Спеціальні потреби

Оцiнка свободи слова за нової i старої влади


За нової влади журналістів в Україні не заарештовують, однак президент може програти судовий позов представникам мас-медіа. Інститут масової інформації фіксує значне покращення ситуації зі свободою слова в Україні порівняно з минулим роком. Попередні результати моніторингу за 2005 рік ІМІ презентував до Дня журналіста 6 червня.

Нова і стара влада: у ставленні до свободи слова є прогрес. Такого висновку доходять експерти Інституту масової інформації, порівнюючи хроніку порушень свободи слова за 2004 рік і ситуацію нинішню. Якщо в минулому році в Україні було 48 випадків нападів на журналістів, то за 5 місяців цього року їх сталося тільки 5. Було 8 фактів затримання чи арешту – тепер жодного. Політичний та економічний тиск на ЗМІ помітно ослабнув також – від 60 зафіксованих торік до п`яти випадків. І якщо фактів цензури у рік президентських виборів назбиралося рекордно багато – понад півсотні, то зараз відомо лише 9, та й ті в Інституті масової інформації пояснюють радше технічними причинами.

За нової влади з`явилась і цілком неуявна за старої влади тенденція: журналісти виграють справи в суді на свою користь. Опозиційний телеканал НТН, справу якого називали політичною, в суді взяв гору над Генпрокуратурою, а його ліцензію визнали законною. “Рівненська газета” виграла позов у губернатора Рівненщини, ставленика нової влади Василя Червонія. Та й навіть дві судові справи, де позивачем був сам президент Віктор Ющенко, вирішили на користь не глави держави, а ЗМІ. Факти програшу в суді високих посадовців представникам мас-медіа свідчать про те, що судові органи і незалежна преса стали сильнішими, а свободи слова в Україні побільшало, -- стверджують експерти Інституту масової інформації.

І воднораз зазначають: хоч нова влада в Україні не переслідує журналістів, але й до їх критичних виступів прислухається мало. Як каже директор Інституту масової інформації Сергій Таран, Інститут проводив моніторинг, як влада реагувала на найбільш резонансні повідомлення ЗМІ, такі, наприклад, як історія з освітою міністра Зварича:

«На жодну з цих резонансних подій влада не дала належних коментарів, а також не відреагувала – ні в кадровій політиці, ні в іншій, як це вона мала зробити. Те, що жоден з цих скандалів не змусив владу до дії, означає демонстрацію зневагу до роботи журналістів, а також вперте ігнорування думки громадськості. Четверта влада не є четвертою владою доти, доки те, що вона пише, не прийняте до розгляду урядом і не має наслідків», -- сказав Таран.

Занепокоєння експертів Інституту масової інформації викликають також наміри накласти реєстраційні обмеження на Інтернет, припинення трансляції Громадського радіо, і, особливо, брак поступу в розслідуванні справи Георгія Гонгадзе – попри похвальні заяви нової влади про те, що для неї це пріоритет. Голова Наглядової ради Інституту масової інформації Ален Гіймоль каже, що здивований – чому ніхто не поніс відповідальності за провали перших років, коли справу тільки робили вигляд, що розслідують:

[переклад з французької] “Чому, наприклад, ніхто не ставить питання про відповідальність пана Потебенька та інших представників старої влади, які робили все, щоб люди не знали правди?”, -- запитує Ален Гіймоль. Як відзначає він, у ситуації зі свободою слова в Україні відбулися серйозні зміни на краще, однак найголовніше питання сьогодні полягає у тому, чи не стануть ці зміни лише тимчасовими і чи не відбудеться відкат назад.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG