Спеціальні потреби

Актуально

Кравчук замість Кучми: коментарі експертів

Леонід Кравчук

Чи вдасться Кравчуку зрушити з місця Мінський мирний процес? Своїми прогнозами з «Голосом Америки» поділилися Сергій Гармаш, Михайло Самусь та Олексій Гарань.

Замість Кучми, Тристоронньою контактною групою з врегулювання ситуації на Донбасі керуватиме Кравчук. Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увільнив від обов’язків глави української делегації в ТКГ другого президента Леоніда Кучму і призначив на його місце першого президента Леоніда Кравчука.

Своєю чергою, Леонід Макарович заявив, що робитиме все можливе для досягнення миру на Донбасі. «Якщо зможу щось зробити, щоб пришвидшити мир на Донбасі, я це буду робити до останнього подиху. Ось чому я погодився», – сказав Кравчук, якого цитує прес-служба президента.

Перший президент також похвалив нині чинного главу держави, відзначивши його провідну роль у відновленні переговірного процесу в Нормандському форматі та у встановленні всеосяжного режиму припинення вогню на Донбасі.

Про те, що Леонід Кучма прийняв рішення піти з посади очільника української делегації в ТКГ, стало відомо днями. Хоча про свій намір залишити пост, на якому він перебував з 2014 року, другий президент заявляв уже давно.

Яких чекати змін зі зміною очільника делегації? Чи вдасться Кравчуку зрушити з місця Мінський мирний процес? Своїми прогнозами з «Голосом Америки» поділилися член ТКГ, переселенець з Донецька Сергій Гармаш, військовий експерт Михайло Самусь та професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.

Сергій Гармаш: «Великих змін не чекаю»

«Я думаю, що серйозних змін у роботі контактної групи через ротацію керівника української делегації не відбудеться. Адже політику делегації все одно визначають директиви президента і оточення президента, а керівник усе-таки більше представницькі функції здійснює. Принаймні я за ті два місяці, що працюю в контактній групі, Леоніда Даниловича жодного разу на ТКГ не бачив. Можливо, справа в коронавірусі, карантині. Я знаю, що він підписував документи, але фізично присутній не був.

Тому великих змін я не чекаю. Думаю, що призначення саме Леоніда Кравчука, а не Олексія Рєзнікова (адже розглядалися дві кандидатури) зумовлене бажанням Росії. Для Росії дуже важлива статусність. Оскільки з того боку делегацію очолює колишній голова Держдуми, то, швидше за все, Росія зажадала, аби з нашого боку був колишній президент.

Звісно, багато залежатиме від позиції самого Леоніда Макаровича і від його можливостей, навіть фізичних. Тому що це досить серйозна робота. Тим більше що йдеться про керівника всієї делегації, який має здійснювати оперативне керівництво чотирма підгрупами. Я от працюю в одній підгрупі, та й то, чесно кажучи, це забирає дуже багато часу і зусиль.

Але якщо він захоче взятися – має таку можливість. Однак я думаю, що все ж таки збережеться колишній механізм: оперативне управління буде здійснювати Олексій Рєзніков, оскільки в нього є важелі для такого управління. Він віце-прем’єр-міністр, він профільний міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. А Леонід Макарович, сподіваюсь, приходитиме на ТКГ і спілкуватиметься зі своїм візаві з таким же високим статусом».

Михайло Самусь: «Дуже песимістично дивлюся на Мінські угоди»

«Ось уже понад 6 років, відколи почалася російська агресія, Мінські домовленості не можуть привести до врегулювання конфлікту на Донбасі. Сам документ містить у собі кілька проблемних моментів – очевидно, навмисно впроваджених Росією – які порушують логіку врегулювання конфлікту. Як правило, конфлікт врегульовується спочатку в безпековій частині: стабілізується ситуація, припиняється вогонь, розводяться сторони, вводяться миротворчі війська, проходить підготовчий період, а після цього вже проводять вибори. В Мінських домовленостях ця логіка порушена, все перевернуто з ніг на голову. Спочатку нібито Україна має провести конституційні і політичні зміни, надати особливий статус окупованим територіям, провести вибори, і лише після того Росія починає виводити свої війська і передавати контроль над кордоном.

Росія наполягає на своїй логіці реалізації Мінських угод, Україна на своїй, і в такій ситуації цей документ реально є безперспективним. Тим більше що мотивація у двох сторін різна. Росія розглядає Мінські домовленості як інструмент «придністровізації», впровадження в політичне поле підконтрольної окупованої території, яка потім деструктивно впливатиме і на внутрішню, і на зовнішню політику України. А для України Мінські домовленості це шанс врегулювати конфлікт і відновити територіальну цілісність і суверенітет на окупованій території. Тобто цілі абсолютно різні.

До чого я веду. Насправді я дуже песимістично дивлюся на Мінські домовленості. Навіть теоретично вони не можуть призвести до якогось врегулювання, якщо не будуть модернізовані.

Отож у нинішній ситуації, коли сторони знаходяться на абсолютно різних полюсах цього врегулювання, роль української делегації у Тристоронній контактній групі – це проводити фахові переговори і не допустити шкоди національним інтересам. Я думаю, що за таких умов що президент Кучма, що президент Кравчук виконають свою місію однаково успішно. Делегація має директиви від президента України, від Міністерства закордонних справ, і їй не потрібно у Мінську «креативити» й створювати якусь нову реальність. Її завдання - виконати директиви. Я думаю, Кравчук впорається».

Олексій Гарань: «Рєзніков був би набагато кращим»

«Маємо розуміти, що стратегічні рішення не приймаються в Мінську. Стратегічні рішення приймаються або в Нормандському форматі, або у двосторонніх українсько-російських переговорах, тобто безпосередньо на Банковій.

Те, що відбувається в Мінську, лише регламентує оці стратегічні речі, які ухвалюються на рівні президентів.

Виходячи з цього, я вважаю, що Рєзніков був би набагато кращим на цій посаді, бо він орієнтується в правових аспектах, влазить в якісь деталі. Що буде робити там Кравчук?

І другий момент. Так, Кравчук зробив багато для України, він увійде в історію як перший президент України, як людина, за якої Україна досягла незалежності. Це факт. Але після того кар’єра Леоніда Кравчука не відзначалася принциповістю. В 2004 р. він сам говорив: «Я віп-агітатор за Януковича». І це було після того, як країна прокинулася зі сфальсифікованими результатами виборів! Тоді, до речі, вчена рада Києво-Могилянської академії позбавила Кравчука звання почесного доктора. Він дуже образився, але я думаю, що вчена рада вчинила правильно. Можемо згадати Кравчуку, що він був в одному списку з Медведчуком у 98 році, в одному списку з Медведчуком у 2006 році. То він за Януковича, то він з Медведчуком, то він підтримує Тимошенко... На жаль, він не поводить себе як людина з чіткими цінностями. І чому Зеленський на це йде, коли він говорить, що йому потрібні чесні і чисті люди в політиці, я не розумію.

З функціональної точки зору очевидно, що там мав би бути Рєзніков. А з символічної – Кравчук, враховуючи його зв’язки з Медведчуком – це зараз неоднозначний символ для нас».

Дивіться також: Київ і Тегеран розпочинають переговори про відшкодування за збитий український літак. Відео

Всі новини дня

Фінляндія і Швеція вручили генеральному секретарю НАТО подання на членство в Альянсі

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ з офіційними заявками Швеції та Фінляндії на вступ до організації. Брюссель 18 травня 2022 р.

Фінляндія і Швеція у середу 18 травня офіційно вручили подання на членство в НАТО.

Заявки в штаб-квартирі організації в Брюсселі офіційно прийняв генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, який раніше заявляв, що ті дві країни можуть розраховувати на швидкий процес приєднання.

Очікують, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Наразі лише Туреччина висловила заперечення щодо прийому Фінляндії та Швеції, але чимало лідерів та оглядачів припускають, що проблеми, які турбують Анкару, будуть залагоджені.

Колишній командувач військами США у Європі Бен Годжес в Інтерв’ю Голосу Америки так прокоментував заяви турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана:

«Туреччина нагадала нам, що як союзниця в дуже важливому регіоні, вона очікує на повагу і на те, що її думки будуть враховані. Я вважаю, що зрештою Туреччина підтримає вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу, але вона нагадує нам про важливість Чорноморського регіону, а також про те, що Альянсу потрібна там стратегія, в якій Туреччина відіграє вирішальну роль. А ми - США та Альянс, не маємо її вже багато років. Це одне, а інше полягає в тому, що Туреччина користується своїми додатковими важелями впливу. Це не є чимось особливим. Я вважаю, що й інші країни це постійно роблять. Отже я переконаний, що Туреччина погодиться і підтримає вступ Швеції та Фінляндії».

Фінляндія та Швеція тривалий час дотримувалися державного курсу військового неприєднання, але громадська думка і позиція провідних партій в обох країнах різко змінилися на користь вступу в НАТО після того, як Москва в грудні 2021 року проголосила на адресу Заходу погрозливі ультиматуми, а 24 лютого 2022 року російська армія почала нове вторгнення в Україну.

Австрія не приєднується

Австрійський міністр закордонних справ сказав 18 травня, що його країна наразі не збирається йти за прикладом Фінляндії та Швеції і зберігатиме статус військового нейтралітету.

«Для нас ситуація виглядає трохи інакше», - цитує міністра Александра Шалленберґа Reuters з інтерв’ю німецькому радіо, де він вказав, що більшість австрійців зараз підтримують політику військового неприєднання.

Австрія, яка є членом Європейського Союзу з 1995 року, не має кордону з Росією, а натомість оточена країнами НАТО і межує з нейтральною Швейцарією.

Шалленберґ підкреслив, що його уряд і далі надаватиме Україні значну гуманітарну допомогу.

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

Пентагон прокоментував ситуацію в Маріуполі

Речник Пентагону Джон Кірбі виступає під час брифінгу в Пентагоні у Вашингтоні, вівторок, 19 квітня 2022 року. (AP Photo/Andrew Harnik)

Дії солдатів, які продовжували чинити опір, будучи заблокованими на заводі "Азовсталь", викликають захоплення, - заявив речник Міністерства оборони США Джон Кірбі.

"Без сумніву, цивільні, які застрягли там на заводі, які врешті змогли вибратися, солдати, які продовжували чинити опір - так мужньо і вміло - це викликає захоплення, якщо лише подумати, як довго вони змогли протриматися. Президент Зеленський назвав їх героями. Я думаю, що ми усі можемо із цим погодитися", - сказав Кірбі під час брифінгу у Пентагоні у вівторок, 17 травня.

Раніше цього дня з території заводу "Азовсталь" у Маріуполі виїхало щонайменше 7 автобусів з українськими захисниками під контролем російських окупантів, - про це повідомляє інформаційна агенція Reuters. За їхніми даними, частина українських військових, які сиділи в автобусах, не мали візуальних ознак поранення.

Російські війська продовжили блокаду металургійного заводу "Азовсталь", повідомив Генштаб ЗСУ у своєму оперативному інформаційному зведенні станом на 18:00 за київським часом: "У Маріуполі ворог основні зусилля зосереджував на блокуванні наших підрозділів в районі заводу “Азовсталь”.

Українська влада не розголошує кількості бійців, що залишаються на сталеливарному заводі, останньому форпості українського опору в Маріуполі, після того, як 264 солдати були вивезені в понеділок, 16 травня, на територію, окуповану російськими силами.

В екслюзивному інтерв`ю "Голосу Америки" мер Маріуполя Вадим Бойченко підтвердив, що на території заводу не залишилось цивільних.

У своєму щоденному зверненні Президент України Володимир Зеленський сказав, що "операція з порятунку оборонців Маріуполя розпочата нашими військовими, розвідниками", але не став повідомляти подробиць.

"Що це означає, важко зараз сказати, і я хочу бути обережним і не коментувати наміри Росії чи їхній процес планування, але ми вже давно говорили про значення Маріуполя як великого економічного порту на Азовському морі, а також географічно відповідного з точки зору бойових дій на сході", - сказав речник Пентагону.

За його словами, "росіяни хочуть спробувати оточити українські війська, які знаходяться на Донбасі та на сході, і щоб мати можливість звільнити сили для цього з півдня, Маріуполь був важливим для них", про що Пентагон неодноразово наголошував.

"Знову ж таки, я дозволю українцям говорити самим про свою місію. Але це очевидно, що росіяни досі мають намір оточити і окупувати Донбас і східну частину країни. Я утім хочу додати, що у них досі цього не вийшло. Не говорячи про Маіуполь, на Донбасі досі тривають бої, сторони обмінюються ударами. Це дуже, як ми кажемо у Пентагоні, кінетична боротьба. Там ще багато чого відбувається, і українці досі чинять дуже жорсткий опір у містах і селах по всьому Донбасу", - сказав речник Міністерства оборони США.

Дивіться також: Дружини військових "Азовсталі" закликають світову спільноту прийти їм на допомогу. Відео

Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео

Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

Турецький президент вкотре повторив, що Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО. Свою позицію Ердоган пояснив тим, що не довіряє фінам і шведам.

«Онкохворі діти в Україні переживають зараз дві війни», — Ольга Кудиненко. Відео

«Онкохворі діти в Україні переживають зараз дві війни», — Ольга Кудиненко. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:26 0:00

В Україні, кожного року, у понад тисячі дітей діагностують онкологію. Через війну темпи діагностування ракових захворювань значно сповільнилися. Про те, як вплинула війна на онкохворих дітей, і з якими проблемами держава ще зіштовхнеться - розповідає засновниця фонду «Таблеточки»

Процес визнання Росії країною-спонсором тероризму: яка процедура, подальші кроки та наслідки? Відео

Hаразі США визнали спонсорами тероризму чотири країни світу – Північну Корею, Сирію, Кубу і Іран. Які наслідки це тягне за собою і що означатиме на практиці для Росії опинитися у цій компанії?

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG