Спеціальні потреби

Актуально

Пiдсумки вашингтонської конференцiї, присвяченiй дiалогу мiж Україною i США

У Вашингтоні вiд 6-9 червня відбулась українсько-американська конференція «Політичний діалог України та США». Численні провідні аналітики, експерти та представники урядів України та Сполучених Штатів зустрілися для обміну думками і щоб опрацьовувати конкретні рекомендації у ділянках національної безпеки, міжнародної політики, роботи медія, громадського сектора та покращення інвестиційного клімату в Україні.

«Україна потребує менше заяв на міжнародному рівні, а більше дій, конкретних реформ, особливо у внутрішній політиці, що значно покращить шанси України інтегруватися до Європейського Союзу та НАТО. Україна повинна вибрати обмежену кількість цілей у своїй міжнародній політиці і вкласти значні ресурси для того, щоб досягти цих цілей» - такого висновку дійшли учасники конференції, яка задумана і втілюється як двохрічний постійно діючий двосторонній діалог.

Організатори конференції розділили її учасників на окремі змішані робочі групи, кожна з яких займалась виробленням рекомендацій по різних суспільних галузях. Молоді представники української влади, багато з яких вперше прибули до Вашингтона, з ентузіазмом працювали зі своїми американськими колегами. Голова аналітичного управління Секретаріату президента Ростислав Павленко розповів про групу, яка насамперед займалася питанням втілення реформ:

«Одна група мала відношення до розробки антикорупційних пропозицій, забезпечення розділення влади і бізнесу, забезпечення відповідальності влади перед громадою, і в принципі були напрацьовані досить конкретні пропозиції – те, що стосується адміністративної реформи в Україні, те, що стосується контролю за владою, як, скажімо, з боку політичної влади, так і, що особливо важливо, з боку громади, і напрацьовані пропозиції щодо реалізації україно-американського стратегічного партнерства».

Учасники конференції з української сторони кажуть, що їхня чотириденна робота у Вашингтоні дала їм можливість з іншого боку подивитись на Україну. Так зокрема вважає голова інформаційного управління Кабінету міністрів України Андрій Масальський:

«Коли ми працюємо в Україні, ми живемо в реаліях України. Ми багато чого не помічаємо. Ми звикли до цього. Звичка, це - друга натура, і просто ми часом не бачимо, що ці реалії, які в нас є, що вони можуть бути не зовсім правильними, а можуть бути часом вiдверто хибними. Звідси ми маємо можливість подивитися певною мірою неупереджено на ті проблеми і відчути деякі от саме проблемні місця».

Одним з таких проблемних місць, на думку багатьох учасників конференції, є економічна політика українського уряду. Реформам в економічній сфері була присвячена окрема робоча група, одним з учасників якої -- голова вашингтонського офісу iнвестицiйної компанії «Сиґма-Блейзер» Морґан Вільямс:

«Усі наші рекомендації є програмою негайних дій для українського уряду. Проблема в тому, що багато з них не втілюється у життя. Уряд суттєво відстає у підготовці до сесії СОТ, вони не підготували усі документи, вони не ухвалили необхідні закони. Сполучені Штати розпочали перегляд статусу [України] як можливої країни з ринковою економікою, і урядові необхідно подати дуже професійний, продуманий документ. Нас дуже непокоїть їхня здатність це зробити... Верховна Рада не ухвалила Закону про права на інтелектуальну власність, що був вкрай важливим для України. Це би допомогло у переговорах із СОТ, це би допомогло двосторонній угоді зі Сполученими Штатами, це би допомогло позбутися поправки Джексона-Веніка. Це був надзвичайно важливий закон, і Рада не змогла його прийняти. Й тепер усі у Вашингтоні дуже розчаровані, і навіть шоковані через це. З багатьох причин Україна потребує кращого клімату для економіки та бізнесу, і прийняття Верховною Радою даного закону сприяло би цьому процесу. Для того, щоб виконати поставлені завдання треба зробити усе професійно у відповідності до усіх міжнародних правил та норм».

Все ж обидві сторони задоволені тим, що їм вдалось висловити свої претензії та побажання одна одній і сподіваються, що такий процес сприятиме конструктивній співпраці. Про це сказала Надія МакКоннел – президент фундації Україна-США, яка була організатором конференції:

«Це перша зустріч спеціальної комісії, на якій було вироблено дуже конкретні, практичні рекомендації, які, будемо сподіватись, можна буде втілити у короткостроковому і довгостроковому періодах».

Конкретні рекомендації для різних секторів, які підготували учасники конференції, мають наступні чотири місяці втілюватись у життя і вже у листопаді цього року організатори планують підбити підсумки зробленого.

Всі новини дня

Білий дім: ядерна загроза у війні Росії в Україні була завжди

Радник з нацбезпеки США Джейк Салліван

Ризик ядерного удару існував з самого початку своєї війни в Україні, сказав радник з нацбезпеки США Джейк Салліван, відповідаючи на питання преси щодо того, чи зросла ядерна загроза з боку Росії за останні півроку.

"В різні часи конфлікту, включаючи на початку, Путін розмахував ядерною картою", - сказав Салліван під час брифінгу в п'ятницю. Він запевнив, що США серйозно спиймали і сприймають ці погрози і чітко заявляють росіянам про наслідки таких дій.

"Ми говоримо Росіїї прямо про рішучу відповідь Сполучених Штатів,у випадку, якщо Росія стане на цей темний шлях", - додав посадовець.

Салліван зауважив, що наразі ознак невідворотного застосування ядерної зброї немає, але США і союзники активно слідкують за ситуацією.

Немає ознак того, що Путін вже прийняв рішення про удар, сказав і очільник Пентагону Ллойд Остін в інтерв'ю CNN в п'ятницю.

"Контролю над Путіним немає, - сказав Остін CNN. - Так само, як він прийняв безвідповідальне рішення про вторгнення до України, він може прийняти і інше рішення. Але наразі я не бачу ознак, які б переконали мене, що він вже прийняв таке рішення".

Україна, ООН, США, Європа, НАТО, Велика Британія та Японія висловили занепокоєння, через погрози Росії застосувати ядерну зброю в Україні, після промови Путіна минулого тижня, коли той звинуватив країни Заходу в "ядерному шантажі" і вказав, що може застосувати "всі заходи, якщо йдеться про загрозу територіальній цілісності Росії".

Полонені американці "молились про смерть", під час жорстокого вивезення з України

Американці Енді Гейн та Алекс Друке прибули до готелю TWA в Нью-Йорку, 23 вересня 2022 року

Навіть після трьох місяців ув’язнення, яке включало погрози стратою, фізичні тортури, одиночне ув’язнення та позбавлення їжі, саме поїздка на свободу ледь не зламала Алекса Друке, ветерана американської армії, звільненого минулого тижня разом з дев’ятьма іншими в’язнями, які пішли допомагати Україні захищатись від російських загарбників.

Руки зв'язано, голову закрито поліетиленовим пакетом, а пакувальна стрічка, що тримала його, закріплена настільки міцно, що на лобі з’явилися рубці. Друке сказав, що він і його співвітчизник, американський в’язень Енді Гейн, дійшли до межі під час транзиту в різних машинах зі східної України до аеропорту в Росії, оточеного озброєною охороною.

«Через те, крізь що ми пройшли, і всі ті часи, коли думали, що можемо померти, ми змирилися з тим, що можемо померти, ми були готові померти, але та поїздка була єдиним разом, коли кожен із нас окремо молився про смерть щоб покінчити з цим", - сказав Дрюке в інтерв'ю Associated Press у п'ятницю.

«Психічні та емоційні тортури останніх 24 годин у полоні були найгіршими», — сказав він.

40-річний Друке одужує: набряки на голові зменшуються, і він намагається відновити частину з 13,6 кг, які, як він вважає, втратив через неправильне харчування. Але жахливі спогади залишилися, і він не знає, що буде далі, окрім спроби привернути увагу до інших полонених, які залишаються в руках Росії.

"Війна не закінчилася", - сказав він, в інтерв’ю в будинку, де він живе зі своєю матір'ю та іншими родичами в Тускалузі.

Алекс Друке нещодавно звільнений після трьої місяців в російському полоні, під час інтерв'ю в будинку в Алабамі, 30 вересня 2022 року
Алекс Друке нещодавно звільнений після трьої місяців в російському полоні, під час інтерв'ю в будинку в Алабамі, 30 вересня 2022 року

Друке та Гейн, 27-річний військовий ветеран з Алабами, були серед сотень американців, які вирушили в Україну, щоб допомогти у боротьбі з Росією.

9 червня їх захопили під час, за словами Дрюке, розвідувальної місії, пов’язаної з українським інтернаціональним легіоном, що складається з іноземних добровольців.

"Усім іншим вдалося безпечно повернутися на базу", - сказав він.

Російські солдати відвезли двох чоловіків до свого табору, а потім до Росії для «інтенсивного допиту». Друке відмовився надаватіи подробиці, але сказав, що поводження було жорстоким.

"Кожне з наших прав людини порушили, - сказав він. - Нас катували”.

За його словами, чоловіків повернули в Україну на "чорний об’єкт" в Донецьку, де ще майже місяць допитували. Зрештою їх відправили в ізолятор колишньої української в’язниці. Там Друке та Гейна змусили записувати пропагандистські заяви на російську відеокамеру з солдатами в кімнаті.

«З позитивного боку, інколи вони клали нас у шафу, зв’язаних і із зав’язаними очима … поки чекали на появу якогось репортера, і ми з Енді могли пошепки поговорити кілька секунд і дізнатись як справи один в одного, - сказав він. - Тоді ми вперше поговорили за кілька тижнів”.

Зрештою, після тижнів ув’язнення, яке включало численні загрози, стало очевидно, що щось насувається — чи то звільнення, чи то переведення до в’язниці, чи страта, — сказав Друке, який вступив до резерву армії США після терористичних нападів у вересні 11, 2001 року і провів дві дислокації в Іраку.

Ми знали, що щось відбувається, тому що наш звичайний розпорядок змінився, і вони змусили нас забрати всі особисті речі з камери", - сказав він.

Але навіть тоді психічні тортури тривали, сказав він. «Один з охоронців кілька разів сказав: «Я майже впевнений, що вас, хлопці, стратять», — сказав він.

Натомість вони були частиною групи з 10 чоловіків, яких було звільнено 21 вересня за угодою, укладеною за посередництва Саудівської Аравії. Разом з ними були звільнені інші вихідці з Хорватії, Марокко, Швеції та Великої Британії.

За його словами, ніхто не розслаблявся, доки літак не піднявся в повітря, а чиновник із Саудівської Аравії не пояснив, що відбувається. Приземлившись у Нью-Йорку після польоту з Саудівської Аравії, Друке сказав, що його та Гейна зустрів представник Міністерства внутрішньої безпеки з офісу, який розслідує воєнні злочини.

Співробітники преси з внутрішньої безпеки не відповіли відразу на електронний лист із проханням прокоментувати, але слідчі ООН з прав людини заявляють, що українські військовополонені, схоже, стикаються з «систематичним» жорстоким поводженням з боку росіян, включаючи тортури.

МАГАТЕ просить Росію роз'яснити, що сталось з директором ЗАЕС - Reuters

Архівне фото: Запорізька АЕС

МАГАТЕ звернулось до Росії за роз'ясненнями стосовно генерального директора Запорізької АЕС Ігоря Мурашова.

"Ми звернулись до російської влади із запитом про роз'яснення", - наводить Reuters слова представника МАГАТЕ у відповідь на питання видання.

Українська компанія "Енергоатом" заявила, що Мурашова затримали російські окупанти.


"У п'ятницю, 30 вересня 2022 року, близько 16:00 генеральний директор Запорізької АЕС Ігор Мурашовбув затриманий рашистським патрулем дорогою від станції до Енергодару. Автівку зупинили, його самого силоміць затримали та із зав‘язаними очима відвезли в невідомому напрямку. Наразі немає інформації щодо місця перебування Ігоря Мурашова та його долі", - написав президент ДП НАЕК "Енергоатом" Петро Котін в Telegram.

В "Енергоатомі" заявили, що затримання Котіна створює небезпеку експлуатації найбільшої в Європі атомної електростанції і звернулись до Росії із вимогою негайно звільнити керівника станції.

“Фальшиві референдуми – ознака страху Росії перед українським контрнаступом” – міністр закордонних справ Латвії. Ексклюзивне інтервʼю

Незаконна спроба анексії окупованих територій України – свідчення страху Росії перед успіхом українського контрнаступу. Про це заявив міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс в ексклюзивному інтервʼю журналістці грузинської служби «Голосу Америки» Еці Маґалдадзе.

Яке юридичне значення мають псевдореферендуми та спроба анексії – юристи-міжнародники. Відео

США та союзники України в один голос заявляють – ніколи не визнають так званих референдумів чи спроб Росії анексувати українські території. Чи має цей процес будь-яке юридичне значення – розбиралася Наталія Леонова.

Більше

XS
SM
MD
LG