Спеціальні потреби

Актуально

Джеймс Маттіс, інші екс-посадовці Пентагону виступили проти застосування війська під час протестів у США

Військові Національної гвардії під час протестів біля Білого дому у Вашингтоні

Слова президента США Дональда Трампа про можливе застосування військових для наведення порядку під час демонстрацій, що відбуваються у США після загибелі Джорджа Флойда, викликали критику з боку низки екс-посадовців Пентагону.

«Мілітаризація нашої відповіді, як ми це бачили у Вашингтоні, створює конфлікт - надуманий конфлікт - між військовими та цивільними. Він руйнує дух довіри між чоловіками та жінками, які служать у війську, та суспільством, яке вони клялись захищати і до якого вони належать», - заявив колишній очільник Пентагону Джим Маттіс в статті для The Atlantic.

«Я ніколи не думав, що військо, яке проголосило ту саму клятву, може за будь-яких обставин, отримати наказ порушити конституційні права власних громадян», - додав Маттіс.

Війська Національної гвардії США було розміщено в 31 штаті для надання допомоги місцевій поліції в протестах. У Вашингтоні, крім Національної гвардії, 1300 американський військових було розташовано на базах поблизу столиці.

Насильницькі дії серед протестувальників останнім часом зменшились і Пентагон видав вказівку про відкликання біля 200 військових. Однак, після наради у Білому домі, очільник Пентагону Марк Еспер переглянув своє рішення, пише «Голос Америки».

«Інструмент закону про Повстання наявний повною мірою», - заявила прес-секретар Білого дому Келлі Макенані, наголосивши, що президент може застосувати положення закону 1807 року для застосування війська під час протестів.

Маттіс, який пішов у відставку в 2018 році, після рішення Трампа вивести війська з Сирії, закликав до об‘єднання держави і розкритикував Трампа. «Дональд Трамп є першим за моє життя президентом, який не намагається об‘єднати американський народ і навіть не намагається створити таке враження, Натомість він хоче роз‘єднати нас, - написав Маттіс. - Ми можемо об‘єднатись і без нього, використовуючи силу, закладену у нашому громадянському суспільстві. Останні дні показали, що це буде нелегко, але це наш обов’язок перед співгромадянами, минулими поколіннями, які кров‘ю захищали нашу обіцянку і перед нашими дітьми».

Президент Трамп різко відреагував на коментар Маттіса.

«Його основна сила була не у військовій справі, а радше у особистих громадських відносинах», - написав Трамп у Twitter. Президент розкритикував Маттіса за недостатню результативність в роботі.

Раніше член Ради Пентагону з оборонної науки, колишній заступник міністра оборони, Джеймс Міллер подав у відставку, протестуючи проти того, що очільник Пентагону був поряд з Трампом в понеділок, коли було проведено розгін здебільшого мирної демонстрації. У листі про відставку, який він надав виданню The Washington Post, Міллер, звертаючись до Еспера, написав: «Можливо, ви не могли зупинити вказівку Трампа так жахливо застосувати силу, але могли висловитись проти. Натомість, Ви виявили цьому підтримку».

Еспер захистив свою позицію, вказавши, що не думав, що буде зроблене фото. Він також зауважив, що використання війська для підтримки порядку доречне лише у крайньому випадку.

«Можливість використання регулярних збройних сил для підтримки правопорядку може бути застосована лише як останній можливий крок і лише у крайній критичній ситуації. Зараз не така ситуація, тому я не підтримую застосування закону «Про повстання», - заявив Еспер звертаючись до преси.

Дивіться також: Як вашингтонці захистили десятки протестувальників від арешту у себе вдома. Відео

Як вишингтонці захистили десятки протестувальників від арешту у себе вдома. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:53 0:00

Всі новини дня

Резніков розповів голові Пентагону про успішне використання проти Росії гаубиць M777

Як розповів український міністр оборони, однією з тем розмови з його американським колегою став дзвінок голови Пентагону міністру оборони Росії

Міністр оборони України Олексій Резніков 16 травня провів телефонну розмову з міністром оборони США Ллойдом Остіном.

«Обговорив ситуацію на полі бою та військові потреби України. Розповів йому, як ЗСУ успішно використовує M777 (американські 155-міліметрові гаубиці – ред.). Ми також обговорили його дзвінок міністру оборони Росії. Вдячний Ллойду Остіну за непохитну дипломатичну та військову підтримку України», – розповів про деталі дзвінка Олексій Резніков.

13 травня – вперше після початку війни РФ в Україні, – міністр оборони США Ллойд Остін провів телефонну розмову з міністром оборони Росії Сергієм Шойгу.

Як повідомили у Пентагоні, очільник американського Міноборони закликав російського міністра «до негайного припинення вогню в Україні і наголосив на важливості підтримки ліній зв’язку».

Водночас російські медіа повідомили, що сторони обговорили «актуальні питання міжнародної безпеки, зокрема ситуацію в Україні».

У Росії також заявили, що розмова відбулася з ініціативи американської сторони.

McDonald's, Renault виходять з Росії

Архівне фото: ресторан McDonald's в російському місті Дімітров, 6 грудня 2014 року

Після більш ніж 30-річної присутності в Росії, популярна американська мережа швидкого харчування оголосила про продаж активів і зупинку бізнесу в Росії.

Компанія, прихід якої до СРСР пов'язували з поширенням "перебудови" та "гласності", тепер заявила, що подальше перебування в Росії не відповідає цінностям компанії.

"Гуманітарна криза, спричинена війною в Україні та непередбачувані умови діяльності спонукали McDonald's до висновку, що продовжувати власність бізнесу в Росії не є доцільним і не співпадає з цінностями McDonald's", - йдеться в заяві компанії. До мережі McDonald's в Росії належить більше 850 ресторанів, де працюють більше 62 000 людей, заявили в компанії. Там підтвердили віддансть захисту працівників у період продажу активів.

Французький автовиробник Renault також оголоси про продаж активів в Росії, вартістю більше 2 мільярдів доларів.

З початку повномасштабного вторгнення Росії до України, близько тисячі компаній оголосили про добровільне скорочення бізнесу в Росії, йдеться в дослідженні Єльського університету.

Так, напрвклад, британська нафтова компанія ВР заявила про перегляд своїх акціонерних відносин з російською нафтовою компанією "Роснєфть", компанія-виробник газованих напоїв PepsiCo оголосила зупинку продажів Pepsi-Cola в Росії через "жахливі події, що відбуваються в Україні". Багато компаній все ж вирішили продовжити ведення бізнесу в Росії.

Білорусь може розмістити війська спецоперацій на кордоні з Україною - Міноборони Британії

Архівне фото: Лукашенко спілкується з пресою, Білорусь, 16 квітня 2022 року. (Максим Гучек/BelTA Pool Photo via AP)

Білоруський правитель Олександр Лукашенко балансує між підтримкою війни Росії проти України та бажанням уникнути прямої участі у військових операціях. Такими оцінками поділилось Міністерство оборони Великої Британії.

Відомство підтвердило - Білорусь оголосила про розміщення сил спеціальних операцій вздовж кордону з Україною, а також протиповітряних сил, артилерії та ракетних підрозділів на тренувальних базах на заході країни.

Такі дії, за оцінками британської розвідки, ймовірно "зв'яжуть українські війська, щоб ті не змогли розміститись на підтримку операцій на Донбасі". В Генеральному штабі ЗСУ 16 травня повідомили, що саме на Донецькому напрямку наразі Росія зосередила основні зусилля.

Пряма військова участь Білорусі на боці Росії означатиме ризик західних санкцій, відплату з боку України і можливе невдоволення білоруських військових, наголосили в британському відомстві. Там також додали, що хоча Білорусь і не брала безпосередньої участі в конфлікті, з її території проводились авіавильоти, ракетні удари а також Білорусь була плацдармом для російського наступу на Київ та Чернігів.

Як повідомляв Голос Америки, США та країни Заходу висловили занепокоєння через нові проголосовані парламентом Білорусі законодавчі ініціативи, які розширюють сферу застосування смертної кари.

"Ці закони безпосередньо спрямовані проти громадян, які активно виступають проти війни Росії в Україні". Так відреагували в Державному департаменті США на схвалення білоруським парламентом поправок, що запроваджеють смертну кару "за замах на теракт". Відповідний допис розмістив в соцмережах європейський департамент Держдепу.

Блінкен: прагнення Путіна "знищити Україну як незалежну країну і розділити НАТО" не справдилось

Держсекретар США Ентоні Блінкен спілкується з пресою під час неформальної зустрічі міністрів країн НАТо в Берліні, 15 травня 2022 року. REUTERS/Мішель Тантуссі

Держсекретар США Ентоні Блінкен обговорив подальшу впідтримку України з міністрами закордонних справ Німеччини, Великої Британії та Франції. Зустрічі відбулись в неділю на полях засідання міністрів країн-членів НАТО в Берліні.

"Сполучені Штати та наші союзники і партнери зосереджені на наданні Україні якомога більшої підтримки на полі бою та за будь-який столом переговорів, щоб вони могли відбити російську агресію і повністю захистити незалежність та суверенітет", - заявив Блінкен під час прес-конференції в неділю.

Він підкреслив - союзники НАТО прагнуть "якомога швидше зупинити війну, але так само віддані безпековій допомозі України, продовженню санкцій, експортного контролю та дипломатичного тиску на Росію так довго, як це буде потрібно".

Альянс НАТО міцний як ніколи, вказав посадовець у Twitter в неділю, а прагнення Путіна "знищити Україну як незалежну країну і розділити НАТО" не справдились.

Держсекретар цими вихідними взяв участь в засіданні міністрів закордонних справ НАТО в Німеччині. Питання допомоги Україні а також можливе включення Швеції та Фінляндії до НАТО були в центрі обговорень. Блінкен зустрівся з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, щоб обговорити подальшу військову допомогу Україні а також можливості вирішення світової продовольчої кризи, спричиненої війною.

Після Берліна, Блінкен, разом з міністром торгвілі США Джиною Раймондо, бере участь в засіданні США та Європи з питань торгівлі.

Канада хоче першою ратифікувати рішення НАТО про вступ Фінляндії та Швеції

Мелані Жолі, міністерка закордонних справ Канади, в Палаті громад парламенту в Оттаві

Мелані Жолі, яка очолює Міністерство закордонних справ Канади, заявила, що її країна вітає проголошені наміри Фінляндії та Швеції вступити до НАТО і що парламент в Оттаві може бути серед перших, які ратифікують документи про залучення нових членів.

Перехідний період між заявкою і ратифікацією треба скоротити.
Мелані Жолі

«Ми не лише підтримуємо вступ Фінляндії і Швеції, але ми ще й за швидкий вступ. Канада має з ними багато спільного, коли йдеться про цінності, а також північні реалії… Наша мета - бути серед перших країн, які ратифікують вступ Фінляндії та Швеції. Бо ми знаємо, що перехідний період між заявкою і ратифікацією треба скоротити. Ми також будемо працювати з іншими країнами, щоб забезпечити швидкий процес вступу», - сказала Мелані Жолі в Брюсселі, де вона брала участь в нараді міністрів закордонних справ ЄС.

За її словами, коли дійде до процесу ратифікації, то канадські парламентарі можуть схвалити рішення за лічені дні.

Процес ратифікації рішень про вступ нової країни в НАТО, що нараховує зараз 30 країн, зазвичай забирає від кількох місяців до одного року.

Минулими вихідними урядова партія Швеції заявила, що вирішила підтримати вступ в НАТО і далі очікує рішення шведського парламенту та подальших кроків.

«Сьогодні Шведська соціал-демократична партія схвалила історичне рішення - сказати "так" заяві на членство в оборонному союзі НАТО. Російське вторгнення в Україну погіршило безпекову ситуацію для Швеції і для цілої Європи», - написала з цього приводу в Twitter міністерка закордонних справ Швеції Анн Лінде.

Вступ Швеції в НАТО означатиме відмову Стокгольма від понад 200 років політики військового нейтралітету, якого Швеція дотримувалася навіть впродовж Першої Світової і Другої Світової воєн.

Тепер за словами шведського міністра оборони країна опинилася б під загрозою, якщо залишилася б єдиною країною Балтії не в НАТО.

Туреччину вговорюватимуть

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ та представники інших країн організації вже заявили про готовність швидко прийняти Фінляндію та Швецію, в той час як в тих країнах майже завершився процес внутрішніх політичних узгоджень рішення подавати офіційні заявки на членство.

Єдиною країною НАТО, де з’явилося застереження щодо вступу Фінляндії та Швеції, стала Туреччина, але зараз лунають твердження, що це не повинно стати перешкодою.

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган висловив невдоволення тим, що в скандинавських країнах надали політичний притулок особам, яких він звинувачує у причетності до тероризму проти турецької влади.

Єнс Столтенберґ з цього приводу сказав: «Я переконаний, що ми зможемо залагодити питання, стурбованість яку висловила Туреччина, таким чином, щоб це не затягувало членство».

«Я дуже впевнений, що ми з цього питання досягнемо згоди», - заявив держсекретар США Ентоні Блінкен, додавши, що НАТО «це місце для діалогу».

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG