Між Україною та Євросоюзом існує інформаційна прірва. Саме так вважають учасники круглого столу “Україна – ЄС. Як подолати інформаційний бар`єр?”, який провела Комунікаційна група ПРТ. Долати бар`єри почнуть з ретрансляції каналу “Євроньюз” на українському телебаченні.

Між Україною і Європейським Союзом існує інформаційна прірва. Щоб у цьому переконатися, досить сісти на літак міжнародних авіаліній України і взяти до рук спочатку українську газету, а відтак газету європейську. Хоча гасло “Вперед, у Європу!” претендує сьогодні на статус національної ідеї, українці далекі від розуміння того, чим живе Євросоюз, а в громадян ЄС немає інформації з України. Як каже заступник держсекретаря України Маркіян Лубківський, про Україну в Європі або нічого не знали, або знали тільки погане:

«Протягом фактично всіх чотирнадцяти років нашої незалежності ми знаходилися у своєрідному інформаційному вакуумі, коли в Європу або взагалі не поступала інформація про Україну, або вона поступала доволі дозованою, або ж перекрученою. Нам в цьому дуже допомагали деякі наші сусіди. Ця інформація, як правило, мала негативний характер».

Кiлька прикладiв негативного пiару навiв директор міжнародної організації Інтерньюз-Україна Костянтин Квурт:

«Третій в світі ядерний потенціал [в минулому], Чорнобиль, українські проститутки, корупція, секс-рабство, український бандит, українська мафія, нечесні вибори. Мешканка Запоріжжя взяла собі ім`я Усама бен Ладен, скандал з видачею німецьких віз у Києві. Це ті асоціації, які виникають у західного читача при згадуванні слова Україна».

Ці стереотипи кардинально змінила Помаранчева революція, пробудивши інтерес до України. Як засвідчили опитування, проведені в шести найбільших європейських країнах, до ідеї вступу України в Євросоюз схвально ставиться 55% опитаних. Причому Україну в складі ЄС європейці воліють бачити навіть більше, ніж давнього претендента Туреччину – “за” її членство лише 45 відсотків.

Помаранчева революція створила моду на Україну – однак мода річ ефемерна, і вже після Євробачення аналітики прогнозують великий спад – якщо не буде свідомих інформаційних зусиль, спрямованих на те, щоб відкрити європейцям Україну.

Так само й українцям доведеться відкривати для себе Європу. Значна кiлькiсть їх підтримує вступ до ЄС. За даними опитувань Фонду Демініціатив та КМІСу, якби зараз відбувся референдум щодо членства в ЄС, 44% українських громадян проголосували б “за”. Проте що таке Євросоюз і чим він відрізняється від Європарламенту – відповість не кожен. Говорить директор Фонду “Демократичні ініціативи” Ілько Кучерів:

«Проблема в тому, що українці не знають, що це таке. Тобто дві третини скажуть вам, що або не знають, або знають недостатньо про ЄС, і та сама ситуація з НАТО. Влада задекларувала, що буде референдум. Якщо ми стартуємо з 15 відсотками, то потрібна продумана інформаційна кампанія».

Учасники “круглого столу” констатують: в інформаційному просторі “Україна-ЄС” усе сильно запущено. І пропонують, як почати засипати інформаційну прірву. В обласних центрах України планують телемости з обласними центрами європейських країн. На Першому національному невдовзі обіцяють ретрансляцію новин каналу “Євроньюз” українською мовою. А українському громадянинові – на прикладі польського чи угорського вчителя, селянина розкажуть про те, яку пенсію, субсидію, допомогу отримає особисто він після вступу України до Євросоюзу.

Доти ж, кажуть учасники круглого столу, поки інформаційний дисбаланс не буде подоланий, говорити про вступ до ЄС передчасно. Тоді єдиною найважливішою подією євроінтеграції України після Помаранчевої революції може виявитись пісенний конкурс “Євробачення”.