Спеціальні потреби

Актуально

Країни Великої Сімки обговорили питання України

Держсекретар США Майк Помпео під час прес-конференції 25 березня 2020 року

Під час засідання міністрів країн Великої Сімки, що відбулось 25 березня, багато уваги приділялось обговоренню питання відповідальності Росії за агресію в Україні.

Про це пресі розповів держсекретар США Майк Помпео.

Справжній прогрес на сході України має початись з того, що Росія почне виконувати свої зобов‘язання
Майк Помпео

«Група багато говорила про притягнення Росії до відповідальності за агресію в Україні, - заявив Помпео. - Справжній прогрес на сході України має початись з того, що Росія почне виконувати свої зобов‘язання».

Помпео також наголосив на тому, що США ніколи не визнають територіальні претензії Росії на Крим.

«Я повторив просту правду: Крим - це Україна. Сполучені Штати ніколи не визнають спроби Росії його анексувати», - додав посадовець.

Через пандемію коронавірусу, засідання відбувалось у форматі конференц-дзвінка, хоча раніше його планували провести в американському Піттсбурзі.

«Віртуальна зустріч міністрів G7 - це не те, як ми бачили засідання, коли планували його», - відзначив Помпео.

Найбільше уваги під час засідання приділялось стримуванню пандемії коронавірусу.

За повідомленнями ЗМІ, країни-учасниці планували виступити із спільною заявою стосовно пандемії. Однак, як першим повідомило видання Der Spiegel, посилаючись на урядові джерела, домовленості про спільну заяву не було досягнуто через наполягання американської сторони, щоб вірус назвали за назвою китайського міста, де розпочалась епідемія. Інші країни виступили проти такої позиції.

Дивіться також: Крамниці у США виділяють окремі години роботи для обслуговування літніх клієнтів. Відео

Всі новини дня

Америка святкує День незалежності

Фото: Святковий феєрверк, Міссурі, 2022 рік

4 липня американці відзначають День незалежності. Президент США Джо Байден і перша леді Джилл Байден проводять барбекю для родин військових на південній галявині Білого дому в понеділок. Пізніше того ж дня вони дивитимуться феєрверк до Дня Незалежності на головній алеї американської столиці.

Четверте липня, можливо найбільш патріотичний день календаря у США. У День незалежності американці відзначають рішення 13 початкових колоній відмовитися від британського панування та утворити Сполучені Штати. Однак 4 липня це рішення не було прийняте.

Представники колоній фактично проголосували за незалежність 2 липня 1776 року. Через два дні вони схвалили Декларацію незалежності, документ, який пояснював голосування. Багато хто вважав, що країна повинна святкувати 2 липня, річницю голосування, однак копії декларації були настільки поширені, що 4 липня стало пам’ятним днем.

Репертиція щорічного святкування Дня Незалкжності в Бостоні, 3 липня 2022 року (AP Photo/Майкл Дваєр)
Репертиція щорічного святкування Дня Незалкжності в Бостоні, 3 липня 2022 року (AP Photo/Майкл Дваєр)

Сучасні святкування Четвертого липня включають паради, пікніки, виголошення політичних промов та феєрверки.

Все ж, поневолення темношкірих широко практикувалося в колоніях, поки батьки-засновники працювали над здобуттям власної незалежності від Британії.

Очевидно, колоністи не вважали, що їхні раби також мають право на те, чого вони прагнули для себе, хоча Декларація містить такий уривок:

«Ми вважаємо ці істини самоочевидними, що всі люди створені рівними, що їхній Творець наділив їх певними невід’ємними правами, серед яких — життя, свобода та прагнення до щастя».

З тих пір Америка бореться з цією невідповідністю.

Чака Хан на щорічному святкуванні, присвяченому Дню Незалежності, Бостон. (AP Photo/Майкл Бваєр)
Чака Хан на щорічному святкуванні, присвяченому Дню Незалежності, Бостон. (AP Photo/Майкл Бваєр)

Росія назавжди втратила свої позиції супердержави – Юваль Харарі

Фото: ценр Москви, Росія. (Photo by Дімітар Ділкофф / AFP)

Нинішні події в Україні визначатимуть майбутнє людства на наступні 40 років, вважають історики Юваль Харарі та Тімоті Снайдер, яких запросив на дискусію, присвячену 40-річчю з часу свого заснування віденьський Інститут наук про людину (IWM).

Про те, які події та ідеї визначають минулі та майбутні 40 років політолог, постійний співробітник IWM, Іван Крастев у четвер, 30 червня, запросив поговорити двох відомих істориків – Тімоті Снайдера, професора історії та глобальних відносин в Єльському університеті та постійного співробітника IWM Юваля Ноя Харарі, історика і футуролога, професора Єврейського університету в Єрусалимі.

Нинішня війна проти України – не перша в її історії, але вперше люди поза Україною усвідомили, наскільки важливою ця країна є для цілого світу, вважає Тімоті Снайдер. На його думку, ключову роль України не помічали, бо вона була настільки центральною, що дослідники вдивлялися в деталі, які були на периферії і залишали поза увагою українські землі та українців, які уможливлювали всі ці події.

Як каже Снайдер, починаючи з античних часів землі, які зараз є південною Україною, годували мешканців Афін, даючи можливіть розвинутися грецькій демократії. У часи Великих відкриттів закріпачені українські селяни, уможливили підкорення нових земель тим, що виробляли для нього продовольство. А найбільш кривава боротьба за родючі українські землі тривала у ХХ столітті, коли гітлерівська та сталінська диктатура зробили Україну центральною для своїх імперій.

Я не думаю, що можна збудувати європейську безпекову, чи політичну архітектуру без України
Тімоті Снайдер

Нинішню війну в Україні Снайдер, єльський історик, автор численних публікацій, зокрема «Криваві землі» та «Чорна Земля», в центрі яких стоїть Україна, вважає «осоьовою подією».

«Я не думаю, що можна збудувати європейську безпекову, чи політичну архітектуру без України. Також я вважаю це осоьовою подією через зарозу голоду в Африці та частинах Азії, що пов’язана з цією війною. І третя причина – в тому що демократичний проект – це не питання технологій, чи економіки, чи якогось детермінізму. Я вважаю, що демократичний проект полягає у постійному ствердженні людських цінностей, і ми, ті які давно живемо в демократичному світі, часто про це забуваємо», – говорить історик Тімоті Снайдер.

Передаючи слово до Єрусалима, модератор Іван Крастев пожартував, що професор Снайдер поставив Україну в те місце, де раніше прийнято було бачити Ізраїль.

Захід опинився над прірвою, яку не можна порівнянти ні з епідемією, ні з нинішньою війною – Харарі

Юваль Харарі вважає, що нічого ще не визначено – майбутнє залежатиме від того, які рішення будуть ухвалені українцями, росіянами та рештою світу протягом наступних тижнів та місяців.

«Одна з можливостей полягає у тому, що цей момент в історії запам’ятають тим, що це був час, коли глобальний порядок нарешті остаточно зруйнувався. І ті інституції, які були збудовані для того, щоб зеберегти світовий мир та безпеку, попередити світові катаклізми, такі як голод та епмідемії, розвалилися. Після чого знову почалася ера війн, голоду і бідності. Це – один сценарій. Інший сценарій полягає у тому, що Путіну не дозволять виграти війну в Україні. І світовий порядок буде відновлений і посилений», – вважає ізраїльський історик.

Якщо 23 лютого багато людей у світі вважали Росію супердержавою, чи потенційною супердержавою, то події останніх кількох місяців показали, що вона такою не є і не зможе бути
Юваль Харарі

Харарі порівнює Росію з задиракою, який починає над кимось знущатися, і всі на це дивляться і думають, чим це закінчиться – якщо йому це сходить з рук, то порядок руйнується, якщо ні, то знову стверджується.

Що вже стало очевидно, на думку Харарі, це те, що Росія втратила свої позиції супердержави, навіть потенційні. «Якщо 23 лютого багато людей у світі вважали Росію супердержавою, чи потенційною супердержавою, то події останніх кількох місяців показали, що вона такою не є і не зможе бути», – вважає єрусалимський історик.

Єдине, що залишається Росії, якщо вона захоче залишитися в опозиції до Заходу, який нічим до цієї віцни їй не загрожував, це стати молодшим партнером, «маріонетковою державою» Китаю, вважає Харарі.

На його думку, якби президент Росії Володимир Путін нічого не зробив, а просто почекав ще кілька років, Захід міг розвалитися сам від своїх протиріч. Але Путін змусив західні демократії змобілізуватися – дав можливість знову віднайти свої цінності.

«У нас з’явився шанс припинити наші культурні баталії між собою перед набагато більшою і серйознішою небезпекою. Якщо ми цим шансом скористаємося, нам не будуть страшні ані Китай, ані інші сили. Бо якщо західні демократії залишаться єдиними, вони і далі залишатимуться найсильнішим блоком – військовим, економічним та культурним», – вважає Харарі.

Захід опинився над прірвою, яку не можна було б порівнянти ні з епідемією, ні з нинішньою війною, але «в нас досі є шанс», вважає Харарі. «Я сподіваюсь, що в 2062 році люди подивляться на цю ситуацію і скажуть, що тоді було ухвалено правильні рішення, які врятували світ, і нас», – каже Харарі.

У дискусії знову говорять про майбутнє – це шанс на вихід з кризи – Снайдер

На думку Тімоті Снайдера, політичні дискусії досі – не лише в Росії – не могли вирватися з минулого, різні політичні табори обговорювали міфічні проблеми – як побудувати «щасливе минуле», замість того, щоб обговорювати проблеми, які дозволяють рухатися до майбутнього.

Останнім часом з’явилося відчуття, що потрібно повертатися в минуле, і вивчити його уроки, які не були вивчені, каже Харарі

Американський історик згадав, що про це нещодавно твітив радник президента України Михайло Подоляк, що світ мав би обговорювати питання зміни клімату, чи штучного інтелекту. А замість цього обговорюває проблеми голоду і знищення міст.

Дискусія про майбутнє пов’язана зі страхом майбутнього, говорить Юваль Харарі. Якщо раніше це були еконологічні, чи технологічні проблеми, які лякали людей, то тепер їх лякає те, що було найбільшими страхами людиства в історії – війна, голод, епідемії. Останнім часом з’явилося відчуття, що потрібно повертатися в минуле, і вивчити його уроки, які не були вивчені, каже Харарі.

Ізраїльський історик також звертає увагу на значення слів, які намагається вкрасти російська пропаганда.

«Путін, у своїй промові перед нападом на Україну говорив про нацистів. Які нацисти? В них там у Росії годинників немає? Ми що знову в 1942 році? В Росії 100 років тому під час більшовицької революції вони говорили тільки про майбутнє, десь у 1950-60х вони вважали, що перемогли в цій битві за майбутнє, а тепер вони вже не говорять про «славне майбутнє», а лише про «славне минуле». А їхнє «славне минулое» було тоді, коли вони перемогли нацизм. І люди тепер думають, що треба його відновити – якщо це було так чудово, то давайте це повторимо», – пояснює Харарі логіку кремлівської політики.

Тімоті Снайдер нагадує, що Друга світова війна великою мірою велася за Україну

Тімоті Снайдер нагадує, що Друга світова війна великою мірою велася за Україну, і що на Україну напали знову, в той час, коли вона є демократичною країною, на чолі якої стоїть президент єврей. «Те, що робить Путін, це не збочення, це – свідома спроба вибити моральне підґрунтя, на якому базується сьогоднішній світ – результати Другої світової війни. Він намагається збити нас з пантелику. Європейцям вже доведеться вивчати моральні уроки цієї війни, які будуть важливим якщо не наступні 80, то вже точно протягом наступних 40 років», – вважає Тімоті Снайдер.

Технології підривають людину зсередини – Харарі

Наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття технології почали бути звернені до мозку людини, пояснює Тімоті Снайдер причину моральної розгубленості сучасної людини.

«Ми думали, що технології зроблять нас розумнішими і більш спроможними долати виклики зовнішнього світу. Але вони зробили нас глупішими, ми гірше орієнтуємося у навколишньому світі. Технологічно ми б були спроможні вирішити проблему зміни клімату, але ми не можемо домовитися. Це частково пов’язано з політичним нарцисизмом, який не дає нам обговорювати проблеми майбутного», – пояснює Тімоті Снайдер.

На думку Юваля Харарі, який розмірковував на ці теми у своїх книжках, зокрема в книжці «Homo Deus: Коротка історія завтрашнього дня та 21 урок для 21-го століття», люди за свою історію звикли до того, що тиск на них, на їхню свободу, походить від державного апарату, від різних диктаторів, але новітні технології створили можливості стежити за людиною, яких не мали найкращі підрозділи таємної поліції. І в цьому він вбачає небезпеку для ліберальної демократії.

Нинішні технології стеження за людиною проникають дуже глибоко в світ людини, і поворотним моментом буде той, коли зовнішня система буде краще тебе розуміти, ніж ти сам себе розумієш
Юваль Харарі

«Завжди ми жили у світі, коли ми опиралися зовнішньому тиску. Була ідея, що вони не можуть потрапити всередину нашого індивідуального світу, який ми завжди можемо захистити, навіть у тоталітарному режимі. Але нинішні технології стеження за людиною проникають дуже глибоко в світ людини, і поворотним моментом буде той, коли зовнішня система буде краще тебе розуміти, ніж ти сам себе розумієш. Диктатори і авторитарні режими мріяли про це протягом всієї нашої історії, але їм цього ніколи не вдавалося. Неможливо було приставити кагебіста до кожної людини у Радянському Союзі, щоб він стежив за нею цілодобово. Але тепер постійне стеження є можливим. І це не лише зовнішнє стеження, технологія може розпізнати не лише, з ким ви зустрічаєтеся і про що говорите, але і те, про що ви думаєте і що відчуваєте», – каже ізраїльський історик і футуролог.

На думку Харарі, це відкриває великі можливості для маніпуляцій, які можуть зашкодити ліберальним демократіям. І те, що викликає в нього особливе побоювання, це те, що над цими проблемами неможливо думати зараз, коли Путін повертає світ у домодерну епоху, в якій потрібно вирішувати проблеми війн та голоду.

«Але технології не чекають. У Китаї створюють все нові і нові технології, які довзоляють створювати гіпертоталітарний контроль. І нам доведеться вирішувати і цю проблему», – попереджає Харарі.

На думку Тімоті Снайдера, багато поколінь філософів вважали, що людина є раціональною істотою, яка відповідно і діє, але те, що з’ясувалося за допомогою технологій, це те, що людина є набором імпульсів, і її дії можна передбачити. «І це повертає мене до моєї тези про цінності, які змушують нас постійно ухвалювати рішення, які базуються на наших цінностях. І в цьому ми залишаємося непередбачуваними. Я думаю, що ліберальна демократія більше залежить не від раціональності, а від непередбачуваності людини», – каже Снайдер.

Він нагадав слова чеського президента, а тоді ще дисидента Вацлава Гавела, який писав у своєму есе «Сила безсилих» з 1978 року про те, що технології повертають людину до її «найбільш імовірного стану». А це дає важелі керування в руки диктаторів, говорить Снайдер, який каже, що по-справжньому зрозумів слова Гавела лише тоді, коли побачив цю роботу технологій.

Але, на думку Юваля Харарі, не технології вирішують за людей, як вони будуть жити, а люди ухвалюють ці рішення. Тому ніякого детермінізму технологій не існує. «Завжди є вибір, як використовувати технології. Люди у ХХ столітті використовували ті самі технології, щоб збудувати тоталітарні диктатури і демократичні лідеральні суспільства. Західна і Східна Німеччини були побудовані більш-менш на тих самих технологіях», – зауважує Харарі.

Ті самі технології використовуються зараз для того, щоб уряд стежив за людиною, і для того, щоб громадяни могли контролювати дії урядовців, щоб ті не припускалися корупції. І якщо людство навчиться керувати технологіями собі на користь, а не на збиток, то вдасться створити краще суспільство, а не гірше, переконаний вчений.

Якщо особиста інформація буде використовуватися на благо людини, як у стосунках з лікарем, чи адвокатом, то цей же принцип має бути застосований і до уряду і корпорацій. Також якщо більше інформації збирається про людину, то більше інформації має відпкриватися про державу. І третій принцип, який пропонує Харарі – вся інформація не має бути зосереджена в одному місці, чи це є уряд, чи приватна компанія. Бо це – прямий шлях до тоталітаризму, вважає дослідник.

Ще одним запобіжником для створення тоталітарної системи він вважає те, що технології будуть залишати людині простір для змін. Він нагадує, що тоталітарні системи минулого забирали таку можливість – змушували людину залишатися в межах своєї касти, чи класу, бо таким суспільством, де неможливі зміни, легше керувати. Також, на думку Снайдера, велика майнова нерівність у багатьох західних країнах затримує соціальну мобільність та розвиток суспільства.

Ми знаємо факти про війну в Україні, бо там працюють п’ять тисяч журналістів, які приносять нам факти
Тімоті Снайдер

Говорячи про те, що допомагає людим залишатися непередбачуваними для влади, Тімоті Снайдер пригадав, що крім їхніх цінностей, є ще і інституції, які підтримують вільні люди, наприклад інститут вільної преси. Журналісти-розслідувачі, на його думку, є особливо важливими для функціонування демократичного суспільства тому, що вони відкривають факти. А факти, на відміну від міфів, не завжди бувають приємними. Факти здобувають люди, але їх підтримують інституції, говорить Тімоті Снайдер. «Ми знаємо факти про війну в Україні, бо там працюють п’ять тисяч журналістів, які приносять нам факти», – говорить він. На переконання історика, незалежній журналістиці зараз потрібна особлива допомога, тому що «ми говоримо про важливість фактів, але не платимо за роботу людям, які мають знаходити ці факти».

Прем'єрка Нової Зеландії назвала два уроки для світу з війни Росії в Україні

Прем'єр-міністр Нової Зеландії Джасінда Ардерн, 31 травня 2022 року, Вашингтон. REUTERS/Лі Мілліс

"Світовий порядок заснований на правилах буде захищено". Такий урок прем'єрка Нової Зеландії Ясінда Ардерн хоче, щоб світ засвоїв "із незаконного та невиправданого вторгнення [Росії] до України". Про це Ардерн сказала у виступі в британському аналітичному центрі Четем Хаус в суботу.

"Навіть якщо наші міжнародні установи не так швидко відповідають і реагують, як нам би хотілось, важливо продемонструвати, що ми маємо широку відповідь, включаючи санкції та підтримку України", - додала вона.

Ще один урок, вказала Ардерн стосується світу а також безпосередньо Індо-Тихоокеанського регіону і полягає в тому, щоб якомога більше використовувати дипломатію і запобігати конфліктам.

"Урок війни в Україні - в тому, що війна спостошує і ніколи не є відповіддю", - додала посадовиця.

Минулого тижня Ардерн провела телефонну розмову з українським президентом Володимиром Зеленським. Зеленський подякував Ардерн за підтримку України, повідомили в Офісі Зеленського. Попри запрошення Зеленського, Ардерн не змогла відвідати Україну під час свого європейського турне цього тижня.

В Україні з візитом наразі перебуває інший предстваник регіону - прем'єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз. Під час свого перебування він заявив про виділення додаткових 100 млн дол. підтримки України а також військового обладнання.

США фінансують програмне забезпечення, щоб росіяни могли обходити цензуру

Фото: відеокадр з виступу Путіна. Знизу на екрані напис німецькою: "Війна пропаганди в онлайн та на ТБ", лютий 2022 року (AP Photo/Майкл Пробст)

Кампанія, за підтримки США, надає росіянам доступ до програмного забезпечення, щоб обійти цензуру, яку Москва застосовує, щоб заглушити голоси тих, хто виступає проти вторгнення Росії до України, повідомили AFP залучені групи.

Росія посилила обмеження на незалежні ЗМІ, після нападу на Україну в лютому, при цьому журналістам загрожує судове переслідування за критику вторгнення або навіть за те, що вони називають його війною.

Фонд відкритих технологій, який підтримує уряд США, надає гроші кільком американським компаніям, які безкоштовно надають віртуальні приватні мережі (VPN) мільйонам росіян, які потім можуть використовувати їх для відвідування веб-сайтів, заблокованих цензурою.

Традиційне програмне забезпечення VPN створює те, що фактично є приватним тунелем в Інтернеті для передачі даних, зазвичай в зашифрованому, захищеному від стеження вигляді. Їхнє використання в Росії значно зросло після вторгнення.

«Нашим інструментом в основному користуються люди, які намагаються отримати доступ до незалежних ЗМІ, тому фінансування OTF було абсолютно критичним», — сказав речник Lantern, однієї із залучених компаній.

Технічні фірми Psiphon і nthLink також надають людям у Росії складні програми для боротьби з цензурою. За оцінками OTF, близько чотирьох мільйонів користувачів у Росії отримали VPN від цих фірм.

За словами старшого радника компанії Дірка Роденбурга, у Psiphon різко зросла кількість російських користувачів, з приблизно 48 000 на день до вторгнення 24 лютого, до понад мільйона на день до середини березня.

Він додав, що інструменти фірми російською мовою щодня використовують в середньому близько 1,5 мільйона користувачів.

Хоча деякі, як і керівництво України, закликають відключити Росію від Інтернету, інші відзначають, що доступ є ключовим для опозиційних груп.

«Росіянам дуже важливо бути підключеними до всесвітньої мережі, щоб підтримувати опір», — сказала Наталія Крапіва, технічний юрисконсульт правозахисної групи Access Now, яка не бере участі в OTF.

"Втілюються різноманітні ініціативи, і щоб підтримувати їх, потрібен Інтернет, оскільки ви не можете зібратися особисто або тому, що активісти розкидані по всьому світу", - додала вона.

Підтримувати роботу та доступність VPN було відносно просто на початку війни, сказав Лукас, речник Lantern, який говорив за умови використання лише імені.

"Вони не були готові нічого блокувати, - сказав Лукас. - З часом Росія навчилася блокувати прості речі, але Lantern і Psiphon все ще працюють”.

Урок із Китаю та М’янми

Цензори намагаються відключити програмне забезпечення VPN від серверів, на які вони покладаються, або перешкодити людям отримати доступ до веб-сайтів, де можна завантажити такі додатки.

Як наслідок, придушення свободи Інтернету зазвичай призводить до того, що люди діляться мережами VPN за допомогою партизанської тактики, як-от радіомовлення.

Однак такі групи, як Lantern, використовують такі методи, як приховування інсталяторів VPN на онлайн-платформах, які є надто важливими для блокування урядом, і створення мережі, щоб користувачі могли ділитися технологіями з іншими, сказав Лукас.

"Lantern і Psiphon відрізняються тим, що ми робимо значно більш складні речі, щоб приховати наш трафік і уникнути виявлення наших серверів", - сказав він.

Люди в Росії отримують вигоду від того, що виробники VPN вдосконалюють свої інструменти, одночасно борючись із цензурою в таких країнах, як Китай і М’янма.

"Близько двох років тому був момент, коли Китай дійсно підвищив ставки у грі і збільшив тривалість блокування", - сказав Лукас.

"Ми значно підняли рівень нашої гри", - додав він.

Фінансування уряду США, надане через OTF, було важливим для операцій, оскільки витрати виробників VPN у Росії зросли, а дохід зник, через санкції та вихід компаній з країни.

OTF каже, що зазвичай витрачає 3-4 мільйони доларів на рік на фінансування VPN, але ця цифра зросла, через цензуру в Росії.

Psiphon отримує фінансування від уряду США вже понад 14 років, причому гроші, зазвичай, йдуть на вдосконалення інструментів протидії новим тактикам, які використовують авторитарні режими, повідомили AFP в компанії.

Незважаючи на зусилля, спрямовані на те, щоб отримати технологію VPN для тих, хто цього хоче, багато людей досі не мають доступу.

“Використання віртуальних приватних мереж та інших методів значно зросло в Росії, але все ще охоплює лише невеликий відсоток населення”, — сказав AFP Крапіва з Access Now.

Лукашенко заявив, що повністю підтримує російський напад на Україну

Фото: Олександр Лукашенко, квітень 2022 року, Білорусь. (Максим Гучек/BelTA Pool Photo via AP)

Олександр Лукашенко заявив, що повністю підтримує російський напад на Україну та є союзником Росії у війні проти України, яку він, як і президент Росії Володмир Путін називає «спецоперацією».

«Наша участь у спецоперації мною визначена давно. Першого дня початку цієї операції, коли я сказав, згадайте: ми нікому не дозволимо стріляти в спину російській людині», – сказав Лукашенко, виступаючи 3 липня з нагоди Дня незалежності Білорусі.

«Ми – єдина країна, яка підтримує Росію у цій боротьбі. А скільки країн з того боку? Майже півсотні, що фактично воюють проти Росії в Україні. Щось не складається баланс. І взагалі ті, хто нам дорікає, ви що, не знали, що у нас найтісніший союз із Російською Федерацією? З державою, з якою ми будуємо єдину, потужну, незалежну державу – Союзну державу. Де в союзі два незалежні народи... І що, вони не знали, що у нас створене вже давно у союзі Білорусі та Росії єдине угруповання збройних сил? Фактично єдина армія. Ви ж це все знали. То чому нам сьогодні дорікаєте? Ми були і будемо разом із братньою Росією. Наша участь у «спецоперації» визначена мною давно», – сказав Лукашенко, згідно з текстом промови, опублікованій на сайті президента Білорусі.

У суботу він звинуватив Україну в ракетних обстрілах військових об'єктів на території Білорусі і повідомив, що білоруські системи ППО на початку цього тижня збили українські ракети, спрямовані на Білорусь.

Не надавши жодних доказів нападу, у якому він звинуватив Україну, Лукашенко назвав цей акт «провокацією».

«Слава Богу, зенітним системам «Панцир» вдалося перехопити всі ракети, запущені Збройними силами України», – сказав Лукашенко в коментарях, які з’явилися на його президентському сайті в суботу, 2 липня.

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила, що «білоруська земля та повітряний простір знову використовуються Росією для вчинення воєнних злочинів в Україні».

Про це вона написала у Twitter 27 червня, де також опублікувала відеозвернення до Ради Безпеки ООН з закликом «скликати термінову нараду», щоб розглянути питання про «законність використання Білорусі для нападу на Україну і порушення без'ядерного статусу».

«Ми продовжуємо підтримувати всіх, хто бореться за свободу та мир», – заявила білоруська опозиціонерка.

Президент України Володимир Зеленський 26 червня звернувся до громадян Білорусі, яких, за його словами, зараз «втягують у війну – навіть активніше, ніж це було у лютому та у весняні місяці».

За даними української розвідки, Росія планує нарощування чисельності оперативно-тактичної авіації на території Білорусі, зокрема запланований переліт 10 літаків на аеродром Барановичі у Гомельській області, що межує з Україною.

Головне управління розвідки заявило 1 липня, що загроза вторгнення білоруської армії в Україну зберігається, але «наразі прямий військовий наступ з Білорусі є малоймовірним».

Білорусь не є безпосереднім учасником війни Росії проти Україні, але вона надає свою територію для використання російськими військами для повномасштабного наступу на Україну, яке почалося 24 лютого.

Більше

XS
SM
MD
LG