Спеціальні потреби

Актуально

Погляди полiтолога на ситуацiю в Узбекистанi

За даними опозиційної в Узбекистані Партії вільних селян, під час заворушень минулого тижня в Андижані та Пахтаабадi урядові сили вбили 745 цивільних. Уряд у Ташкенті наполягає, що загинуло 169 осіб, і що серед них було 32 військових. Хоч незалежних підтверджень цих даних немає, Сполучені Штати уже тривалий час стурбовані ситуацiєю в Узбекистані - країні, яка з одного боку співпрацює з Вашингтоном у боротьбі з тероризмом, однак де, з другого боку, фіксуються порушення прав людини, на які Америка заплющувати очі не може. Обговорити цю дилему ми запросили до нашої студії професора Університету імені Джорджа Вашингтона, політолога Тараса Кузьо.

Розшифровка розмови Зореслава Байдюка з професором Тарасом Кузьо (текст містить незначнi уточнення до мови оригiналу):

ЗБ: Чи готові, на вашу думку, американці пожертвувати своїми інтересами у боротьбі з тероризмом у цій ситуації?

ТК: Тут тяжко сказати, бо США завжди мали подвійну позицію щодо Узбекистану. З одного боку, так звану реалістичну позиція завжди віддзеркалювало міністерство оборони, яке очолює пан Рамсфельд, який завжди був готовий ігнорувати в Узбекистанi такi проблеми як питання людських прав. А з другого боку держдепартамент завжди критикував різні події, як наприклад внутрішні репресії в Узбекистані. Тяжко сказати, яка сторона буде мати більше впливiв щодо подій в Узбекистані.

ЗБ: Держдепартамент США заявив, що засуджує як застосування силу проти демонстрантів так і силові дії з їх боку? Чи свідчить це про те, що у даній ситуації Америка займає нейтральну позицією і обмежиться загальними висловлюваннями?

ТК: Я думаю, що вони будуть більше нейтральними ніж вони були, наприклад, у випадках Сербії, Грузії, Україні та Киргизстані, бо там якраз президент Буш та американський уряд підтримували так звані демократичні революції. А в Узбекистані ситуація набагато складніша, бо тут є набагато більше кровопролиття. Тому тут США будуть більш обережними перед тим як займати чи то про-урядову чи про-опозиційну поизцiю.

ЗБ: Пару місяців тому ви у цій студії прогнозували, що наступні революції можуть виникнути в країнах, де відбуватимуться вибори. Тоді ви говорили, що каталізатором будь-якої революції мають бути масові незадоволення громадян. Що, на вашу думку, відбувається в Узбекистані? Чи це просто окремий випадок громадянської непокори, базований на релігії чи зародок чогось більшого?

ТК: Релігія там є замішана. Але я не думаю, що це суто релігійна проблема. Це якраз є повстання людей, які живуть у дуже авторитарній країні. До речі, правозахисна організація Дім свободи з осідком у Нью-Йорку називає Узбекистан однією з найбiльших порушникiв у світі, коли йдеться про масовi репресії політичної опозиції. Мені здається, що Узбекистан трохи відрізняється від чотирьох інших країн [Сербiя, Грузія, Україна, Киргизстан], де вiдбулися революції. Ті чотири країни були напів-авторитарними. Узбекистан – інший. Реакція влади на мирне повстання до якоїсь міри інакша ніж як було, наприклад, в Киргизстані, чи в Україні, чи Грузії чи Сербії. Тут є різниці в режимах, в тому як даний режим ставиться до опозиції.

ЗБ: На вашу думку, чи приречене повстання чи демонстрація в Узбекистані чи, можливо, вони мають шанс на успіх?

ТК: Там є шанс на успіх, якщо на сторону опозиції перейде багато людей від влади і, особливо людей із силових структур. Але події в Узбекистані погано і негативно впливають на ситуацію в інших країнах СНД, наприклад в Росії чи Білорусі, які також є практично повнiстю авторитарними режимами. Мені здається, що там -- за рік у Білорусі будуть вибори, за три роки вибори будуть в Росії -- я песимістично ставлюся до того, до яких дій там силовики вдаватимуться проти опозицiї.

ЗБ: Чи можна на вашу думку назвати події в Узбекистані відголоском революцій в Грузії, Україні, Киргизстані?

ТК: Я думаю, що це є тільки відлунням революції, яка відбулася в Киргизії, бо там живе дуже багато узбеків і якраз більший вплив походив з Киргизстану, а не з Грузії чи України.

Всі новини дня

Як українці можуть застосувати американські протирадіолокаційні ракети, розмірковують західні ЗМІ

Архівне фото: ракета ВМС США AGM-88 HARM на літаку F/A-18C Hornet jet

Про те, чи застосовує Україна американські протирадіолокаційні ракети, і як це може позначитись на ході війни, пишуть західні ЗМІ.

Наявність цих ракет в Україні підтвердили минулого тижня в Пентагоні.

“В нещодавні пакети військової допомоги ми включили певну кількість протирадіолокаційних ракет, які можуть бути випущені з українських літаків, і можуть мати вплив на російські радари та інші речі”, - заявив заступник міністра оборони США Колін Каль під час брифінгу для преси 8 серпня.

Також минулого тижня в соцмережах з'явились фото уламків таких ракет на контрольованих Росією об'єктах. Голос Америки не зміг незалежно підтвердити ці фото.

Видання The Hill повідомляє з посиланням на інформацію від українського пілота з позивним "Джус" про те, що нещодавно Україна використала протарадіолокаційні ракети, щоб придушити протиповітряну оборону Росії в рамках виконання комплексного завдання.

Раніше жодна з повітряних сил не могла інтегрувати амерканські високошвидкісні протирадіолокаційні ракети HARM з радянськими літаками, пише Forbes. Видання припускає, що українці змогли інтегрувати ракети HARM давнього зразка з наземними пусковими установками.

Forbes, а також українські новинні видання припустили, що запуски могли проводитись з румунських чи словацьких літаків Міг-29.

Видання The Drive пише, що використання таких ракет дає Україні важливу перевагу у бойових діях. Аналітики припускають, що Україна могла використовувати HARM на літаках навіть радянського зразка, застосовуючи дистанційний інтерфейс, який через зв'язок, подібний до Bluetooth, дозволив би обійти радянську систему управління.

Британське видання Telegraph зауважує, що експертів галузі шокували повідомлення про те, що Україні минулого місяця вдалось знешкодити російські установки С-300.

Тепер вони припускають, що це вдалось завдяки протирадіолокаційним ракетам і вказують, що ці ракети можуть відіграти важливу роль в контрнаступі на півдні України і, зокрема деокупації Херсону. Адже, вважають автори статті, для проведення масштабного наступу, Україна повинна буде отримати контроль над небом.

Естонія і Латвія оголосили про припинення участі в групі співпраці країн Центральної та Східної Європи з Китаєм. Відео

Естонія і Латвія оголосили про припинення участі в групі співпраці країн Центральної та Східної Європи з Китаєм. Це відбулось на тлі більшої настороженості європейців антизахідною китайською риторикою. Серед предметів розходжень між Європою та Китаєм зараз є російська війна в Україні.

Рушді підключили до апарата штучного дихання, він може втратити око – ЗМІ

Архівне фото: письменник Салман Рушді, 2018 рік

Письменника Салмана Рушді, на якого було здійснено напад у Нью-Йорку в п’ятницю, підключили до апарата штучної вентиляції легенів і, за інформацією його літературного агента, Рушді, ймовірно, втратить око.

На Салмана Рушді, відомого письменника та лауреата провідних світових літературних премій, чиї твори викликали погрози смерті, було здійснено напад у п’ятницю перед лекцією, яку він мав прочитати в Інституті Чатокуа в західній частині штату Нью-Йорк.

Нападник принаймні двічі вдарив 75-ти літнього письменника ножем на сцені, коли той готувався до виступу, повідомляє поліція штату.

Поліція також повідомила, що підозрюваного ідентифіковали як 24-річного Хаді Матара, який походить з Ферв’ю, штат Нью-Джерсі. Поліція співпрацює з ФБР і місцевою владою, щоб встановити мотив. У суботу нападнику пред’явили звинувачення у замаху на вбивство.

За словами поліції штату, підозрюваний вискочив на сцену та вдарив Рушді щонайменше один раз ножем у шию та щонайменше один раз у живіт.

Рушді доставили до лікарні на вертольоті. За інформацією телеканалу CNN, Рушді перебуває на апараті штучної вентиляції легень. Його літературний агент Ендрю Вайлі повідомив газеті New York Times, що письменник може втратити око, також у нього пошкоджені нерви в руці та поранена печінка.

Ставлення Салмана Рушді до делікатних політичних і релігійних тем перетворило його на суперечливу фігуру.

Після виходу в світ роману Рушді «Сатанинські вірші», книжку засудив як блюзнірську аятолла Рухолла Хомейні, лідер ісламської революції 1979 року в Ірані, який видав фетву на вбивство письменника. Рушді переховувався майже десять років, але останні роки жив відносно відкрито.

Рушді, народжений в Індії, став громадянином США в 2016 році і проживає в Нью-Йорку.

В інтерв’ю німецькому журналу Stern, записане два тижні тому і видане в суботу вже після нападу на Рушді, він говорив про те, що тепер живе «відносно нормальним життям».

Рушді сказав, що його турбують загрози демократії в Сполучених Штатах, такі як расизм, «ненависть до здобутків лібералізму» та те, що він називав «зачатками фашизму», які він вбачав у русі, що підтримував попереднього президента Дональда Трампа.

У матеріалі використана інформація CNN та Reuters.

Обшуки ФБР в маєтку колишнього президента Дональда Трампа у Флориді - реакція Конгресу США. Відео

В Сполучених Штатах цього тижня багато шуму наробили обшуки ФБР в маєтку колишнього президента Дональда Трампа у Флориді. Це стало чи не основною темою тижня, яка стосується внутрішньої політики США.

Законодавці США схвалили законопроект Байдена, покликаний знизити інфляцію

Байден сказав, що підпише законопроект наступного тижня.

У п’ятницю Палата представників США, де більшість має Демократична партія президента США Джо Байдена, схвалила «Закон про зниження інфляції», обсягом 430 мільярдів доларів. Очікується, що цей законодавчий пакет допоможе знизити ціни на ліки, що відпускаються за рецептом, та сприятиме скороченню внутрішніх викидів парникових газів.

Як кажуть оглядачі, це найбільший пакет заходів з подолання зміни клімату за історію США, який також забезпечує головну законодавчу перемогу президенту Джо Байдену перед проміжними виборами до Конгресу 8 листопада.

Законодавство дозволить системі медичного страхування Medicare домовитися про зниження цін на ліки для людей похилого віку, а також забезпечить, щоб корпорації та багаті американці сплачували необхідні податки.

Демократи кажуть, що це допоможе побороти інфляцію шляхом скорочення дефіциту федерального бюджету.

Палата представників проголосувала 220 проти 207, жоден республіканець не проголосував за ухвалення цього закону. Сенат схвалив проект закон тиждень тому після обговорення, що тривало 27-годин.

Після ухвалення законопроект був відправлений на підпис президенту.

Байден сказав, що підпише законопроект наступного тижня, а потім Білий дім проведе святкування 6 вересня на честь того, що, за його словами, було історичним законодавством.

«Ухваливши Закон про зниження інфляції, демократи Палати представників вирішили побудувати майбутнє, де кожен має шанси, а не лише ті, хто вже має силу», – написав Байден у своєму твіті.

У підготовці матеріалу була використана інформація АР та Reuters.

Більше

XS
SM
MD
LG