Радник Білого дому з питань національної безпеки Джейк Салліван перебуваючи на борту Air Force One, на питання журналістів, коли Україна отримає перші партії 40-мільярдного пакету допомоги, пояснив, що “частина цього сорока мільярдного пакету допомоги підпадає під дію президентського розподільчого повноваження (Presidential Drawdown Authority or PDA, яке дозволяє президенту негайно направляти обладнання чи послуги з американських військових запасів без згоди Конгресу – ред. ГА), йдеться вповідомленні Білого дому. Міністр оборони та міністр закордонних справ вже у наступні пару днів направлять президенту Байдену свої рекомендації, сказав Саллівн. «Вони над цим активно зараз працюють. Ми очікуємо, що президент отримає це у наступні пару днів та буде мати можливість рухатись далі».

Президент США Джо Байден раніше в суботу підписав закон, в якому передбачено виділення 40 млрд. доларів допомоги для України до кінця 2022 фіскального року, 30 вересня, повідомили в Білому. Текст закону, після голосування в Сенаті США цього тижня, було доставлено на підпис президентові до Південної Кореї, де Байден перебуває з візитом.

На питання, чи є у США інформація щодо знищення росіянами великої кількості наданої США та європейцями зброї, Салліван сказав, що США не мають даних, щоб підтвердити цю інформацію, та не мали нагоди проконсультуватися з українською стороною.

«Але що я можу сказати, ви знаєте, ми маємо, як ми віримо, диверсифіковану, стійку мережу поставок цієї зброї в Україну. Так що навіть, якщо є такі обставини, за яких росіяни змогли вцілити та вдарити по якомусь вантажу в Україні, це фундаментально, з точки зору стратегії, не зірве поставок нашої допомоги», - запевнив Салліван.

В матеріалі використані джерела Білого дому.

Радник Білого дому з національної безпеки США Джейк Салліван на борту літака Air Force One сказав пресі, що президент Байден у вівторок обговорюватиме з премjєр-міністром Індії Моді російську війну проти України, йдеться в повідомленні Білого дому.

У неділю президент Джо Байден прибув до Японії, щоб представити план активнішої економічної співпраці США з країнами Індо-Тихоокеанського регіону. В понеділок він матиме зустріч з імператором Японії Нарухіто перед переговорами із прем'єр-міністром Фуміо Кісідою. У вівторок у Токіо Байден візьме участь у другому чотиристоронньому діалозі з безпеки між Японією, США, Індією та Австралією (Quad). Запланована і зустріч президента Байдена з премjєр-міністром Індіє Моді, повідомляє Білий дім.

«Це буде продовження розмову, яку вони (Байден та Моді – ред. ГА) вже мали раніше про те, як ми бачимо ситуацію в Україні та вплив російського брутального вторгнення в Україну на більш широкий спектр занепокоєнь у світі, в тому числі і занепокоєння щодо харчової безпеки».

Він висловив надію, що розмови будуть конструктивними та прямими.

На питання журналістів щодо впливу допомогового пакету України у 40 мільярдів доларів на американську внутрішню політику, Салліван відповів, що ця допомога є інвестицією у безпеку та мир.

«Коли йдеться про Україну , президент був дуже прямолінійним – якщо Сполучені Штати не працюватимуть з союзниками-однодумцями, щоб протистояти агресії, ми заплатимо у майбутньому вищу ціну завтра. Так що він насправді вірить, що інвестиції у боротьбу народу України на захист своєї країни та інвестиції у підтримку наших союзників, які живуть в тіні російської агресії – це правильні інвестиції з точки зору довготривалого внеску в мир, безпеку та стабільність», - сказав Салліван.

У неділю президент Джо Байден прибув до Японії, щоб представити план активнішої економічної співпраці США з країнами Індо-Тихоокеанського регіону.

Це перший візит Байдена на посаді президента до Азії. Раніше Голос Америки повідомляв, що перебуваючи з візитом у Південній Кореї, американський глава зустрівся із американськими та південнокорейськими військовиками, а також оголосив, що інвестиції компанії Hyundai у будівництво підприємства у США посилять співпрацю, "що допоможе зміцнити та убезпечити ланцюжки поставок та дати нашим економікам конкурентну перевагу".

У понеділок 23 травня президент зустрічається з імператором Японії Нарухіто перед переговорами із прем'єр-міністром Фуміо Кісідою. Очікується, що Байден та Кісіда обговорять плани Японії щодо розширення своїх військових можливостей та сфери впливу у відповідь на зростаючу міць Китаю. Байден також зустрінеться з лідерами японського бізнесу, включаючи президента Toyota Motor, повідомляє Reuters.

У понеділок Байден викладе Індо-Тихоокеанську економічну програму (IPEF), спрямовану на тісніше об'єднання країн регіону за допомогою загальних стандартів у таких галузях, як логістика, чиста енергія, інфраструктура та цифрова торгівля.

У вівторок у Токіо Байден візьме участь у другому чотиристоронньому діалозі з безпеки між Японією, США, Індією та Австралією (Quad).

Міцні зв'язки Індії з Росією в галузі безпеки та відмова засудити її вторгнення в Україну, швидше за все, не дозволять зробити будь-яку рішучу спільну заяву з цього питання, вважають аналітики, пише Reuters.

На своєму останньому саміті у березні лідери Quad погодилися, що не можна допустити українського сценарію в Індо-Тихоокеанському регіоні – натяк на загрозу, що походить від Китаю для Тайваню.

"Адміністрація Байдена зацікавлена у співпраці з союзниками та партнерами, щоб надіслати чіткий сигнал стримування"… (Китаю), – заявив радник президента з національної безпеки Джейк Салліван. – "Ми не хочемо бачити односторонніх змін статус-кво і, звісно, не хочемо бачити воєнну агресію".

Перебуваючи в Сеулі Байден звернувся до лідера КНДР Кім Чен Ина словами: "Привіт... і все", – сказав він журналістам. Президент заявив, що США готові до "всього, що зробить Північна Корея", і що нові ядерні випробування Пхеньяна за останні за п'ять років занепокоєння США не викликають.

У статті використано матеріали Reuters, російськомовної служби Голосу Америки

Понад 20 російських пропускних пунктів, 18 годин швидкісної їзди дорогами України, ночівля на конспіративній квартирі – й американський громадянин Кирило Александров із сім’єю дістався до Польщі. 2 квітня 27-річного Александрова, звинуваченого у шпигунстві, його дружину-українку та тещу, які жили на Херсонщині, арештували російські військовики й утримували понад місяць.

Силову операцію із визволення Александрова, а також сотні інших місій із порятунку людей різного віку й різної національності, що опинились у небезпеці, проводить приватна організація Project Dynamo.

Навіщо вони ризикують власним життям, витягаючи людей із охоплених війною районів України, а також про те, чого вони зараз найбільше потребують - Голосу Америки розповів Браян Стерн, ветеран американської армії та співзасновник організації.

Голос Америки: Як ви почали рятувати людей?

Браян Стерн: Project Dynamo - «Проект Дайнамо» - це неприбуткова, фінансована донорами міжнародна організація з порятунку, сформована у серпні 2021 у відповідь на виведення військ (США та союзників – ГА) з Афганістану. Ми виконували операції там і продовжуємо це робити – ми не переключились на Україну, а розширили свою діяльність на Україну.

Коли ви почали здійснювати свої операції в Україні?

Ми почали працювати в Україні, коли росіяни почали накопичувати свої сили на кордонах України. Один з наших донорів, який щедро допомагав нам із місіями в Афганістані, спитав, чи ми поїдемо в Україну. Я сказав, що ми це розглядали, але не дуже-то планували. Він сказав: «Я не знаю нікого в Афганістані і я все одно був радий вам допомогти, а в Україні у мене є бізнес і багато українських друзів. Чи ви думаєте, що «Дайнамо» туди поїде?»

Ми подумали про це. Ми були дуже успішними в Афганістані, робили те, що більше ніхто не міг. Моя команда у США й Канаді були першими у багатьох речах в Афганістані. Але насправді коли ми потрапили до Афганістану, з точки зору рятувальної місії все вже було складно, було дуже погано.

З Україною ми мали можливість поїхати туди до війни. Як у Біблії із ковчегом Ноя до потопу. Це те, як ми собі про це подумали. Що як ми дістанемось туди до початку війни? Але раптом і не буде війни, ми сподівались, що не буде війни. Але виявилось, що ми були праві.

Ми здійснили свою першу рятувальну місію, коли перші ракети впали у Києві 24 лютого, ми почали першу операцію за годину після того, а ще півтори години потому вже виїжджали з міста. Ми були готові. Ніхто не знав, якою виявиться війна.

Здається, це було так давно, наче війна триває роками. Але насправді це лише кілька місяців, що за воєнними стандартами – швидко. Тож ми не знали, чи ми зможемо полетіти, чи буде закрито авіапростір, чи це буде лише схід, південь чи вся країна.

У нас було багато ідей, тож ми розбудували інфраструктуру – фізичну та у плані людей, ми знайшли людей, місця, транспорт, всі речі – до того, як все почалось, сподіваючись, що нам ніколи не потрібно буде це використати. Тож відтоді ми оперуємо там кожен, кожен день.

Скільки людей вам вдалось врятувати?

Близько 700. Це різні люди, немовлята, старші люди, вагітні жінки, люди, яким закидають те, що вони «американські шпигуни». Ми рятуємо не лише американців. Зокрема, ми врятували родину, яку до того ми евакуювали з Афганістану до України, а тепер – ми вивезли їх до Швейцарії.

У нас були ізраїльські громадяни, ветерани війни, діти, собаки, коти, ми навіть врятували папугу, який був у чоловіка, якого ми витягли.

Ми думаємо про те, як вивезти із небезпечних зон якомога більше людей. Ми не автобусні перевезення, тож якщо вам потрібно доїхати зі Львова до кордону, то це не те, що ми робимо. Ми робимо складні речі.

Ми пріоритизуємо залежно від обставин, це може бути що завгодно, це може бути локація. Якщо це Маріуполь, якщо це звинувачення у шпигунстві, - ми звертаємо більше уваги.

Передусім, ми допомагаємо немовлятам і дітям. В Україні багато дітей, народжених від сурогатних матерів. У них немає паспорту, й їхні батьки не з ними. У нас було дуже, дуже багато таких випадків.

І як ви вирішуєте такі ситуації?

У цьому випадку має статись три речі – одночасно, у гармонії. В адміністративному питанні потрібно мати дозвіл забрати дитину, отримати паспорт, всі папери для перетину кордону. Медичний компонент – вони немовлята, тож потрібні лікарі, медсестри, неонатальні спеціалісти, люди, що розуміються на дітях, яких ми наймаємо.

І є виконавча складова – взяти дитину, безпечно переправити через зону бойових дій, перетнути кордон і передати родині. Всі ці речі мають бути бездоганними.

Найскладнішою операцією ваша організація називає порятунок американського громадянина Кирила Александрова та його дружини й тещі з полону на Херсонщині. Розкажіть, як це відбувалось.

Кирила хибно звинуватили у тому, що він шпигун, просто тому, що він – американець. Він нічого не робив, просто за те, що він американський громадянин, всі в його громаді знали, що він американець, - тому що навіщо це ховати.

Ми працювали за двома напрямками. Ми були у контакті із Кирилом за два дні до його арешту, що було чудово, а також ми були у контакті із його родиною в Америці. Це дуже допомогло.

У нас було 2 ідеї: вести переговори про звільнення. На жаль, у мене не має важелів впливу. Якщо це викуп, то вони захочуть мільйони, а у нас цього немає. Зазвичай, коли ти ведеш переговори, треба мати щось, що можна їм віддати, а у нас такого не було, тож це було дуже складно. У нас немає російських полонених для обміну, я не уряд. Але це був перший план – це були переговори.

Другий план, який ми розробляли в той час, - це була одностороння операція: знайти варіант забрати його звідти, де він є, і переправити, куди потрібно. Тож ми це й зробили.

Ми опрацьовували багато варіантів. Говорили про те, де його тримали, - це було прямо на Дніпрі. Я міг взяти маленький човен, спуститись вниз по ріці, забрати його з дружиною і поплисти назад. Ми говорили про операцію з повітря чи на землі.

Операція почалась на День перемоги, поки всі у Москві дивились парад, дивились Путіна по телебаченню, аплодували. Ми жартуємо, що у росіян був свій день перемоги, а наступного дня – у нас був свій.

Російський переговорник, з яким ми обговорювали звільнення Кирила, подзвонив нам після того, як він вже був у нас. І він не знав, що він у нас, і сказав: «Давайте продовжувати переговори». Я сказав: «Справа закрита». Він спитав: «І що мені з ним робити?» Я відповів: «Він уже зі мною». Він сказав: «Що?»

Скільки людей у вашій групі?

Ми не видаємо нашу кількість, росіяни нас не дуже люблять, і вони розумні. Але ми дуже, дуже маленька група, менша, ніж думає чимало людей. У нас є також українські партнери, з якими ми працюємо на місцях.

Більшість представників вашої команди мають військове минуле?

Так, зараз уся моя американська група має військове минуле.

У вашій групі всі – не українці? Чому ви ризикуєте, рятуючи українців?

Для нас немає різниці між українськими чи американськими цивільними. Коли країни починають війну, у ній беруть участь політики й військовики. Але посередині залишаються мирні люди, які платять найвищу ціну.

Кирило та його родина щасливо жили на прекрасній фермі у гарній місцині, вони не зробили нічого нікому поганого – ані Україні, ані Росії. Вони просто жили, щасливо, нікого не чіпали. Допоки не прийшла жорстока, жорстока сила і зробила їх жертвами воєнних злочинів. Ось що сталось.

Тож чи важливо, що він – поляк, українець, американець чи китаєць? Ні. Ніхто не заслуговує на таке ставлення. Тому це й є воєнний злочин. Тому що це насильство проти людяності. Кирило та його родина – перші американські жертви воєнних злочинів, які вижили, було багато людей, які не вижили.

З якою метою ви розповідаєте про свою діяльність у медіа?

Звучить смішно, але нам дуже потрібне фінансування. Ми з командою готові працювати, ми любимо виконувати ці операції. Але реальність у тому, що нам потрібні гроші, все коштує чимало.

Ми волонтери, нам не платять. Ми з командою у дорозі – з серпня 2021. І ми не заробляємо. Може, в якийсь момент це зміниться, ми говоримо про це, бо це довгий час, і наші родини не дуже раді, бо вдома треба оплачувати рахунки. Але наші операції дуже дорогі. Але якщо у мене вибір – взяти собі сто доларів чи заплатити їх за бензин в Україні, щоб витягти Кирила, то як я можу на цьому заробити?

Держсекретар США Ентоні Блінкен у телефонній розмові привітав Кетрін Колонну з призначенням на посаду міністерки у справах Європи за закордонних справ Франції та обговорив глобальні проблеми, з якими США та Франція бореться разом.

«Держсекретар та міністерка Колонна погодились на важливості продовження непохитної підтримки України та підтримці значної ціни для президента Путіна за його війну за вибором», - йдеться у повідомленні Держдепу.

Сторони обговорили кроки, які Сполучені Штати та Франції можуть здійснити разом, щоб підтримати рух країн, які відповідають умовам, до членства в ЄС. Вони також обговорили НАТО, в тому числі кращі шляхи підтримати Фінляндію та Швецію у їх прагненні приєднатися до Альянсу, як також ключові питання напередодні саміту в Мадриді.

«Обидва погодились не необхідності відповісти на нагальне питання харчової безпеки та продовольчі потреби мільйонів людей в уразливих ситуаціях по всьому світу, які погіршились через брутальну війну Росії проти України», - йдеться у повідомленні відомства.

В матеріалі використані джерела Держлепу США