Спеціальні потреби

Актуально

Новий указ РФ стосовно землі в Криму - підтвердження обґрунтованості санкцій, - Посольство США

Нове рішення російського президента Путіна внести землі в Криму до переліку територій, якими можуть володіти лише особи з російським громадянством, - ще одне підтвердження підстав для санкцій. З такою заявою виступило Посольство США в Україні.

В заяві, розміщеній у соцмедіа йдеться: «Новий "указ" Росії про обмеження прав власності на більшість земель у Криму і надання таких прав лише росіянами просто підсилює основу для міжнародних санкцій. Ми вкотре твердо повторюємо: #КримЦеУкраїна».

Представництво президента України в Криму заявило, що указ порушує Женевську конвенцію а також може становити порушення конвенції з прав людини.

Указ Путіна «означає, що громадяни, які не мають окупаційного примусового громадянства РФ, та на законних підставах до окупації отримали у власність земельні ділянки на узбережжі півострова, тепер повинні їх або продати протягом року, або отримати російський паспорт, або переписати ділянку на фірму з російською реєстрацією», - йдеться у повідомленні представництва президента України в Криму.

Дивіться також: ООН виділяє Україні 33 мільйони доларів на боротьбу з коронавірусом на Сході України. Відео

Всі новини дня

Країни Східної Європи занепокоєні через дешеве зерно з України. Єврокомісію просять відстежувати український експорт

Незважаючи на війну, Україна продовжує посідати чільне місце серед світових експортерів кукурудзи, пшениці, соняшнику та інших зернових, а також птиці. Фото: AP Photo/Charlie Riedel

Румунія і Польща звернулись до Європейської комісії з проханням створити механізми із відстеження експорту українського зерна, щоб “гарантувати, що місцеві фермери не постраждають від потоку дешевого імпорту”, - інформує Reuters.

Прем’єр-міністри Румунії та Польщі Ніколае Чука та Матеуш Моравецький заявили на бізнес-конференції в Бухаресті, що їхні уряди працюють над розв'язанням проблеми, коли значна кількість українського зерна (дешевшого, ніж те, що вироблене в ЄС) потрапляє в країни Центральної Європи, негативно впливаючи на місцеві ціни та рівні продажів для європейських фермерів.

Румунський прем’єр Чука наполягає на встановленні механізмів із забезпечення відстеження українського експорту та його кінцевих пунктів призначення.

Очільник польського уряду Моравецький також заявив, що разом з румунами «борються разом за те, щоб це зерно покинуло наші країни, щоб Європейський Союз ефективно допоміг нам у здійсненні торговельної політики”, - цитує посадовця Reuters.

Раніше цього місяця міністр сільського господарства Румунії Петре Даеа заявив, що, за оцінками Європейської комісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили загалом 417 мільйонів євро (451,15 мільйона доларів) від надходження дешевшого українського зерна на їхні ринки. Даеа також сказав, що Єврокомісія має на меті виплатити компенсацію вартістю 56,3 мільйона євро польським, болгарським і румунським фермерам, остаточне рішення очікується 30 березня.

Видання Politico у січні писало, що український експорт зерна становив до війни десяту частину світового обсягу. Видання описувало занепокоєння болгарських фермерів, які скаржились, що не можуть заробляти на вирощуванні насіння соняшника, основного експортного продукту країни, через зростання українського імпорту, яке призвело до падіння цін майже вдвічі. За даними Politico, в Болгарії близько три чверті місцевого врожаю було витіснено з переробних підприємств.

Міністри сільського господарства Польщі, Болгарії, Чехії, Угорщини, Румунії та Словаччини на зустрічі у Брюсселі в січні закликали обмежити стрімкий імпорт українського зерна та виплатити компенсації постраждалим фермерам.

Сільськогосподарське питання України, як пише видання, активно обговорюється в ЄС на фоні перспективи членства України в Євросоюзі, що може створити виклики для фермерів у країнах-сусідах з Україною.

ЄС не виключає "суворих" санкцій щодо Білорусі, через розміщення на її території ядерної зброї з РФ

Російська ракета Іскандер-К запущена під час військових навчань на полігоні в Росії. Фото: АР

У Євросоюзі застерігають Білорусь щодо розміщення на своїй території російської тактичної ядерної зброї і попереджають про суворі санкції.

Прем'єр-міністр Польщі з Матеуш Моравецький під час прес-конференції у Бухаресті заявив: “Цей крок, який зробила Росія… оголошення про розміщення ядерної зброї в Білорусі, безумовно, призведе до оголошення додаткових санкцій, рівень санкцій буде значно суворішим для режиму Лукашенка», — цитує главу польського уряду видання Polish Press Agency.

Напередодні Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель у Twitter написав, що ЄС розглядає наміри Кремля як “безвідповідальне” посилення напруги:

“Розміщення у Білорусі російської ядерної зброї означало б безвідповідальну ескалацію та загрозу європейській безпеці. Білорусь ще може це зупинити, це їхній вибір. ЄС готовий відповісти подальшими санкціями”, - написав Жозеп Боррель.

Минулої суботи Володимир Путін заявив про намір Росії перемістити тактичну ядерну зброю до Білорусі. Тактична ядерна зброя призначена для використання на полі бою, вона має менший радіус дії та низьку потужність, порівняно з потужнішими ядерними боєголовками.

Україна у відповідь закликала до термінового скликання Ради Безпеки ООН.

НАТО засудило наміри Росії, і називає такий крок «небезпечним і безвідповідальним».

"Ядерна риторика Росії є небезпечною та безвідповідальною. НАТО насторожі. Ми уважно стежимо за ситуацією, і ми не помітили жодних змін у ядерній позиції Росії, які б спонукали нас коригувати нашу власну", - мовиться у заяві Альянсу, яку опублікувала речниця НАТО Оана Лунгеску.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що в разі використання Росією ядерної зброї в Україні, “будуть серйозні наслідки”.

У США відреагували, що не бачать наразі ознак того, що Росія перемістила ядерну зброю через свій кордон.

«Ми не бачили жодних причин для коригування нашої власної стратегічної ядерної позиції», – йдеться в заяві Міністерства оборони США.

Колишній радник з питань національної безпеки США Джон Болтон у понеділок, 27 березня, заявив, що президент Росії Володимир Путін «можливо, не блефує» щодо своїх планів розмістити ядерну зброю в сусідній Білорусі.

«Я вважаю, що він блефував, коли раніше намагався брязкати ядерною зброєю. Можливо, тут він не блефує в тому сенсі, що він може фактично перемістити тактичну ядерну зброю в Білорусь, що є окремою проблемою", - сказав Болтон про Путіна в ефірі каналу CNN.

«Але у військовому плані, навіть якби він це зробив (перемістив ядерну зброю у Білорусь - ред.), на мій погляд, це справді не мало б великої різниці, тому що ми знаємо, що в Калінінграді є велике ядерне обладнання, ракети, крилаті ракети, безпілотники та боєголовки, в анклаві Росії, який відокремлений від самої Росії Литвою та Польщею», – сказав Болтон.

При цьому, на думку Болтона, США “не приділяють достатньо уваги» тому, що Білорусь потенційно може бути знову поглинена Росією.

Британія та Польща збудують два тимчасові селища на Львівщині та Полтавщині на 700 людей

Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі: «Протягом останнього року Путін продовжував атакувати цивільні будинки та інфраструктуру, за що український народ заплатив високу ціну».

Британія та Польща планують збудувати два тимчасові селища в західній і центральній Україні, щоб забезпечити житлом жителів східних районів України, які були змушені покинути свої домівки через вторгнення Росії, повідомив британський уряд у вівторок, 28 березня.

Поселення на понад 700 найбільш потребуючих людей, яких забезпечать світлом, теплом і домівками, планується збудувати у Львівській та Полтавській області. На цю програму виділено 10 мільйонів фунтів стерлінгів, що є приблизно 12,3 мільйона доларів США. Її реалізує польський фонд солідарності, який базується на польській програмі, яка вже діє і забезпечила житлом десятки тисяч переселених українців, мовиться у заяві.

«Протягом останнього року (президент Росії Володимир) Путін продовжував атакувати цивільні будинки та інфраструктуру, за що український народ заплатив високу ціну», – заявив міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі.

Потребуючих у десятки разів більше

В урядовій заяві мовиться, що цією допомогою зможе скористатися лише незначна частина із близько 6 мільйонів переміщених осіб в Україні, які були «змушені покинути свої домівки та зіткнутися з морозною зимою через жорстоку військову агресію Росії проти України, що є повним порушенням Статуту ООН та міжнародного права».

Загалом, мовиться у заяві, за оцінками, понад 17,6 мільйонів людей в Україні потребують гуманітарної допомоги, понад вісім мільйонів зареєструвалися як біженці в Європі – це найбільша кількість біженців у Європі з часів Другої світової війни. Через катастрофічні наслідки російського вторгнення майже 50% довоєнного населення України потребує гуманітарної допомоги.

Міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау заявив, що Польща першою прийшла на допомогу Україні вже рано вранці 24 лютого 2022 року. Невдовзі долучилася Велика Британія, щоб спільними зусиллями допомогти Україні та її народу.

«Зі сторінок польської історії ми знаємо, що Україна бореться не тільки за їхню свободу, а й за нашу свободу. Немає вільної Європи без вільної України», – наголосив глава польського МЗС.

Партнери надали українцям тепло і світло, допомогли з водою

Посли Великої Британії та Польщі в Україні Мелінда Сіммонс і Бартош Ціхоцкі у понеділок разом із ключовими українськими посадовцями відвідали відкриття нового житлового містечка на околиці Львова.

Міський голова Львова Андрій Садовий сказав, що завдяки підтримці міжнародних партнерів «сотні людей отримали шанс на нове життя, адже Росія забрала їхнє старе».

За даними британського уряду, постійні напади Росії на енергетичну інфраструктуру України залишили майже 10 мільйонів людей без світла. «Масові відключення електроенергії, деякі з яких тривали по вісім-дванадцять годин на добу, змусили сім’ї вдаватися до відчайдушних заходів для виживання, таких як танення снігу для отримання води або нагрівання цегли для отримання тепла», – мовиться в урядовій заяві.

Щоб допомогти українцям в найхолоднішу пору року, британсько-польське партнерство надасть генератори на суму 2,6 мільйона фунтів стерлінгів для підтримки до 450 000 людей у школах, лікарнях і громадських центрах у повторно захоплених і прифронтових районах, включаючи Харків, Донецьк, Запоріжжя, Миколаїв, Одесу та Херсон, зазначається у заяві.

Додатково уряди двох країн передадуть іншу допомогу для людей, що живуть у суворих зимових умовах, у розмірі до 2,5 мільйонів фунтів стерлінгів. Ці гроші буде передано через Український Червоний Хрест.

Звуки війни: без коментарів – про важку роботу українських військових. Відео

Звуки війни: без коментарів – про важку роботу українських військових. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:07 0:00

Звуки війни. ЗСУ тримають оборону в Бахмуті. Відео без коментарів – про важку роботу українських воїнів у смертельній небезпеці. 

Головною метою Путіна було стерти ідентичність України - Блінкен на Саміті за демократію 

Майбутнє демократії перебуває в переломній точці, у всьому світі ми бачимо, як автократи порушують права людини та пригнічують фундаментальні свободи, і війна в Україні ілюструє це найбільше. Про це заявив Держсекретар США Ентоні Блінкен під час віртуальної панелі «Справедливий і міцний мир в Україні» за участю міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби в рамках Саміту за демократію, який проходить у Вашингтоні.

Блінкен зазначив, що авторитарні режими виходять за межі своїх кордонів через дедалі агресивнішу ревізіоністську зовнішню політику.

"Ніщо так не ілюструє серйозність цієї загрози, як жорстока і невиправдана війна Росії проти України. У лютому 2022 року президент Путін розпочав повномасштабну війну проти народу України, намагаючись завоювати цю країну, повалити демократично обраний уряд, перекроїти їхні кордони. Насправді головною метою президента Путіна було стерти ідентичність України як незалежної суверенної нації, і щоб Росія її поглинула", - заявив Державний секретар США у своїй промові.

Блінкен додав, що війна, яку розпочав Путін, є нападом не лише на Україну, але й на міжнародний порядок, заснований на правилах, що прагне захистити міжнародний мир і стабільність, рівні права чоловіків і жінок, великих і малих націй. "Жертвами російської агресії є не лише українці, а й люди в усьому світі. Війни Кремля загострили гостру відсутність продовольчої безпеки, яка вже досягла кризового рівня через Covid-19. Зміна клімату та інші конфлікти поставили під загрозу мільйони людей і підняли ціни на добрива, паливо та продовольство, що ускладнило сім’ям у всіх частинах світу звести кінці з кінцями", - зазначив Блінкен.

Цього тижня у Вашингтоні відбувається Саміт за демократію. В події, що проходить у віртуальному режимі, за очікуваннями, візьме участь близько 120 країн.

Більше

XS
SM
MD
LG