, зауважила політикиня, дипломатичний шлях деблокади залежатиме від Росії і тому довіра до нього є невеликою.

Дивіться також: Американські фермери скаржаться, що зросла собівартість вирощення їх продукції. Відео

МЗС Британії: російську агресію можна зупинити лише силою

Міністр закордонних справ Великобританії Ліз Трасс виступає з промовою в Mansion House в Лондоні, Великобританія, 27 квітня 2022 року. REUTERS/Hannah McKay

Міністр закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс вважає небезпечними спроби «втихомирити» президента Росії Володимира Путіна.

«Російську агресію не можна втихомирити. На неї необхідно відповідати силою. Ми повинні бути непохитними у забезпеченні перемоги України військовою допомогою та санкціями. Тепер ми вже не можемо прибрати ногу з педалі газу», – цитує Ліз Трасс російська служба Бі-бі-сі.

Заходу, за її словами, слід зробити висновки з недавньої історії, коли Путін, добившись від західних країн різних поступок, нападав на Грузію, а згодом на український Крим та Донбас.

Глава естонського уряду Кая Каллас також застерегла європейських колег від демонстрації Путіну будь-якої слабкості.

«Мир, укладений на поганих умовах для України, означатиме поганий мир для всіх нас. Усі ці, начебто, дрібні поступки агресору ведуть до великих війн», – заявила вона.

Заяви прозвучали на тлі дискусії, яка розгорнулася у західних ЗМІ та експертних спільнотах щодо перспектив завершення війни в Україні. Так, на форумі в Давосі та в колонках низки ЗМІ прозвучали пропозиції поступитися Росії частиною української території, щоб якнайшвидше закінчити війну.

Про можливість і навіть необхідність поступок з боку Києва, щоб дозволити Володимиру Путіну «зберегти обличчя» під час укладання можливої мирної угоди з Україною, заявляли деякі впливові чинні та колишні політики – зокрема, президент Франції Еммануель Макрон та колишній держсекретар США Генрі Кісінджер.

В Офісі президента України виключають можливість згоди Києва на припинення вогню у війні з Росією доти, доки російська армія не залишить зайняті нею українські території.

Дивіться також: Україна - у центрі головних дискусій Всесвітнього економічного форуму у Давосі. Відео

Україна - у центрі головних дискусій Всесвітнього економічного форуму у Давосі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:18 0:00

«Якщо ми не отримаємо важкі озброєння, нас вбивають», каже Україна західним партнерам

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України, на Всесвітньому Економічному форумі у Давосі в Швейцарії. 25 травня 2022 р.

Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба скористався участю у Всесвітньому Економічному форумі у Давосі, щоб наголосити на важливості міжнародної допомоги Україні важкими озброєннями, в той час як російська армія веде наступ на Донбасі.

Ті бої з застосуванням танків, авіації та артилерії український міністр назвав надзвичайно кривавими і порівняв їх з баталіями Другої Світової війни, підкресливши, що «насправді ніхто у світі не може собі чітко уявити, що там відбувається».

Людей вбивають: солдатів, цивільних. Знищують міста і села.
Дмитро Кулеба

Дмитро Кулеба наголосив, що зараз Росія має перевагу у кількості важких озброєнь і сказав, що Київ каже міжнародним партнерам про нагальну потребу надання Україні важких озброєнь, а особливо систем залпового ракетного вогню.

«Будьмо чіткими, якщо ми не отримаємо важкі озброєння, то нас вбивають… Ті країни, які затягують питання щодо надання Україні важких озброєнь повинні зрозуміти - кожен день, який вони витрачають, вирішуючи, зважуючи різні доводи, про те, робити це чи ні, людей вбивають: солдатів, цивільних. Знищують міста і села. Бо, якщо Росія має системи залпового ракетного вогню, щоб накрити село і зрівняти його з землею, а ми не маємо, щоб знищити російські позиції і не дати їм цього зробити, то це все», - сказав міністр аудиторії.

Він відкинув закиди, що Україна вимагає надто багато і заявив, що будь-яка держава на місці України «навіть Німеччина, вимагала б від усіх ще більше».

Кулеба окремо згадав Німеччину - найбільшу країну ЄС з огляду на повідомлення про затягування з обіцяною німецькою збройною допомогою Україні, але подякував Берліну за, те, що вже зроблено.

«Зараз Кремль зосереджений на війні, а не на дипломатії»

Відповідаючи на запитання про можливість переговорів України з Росією, Дмитро Кулеба сказав, що українська сторона завжди готова сісти за стіл, але висловив думку, що Росія буде готова до припинення вогню лише тоді, коли відчуватиме загрозу поразки у війні, «а до того часу війна триватиме».

Ми вітаємо будь-які плани, які не передбачають встановлення нової контактної смуги, чи поступок з боку України стосовно нашої територіально цілісності.
Дмитро Кулеба

Про теперішні російські вимоги до України Кулеба сказав, що «це цькування а не дипломатія. Ми це не приймаємо».

Оцінюючи виголошувані політиками у Європі та міжнародними коментаторами ідеї щодо шляхів припинення війни, міністр підкреслив, що «Україна не буде підтримувати жодні плани, які би заморожували теперішню ситуацію».

«Ми вітаємо будь-які плани, які не передбачають встановлення нової контактної смуги, чи поступок з боку України стосовно нашої територіально цілісності. Все інше відкрите для обговорення», - сказав Дмитро Кулеба.

Український урядовець подав так звані Мінські угоди, досягнуті з Росією за посередництва Німеччини та Франції після 2014 року, як приклад поганих домовленостей, які не означали мирного врегулювання і навіть не досягли припинення вогню на сході України впродовж усіх років до початку нового вторгнення Росії 24 лютого 2022 р.

Україна - у центрі головних дискусій Всесвітнього економічного форуму у Давосі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:18 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG