Спеціальні потреби

Актуально

Більше 300 українських лікарень зможуть модернізувати обладнання, завдяки новій допомозі Світового банку, - Качур

30 квітня, Рада директорів Світового банку одноголосно затвердила додаткове фінансування до України.

Йдеться про два проекти: Модернізація системи соціальної підтримки населення (150 мільйонів доларів США) та Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей (135 мільйонів доларів США). Про це Українській службі «Голосу Амирики» розповів представник України в Раді директорів Світового банку Роман Качур.

Більше 300 лікарень в 8 областях України отримають кошти в рамках проекту по охороні здоров’я, на модернізацію та закупівлю обладнання
Роман Качур

«Уряд домовився про збільшення розмірів фінансування на 50 та 35 мільйонів доларів, а також про можливість використання частини коштів на фінансування невідкладних потреб для подолання наслідків пандемії короновірусу», - говорить Качур

Більше 300 лікарень в 8 областях України отримають кошти в рамках проекту по охороні здоров’я, на модернізацію та закупівлю обладнання, повідомив посадовець.

«Кошти проекту соціальної підтримки дозволять прискорити та збільшити виплати соціальних допомог, а також надати гранти на започаткування власного малого бізнесу», - наголошує Качур.

50 мільйонів доларів з коштів нової програми дозволять збільшити розмір та пришвидшити виплату допомоги в рамках програми державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям та програми житлових субсидій. Одноразові виплати будуть також надаватися літнім людям та одержувачам соціальної допомоги у зв'язку з інвалідністю, йдеться у повідомленні Світового банку.

«Тисячі українських сімей вже мають складнощі із оплатою комунальних послуг через втрату доходів. Пенсіонери не можуть дозволити собі купувати навіть найнеобхідніші ліки та продукти харчування через ріст цін. Важливо допомогти цим людям шляхом прискорення соціальних виплат та підвищення їхньої адресності», - зазначив Алекс Кремер, виконуючий обов’язки Директора Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України.

Кошти також підуть на підтримку малого бізнесу в Україні в рамках проекту «Рука допомоги».

Дивіться також: Як бізнес українських автомеханіків виживає у США в умовах карантину. Відео

Як бізнес українських автомеханіків виживає у США в умовах карантину. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:01 0:00

Всі новини дня

Російська війна проти України сколихнула Європу та спровокувала безпрецедентну кризу, - звіт про стан демократії в світі

Мешканець Херсона знімає російський прапор із білборда у звільненому Херсоні. Фото зроблене 14 листопада 2022 року. Фото: AP/Efrem Lukatsky

Близько половини демократичних країн Європи, 43%, зазнали «ерозії» демократичних цінностей, а російська війна проти України сколихнула Європу та призвела до безпрецедентної кризи, яка загрожує миру та стабільності, що тривалий час сприймались як належне. Про це йдеться у щорічному звіті про стан демократій у світі Міжнародного інституту демократії та підтримки виборів, організації зі штаб-квартирою у Стокгольмі.

«Демократичні цінності та інституції все частіше розглядаються як фундаментальна перешкода російському іредентизму та неоколоніалізму, зокрема, в Україні, а також у більшості країн регіону», - заявляють автори звіту. Опір українського народу російській агресії, протистояння жінок в Ірані теократичній диктатурі та відмова населення М’янми від повернення до військового правління у звіті називають свідченням того, що «самовизначення, свобода та демократія є універсальними прагненнями».

Демократичні цінності та інституції все частіше розглядаються як фундаментальна перешкода російському іредентизму та неоколоніалізму, зокрема, в Україні, а також у більшості країн регіону
звіті про стан демократій у світі Міжнародного інституту демократії та підтримки виборів

У Міжнародному інституті демократії та підтримки виборів наголошують, що Україна є серед країн, які вкорінюють національну ідентичність та суверенітет в своїх демократичних інституціях. «Вони активізували боротьбу з усіма видами російського втручання, від кампаній з дезінформації до прямого військового втручання», - мовиться у звіті.

В організації наголошують на важливості зміцнення єдності в Європі: «Ядерні погрози президента Путіна а також його стратегія використання європейської потреби в енергії як зброї потребують зміцнення єдності в регіоні».

У звіті наводять також дані Євробарометра (європейської служби соціологічних опитувань), відповідно до яких захист демократії та її цінностей став більш важливим для європейців саме після російського вторгнення в Україну. Наразі саме захист демократії та її цінностей згадується як найважливіша цінність, яку мають захищати європейські інституції.

У глобальному звіті про стан демократії наголошують, що кількість країн, які рухаються до авторитаризму, більш ніж удвічі перевищує кількість країн, які рухаються до демократії, і що авторитарні режими в усьому світі посилили репресії, а 2021 рік став найгіршим роком для демократії у світі.

«Ще ніколи не було настільки термінової необхідності для демократій відреагувати, щоб продемонструвати своїм громадянам, що вони можуть створювати нові інноваційні соціальні контракти, які об’єднують людей, а не роз’єднують», - заявив генеральний секретар Міжнародного інституту демократії та підтримки виборів Кевін Касас-Замора.

В організації наголосили, що сьогодні «світ перебуває на критично важливому роздоріжжі», наголосивши на необхідності заходів, спрямованих на підтримку демократії у світі.

Як раніше повідомляв Голос Америки, вторгнення Кремля в Україну ще сильніше погіршило загрози для свободу інтернету, йшлось у дослідженні «Дому Свободи» (Freedom House), правозахисної організації з центром у США.

У звіті мовилось, що свобода інтернету в усьому світі падає 12-й рік поспіль, і саме Росія зазнала найрізкішого падіння, відколи Кремль активізував свої зусилля з придушення внутрішньої опозиції та незалежних ЗМІ після повномасштабного вторгнення в Україну

Дивіться також: НАТО посилить підтримку України – підсумки першого дня зустрічей у Бухаресті. Відео

НАТО посилить підтримку України – підсумки першого дня зустрічей у Бухаресті. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:28 0:00

«Путін не зацікавлений у змістовній дипломатії», – Ентоні Блінкен. Відео

«Путін не зацікавлений у змістовній дипломатії», – Ентоні Блінкен. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:44 0:00

«Російські дикунські атаки проти мирних жителів в Україні – останній приклад того, що зараз президент Путін не зацікавлений у змістовній дипломатії. Що не будучи здатним стерти українську незалежність, він спробує примусити Україну до замороженого конфлікту», – держсекретар США Ентоні Блінкен.

Китай має 400 ядерних боєголовок, йдеться в звіті Пентагону

Архівне фото Xinhua News Agency: Китайський військовий літак бере участь в навчаннях поблизу Тайваню, серпень 2022 року. Звіт Пентагону вказує на те, що Китай збільшив "небезпечну" військову поведінку щодо США та союзників

Пентагон у новій доповіді попереджає, що Китай має понад 400 ядерних боєголовок, і майже подвоїв свій ядерний арсенал лише за два роки, а китайські військові посилили «небезпечну» та «непрофесійну» військову поведінку щодо Сполучених Штатів та союзників у регіоні, особливо щодо Тайваню.

Згідно з оприлюдненим у вівторок щорічним звітом Пентагону «Військова потужність Китаю», прискорення ядерної експансії Китаю може призвести до того, що Пекін матиме близько 1500 боєголовок до 2035 року.

Ядерний арсенал Сполучених Штатів із приблизно 3800 боєголовками в активному стані все ще значно перевищить китайський.

Ракетні сили Народно-визвольної армії (PLARF) запустили приблизно 135 балістичних ракет для випробувань і тренувань у 2021 році, «більше, ніж решта світу разом, за винятком використання балістичних ракет у зонах конфлікту», йдеться у звіті. Він також продовжив будівництво трьох сховищ для міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), які міститимуть щонайменше 300 нових шахт для МБР.

Звіт Пентагону базувався на інформації про військовий потенціал Китаю, зібраній до грудня 2021 року, але також враховував деякі важливі події 2022 року, зокрема війну Росії в Україні та візит спікера Палати представників Ненсі Пелосі на Тайвань у серпні, за словами високопоставленого чиновника оборони.

Бредлі Боумен, ветеран і старший директор Центру військової та політичної влади Фонду захисту демократій, сказав, що «кількість і якість» китайських ракет «викликають особливе занепокоєння».

«Якщо поглянути на спроможність і потужність ракетного арсеналу Китаю, від цього перехоплює дух», — сказав Боумен, додавши, що військова модернізація Китаю «методично й навмисно зосереджувалась на розробках для перемоги над Сполученими Штатами».

Південнокитайське море

Китай також збільшив кількість «небезпечних і непрофесійних» зіткнень з військом США та союзників а також партнерів в регіоні, включаючи Австралію.

"Ми бачили більше агресивних дій в Індо-Тихоокеанському регіоні, в ключаючи ті, які ми оцінюємо як небезпечні", - сказав високопоставлений чиновник оборони і навів приклади вищого пілотажу літаків, скидання об'єктів.

У вівторок Китай заявив, що «відстежив і витіснив» військовий корабель США з вод поблизу островів Спратлі в Південнокитайському морі. Пекін вважає більшу частину багатого ресурсами моря своєю територією — незважаючи на територіальні претензії інших країн — і створив сотні гектарів штучних островів, щоб підтвердити свої претензії.

Військово-морські сили США підтвердили Голосу Америки, що ракетний крейсер USS Chancellorsville у вівторок провів операцію «Свобода судноплавства» (FONOP) поблизу островів Спратлі, але назвали заяву Китаю про цю місію «неправдивою».

"USS Chancellorsville (CG 62) провів цей FONOP відповідно до міжнародного права, а потім продовжив виконувати звичайні операції у водах, де діє свобода відкритого моря", - йдеться в заяві ВМС.

"Сполучені Штати захищають право кожної країни літати, плавати та діяти там, де це дозволено міжнародним правом, як це зробив тут USS Chancellorsville. Жодні твердження КНР не стримають нас", - додали у ВМС, описуючи претензії Китаю на острови Спратлі як «надмірні» та «нелегітимні».

США часто проводять ці операції в Південнокитайському морі, щоб кинути виклик територіальним претензіям Китаю та інших країн і сприяти вільному проходу через міжнародні води, які перевозять половину світового торговельного флоту вартістю трильйони доларів щороку.

Міжнародний суд у Гаазі постановив, що Китай не має історичного права власності на Південнокитайське море, але Пекін проігнорував це рішення.

"Нова звична ситуація" щодо Тайваню

Китай заявив, що хоче мати можливість контролювати Тайвань, за потреби силою, до 2027 року, і офіційні особи помітили «підвищений рівень нової, залякуючої та примусової діяльності» навколо острова. Китай вважає Тайвань своєю провінцією.

«Я не вважаю вторгнення неминучим. Я думаю, що ми бачимо, що КНР (Китайська Народна Республіка) встановлює щось на кшталт нової норми з точки зору рівня військової активності навколо Тайваню після візиту спікера", - сказав високопоставлений чиновник оборони журналістам у Пентагоні.

Китай здійснив велику кількість ракетних запусків і демонстрацій сили навколо Тайванської протоки під час і відразу після поїздки Пелосі, яка, за словами спікера, була зроблена для того, щоб «підтримати» демократичний острів і виконувати зобов’язання США перед Тайванем взяті за законом 1979 року.

Відтоді Китай зменшив кількість агресивних дій навколо Тайваню, але не знизив агресивну поведінку до рівня, який був до її візиту.

«Ви знаєте, переходи через центральну лінію протоки дедалі більше стають звичними. Навпаки, раніше КНР залишала це для відносно рідкісних випадків, коли вони хотіли надіслати потужний політичний сигнал», — сказав високопосадовець оборони США.

Минулого тижня в Камбоджі міністр оборони Китаю Вей Фенге сказав міністру оборони США Ллойду Остіну, що Пекін вважає Тайвань «червоною лінією».

"Тайвань належить Китаю. Тайвань і вирішення тайванського питання є справою Китаю, у яку жодна зовнішня сила не має права втручатися", - сказав Вей, згідно із заявою.

Росія та Китай

Китай продовжує військову співпрацю з Росією. У 2021 році на китайській території вперше провели масштабні спільні навчання з російською армією під назвою «Захід/Взаємодія».

Після вторгнення Росії в Україну в лютом, каже високопосадовець Пентагону, Пекін не надав Москві прямої військової допомоги, але підтримував Росію, посилюючи російську дезінформацію та пропаганду.

"Цінність Росії як партнера для КНР залишається високою", - сказав чиновник.

Китай має найбільший у світі військово-морський флот за кількістю кораблів із бойовою силою - близько 340 кораблів і підводних човнів. Згідно зі звітом, армія Китаю налічує 975 000 військовослужбовців, а авіація Пекіна є найбільшою в регіоні та третьою за величиною у світі, налічуючи понад 2800 літаків.

У звіті додається, що окрім китайської бази в маленькій африканській державі Джибуті, Пекін розглядає кілька інших країн для майбутніх китайських військових об’єктів, починаючи від Камбоджі до Таджикистану та Кенії.

Згідно зі звітом, кібершпигунство з боку Китаю також залишається «складною, постійною загрозою». Пентагон звинувачує військових Китаю в спробі заволодіти радіаційно захищеними інтегральними схемами, гіроскопами, комерційною таємницею синтаксичної піни, обладнанням для глушіння військового зв’язку, авіаційними технологіями, засобами боротьби з підводними човнами та іншими технологіями.

У відповідь на запит Голосу Америки в листопаді, генерал Марк Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, сказав: «Китай — єдина країна, яка геополітично має потужний потенціал, щоб стати серйозним викликом для Сполучених Штатів».

Він додав, що Китай хоче мати найкращу армію у світі до 2049 року та домігся успіхів у кіберпросторі, космосі, на суходолі, морі та в повітрі, але підкреслив, що армія Сполучених Штатів не дозволить китайській армії перевершити її.

“І поки ми залишаємося №1, ми будемо стримувати війну, яка хвилює людей, війну великих держав між Китаєм і Сполученими Штатами”, - сказав Міллі.

Дикунські атаки РФ проти мирних українців свідчать, що Путін не зацікавлений у переговорах - Блінкен

Державний секретар США Ентоні Блінкен під час прес-конференції на саміті голів МЗС країн НАТО, Бухарест, 30 листопада 2022. REUTERS/Stoyan Nenov

Президент Росії Володимир Путін не готовий до мирних переговорів з Україною, заявив державний секретар Ентоні Блінкен під час прес-конференції на саміті голів МЗС країн НАТО у Бухаресті.

"Об'єднана відповідь російській агресії з боку наших союзників і партнерів дала Україні поштовх у війні. Ми погоджуємось із президентом [України Володимиром] Зеленським, що зрештою дипломатія - це єдиний шлях до закінчення російської нападницької війни. Ми підтримуємо потребу справедливого і тривкого миру", - заявив очільник американського зовнішньополітичного відомства.

Він продовжив: "[Але] російські дикунські атаки проти мирних жителів в Україні - останній приклад того, що зараз президент Путін не зацікавлений у змістовній дипломатії. Що не будучи здатним стерти українську незалежність, він спробує примусити Україну до замороженого конфлікту, зафіксувати свої здобутки, дати можливість перепочити й перегрупуватись своїм військам, - і потім в якийсь момент знову нападе".

Блінкен заявив, що найкращою відповіддю з боку союзників буде продовжувати підтримувати Київ. Із тим, як Україна продовжує здобувати перемоги на полі бою у контрнаступі, заявив держсекретар, "президент Путін зосередив свій гнів і вогонь на цивільному населенні України": "За останні кілька тижнів Росія розбомбила більше третини енергетичної системи України, зануривши мільйони в холод, у темряву на тлі настання зими [...] Тепло, вода, електроенергія - це нові цілі президента Путіна. Він здійснює потужні удари. Це знущання над народом України є варварством".

"Ми знаємо сценарій, за яким працює президент Путін: заморозити й заморити голодом українців, змусити їх покинути свої домівки, призвести до підвищення вартості продовольства та енергоносіїв не лише у Європі, а й в усьому світі, й спробувати розколоти нашу коаліцію, - сказав Блінкен. - Тож наше послання на цій зустрічі [у Бухаресті]: наша колективна рішучість підтримувати Україну є й буде непохитною зараз, протягом війни і допоки це буде потрібно, щоб Україна досягла успіху".

"Президент Путін думає, що якщо він підвищить ціну до певної межі, світ покине Україну напризволяще, що ми залишимо їх захищатись самотужки. Його стратегія не спрацювала і не спрацює, - додав головний дипломат США. - Ми знаємо, що підтримка України означає прийняття на себе високої ціни, зокрема для європейських союзників. Але ціна бездіяльності буде набагато вищою. Здатись перед російською агресією, прийняти запеклі спроби силою змінити кордони, перекреслити закони, які роблять світ безпечнішим, - матиме наслідки не лише для Європи, а й буквально для всього світу".

Раніше Голос Америки повідомляв, що міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що дипломати НАТО дали йому низку нових обіцянок щодо озброєння України, але відмовився сказати, чи це включає надання систем Patriot. На зустрічі "ми почули низку зобов'язань, нових зобов'язань від різних членів НАТО щодо надання Україні більшої кількості оборонної зброї та енергетичного обладнання", - сказав Кулеба журналістам.

Вибух у посольстві України у Мадриді. Одна людина постраждала

Поліція перегородила дорогу біля посольства України після вибуху у будівлі посольства, який поранив одного співробітника. Мадрид, Іспанія, 30 листопада 2022 року. REUTERS/Juan Medina

Співробітник українського посольства в Мадриді поранений в результаті вибуху, що стався близько першої години дня за місцевим часом, повідомляє низка західних видань в середу з посиланням на Міністерство внутрішніх справ Іспанії.

За повідомленням іспанських правоохоронців, які ведуть розслідування, людина, яка отримала легкі поранення, перебуває в лікарні, а поліція проводить розслідування, інформує американський телеканал CNN.

Речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко написав у мереж Facebook, що поранено коменданта, який оглядав конверт, що надійшов на адресу посольства. Конверт вибухнув у нього в руках, написав Ніколенко.

Українське МЗС посилює заходи безпеки українських дипломатичних установ за кордоном, повідомляє Ніколенко.

«Міністр Дмитро Кулеба доручив терміново посилити безпеку всіх українських посольств за кордоном. Він також звернувся до іспанського колеги вжити термінових заходів задля розслідування нападу на українську дипустанову, – заявив Ніколенко. – Міністр також наголосив, що хто би не стояв за організацією цього вибуху, їм не вдасться залякати українських дипломатів чи зупинити їхню щоденну роботу над зміцненням України та протидією російській агресії».

Як наголошує CNN, Іспанія, яка належить до НАТО, відправила в Україну військову техніку для боротьби проти російської агресії. Але британське видання Daily Mail каже, що ще невідомо, чи цей інцидент пов'язаний із російсько-українською війною.

Газета повідомляє, що іспанська поліція активувала свій антитерористичний протокол і оточила територію навколо посольства. На місці працюють експерти поліції вибухонебезпеки Tedax, а також поліція зі службовими собаками.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG