Актуально
Українська влада обіцяє покарати причетних до втручання у вибори в США
Конкретні кроки оприлюднять найближчим часом
Українська влада зробить усе, щоб покарати відповідальних за втручання в американські вибори. Про це йдеться в заяві, опублікованій на сайті глави держави.
Як мовиться в документі, "Офіс Президента України Володимира Зеленського зробить усе, що в його силах, для того, щоб відповідальні за втручання у вибори в Сполучених Штатах Америки були притягнуті до відповідальності, незалежно від партійної приналежності".
"Конкретні кроки будуть оприлюднені найближчим часом", - обіцяють в ОП.
Притягти до відповідальності винних у втручанні в американські вибори пообіцяв також особисто очільник Офісу Президента Андрій Єрмак. Про це він написав у своєму Twitter англійською мовою.
"Заради ясності - ця адміністрація зробить усе, що в її силах, аби притягти відповідальних за втручання у вибори в США, незалежно від їхньої партійної приналежності", - написав Єрмак.
При цьому глава ОП не назвав жодного прізвища.
Американські санкції не погіршать відносин України і США, оскільки йдеться про дії окремих осіб, а не держави. Про це сказав на брифінгу в Києві 14 січня глава МЗС України Дмитро Кулеба.
«Щодо якогось напруження у двосторонніх відносинах, то ні, ми його не відчуваємо, тому що жодних – я хочу наголосити на цьому – жодних підстав вважати, що Україна як держава втручалася у внутрішні справи Сполучених Штатів, нема», - сказав Кулеба. Як він додав, «Цього не було, цього немає і цього ніколи не буде».
Очільник зовнішньополітичного відомства підкреслив також, що українських громадян, проти яких запроваджено санкції, підозрюють у діях в інтересах Російської Федерації, а не України.
11 січня Міністерство фінансів США оголосило санкції проти пов'язаної з Росією мережі дезінформації за її спроби вплинути на вибори у США.
Санкції накладено на сімох українських громадян (на додачу до Андрія Деркача, який опинився у санкційному списку раніше з формулюванням "російський агент").
Серед згаданих сімох українців - народний депутат від пропрезидентської партії "Слуга народу" Олександр Дубінський.
Як зазначає посольство США в Україні, «Колишні українські держслужбовці Костянтин Кулик, Олександр Онищенко, Андрій Теліженко і нинішній народний депутат України Олександр Дубінський публічно виступали разом з Деркачем або приєднувалися до нього для скоординованого поширення і просування облудних або необґрунтованих закидів стосовно кандидата на політичну посаду в США. Вони робили неодноразові публічні заяви, просуваючи зловмисні тези про участь чиновників уряду США у корупційних справах в Україні. Ці дії та тези підтримують цілі Деркача вплинути на президентські вибори у США 2020 року.
Сам Дубінський свою причетність до втручання в американські вибори заперечує.
"Я ніколи не втручався у вибори в інших державах, у тому числі й американські вибори, і ніколи не мав відношення до оприлюднення або інших подібних дій щодо так званих плівок Порошенко-Байден", - написав "слуга народу", реагуючи на запроваджені проти нього санкції.
У депутатській фракції "Слуга народу" поки що не обговорювали ситуацію з внесенням депутата Дубінського до санкційних списків США.
Мовчить щодо американських санкцій проти Дубінського і президент України Володимир Зеленський.
Дивіться також: Американські військові експерти та дипломати закликають Україну до проведення реформ судової системи. Відео
Всі новини дня
"90 кораблів фактично повні зерна та готові вирушати, але не можуть цього зробити через російську блокаду", - Блінкен
Державний секретар США Ентоні Блінкен переконаний, Росія використовує їжу як зброю в Україні. Про це державний секретар США заявив журналістам під час відвідування Українського інституту Америки в Нью-Йорку. «В різних частинах країни вона буквально блокує доступ до їжі та іншої гуманітарної допомоги. Вона також використовує продовольство як зброю за межами України, перешкоджаючи українським товарам потрапити на міжнародні ринки», - повідомив він.
За його інформацією, 20 млн тонн зерна готові до відправки та знаходяться неподалік українських портів, але їх неможливо вивести через російську блокаду Чорного та Азовського морів. «Так само майже 90 кораблів фактично повні зерна та готові вирушати, але не можуть цього зробити», - додав він.
Аби вирішити проблему, яка загрожує голодом кільком країнам Африки, були проведені десятки зустрічі з міністрами закордонних справ. «Вимога вирішити це надходить з усього світу. Ця їжа має потрапити на ринки. І Росія має це чути голосно і чітко. Тому ми шукаємо засоби та механізми, за допомогою яких це можна зробити. Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй дуже задіяний у цьому процесі», - заявив він.
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, у свою чергу, переконаний, якщо впродовж наступних двох місяців не будуть вжиті конкретні заходи з розблокування українських портів, це буде трагедія. Він також підкреслив активну залученість до вирішення цієї проблеми Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреш та інших ключових партнерів України.
В коментарі «Голосу Америки» він також додав, що ця тема надзвичайно важлива і для Сполучених Штатів. У четвер, 19 травня, в Нью-Йорку відбулися перемовини американської сторони з міністром сільського господарства України. «Це були дуже конкретні та предметні перемовини - з цифрами, обсягами, маршрутами та тарифами. Адже потрібно не просто відкрити порт, а ще й переконати перевізників йти у цю небезпечну зону і вивозити зерно в таких обсягах», - пояснив він.
За його словами, шлях через суходіл не може задовільнити ті обсяги, які готова надати Україна. До війни щомісяця країна експортувала 5 млн тонн зерна. За словами Кислиці, наразі мова йде не лише про минулорічний врожай, а й осінній врожай та озимину. «І якщо цей цикл буде порушений, подолати наслідки цієї кризи буде неможливе не лише цього, а й найближчими роками», - додав він.
Дивіться також: Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України. Відео
- Голос Америки
Високопосадовці США та Франції обговорили розширення ЄС та підтримку України
Координацію зусиль для підтримки України та її суверенітету та необхідність швидких міжнародних дій, щоб протистояти зростаючій кризі продовольчої безпеки, спровокованій російським вторгненням в Україну, обговорили у п’ятницю, 20 травня, заступниця держсекретаря США Венді Шерман та генеральний секретар МЗС Франції Франсуа Делатром.
Крім цього, йдеться у повідомленні Держдепу, високопосадовці обговорили заявки Фінляндії та Швеції на вступ до НАТО та підготовку до Мадридського саміту.
Також Шерман та Делатр підняли питання шляхів вступу до ЄС для кандидатів, «які бажають виконати важку роботу, щоб отримати право на членство». Франція головує в Раді Європейського Союзу.
У червні Європейська комісія має опублікувати звіт із оцінкою прийняття заявки України на вступ до ЄС. Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес вже висловився про те, що в його країни не буде заперечень щодо кандидатури України на членство в ЄС у разі схвальної оцінки Єврокомісії.
Деякі західні лідери висловились щодо можливого членства України. Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що заявка України на приєднання до ЄС не може бути швидко розглянута, незалежно від обставин.
«Немає короткого шляху до ЄС, – сказав Шольц під час виступу у Бундестазі. - Процес приєднання – це не питання кількох місяців чи років». За його словами, виняток для України буде несправедливим для країн Західних Балкан, Чорногорії, Сербії, Албанії, Північної Македонії, Боснії і Герцеговини та Косово, які також прагнуть приєднатися до ЄС.
Раніше президент Європейської ради Шарль Мішель запропонував розглянути питання створення нової політичної платформи європейської співпраці, відкритої для України, під час саміту лідерів ЄС наприкінці червня. Першим створити окремий формат співпраці з Україною та іншими країнами поза межами Європейського Союзу запропонував президент Франції Еммануель Макрон.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба охарактеризував такий формат як «сурогатний» та наголосив, що Україна розраховує на отримання статусу кандидата на членство у ЄС.
"Стратегічна двозначність щодо європейської перспективи України, якої дотримуються деякі європейські столиці останніми роками, зазнала невдачі та має припинитися. Це лише заохотило Путіна. Нам не потрібні сурогати статусу кандидата на членство, які демонструють "другосортне" ставлення до України та ображають почуття українців", - написав він у Твіттері.
У статті використана інформація УНІАН, Радіо свобода, Рейтерс.
Дивіться також: Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео
Азійське турне Байдена покликане довести, що США можуть просувати декілька зовнішньополітичних пріоритетів
Джо Байден розпочав свій перший візит в якості президента США до Азії. В Білому домі повідомили - візит стане сигналом для Китаю та інших країн про те, чого можуть досягнути демократії в світі, якщо вони діють спільно.
Війна Росії проти України є одним із основних міжнародних питань для адміністрації Байдена, але цей візит має підкреслити, що США звертають увагу і на інші пріоритети, зазначили в адміністрації.
"Це яскраво засвідчить, що Сполучені Штати можуть одразу вести вільний світ за собою у відповідь на війну Росії проти України і водночас прокладати курс ефективного, принципового американського лідерства та долученості в регіоні, яке визначатиме майбутнє 21-го століття", - заявив радник з національної безпеки США Джейк Салліван в середу.
Подібна заява прозвучала в четвер і від посадовця Пентагону: "Всі зосереджені на Україні і нам це відомо, але це не значить, що ми припинили працювати з союзниками та партнерами в Індо-Тихоокеанському регіоні".
5-денний візит розпочався з подорожі до Південної Кореї, де Байден відвідав сучасну фабрику мікрочіпів, компанї Samsung, яка планує побудувати подібну фабрику в Техасі.
Байден також планує відвідати Японію і взяти участь в саміті "Чотиристороннього безпекового діалогу", (Quad) в якому беруть участь США, Індія, Японія та Австралія. Очікується, що війна Росії проти України буде одним із основних питань обговорень на саміті.
Під час візиту Байден планує підписати законопроект про допомогу Україні, затверджений в американському Сенаті напередодні. Документ доставить на підпис президенту кур'єр Білого дому, повідомляють ЗМІ.
- Голос Америки
Російський гонщик і горілка – Канада запровадила нові санкції проти Росії
У п’ятницю, 20 травня, уряд Канади оголосив про введення додаткових санкцій проти російських олігархів і заборону імпорту та експорту певних товарів.
Згідно з офіційним повідомленням Міністерства закордонних справ Канади, нові заходи накладуть обмеження на 14 осіб, включаючи російських олігархів, членів їхніх сімей та близького оточення російського президента Володимира Путіна.
За інформацією Радіо Свобода, до цього списку увійшли гонщик Формули-1 Нікіта Мазепін і його батько-мільярдер Дмитро Мазепін, спонсор команди гонщиків, яку виключили із Формули-1 після вторгнення Росії в Україну, Олена Тимченко, дружина мільярдера-олігарха Геннадія Тимченка, Наталія Браунінг, дочка Тимченка, нафтогазовий магнат Фархад Ахмедов.
«Ці особи безпосередньо сприяли безглуздій війні Володимира Путіна в Україні і несуть відповідальність за біль і страждання народу України», - йдеться у повідомленні канадського уряду.
Також Канада запровадила заборону на імпорт російських алкогольних напоїв, морепродуктів та непромислових діамантів. Оттава заборонила експорт до Росії цільових товарів класу люкс, зокрема алкогольних напоїв, тютюну, деяких текстильних виробів, спортивного одягу, взуття, розкішного одягу та аксесуарів, ювелірних виробів, посуду та предметів мистецтва. У 2021-му році Канада поставила цих товарів до Росії на суму в 75,7 мільйона доларів.
«Ці заборони забезпечать відповідність Канади подібним заходам, запровадженим партнерами-однодумцями, включаючи Сполучені Штати та Європейський Союз, і допоможуть зменшити можливості для російських олігархів обходити обмеження на інших ринках предметів розкоші», - повідомила міністерка закордонних справ Канади Мелані Джолі.
Цієї середи, 18 травня, представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила про закриття у Москві корпункту канадської телерадіомовної корпорації CBC, скасування акредитацій та російських віз журналістів. Це рішення МЗС Російської Федерації назвало відповіддю на заборону трансляції російського телеканалу RT в Канаді.
17 травня, Канада заборонила в’їзд до країни близько тисячі росіян, повідомив у Twitter міністр громадської безпеки Канади Марко Мендічіно. Серед них - президент Росії Володимир Путін, глава російського МЗС Сергій Лавров і міністр оборони Росії Сергій Шойгу, пише Радіо Cвобода.
Від початку російського вторгнення 24 лютого Оттава ввела санкції проти понад тисячі фізичних та юридичних осіб із Росії, України та Білорусі.
У статті використано матеріали англомовної та російськомовних редакцій Радіо Cвобода.
Дивіться також: Росія змінює воєнну стратегію: як Україні та Заходу на це відповідати – думки західних експертів. Відео
«Я не хочу нікого олюднювати з того боку. Для мене це надто нелюдське» - драматургиня Наталія Ворожбит
12 травня у нью-йоркському театрі La MaMa (Театр Еллен Стюарт) пройшла читка п'єси української драматургині Наталії Ворожбит «Погані дороги». Ця п'єса лягла в основу однойменного фільму, присвяченого війні в Україні. Як сприймається цей фільм зараз, у розпал повномасштабної війни Росії проти України? І що зрозумів світ про Україну за ці три місяці? Про це Наталія Ворожбит розповіла в інтерв'ю журналістці Російської служби Голосу Америки Ксенії Турковій. Оригінальне інтерв’ю було опубліковано російською мовою тут.
К.Т.: Зараз у багатьох країнах проходять читання твоєї п'єси «Погані дороги», написаної за мотивами подій 2014-2015 років. Як ти думаєш, західний глядач розуміє, про що йдеться?
Н.В.: Я не знаю, що розуміє західний глядач, адже це справді застаріла п'єса. Я тоді хотіла показати, що немає чорного та білого. Мої персонажі там — усі українці, я спеціально не почала описувати «поганих росіян». Для мене була важливіша трагедія окремої людини на тлі війни, неважливо, хто вона. А зараз усе інакше. Зараз на блок-посту у Попасній не треба пояснювати, хто свій, а хто чужий. Взагалі всі ці назви типу Попасної це для мене не порожній звук. Ми прожили із цими людьми вісім років, допомагаючи, відбудовуючи ці міста. А зараз їх вдруге знищують.
У той же час західний глядач сприймає події з «Поганих доріг» так, наче це зараз відбувається. Хоча головне вони таки розуміють: що в Україні війна і що зло — воно відбувається тут і зараз. Тоді моє завдання було достукатися, розповісти світові про те, що відбувається: «Будь ласка, почуйте - це загроза не лише Україні». На жаль, тоді цього не було почуто. Тоді фільм отримав нагороду на Венеціанському кінофестивалі, але про нього говорили, що він надто антиросійський. Хоча там навіть персонажів-росіян нема.
К.Т.: Як ти дивишся на цей фільм зараз, на тлі цієї війни 2022 року? Що б там ти змінила?
Н.В.: Зараз би я не церемонилася з росіянами. Тоді я була ще надто політкоректною, у мене ще були ілюзії щодо «хороших росіян», як заведено зараз говорити. Бо ось ці наші всі сюсюкання до цього й призвели. Ми не вірили в те, що саме таке можливо. У нас останні роки взагалі риторика змінилася, про війну говорили мало.
К.Т.: У фільмі "Погані дороги" є такий діалог: "Я не хочу дивитися російське телебачення!" - "А іншого у нас немає". Мені здається, ці реалії зараз йдуть, але як свідчення це важливо. Ця фраза дає зрозуміти, наскільки людей навіть в Україні було отруєно російською пропагандою.
Н.В.: Звичайно. Якби до 2014 року хоча б років із п'ять не було російського телебачення, ситуація була б іншою. Не було б війни, я просто певна.
К.Т.: Ти говорила, що фільм ще тоді називали антиросійським. Але я знаю, що його також всередині України критикували. Ти говорила, що рефлексуєш про неприємні речі щодо українців. Чи можлива така саморефлексія зараз?
Н.В.: Можлива. Але чи це доцільно? І чи хочеться мені про це писати? Той випадок, коли краще не писати. Ти знаєш, нам завжди нудно чорно-біле. Нам хочеться показати всі фарби, ми починаємо аналізувати вчинки поганих людей, починаємо їх олюднювати. Думаємо: "А чому ж він зґвалтував п'ять жінок? Напевно, він бідний-нещасний". Коротше, письменники починають займатися дурницями. А, може, не треба зараз цим займатися? Я не хочу нікого олюднювати по той бік. Для мене це надто нелюдське. Ось такий у мене зараз настрій.
Можна олюднювати і німецьких нацистів, але тільки після того, як вони були засуджені та покарані. Ось тоді можна і розбиратися, і знімати фільми про те, як вони, можливо, теж любили та страждали. Але тільки після того, як усім народом було прийнято відповідальність за ці злочини.
К.Т.: А ти віриш у те, що російський народ колись прийме на себе відповідальність?
Н.В.: Я не вірю. Але я хотіла б, щоб я помилялася.
Дивіться також: Кирило Говорун - про роль РПЦ в розпалюванні війни в Україні, майбутнє «депутінізації» свідомості росіян. Інтерв’ю
К.Т.: Ти спілкуєшся з російськими колегами?
Н.В.: Майже ні. Буквально на пальцях перерахувати. Навіть ті, хто виїхав і відкрито висловлює свою позицію, щось бояться зі мною спілкуватися. А іноді писали слова підтримки у такій дивній формі, що навіть не хотілося відповідати.
К.Т.: Які питання тобі ставлять в Австрії про Україну?
Н.В.: Жодних питань не ставлять. Австрія вкрай нейтрально намагається поводитися, намагається не висловлюватися гостро на ці теми. "Ми все розуміємо, але не ламайте наш бізнес" - приблизно так. Я дуже вдячна австрійцям, але, звичайно, то не Польща, не Велика Британія, не країни Балтії, де просто неймовірна підтримка. Тобі співчувають, дивлячись на тебе, плачуть, відчиняють тобі всі двері. А тут постійно говорять про діалог культур, влаштовують заходи, на які звуть росіян. Якось не дуже відчувають, чи не розуміють, чи що? Хоча географічно Австрія недалеко. Мені здається, це їхня багаторічна політика, побудована на дружбі з Росією.
Тут зустрічаються українські прапори на вулицях, але коли я поїхала до Вільнюса, я просто отетеріла — там просто кожне третє вікно, прапори на машинах, скрізь.
К.Т.: Що світ зрозумів про Україну за ці майже три місяці війни?
Н.В.: Знаєш, якщо ти запитаєш людей, які залишилися в Україні, вони скажуть, що нарешті всі побачили, які українці сильні, мужні та незалежні. А у світі я болісно все сприймаю, мені весь час здається, що нас недостатньо зрозуміли, недостатньо зрозуміли масштаб зла та масштаб нашої та світової трагедії. До того ж усі втомлюються від війни. Усім хочеться, щоб ми якось швидко перемогли, а коли все затягується, починаються ось ці розмови про діалог культур.
К.Т.: Хто для тебе герой цієї війни?
Н.В.: Безумовно всі, хто воюють. Безперечно «Азов» у Маріуполі. Безперечно люди, які сидять зараз в окупації, не приховуючи своєї позиції. Це взагалі найстрашніше, що можна собі уявити. Багато героїв зараз. І президент у нас герой, і уряд героїчний. Так, час героїв. Ми живемо у героїчний час. Але якою ціною?
Дивіться також: Джамала: про війну та підтримку України з боку міжнародної мистецької спільноти. Інтерв’ю
Facebook Forum