Спеціальні потреби

Актуально

В Українi змiнюється полiтичний ландшафт

Київ - 5 травня. Виборчий блок Вiктора Ющенка лідирує в рейтингах незалежно від конфігурацій всередині блоку. А тим часом Прогресивна соцпартія Наталiї Вiтренко за кількістю прихильників наздоганяє Комуністичну і Соціалістичну партії. Такi данi зiбрали Фонд «Демократичні ініціативи» та Київський міжнародний інститут соціології.

Найбільшим сюрпризом квітневого опитування стала Наталя Вітренко. Раптове зростання рейтингу її партії, завдяки чому ПСПУ дістає шанс самостійно подолати парламентський прохідний бар`єр, соціологи схильні пояснювати частою появою полум`яної опозиціонерки на екранах телебачення. Якби вибори до Верховної Ради відбувалися зараз, за Прогресивно-соціалістичну партію Вітренко проголосували б 7% виборців – майже стільки ж, скільки й за Комуністичну партію Симоненка та Соціалістичну – Мороза.

У разі блокування з Віктором Януковичем Вітренко відчутно додає йому голосів: самостійно Партія регіонів Януковича набирає 14%, а в блоці з Вітренко, Корчинським і Медведчуком – 20. На думку соціологів, одна п`ята голосів це і є той максимум, на який на парламентських виборах може розраховувати новітня опозиція. Що ж до президентського виборчого блоку, то блок Віктора Ющенка лідирує в рейтингах незалежно від того, скільки партій до нього увійде. За різними варіантами об`єднань всередині блоку, «Наша Україна» може набрати від двадцяти семи до двадцяти дев`яти відсотків голосів виборців. Плюс одинадцять відсотків прихильників збирає партія “Батьківщина” Юлії Тимошенко.

Квітневе опитування включало й неполітичні питання. Зокрема з`ясувалося, що в Україні поменшало людей, які хотіли б залишити батьківщину назавжди. Якщо раніше серед молоді про таке бажання заявляло 25 відсотків, то тепер – тільки 8.

При цьому надії на покращення свого добробуту українці, хоч як дивно, не схильні пов`язувати з розвитком приватного підприємництва і більше сподіваються на те, що про них потурбується держава. Відповідаючи на запитання – як мають складатися стосунки між державою та громадянами – дві третини населення обирає такий варіант: «Держава повинна подбати про всіх своїх громадян та забезпечити їм гідний рівень життя». «Патерналістські настрої, що лишилися в спадок від комуністичного минулого, не зменшились, а сьогодні навіть зросли»,”– каже науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна:

«Власне, влада популярна, і якщо влада популярна, то хай вона, значить, забезпечить нас усім, що необхідно. І невипадково при виборі між цінностями рівності та свободи більшість громадян України, теж майже дві третини, віддає перевагу рівності. Тобто це такий небезпечний комплекс цінностей».

Відповідаючи на запитання про особисті прибутки, більшість – майже половина опитаних назвали зарплату у 200-400 гривень на місяць. Половина респондентів каже, що грошей на їжу їм вистачає, але купувати одяг чи взуття вже складно. Очевидно, до іншої половини належать ті, хто заявили, що мають персональний комп`ютер – кожен десятий, автомобіль – кожен п`ятий і мобільний телефон – кожен третій опитаний, а також ті, які твердять, що повністю чи більш-менш задоволені життям – таких в Україні 40%.

Всі новини дня

ЄС погодив восьмий пакет санкцій проти РФ

Belgium, Brussels, EU Flag

Євросоюз погодив восьмий пакет санкцій проти проти Росії через агресію проти України і влаштовані Кремлем на окупованих українських територіях псевдореферендуми про приєднання до РФ.

«Комісія вітає ухвалення Радою восьмого пакета суворих санкцій проти Росії за її агресію проти України. Цей пакет, який був тісно погоджений із нашими міжнародними партнерами, є відповіддю на ескалацію і незаконну війну Росії проти України, що триває, зокрема шляхом незаконної анексії української території на основі фіктивних «референдумів», мобілізації додаткових військ та відкритих ядерних погроз», – йдеться у повідомленні Єврокомісії.

У пакет санкцій потрапила заборона на транспортування нафти вище за встановлену стелю цін, обмеження на імпорт сталевої продукції, деяких видів пластмас та хімікатів. Росіянам буде заборонено користуватися європейськими криптогаманцями. Європейським компаніям забороняється надавати Росії IT- та юридичні послуги, розробляти архітектурні та інжинірингові проєкти, йдеться на сайті Ради Європи.

У Росію буде заборонено експорт цивільної зброї та військового транспорту та розширеного списку продукції, що використовується в авіаційній галузі.

Зазначається, що санкції позбавляють російську армію та її постачальників додаткових конкретних товарів та обладнання, які необхідні для ведення війни на території України. Пакет також закладає основу необхідної правової бази реалізації обмеження ціни на нафту, передбаченого G7.

Єврокомісія 28 вересня запропонувала новий пакет санкцій проти Росії через проведені нею псевдореферендуми на окупованих українських територіях.

Перший саміт Європейської політичної спільноти, в якій нема місця Росії Путіна

Жозеп Боррель

Представники 44 країн Європи зібралися у Празі на перший саміт Європейської політичної спільноти - нового об'єднання практично усіх держав Європи, крім Росії.

Український президент Володимир Зеленський братиме участь у саміті з допомогою відеозв’язку.

Неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна...

Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель назвав ідею Європейської політичної спільноти (ЄПС) одним з наслідків війни Росії проти України і частиною «переосмислення і реформування ширшого європейського порядку понад роботою ЄС і НАТО».

Боррель наголосив, що «Росія залишається географічним сусідом і членом міжнародної системи, але зараз європейці вимушені будувати Європейську політичну спільноту без путінської Росії».

«У найближчому майбутньому і можливо допоки Путін залишається при владі неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна, яка поважала б спільні принципи», - сказав посадовець напередодні саміту.

Жозеп Боррель окремо застеріг, що «ЄПС не може бути альтернативою для розширення ЄС (тобто ерзацом, або заміною повного членства в ЄС)».

23 червня Європейський Союз офіційно надав Україні статус кандидата на членство в ЄС, але в той час як лунають різні оцінки щодо тривалості процесу вступу, українські лідери наголошують, що вони проти затягування.

Ідея Макрона

Пропонуючи Європейську політичну спільноту, президент Франції Еммануель Макрон у травні цього року заявив, що російська війна проти України, на тлі прагнень українців і таких країн як Молдова та Грузія приєднатися до Європейського Союзу підштовхує до «потреби переосмислити географію та організацію нашого континенту».

За його словами «та нова європейська організація дозволила б демократичним європейським державам, які поділяють наші спільні цінності, знайти новий простір для політичного співробітництва і співпраці в галузі безпеки, енергетики, транспорту, інвестицій, інфраструктури і вільного пересування людей, особливо нашої молоді».

Макрон тоді вважав за потрібне наголосити, що «приєднання до неї не обов’язково виключало б майбутній вступ в Європейський Союз», ймовірно маючи на увазі Україну, а також додав, що та спільнота «не була б з закрита для тих, хто вийшов з ЄС», вказуючи, очевидно, на Велику Британію.

Участь Британії

У той час як колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, зробивши вихід з ЄС своїм принциповим досягненням, демонстративно уникав участі в зібраннях, влаштованих Євросоюзом, його наступниця на посаді Ліз Трас поїхала на саміт ЄПС у Празі.

Напередодні вона заявила, що головним своїм завданням бачить «зміцнення підтримки України та активізацію колективних дій щодо енергетичної безпеки, міграції та втілення пріоритетів Великої Британії».

«Європа постала перед своєю найбільшою кризою з часів Другої Світової війни. І ми подолали її згуртовано і рішуче… Нам треба і надалі стояти твердо, щоб забезпечити перемогу України у цій війні, а також, щоб дати раду стратегічним викликам, які ця війна виявила», - йдеться в офіційній заяві від імені Ліз Трас.

Дивіться також:

Як війна вплинула на українську економіку та що потрібно для її відновлення. Відео

За прогнозами Світового банку, економіка України цьогоріч впаде на 35%. Ірина Соломко дослідила, як війна вплинула на українську економіку, і скільки часу та грошей потрібно на її відновлення.

Притулок для українських біженців в Каліфорнії: історії переселенців. Відео

Притулок для українських біженців в Каліфорнії: історії переселенців. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:25 0:00

Для вимушених переселенців з України у каліфорнійському окрузі Оранж організували спеціальний притулок. Про те, як там живуть родини із Запоріжжя, Слов'янська, Києва та Криму дізнавалась Христина Шевченко.

Реакції учасників Варшавського безпекового форуму на військові успіхи України. Відео

Які оцінки ходу війни дають учасники Варшавського безпекового форуму, що пропонують робити, аби запобігти потенційній ядерній загрозі від Росії – подробиці від Мирослави Гонгадзе, яка стежила за усіма головними подіями Безпекового форуму у Варшаві.

Більше

XS
SM
MD
LG