Спеціальні потреби

Перспективи створення громадського ТБ в Українi


Реформування українського інформаційного простору - це питання днями піднімалося на брифінгу Радіо «Свобода» у Вашингтоні. Учасниця брифiнгу - голова Ради директорів Асоціації незалежних мовників України - Тетяна Лебедєва зокрема заявила, що навіть після демократичної революції вона бачить чимало перешкод створенню громадського телебачення в Україні.

Розшифровка інтерв`ю, яке Тетяна Лебедєва дала «Голосу Америки». Розмову вiв Андрій Годованець:

АГ: Скажіть, що на вашу думку, є найбільшою перешкодою для створення громадського мовлення в Україні?

ТЛ: Мені здається, що ще немає такого кінцевого розуміння, що саме є суспільне теле-радіомовлення, чим воно відрізняється від державного і чому воно вкрай необхідно для нової демократичної України. Є деякі сили, які намагаються звести перебудову до суспільного мовлення просто до косметичних перебудувань. Ми знаємо, що є такий негативний досвід інших країн після-радянського простору, як Вірменія, коли просто змінили назву і назвали суспільним телебаченням державне телебачення, але по суті нічого не змінилося. Докорінна перебудова необхідна вкрай, і це розуміє багато медіа-фахівців.

АГ: В оточенні президента Ющенка, і про це сьогодні пише преса - є люди, які заявляють, нібито створення такого телеканалу не на часі. Хто ці люди і чи є їхні аргументи суттєвими?

ТЛ: Ну, дійсно є такі люди, і по-перше, це пан Чиж , голова Держкомітету з телебачення і радіомовлення. Ми дуже часто чуємо його такі месиджі, що українське державне телебачення це є суспільне, і треба тільки створити наглядову раду, і все це завдання буде виконане. Нещодавно я прочитала в Інтернеті, що пан Зінченко висловився до того, що він вважає цю проблему не дуже своєчасною. Але мені здається, що це якесь непорозуміння і якесь штучне протиставлення державних інтересів і суспільних - інтересів державного і суспільного телебачення. Це нерозуміння просто того, що система державного телебачення дуже застаріла, і якщо вона потребує реформування, я певна що пан Зінченко теж розуміє, що необхідні реформи то ці реформи це і є кроки на шляху до створення суспільного [телебачення]. Йдеться про якісь термінологічні непорозуміння, мені здається, скоріш за все. Якщо система державного теле-радіомовлення буде мати незалежну систему функціонування, незалежну редакційну політику і якийсь суспільний контроль, то насправді такі реформи створять нову систему суспільного телебачення. Це - ключові питання, відповіді на які, якщо ми отримаємо, насправді, то це й буде такий шлях до перебудови, але якщо державне телебачення залишиться в старому розумінні, тобто повністю контрольоване з можливістю такого ручного керування, за такою складною системою фінансування, то i буде визнано за необхідне створювати поруч ще систему суспільного телебачення, то це вже буде, мені здається, такий тупиковий шлях.

АГ: Як би ви охарактеризували найбільшу проблему функціонування інформаційного простору в Україні?

ТЛ: Взагалі, мені здається, що ми дуже часто зосереджуємось тільки на проблемі вибору між державним і суспільним, а є ж накопичено дуже багато проблем і в сфері комерційних ЗМІ. Треба їх вирішувати. Мені здається якщо сформулювати так коротко проблему, то вона буде так звучати: що необхідні прозорі правила гри для всіх медіа в Україні, незалежно від форми власності, щоб вони були прозорі, однакові для всіх і щоб дуже послідовно контролювались виконання цих правил гри.

АГ: Ви вже два тижні перебуваєте у США, чи на вашу думку американський досвід діяльності медіа міг би бути корисним Україні? Якщо так, то з якого боку.

ТЛ: Так, я дуже багато корисного почула і побачила в Америці. Я хочу сказати, що в цьому році на щорічному зібранні Національної Асоціації теле-радіомовників американській NAB [National Association of Broadcasters]-шоу українська делегація була четверта за численністю. Це цікавий такий факт і це такий прояв якісного зростання рівня теле-радіомовлення, і дуже багато корисного ми почули».

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG