Нинішня бензинова криза в Українi i у свiтi взагалi нагадала, що енергоресурси нашої планети обмеженi i що людина заради їх i свого власного збереження повинна більш розсудливо використовувати їх. Саме таку ідею пропагує голова Українсько-американської екологічної асоціації Тарас Личук. З ним розмовляв Володимира Звiглянич.
Читайте розшифровку їх розмови:
ВЗ: Пане Тарасе, які цілі переслідує Українсько-американська екологічна асоціація?
ТЛ: Я хочу сказати, що Українсько-американська екологічна асоціація два типи пріоритетних цілей. Це – коротко-термінові цілі і довго-строкові. На даний момент нашою коротко-терміновою ціллю зараз -- ми намагаємося розвинути сітку, яка складалася б з американських та українських неприбуткових організацій, представників бізнесу і уряду та громадян, які працюють над вирішенням різних екологічних питань та проблем. Ми хочемо надати можливість членам цієї сітки більш ефективно впливати на прийняття важливих рішень як на регіональному, так і на національному і, в перспективі, міжнародному рівнях.
ВЗ: А які рекомендації ви запропонували б у зв’язку з нинішньою енергетичною кризою в Україні?
ТЛ: Наша рекомендація -- це додати кошти у енергоефективність та енергозбереження тому що Україна, по підрахункам фахівців, може зберігати від 30-и до 50-и відсотків енергії, яку вона витрачає на виробництво одиницi продукту. Я хочу сказати, що Україна є однією з найбільш енергоємних країн у світі. Наприклад, у нашій країні тратиться 10-15 разів більше на одиницю продукту ніж у США або в країнах Західної Європи. Енергію можна зберегти на локальному рівні, наприклад заклеювання ринв у дверях і вікнах на зимовий період. Це теж збереження енергії. Тут проста аналогія. Чим більше тепла ми збережемо у квартирі, тим менше, наприклад, вугілля або нафти i газу йде на спалення того, щоби обігріти нашу оселю. Що ж стосується енергоефективності на державному рівні, тобто правової бази, ми вважаємо що необхідно внести корективи у політику уряду з метою надання пріоритету розвитку енерго-ефективних технологій. Вони включають у себе такі як покращання енерго-менеджменту громадських будівель, як школи, лікарні, урядові будинки. Всі українці знають ЖЕКи і їхню функцію. Ми пропонуємо започаткування освітніх програм. На базі комунальних служб може розпочатися надання послуг таких як програм з отеплення і безкоштовного енергоаудиту будинків та підприємств. Потрібно ухвалити низку простих, послідовних змін у податковій політиці, які покращать приток інвестицій в енергоефективність та енергозберігаючі технології. От, зокрема, з листа, який ми отримали з Держкомітету України по енергозбереженню, нам заступник начальника управління технології і екології -- пан Баб’як -- зазначив, що Міністерство фінансів України відмовляється розробити і впровадити фіскальні пільги для національних виробників енерго-ефективного обладнання.
ВЗ: Яким ви бачите енергетичне майбутнє України в світлі намірів уряду збудувати 11 нових атомних реакторів? Чи не краще було б шукати якісь альтернативні джерела енергії?
ТЛ: Я погоджуюсь з вами і хочу провести приклад таких країн як Голландія, де уряд значні кошти інвестує в розроблення альтернативних джерел енергії. Це – енергія вітру, сонця, води, біомаси. Україна має значний потенціал до вiдновлюваних джерел енергії. Він дещо нижчий стосовно таких джерел енергії, як сонячна енергетика і вітрова. Для того, щоби знизити залежність України від імпортів газу і нафти, і менше залежати від експансії ядерної енергетики, можна використовувати свої власні потреби, це -- такі як, наприклад, шахтний метан або біопаливо. Стосовно добудови одинадцяти нових ядерних блоків, то я можу додати, що фахівці завжди стверджують, що це найдешевший вид електроенергії, і він найбезпечніший. Але, зазвичай, вони не згадують, що значна частина коштів йде на переробку ядерних відходів. Коли фахівці говорять, що це найдешевший вид енергії, вони не враховують кошти, які витрачаються на утилiзацiю ядерних відходів.
