Спеціальні потреби

Держдепартамент США видав звiт про стан прав людини


Вашингтон – 28 лютого. Державний департамент США оприлюднив звіт про стан прав людини у світі за минулий рік і передав його на розгляд Конгресу. В документi серед позитивних моментiв 2004 року згадуються вибори в Українi.

Держсекретар США Кондоліза Райс у передмові звіту відзначила, що основною метою закордонної політики США, визначеної президентом Бушем, є підтримка людської свободи та гідності у всьому світі. Саме під цим кутом зору уряд США, зазначила Кондоліза Райс, протягом дванадцяти місяців співпрацював з міжнародним співтовариством для забезпечення вільних і чесних виборів у Гватемалі, Індонезії, Гані, Україні і Афганістані. І саме під цим кутом зору проаналізований стан з правами людини у 196-ти країнах світу -- від чемпіонів до найзлостивих порушників, зазначила вона.

У вступі до звіту відзначається, що з моменту усунення три роки тому талібського режиму в Афганістані, його населення працювало над зменшенням тероризму і зміцненням безпеки. Особливу роль у цьому відігравали зусилля, скеровані на подолання етнічно-племінного і релігійного розбрату, на розробку нової Конституції із врахуванням традиційних цінностей, поширення засадничих прав людини на жінок та дітей, створення засад відкритого суспільства і вільного змагання у ділянці політики та медіа. В результаті на президентських виборах 18 жовтня кандидати змагалися за голоси десяти мільйонів виборців, сорок відсотків яких були жінки. На виборах переміг Гамід Карзай.

В Україні, говориться у звіті державного департаменту, президентська кампанія була затьмарена урядовим тиском на кандидатів від опозиції, широкомасштабними порушеннями та шахруваннями під час голосування. Уряд Кучми брав участь у маніпуляціях та викривленнях під час президентських виборів 31 жовтня та 21 листопада. Уряд піддавав цензурі пресу і журналістів з метою вплинути на перебіг голосування і його результат, говориться в документі держдепу. Це викликало спротив працівників преси, так зване «журналістське повстання» серед представників журналістського корпусу, які відмовилися виконувати урядові директиви. Згодом народні демонстрації проти офіційних результатів пошахрованих виборів 21 листопада переросли в «помаранчеву революцію», очолену Віктором Ющенком, який, на думку більшості населення, переміг на виборах.

Повага до прав людини в Україні, доходить висновку звіт державного департаменту про стан прав людини у світі за минулий рік, змінилася кардинальним чином в кращий бік, коли 3 жовтня Верховний Суд скасував результати другого туру виборів як пошахрованi, підтвердивши тим самим дані багатьох вітчизняних та міжнародних спостерігачів про численні порушення виборчих процедур, залякування опозиційних кандидатів, упереджене висвітлення перебігу кампанії в урядових медіа, як також широкомасштабні шахрування під час виборів та підрахунку голосів. Під час призначеного Верховним Судом переголосування другого туру 26 грудня народ України обрав свого нового президента.

Міжнародні спостерігачі на цих виборах, де переміг Ющенко, відзначили покращення медійного висвітлення виборів, збільшення прозорості виборчого процесу, зменшення урядового тиску з метою підтримки певного кандидата, і менше число порушень виборчого процесу.

Новообраний президент Ющенко висловив рішучу відданість демократії, владі закону та повагу до засадничих прав людини, підкреслено у звіті державного департаменту.

В документi відзначено також поступ свободи в Іраку, де за допомогою ООН та інших міжнародних радників, було створено незалежну виборчу комісію, яка розробила порядок голосування в Іраку та чотирнадцяти країнах, де мешкають іракці. У Звіті висловлюється впевненість, що події на кшталт українських та іракських виборів, збільшать перспективи миру, забезпечать солідний грунт для самоврядування в цих країнах, і допоможуть поступові у поліпшенні становища з правами людини для всіх учасників цих подій.

Процес поширення свбоди у світі, втім, не встелений трояндами, відзначено у документi. Подекуди, як на минулорічних виборах у Венесуелі, людським правам в галузі судочинства і медіа було завдано удару, незважаючи на успішне проведення виборів за міжнародними стандартами. У Білорусі, наприклад, продовжувалися зловживання силою з боку поліції, випадки тортур ув’язнених. КДБ Білорусі необгрунтовано арештовував і кидав за ґрати громадян з політичних мотивів. На додачу, їх арештовували і давали різні терміни ув’язнення за так звані «наклепи» на урядовців, під чим часто-густо криється лише критика на адресу їх дій. Уряд Білорусі продовжував нехтувати достовірними повідомленнями щодо ролі урядовців у зникненні журналістів та діячів опозиції, не проводячи неупередженого і відкритого розслідування цих справ.

Всупереч поширенню прямого контролю громадян над членами уряду в деяких країнах, відзначається у звіті державного департаменту про стан прав людини, в Росії відбулися зміні виборчого законодавства, якими передбачено призначення, а не вибори губернаторів на місцях, що є подальшим збільшенням повноважень виконавчої влади. Документ також закидає Росії посилення тиску на медіа, перетворення Думи на апарат схвалення рішень виконавчої влади, корупцію правоохоронців і політичний тиск на судочинство. Це викликає занепокоєність з приводу ерозії підзвітності уряду, посилення расово мотивованих насильств і неспроможність суду розслідувати дії проти порушення прав меншин в Росії, зазначено у звiтi державного департаменту про стан прав людини у свiтi за 2004 рiк.

XS
SM
MD
LG