Актуально
Україна не отримала ринкового статусу
Попри очікування, Україна не отримала статусу країни з ринковою економікою на засіданні Ради співробітництва Україна-ЄС в Люксембурзі. Тепер такий такий статус українські чиновники очікують восени. Поки що з Люксембургу віце-прем`єр з євроінтеграції Олег Рибачук привіз обіцянку спростити візовий режим для українців з осені.
"Громадяни України зможуть за спрощеною процедурою одержувати візи для подорожей Європою вже на початку осені" – такi слова верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики Хав´єра Солани наводить віце-прем`єр з європейської інтеграції Олег Рибачук. Власне, Україна зробила для такого рішення перший крок, скасувавши візи для громадян ЄС і Швейцарії.Єврокомісар із зовнішніх зв´язків та європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер заявила, що ЄС і Україна мають намір найближчими місяцями розпочати розробку двосторонніх угод щодо полегшення візового режиму і повернення людей, які перебувають в іншій країні нелегально. Це фактично єдиний конкретний результат, який Олег Рибачук привезе до Києва після засідання Ради ЄС-Україна у Люксембурзі, не враховуючи чергової порції заяв європейських чиновників про те, що вони хочуть бачити Україну ближчою до Європи та що Європа підтримує реформи нової української влади.
Втім нова українська влада чекала від зустрічі в Люксембурзі дещо більшого, а саме визнання України країною з ринковою економікою. Цей статус означав би деяке сприяння українським експортерам. Тепер, віце-прем`єр Рибачук, який обіцяв цей статус отримати 13 червня, визначає новий термін – осінь цього року. Експерти кажуть, що причиною цього стали деякі неринкові дії нової української влади.
За словами Рибачука, українська сторона надала відповіді на всі запитання, поставлені Єврокомісією як передумови отримання Україною цього статусу, йдеться насамперед про закон про ПДВ, закон про банкрутство, формування цінової політики. Тепер Єврокомісія аналізуватиме відповіді і дасть остаточний висновок до часу саміту Україна-ЄС.
Всі новини дня
- Голос Америки
Звіт ООН: Більшість українських військовополонених систематично зазнають тортур або жорстокого поводження
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні оприлюднила звіт про ситуацію з дотриманням прав людини на території воєнного конфлікту.
У документі мовиться, що українські військовополонені зазнають "систематичного" жорстокого поводження, включно з тортурами, під час захоплення або під час перебування на окупованих територіях або в самій Росії.
За словами слідчих ООН із дотримання прав людини, порушення стосувались як цивільних осіб в Україні, так і учасників бойових дій. Серед них – навмисні вбивства, свавільні затримання, насильницьке зникнення, катування та жорстоке поводження, а також сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом.
"Військові дії продовжують призводити до вбивств та поранень мирних жителів, а також до руйнувань і пошкоджень цивільної інфраструктури. Напади на цивільні об’єкти ставлять під загрозу життя мирних жителів і змушують їх жити в принизливих умовах, підривають їхні права на охорону здоров’я, освіту, житло, їжу та воду", – заявила очільниця моніторингової місії ООН Матильда Богнер.
Автори звіту досліджували ситуацію в Україні від 1 лютого до 31 липня минулого року, перші півроку від російського повномасштабного вторгнення.
Представники ООН повідомили, що вони отримали «безперешкодний доступ» до місць утримання російських військовополонених на територіях, які контролює український уряд. Водночас їх не допустили на місце перебування українських військовополонених на територіях, які контролює Росія.
Автори звіту пишуть, що «переважна більшість» українських військовополонених були піддані «катуванням або жорстокому поводженню чи такому, що принижує гідність, з боку влади, яка їх утримувала».
Матильда Богнер додала, що таке жорстоке поводження з українськими військовополоненими «здається систематичним не лише після їхнього захоплення, але й після переміщення до місць інтернування» як на території підконтрольної Росії України, так і в самій Росії.
"Я наголошую, що заборона катувань і свавільного позбавлення життя є абсолютною і поширюється на всіх осіб у конфліктних та неконфліктних ситуаціях, і до цивільних, і до учасників бойових дій. Порушники мають бути притягнуті до відповідальності, а права жертв та їхніх родичів на правовий захист і правду мають бути забезпечені", – заявила Богнер.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомляє, що військові ЗСУ також інколи піддавали тортурам або жорстокому поводженню російських військовополонених. Здебільшого це ставалось під час захоплення або перевезення. Богнер закликала до розслідування усіх зловживань.
Дослідники ООН віддають належне українському уряду за розслідування та судові розгляди справ щодо порушень міжнародного гуманітарного права та прав людини, скоєних під час нападу РФ. У документі також мовиться, що так звані «суди» на окупованих територіях проводили судові процеси, де бракувало прозорості, незалежності та неупередженості. Зокрема, вони засуджували цивільних людей за злочини, пов’язані з війною.
Дослідники ООН надають рекомендації Росії, Україні та міжнародній спільноті щодо покращення ситуації з правами людини в країні, захисту цивільного населення та посилення відповідальності.
“Кабінети інформатики, фізики, - нічого там не лишилося, одні руїни”. У Вашингтоні представили дослідження про знищення українських шкіл
За час повномасштабної війни в Україні постраждав 3051 заклад освіти, зокрема 1259 шкіл. Iз них 223 школи зруйновані повністю, частина з них були безпосередньою ціллю атаки російських військ. Про це йдеться в дослідженні “Війна та освіта: Як рік повномасштабного вторгнення вплинув на українські школи” аналітичного центру Cedos на замовлення благодійного фонду savED, яке представили в четвер, 23 березня, у Вашингтоні.
Під час конференції у Вашингтоні, на якій були присутні представники освітніх фондів, Світового банку та урядових установ США, автори дослідження навели статистику, а також показали відеозаписи зі свідченнями вчителів та учнів про мародерство та руйнування російськими військовими навчальних закладів і шкільного майна.
За даними дослідження, найбільша кількість шкіл за час повномасштабної війни постраждали в Донецькій (328) і Харківській областях (304), понад 100 освітніх закладів – у Миколаївській, Київській, Луганській та Херсонській, 97 шкіл – в Запорізькій області. У Чернігівській області від бойових дій пошкоджено 70 шкіл та дві повністю зруйновані.
Де були фотографії наших випускників, залишилися тільки сліди від ворожого снаряду
“У фойє біля учительської, де все приміщення було облаштоване стендами з історією закладу, де були фотографії наших випускників, залишилися тільки сліди від ворожого снаряду, який потрапив у наш заклад освіти і зруйнував його. Було повністю зруйновано навчальні кабінети інформатики, фізики, хімії, кабінет захисту України з усім обладнанням, нічого там не залишилося, одні руїни”, - розповів директор Михайло-Коцюбинського ліцею на Чернігівщині Микола Шпак.
Селище на Чернігівщині, в якому розташований ліцей, понад місяць перебувало в окупації. Російські загарбники поцілили в нього ракетою на початку березня. “Пил, скло, шифер, уламки, шоковий стан, сум, злість, розчарування, незрозуміло для чого це все і яка мета цього всього,” - ділиться емоціями Микола Шпак.
“Мені було дуже боляче, коли я почула, що в мою школу потрапив снаряд”, - пригадує Любов, учениця 7 класу Михайло-Коцюбинського ліцею.
“Ми знали, що є приліт у нашу школу. А потім з'явилися фотографії, що це дійсно була правда. Вперше від вибуху дитина плакала, і вдруге, коли дізналася, що у школу вона більше не піде”, - згадує Наталія Кузнєцова, мама чотирикласника школи №20 міста Чернігова.
До нас російські військові зайшли 8 березня, і відразу зайняли нашу школу директорка Богданівського ліцею Людмила Дейко розповіла про злочини росіян на Київщині, які знищили ліцей, де до повномасштабного вторгнення навчався 401 учень: “До нас російські військові зайшли 8 березня, і відразу зайняли нашу школу, використовували її як штаб, місце проживання та як шпиталь. І вони там до кінця окупації проживали. 29 березня, коли вони відступали, вони підпалили школу”.
"На території школи на асфальті видно сліди їхніх гусениць, їхньої бронетехніки, вони виїжджали сюди на стадіон, звідси їм було зручно стріляти", - розповів директор Андріївської гімназії на Київщині Леонід Хоменко.
За даними дослідження, в багатьох випадках, навіть якщо приміщення і територія школи не постраждали, росіяни розкрадали шкільне майно. Серед викраденого, пошкодженого або зруйнованого майна – комп’ютерна техніка, спортивне та туристичне приладдя, інструменти зі шкільної майстерні, а також столове приладдя та посуд, продукти харчування, мийні засоби, особисті речі.
Росіяни крали зі шкіл столове приладдя та посуд
Крім того, внаслідок окупації та бойових дій були знищені, пошкоджені та втрачені 1874 шкільні автобуси.
До учасників конференції у Вашингтоні через відеов'язок звернувся новопризначений міністр освіти України Оксен Лісовий. Він закликав допомогти Україні із облаштуванням бомбосховищ для дітей, транспортом для шкіл та технічним оснащенням. За його словами, до нового навчального року в освітніх закладах необхідно облаштувати 11 тисяч бомбосховищ із загальним бюджетом у майже 1 млрд доларів. “Це потрібно для того, щоб діти могли піти в школу 1 вересня в безпечний простір”, - розповів Лісовий. Також він наголосив на важливості цифрового забезпечення учнів та вчителів: “Освітня версія “танкової коаліції” - нам потрібна інтернетно-планшетна коаліція! Величезна потреба у цій галузі, адже майже 100 тисяч вчителів без девайсів. Без доступу до мережі у нас близько 3 тисяч закладів освіти”, - зазначив Лісовий.
Нам потрібна інтернетно-планшетна коаліція
Заступник генерального директора Глобального партнерства з освіти США Чарльз Норт запевнив, що Україні не потрібно буде "змагатися" за кошти для відновлення освіти та нагадав, що у 2022 році Україна стала членом американської платформи для зміцнення систем освіти в країнах, що розвиваються. "Ще до того, як Україна приєдналася до партнерства в листопаді минулого року, для України вже було виділено 40 млн доларів, тому конкуренції тут немає. Питання в тому, щоб залучити більше ресурсів та привести ці ресурси у відповідність із потребами", - зазначив Норт.
Допомоги з фінансуванням потребують не лише навчальні заклади, а й окремі сім'ї, адже, за даними дослідження, найчастіше українські учні використовують для дистанційного навчання телефони. При цьому деякі школярі використовують телефони батьків і не мають можливості доєднуватися до занять, якщо ті йдуть на роботу й забирають гаджети з собою. Якщо ж основним гаджетом для навчання є ноутбук, його учні зазвичай мають ділити з іншими членами родини.
Дивіться також:
- Голос Америки
Літак Лукашенка, БелАз, МАЗ – під санкціями США
Міністерство фінансів США ввело нові санкції проти режиму Олександра Лукашенка в Білорусі. До санкційного переліку включено дев'ять осіб, три установи, також передбачено блокування літака Лукашенка. Окремо Державний департамент США в п'ятницю ввів візові обмеження проти 14 осіб, включаючи посадовців режиму, які "долучені до погроз та залякувань білоруського народу".
"Ці дії також підкреслюють готовність Сполучених Штатів притягнути до відповідальності режим в Мінську, через його співучасть у невиправданій війні, яку Російська Федерація обрала вести проти України", - йдеться в заяві Мінфіну США.
Заступник міністра фінансів США Браян Нельсон наголосив на тому, що державні підприємства Білорусі допомагають режиму вести репресії проти народу. "Ми віддані тому, щоб запроваджувати витрати на режим Лукашенка за придушення демократії та підтримку війни, яку за власним вибором веде Путін", - наголосив посадовець.
Так, Білоруський автомобільний завод БелАз, який вже перебуває під санкціями ЄС та Канади, а також Мінський автомобільний завод МАЗ, потрапив під санкції США за репресії проти протестувальників – працівників заводу. Обидва заводи значне джерело надходжень для режиму.
Лідерка білоруської опозиції закликає відрізняти режим Лукашенка та народ Білорусі
Цього тижня у Вашингтоні з візитом перебуває лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська. В інтерв`ю кореспондентці Голосу Америки Наталці Пісні вона сказала, що прагне пояснити, що війна в Україні не може закінчиться без звільнення Білорусі від режиму Лукашенка а також закликала відрізняти режим Лукашенка від білоруського народу.
"Іноді мені здається, що на Білорусь зараз не звертають уваги, і деякі політики не розуміють, як доля Білорусі пов'язана з долею України. (Я маю на меті – ред.) пояснити тут, що війна не може завершитися, поки Білорусь не буде вільною", - каже Тихановська.
"Ми як нація завжди були з українцями. Наші мужні люди всередині країни, незважаючи на репресії, намагаються допомогти українцям, чим можуть в цій ситуації. Тому майбутній уряд Білорусі напевно матиме добрі відносини з українським урядом", - заявила політик.
До роботи над статтею долучилась журналістка Наталка Пісня.
- Голос Америки
- Ірина Шинкаренко
Учитель музики зі США допомагає тваринам з України. Відео
Учитель музики зі США провів 10 днів в Україні, роздаючи корм покинутим тваринам у звільнених від окупації містах. Білл Фордіс зі штату Айова вперше побував в Україні, щоб на власні очі побачити - чого потребують травмовані та покинуті собаки й кішки. Подробиці - в сюжеті Ірини Шинкаренко.
Нова поставка пшениці з України може зменшити голод – економісти Кенії
Кенійські економісти кажуть, що нові поставки пшениці з України можуть допомогти зменшити голод у постраждалих від посухи районах і знизити ціни на продукти харчування. Тридцять тисяч тонн пшениці прибуло до Кенії в понеділок у рамках Чорноморської зернової ініціативи укладеної за посередництва ООН, коли Росія погодилася не блокувати поставки українського зерна. Але цього тижня президент Росії Володимир Путін попередив, що Москва може розірвати угоду через 60 днів.
Через ріст вартості зерна, включаючи пшеницю, такі пекарі, як Гаррісон Кіаї, потерпають від високих цін на борошно. Кіай каже, що його прибутки незначні.
«Ціни на борошно, цукор, якщо порівняти [їх] з минулими, можливо, двома роками, були трохи нижчими, — сказав він. – Отже, проблеми, які ми маємо зараз, пов’язані із ростом цін, що, можливо, не влаштовує покупця, бо на ринку ціни різко зросли».
Гаррісон вважає, що недавній імпорт пшениці з України допоможе стримати різке зростання цін на борошно.
Партію, яка є частиною гуманітарної програми президента України Володимира Зеленського «Зерно з України», було відправлено в рамках Чорноморської зернової ініціативи за посередництва ООН.
“Наша прихильність продовольчій безпеці полягає в тому, що корабель прибуває, і це не перше судно, яке заходить в Африку і навіть не друге, — сказав Андрій Праведник, посол України в Кенії. – І ми плануємо до кінця цього року більше кораблів, щоб доставити 5 мільйонів тонн зерна виключно в африканські країни. Але ми повинні розуміти, що внаслідок російського вторгнення врожай в Україні впав».
Вторгнення Росії істотно підірвало сільськогосподарське виробництво України та експорт, і багато африканських країн, які значною мірою залежать від українського зерна та пшениці, відтоді борються з дефіцитом ключових товарів і високими цінами на продовольство.
Чорноморська зернова ініціатива, узгоджена минулого року, має на меті дозволити українському експорту продовольства вийти на зовнішні ринки. Однак цього тижня Путін попередив, що Росія може вийти з угоди, якщо не буде підтримки для експорту її власної сільськогосподарської продукції.
До вторгнення Кенія щороку імпортувала з України 2,4 мільйона тонн пшениці.
Хоча зерно, яке прибуло до Кенії, могло б допомогти зменшити голод у постраждалих від посухи районах, економісти кажуть, що африканські уряди повинні знайти способи зменшити залежність від такого імпорту, наприклад, збільшити місцеве виробництво.
Без цього, каже економіст Сайлас Оменда, такі країни, як Кенія, залежать від зовнішніх подій.
«Ми можемо робити всі ці інші речі, але коли справа доходить до наших витрат на енергію, які зараз є каталізатором збільшення вартості, це кошмар, — сказав Оменда. – Залежність від імпорту добрив також робить нас вразливими до світової інфляції, а це означає, що ми не маємо контролю над тим, що відбувається в Україні та Росії».
У Всесвітній продовольчій програмі ООН стверджують, що через збій поставок продовольства з України та Росії близько 345 мільйонів людей стикаються з проблемою продовольчої безпеки.
Невизначеність щодо продовження угоди з транспортування зерна змушує страхувальників турбуватись, повідомляє Reuters.
"Очевидно є ризик, якщо події зміняться і хтось захоче потопити корабель, щоб довести свою позицію, це очевидно вплине на нашу готовність продовжувати страхувати такі ризики", - сказав Reuters голова страхувальної компанії Lloyds з ринків Брюс Карнегі-Браун.
В статті використано матеріал Reuters.
Форум