Спеціальні потреби

Актуально

Стівен Пайфер: «Вiдсутнiсть єдиної позиції дещо спантеличує»

Такими словами колишнiй посол США в Українi Стівен Пайфер, в інтерв`ю «Голосу Америки», прокоментував економічну полiтику нового українського уряду, втiм наголосивши також на низцi позитивних зрушень, в тому числi на поліпшенні двосторонніх відносин.

Вказавши на позитивні зміни в Україні, Стівен Пайфер зазначив, що економічна політика нового уряду виглядає на сьогодні дещо незрозумілою та невизначеною. Саме це, на його думку, впливає на рішення інвесторів про прихід на український ринок:

«Одна річ, яку я чув від бізнесменів у США та потенційних інвесторів, це стурбованість, що уряд не говорить в один голос щодо економічних реформ. Наприклад, дебати про реприватизацію йдуть уже довгий час, що розчаровує деяких інвесторів, які хочуть бачити результати цих дискусій перед тим, як прийняти рішення про інвестування капіталу. Відсутність єдиної позиції дещо спантеличує і бізнесменів, і інвесторів, які хочуть бачити результат цих дебатів. З іншого боку, коли я був в Україні, то чув думки, що людям цікаво, що вперше за багато років вони можуть чути про це. Тому я думаю, рецептом може бути проведення дискусій, але важливо, щоб вони не продовжувалась безкінечно і вкінці було ухвалене чітке рішення. Коли ж уряд ухвалює рішення, усі гілки влади повинні його виконувати. І це нормальний шлях роботи уряду».

Що ж до заяв представників нової української влади про вступ України до Європейського Союзу, то Стівен Пайфер вважає, що через внутрішні проблеми у самому Євросоюзі, ці розмови поки що не на часі:

«Це незручний час для України говорити сьогодні про інтеграцію до Європейського Союзу через дві причини, що знаходяться абсолютно поза контролем України. По-перше, Євросоюз досі перетравлює входження десяти нових членів у 2004 році, а інша - це результати негативного голосування щодо Європейської Конституції у Франції та Нідерландах. То ж Європейський Союз витрачатиме велику частину енергії на вирішення цих внутрішніх проблем. Як на мене, що Україна повинна зробити, це зрозуміти, що будуть такі проблеми, але водночас рухатись вперед з програмою реформ та зміцнення демократичних інституцій. Надзвичайно сильним сигналом для Європи буде, якщо після березня 2006 року місія ОБСЄ заявить, що парламентські вибори повністю відповідали європейським стандартам - це буде серйозним сигналом, що Україна приходить в Європу. Також [Українi необхiдно] використати час, щоб провести реформи, які посилять ринкову економіку, щоб показати, що Україна покращує як політичну так і економічну системи і, зрештою, Україна повинна робити це у будь-якому випадку, щоб просто покращити життя своїх громадян. Але, роблячи це на місці у Києві, це відкриє довший шлях до Європейського Союзу».

На запитання про стан американсько-українських відносин, то колишній посол США в Україні каже, що у Вашингтоні панує позитивний настрій щодо України і бажання бачити Україну успішною:

«Спільна заява, оголошена президентами [Бушем i Ющенком] 4 квітня, я думаю є дуже важливим документом і його можна розглядати як дорожню карту і я маю надію, що у 2006 роцi Сполучені Штати та Україна подивляться назад і скажуть: ми виконали 90 відсотків запланованого, бо саме це збудує солідний фундамент для українсько-американських взаємин. Позитивні речі вже відбулись. США заявили, що сприятимуть активізації діалогу між Україною та НАТО, я був щасливий бачити, що Конгрес погодився виділити Україні додаткових 60 мільйонів доларів допомоги. Але я думаю, що з обох боків, як у Києві так і у Вашингтоні, виконавча влада мусить звертати більше уваги на те, що робить законодавча влада. Дуже розчарувало, що в кінці травня Верховна Рада не ухвалила закону про авторські права. Це крок назад, який відсуне у часі можливу допомогу США для вступу України у Світову організацію торгівл , що президент Ющенко назвав одним iз завдань на цей рік. Це також означає, що американський уряд не відмінить деякі торговельні санкції, які були введені декілька років тому і це також буде негативним фактором щодо надання Україні статусу країни з ринковою економікою. Я думаю, президент Ющенко мусить знайти шлях спонукати Верховну Раду ухвалити цей закон. З американського боку ми також маємо невирішені моменти у Конгресі. Україна давно чекає на відміну поправки Джексона-Веніка; з цього приводу йде дискусія, але я сподіваюсь, що президент Буш та Білий дім переконають Конгрес таки ухвалити цей закон».

Стівен Пайвер переконаний, що якщо ці конкретні закони будуть ухвалені з обох сторін, це надасть справжній поштовх американсько-українським відносинам.

Всі новини дня

Детонація стала причиною пошкодження "Північних потоків" - Шведське розслідування

Фото Шведської прикордонної служби, 27 вересня 2022 року. Пошкодження трубопроводів "Північний потік" спричинило витоки газу, масштаб яких викликав занепокоєння екологів

Розслідування уряду Швеції на місці злочину встановило, що поблизу газовроподів "Північний потік 1" та 2 відбулась детонація, яка завдала значної шкоди газопроводам, повідомила Служба безпеки Швеції в четвер.

Слідство підтвердило підозри у "масштабному саботажі", мовиться у повідомленні. Шведські слідчі встановлюють, чи стануть результати розслідування підставою для винесення підозр.

Данія продовжує власне розслідування вибухів. Обидві країни виключили з розслідування Росію. В російському Міністерстві закордонних справ назвали "неймовірним" рішення Швеції та Данії вести слідство без участі Росії.

На Заході вказують на умисний характер пошкоджень, але прямих звинувачень проти Росії не звучало. Президент США Джо Байден назвав пошкодження газопроводу "умисним саботажем". В НАТО заявили, що пошкодження газопроводів є результатом «навмисних, необережних та безвідповідальних диверсійних дій».

«Пошкодження газопроводів "Північний потік-1" та "Північний потік-2" у міжнародних водах Балтійського моря викликає глибоке занепокоєння", - йдеться у спільній заяві держав-членів НАТО

26 вересня шведські сейсмологи повідомили про два підводні вибухи поблизу трубопроводів "Північний потік". Вибухи стались у міжнародних водах, але в межах економічних зон Швеції та Данії.

В статті використано матеріали Reuters.

США надають 55 млн дол Україні на підготовку до зими

Адміністраторка USAID Саманта Пауер із мером Києва Віталієм Кличком, 6 жовтня 2022 року в Києві 

55 мільйонів доларів американської допомоги підуть на підтримку опалювальної інфраструктури України, ремонт труб та іншого устаткування тепломереж, щоб підготувати до зими оселі, лікарні, школи та підприємства. Про це оголосила адміністраторка Агентства міжнародного розвитку США (USAID) Саманта Пауер, йдеться в заяві на сайті Посольства США в Україні.

Пауер перебуває з візитом в Україні. "Зараз критично важливий час для українського народу, який захищає свою свободу від брутального нападу, звільняє свою землю, готується до зими і зміцнює демократичні інституції та верховенство права", - написала Пауер в соцмедіа, після прибуття до Києва в четвер.

Допомога USAID охопить сім мільйонів українців в 19 регіонах, включаючи спустошені війною райони Чернігівської, Харківської, Київської, Миколаївської, Одеської, Запорізької та Житомирської областей, мовиться в повідомленні.

Мер Києва Віталій Кличко написав в Telegram, що в рамках проекту енергетичної безпеки USAID міське підприємство «Київтеплоенерго» отримало труби і трубопровідну арматуру вартістю 1,3 млн дол.

"Ми дуже вдячні Уряду США та USAID за допомогу. Це дозволить замінити 11 кілометрів пошкоджених тепломереж. Більшість робіт – уже на завершальній стадії", - додав він.

Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні вказав, що зима буде важкою, але підготовка до неї триває.

"Ми говоримо чесно: зима буде складною. Але, щоб її пройти, ми накопичуємо газ, вугілля та все інше, що необхідно", - заявив Зеленський.

Яка зброя остаточно трансформує ситуацію на полі бою - ЗМІ

Архівне фото: американсьці M142 High Mobility Artillery Rocket System (HIMARS). HIMARS, кажуть оглядачі, відіграли значну роль в зміні ходу війни в Україні

Надання США ракетних систем HIMARS дозволило Україні змінити ситуацію на полі бою, пишуть оглядачі. Тепер же закріпити успіхи і остаточно трансформувати хід війни в Україні можуть просунуті дрони США, які поєднують розвідку, нагляд, визначення цілі та ударні можливості, пише Джордж Вілл в колонці для Washington Post. Він нагадує, що наприкінці минулого місяця група конгресменів звернулась до Байдена із запитом про надання таких дронів Україні.

Ці дрони здатні визначити місце розташування російської артилерії під час пострілів, метою яких часто стають цивільні об'єкти, і провести удар перед тим, як артилерію можна пересунути, йдеться в статті.

Тим часом, українці змінюють свої пріоритети щодо запитів західної зброї, готуючись до зими, пише Politico. Більший наголос йде на протиповітряну оборону, бо взимку, як очікується, менше пересувань артилерії, а більше далекобійних обстрілів. "Україна здатна відвернути більшість нападів Росії, але можна очікувати на зростання кількості ракетних ударів Росії по українській інфраструктурі", - говорить виданню колишній голова НАТО Андерс фог Расмуссен.

Наданий на початку жовтня пакет оборонної допомоги США, обсягом 625 мільйонів, зосереджується на потребах контрнаступу у наступні тижні, включаючи високоточні артилерійські ситеми і боєприпаси, але питання противопітряної оборони можуть обговорюватись під час зустрічей в форматі "Рамштайн" наступного тижня, йдеться в статті.

Полишена росіянами зброя: танки, гаубиці, бойові машини та артилерійські снаряди - стала важливим фактором, який значно посилив здатність ЗСУ ефективно наступати, пише Wal Street Journal. Особливо багато полишеної зброї отримали українці після того, як російські сили швидко відступили від Харкова. Багато із захопленої зброї не є сучасною, цитує видання експерта організації Oryx, що відслідковує втрати зброї, Якуба Янковського: "Вони захоплюють як сучасне устаткування, яке можуть достатньо ефективно використати, але є і те, якому місце в музеї".

ЄС погодив восьмий пакет санкцій проти РФ

Belgium, Brussels, EU Flag

Євросоюз погодив восьмий пакет санкцій проти Росії через агресію проти України і влаштовані Кремлем на окупованих українських територіях псевдореферендуми про приєднання до РФ.

«Комісія вітає ухвалення Радою восьмого пакета суворих санкцій проти Росії за її агресію проти України. Цей пакет, який був тісно погоджений із нашими міжнародними партнерами, є відповіддю на ескалацію і незаконну війну Росії проти України, що триває, зокрема шляхом незаконної анексії української території на основі фіктивних «референдумів», мобілізації додаткових військ та відкритих ядерних погроз», – йдеться у повідомленні Єврокомісії.

У пакет санкцій потрапила заборона на транспортування нафти вище за встановлену стелю цін, обмеження на імпорт сталевої продукції, деяких видів пластмас та хімікатів. Росіянам буде заборонено користуватися європейськими криптогаманцями. Європейським компаніям забороняється надавати Росії IT- та юридичні послуги, розробляти архітектурні та інжинірингові проєкти, йдеться на сайті Ради Європи.

У Росію буде заборонено експорт цивільної зброї та військового транспорту та розширеного списку продукції, що використовується в авіаційній галузі.

Зазначається, що санкції позбавляють російську армію та її постачальників додаткових конкретних товарів та обладнання, які необхідні для ведення війни на території України. Пакет також закладає основу необхідної правової бази реалізації обмеження ціни на нафту, передбаченого G7.

Єврокомісія 28 вересня запропонувала новий пакет санкцій проти Росії через проведені нею псевдореферендуми на окупованих українських територіях.

Перший саміт Європейської політичної спільноти, в якій нема місця Росії Путіна

Жозеп Боррель

Представники 44 країн Європи зібралися у Празі на перший саміт Європейської політичної спільноти - нового об'єднання практично усіх держав Європи, крім Росії.

Український президент Володимир Зеленський братиме участь у саміті з допомогою відеозв’язку.

Неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна...

Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель назвав ідею Європейської політичної спільноти (ЄПС) одним з наслідків війни Росії проти України і частиною «переосмислення і реформування ширшого європейського порядку понад роботою ЄС і НАТО».

Боррель наголосив, що «Росія залишається географічним сусідом і членом міжнародної системи, але зараз європейці вимушені будувати Європейську політичну спільноту без путінської Росії».

«У найближчому майбутньому і можливо допоки Путін залишається при владі неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна, яка поважала б спільні принципи», - сказав посадовець напередодні саміту.

Жозеп Боррель окремо застеріг, що «ЄПС не може бути альтернативою для розширення ЄС (тобто ерзацом, або заміною повного членства в ЄС)».

23 червня Європейський Союз офіційно надав Україні статус кандидата на членство в ЄС, але в той час як лунають різні оцінки щодо тривалості процесу вступу, українські лідери наголошують, що вони проти затягування.

Ідея Макрона

Пропонуючи Європейську політичну спільноту, президент Франції Еммануель Макрон у травні цього року заявив, що російська війна проти України, на тлі прагнень українців і таких країн як Молдова та Грузія приєднатися до Європейського Союзу підштовхує до «потреби переосмислити географію та організацію нашого континенту».

За його словами «та нова європейська організація дозволила б демократичним європейським державам, які поділяють наші спільні цінності, знайти новий простір для політичного співробітництва і співпраці в галузі безпеки, енергетики, транспорту, інвестицій, інфраструктури і вільного пересування людей, особливо нашої молоді».

Макрон тоді вважав за потрібне наголосити, що «приєднання до неї не обов’язково виключало б майбутній вступ в Європейський Союз», ймовірно маючи на увазі Україну, а також додав, що та спільнота «не була б з закрита для тих, хто вийшов з ЄС», вказуючи, очевидно, на Велику Британію.

Участь Британії

У той час як колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, зробивши вихід з ЄС своїм принциповим досягненням, демонстративно уникав участі в зібраннях, влаштованих Євросоюзом, його наступниця на посаді Ліз Трас поїхала на саміт ЄПС у Празі.

Напередодні вона заявила, що головним своїм завданням бачить «зміцнення підтримки України та активізацію колективних дій щодо енергетичної безпеки, міграції та втілення пріоритетів Великої Британії».

«Європа постала перед своєю найбільшою кризою з часів Другої Світової війни. І ми подолали її згуртовано і рішуче… Нам треба і надалі стояти твердо, щоб забезпечити перемогу України у цій війні, а також, щоб дати раду стратегічним викликам, які ця війна виявила», - йдеться в офіційній заяві від імені Ліз Трас.

Учасники запрошені до участі у першій зустрічі Європейської політичної спільноти:

Країни - члени ЄС 27
Албанія
Азербайджан
Боснія і Герцеговина
Вірменія
Велика Британія
Грузія
Ісландія
Косово*
Ліхтенштейн
Молдова
Норвегія
Північна Македонія
Сербія
Туреччина
Україна
Чорногорія
Швейцарія
Президент Європейської комісії
Президент Європейської ради

Дивіться також:

Більше

XS
SM
MD
LG