Спеціальні потреби

Актуально

Стівен Пайфер: «Вiдсутнiсть єдиної позиції дещо спантеличує»

Такими словами колишнiй посол США в Українi Стівен Пайфер, в інтерв`ю «Голосу Америки», прокоментував економічну полiтику нового українського уряду, втiм наголосивши також на низцi позитивних зрушень, в тому числi на поліпшенні двосторонніх відносин.

Вказавши на позитивні зміни в Україні, Стівен Пайфер зазначив, що економічна політика нового уряду виглядає на сьогодні дещо незрозумілою та невизначеною. Саме це, на його думку, впливає на рішення інвесторів про прихід на український ринок:

«Одна річ, яку я чув від бізнесменів у США та потенційних інвесторів, це стурбованість, що уряд не говорить в один голос щодо економічних реформ. Наприклад, дебати про реприватизацію йдуть уже довгий час, що розчаровує деяких інвесторів, які хочуть бачити результати цих дискусій перед тим, як прийняти рішення про інвестування капіталу. Відсутність єдиної позиції дещо спантеличує і бізнесменів, і інвесторів, які хочуть бачити результат цих дебатів. З іншого боку, коли я був в Україні, то чув думки, що людям цікаво, що вперше за багато років вони можуть чути про це. Тому я думаю, рецептом може бути проведення дискусій, але важливо, щоб вони не продовжувалась безкінечно і вкінці було ухвалене чітке рішення. Коли ж уряд ухвалює рішення, усі гілки влади повинні його виконувати. І це нормальний шлях роботи уряду».

Що ж до заяв представників нової української влади про вступ України до Європейського Союзу, то Стівен Пайфер вважає, що через внутрішні проблеми у самому Євросоюзі, ці розмови поки що не на часі:

«Це незручний час для України говорити сьогодні про інтеграцію до Європейського Союзу через дві причини, що знаходяться абсолютно поза контролем України. По-перше, Євросоюз досі перетравлює входження десяти нових членів у 2004 році, а інша - це результати негативного голосування щодо Європейської Конституції у Франції та Нідерландах. То ж Європейський Союз витрачатиме велику частину енергії на вирішення цих внутрішніх проблем. Як на мене, що Україна повинна зробити, це зрозуміти, що будуть такі проблеми, але водночас рухатись вперед з програмою реформ та зміцнення демократичних інституцій. Надзвичайно сильним сигналом для Європи буде, якщо після березня 2006 року місія ОБСЄ заявить, що парламентські вибори повністю відповідали європейським стандартам - це буде серйозним сигналом, що Україна приходить в Європу. Також [Українi необхiдно] використати час, щоб провести реформи, які посилять ринкову економіку, щоб показати, що Україна покращує як політичну так і економічну системи і, зрештою, Україна повинна робити це у будь-якому випадку, щоб просто покращити життя своїх громадян. Але, роблячи це на місці у Києві, це відкриє довший шлях до Європейського Союзу».

На запитання про стан американсько-українських відносин, то колишній посол США в Україні каже, що у Вашингтоні панує позитивний настрій щодо України і бажання бачити Україну успішною:

«Спільна заява, оголошена президентами [Бушем i Ющенком] 4 квітня, я думаю є дуже важливим документом і його можна розглядати як дорожню карту і я маю надію, що у 2006 роцi Сполучені Штати та Україна подивляться назад і скажуть: ми виконали 90 відсотків запланованого, бо саме це збудує солідний фундамент для українсько-американських взаємин. Позитивні речі вже відбулись. США заявили, що сприятимуть активізації діалогу між Україною та НАТО, я був щасливий бачити, що Конгрес погодився виділити Україні додаткових 60 мільйонів доларів допомоги. Але я думаю, що з обох боків, як у Києві так і у Вашингтоні, виконавча влада мусить звертати більше уваги на те, що робить законодавча влада. Дуже розчарувало, що в кінці травня Верховна Рада не ухвалила закону про авторські права. Це крок назад, який відсуне у часі можливу допомогу США для вступу України у Світову організацію торгівл , що президент Ющенко назвав одним iз завдань на цей рік. Це також означає, що американський уряд не відмінить деякі торговельні санкції, які були введені декілька років тому і це також буде негативним фактором щодо надання Україні статусу країни з ринковою економікою. Я думаю, президент Ющенко мусить знайти шлях спонукати Верховну Раду ухвалити цей закон. З американського боку ми також маємо невирішені моменти у Конгресі. Україна давно чекає на відміну поправки Джексона-Веніка; з цього приводу йде дискусія, але я сподіваюсь, що президент Буш та Білий дім переконають Конгрес таки ухвалити цей закон».

Стівен Пайвер переконаний, що якщо ці конкретні закони будуть ухвалені з обох сторін, це надасть справжній поштовх американсько-українським відносинам.

Всі новини дня

США та ЄС узгодили заходи в сфері торгівлі, щоб долати кризи, спричинені війною Росії проти України

 Держсекретар США Ентоні Блінкен, міністр торгівлі США Джина Раймондо, віце-президент Єврокомісії Маргарет Вестагер, Представник ЄС з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс, міністр закордонних справ Франції Жан-Ів ле Дріан, 15 травня 2022 року. (Kevin Lamarque/Pool Photo via AP)

Сполучені Штати та Європейський Союз домовились про тісну співпрацю з подолання економічних наслідків, до яких призвела війна Росії проти України. В заяві виданій в понеділок, за результатами перемовин посадовців США та ЄС, що відбулись в паризькому університеті Париж-Сакле, йдеться, зокрема про необхідність подолати збої в постачанні продовольства, які виникли через російську агресію в Україні.

Війна Росії проти України призвела до блокування поставок зерна та інших сільськогосподарських товарів, що спричинило різке зростання цін на аграрні товари в світі.

Головний представник ЄС з питань торгівлі Вадіс Домбровскіс заявив, що союзники також домовились використовувати такі міжнародні майданчики як заплановане на червні засідання Світової організації торгівлі, щоб протистояти таким обмеженням, пише Reuters.

Серед інших оголошених ініціатив - співпраця з налагодження роботи каналів постачання, експортних обмежень, безпеки нових технологій, цифрової інфраструктури, тощо, йдеться в заяві лідерів США та ЄС щодо засідання.

"Путін брехав навіть гірше, ніж Лукашенко". На Заході реагують на зустріч союзників Кремля

Саміт ОДКБ в Москві, Кремль 16 травня 2022 року (Alexander Nemenov/Pool Photo via AP)

В понеділок в Москві відбувся саміт "Організації договору про колективну безпеку" (ОДКБ), що об'єднує Росію, Білорусь, Вірменію, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан.

Засідання, яке мало бути святковим, адже відбувалось у 300-річчя організації "швидко стало демонстрацією ізоляції Путіна навіть серед сусідів Росії", пише New York Times. Єдиним із союзників Путіна, який на саміті прямо підтримав війну Росії в Україні, став білоруський керівник Олександр Лукашенко, йдеться у статті. Він повторив свої звинувачення проти Заходу у продовженні війни в Україні, щоб послабити Росію.

Хоча Казахстан і Киргизстан можуть мати розбіжності з Росією щодо війни в Україні, обидві ці країни хочуть посилити ОДКБ, зауважує у Twitter аналітик Оксфордського університету Самуель Рамані. Казахстан виступив з більшу участь організації в миротворчих зусиллях ООН, а Киргизстан закликав до координації зусиль проти західних санкцій, відзначає експерт.

На невдоволений вигляд Путіна під час події звернув увагу дослідник Джорджтаунського університету Андерс Аслунд. "Путін брехав більше, ніж Лукашенко", - зауважив Аслунд в соцмережевому дописі. Він перерахував озвучені тези російської пропаганди, що прозвучали під час засіданні, і які раніше спростовували в Україні та на Заході, зокрема щодо українських біолабораторій, буцімто знайдених Росією, та буцімто того, що Путін "воює з нацизмом в Україні".

Також під час саміту Путін заявив, що вступ Фінляндії те Швеції до НАТО не становить загрозу для Росії, на відміну від розміщення в тих країнах військової інфраструктури. Він також оголосив про проведення масштабних військових навчань організації восени 2022 року, повідомляють ЗМІ.

Пентагон: Російські удари в районі Львова спричинили незначні пошкодження в Яворівському центрі

Росія з Чорного моря запустила біля шести ракет по регіону Львова, повідомив посадовець Пентагону США під час брифінгу в понеділок, пише журналіст Голосу Америки Джефф Селдін.

Найімовірніше запуск вівся з підводного човна. Одна з ракет влучила по навчальному оборонному центру в Яворові, однак завдані пошкодження є незначними, додав посадовець і зауважив, що відомостей про постраждалих немає.

"Я не маю повної видимості з цих ударів, - заявив посадовець, пишуть ЗМІ. - Видається, що вони були спрямовані на навчальний об'єкт і з цього ракурсу ми можемо бачити незначні пошкодження декількох споруд".

Посадовець Пентагону наголосив на ролі, яку американські гаубиці грають в українському контрнаступі. Українські сили, за словами посадовця Пентагону, які наводить Селдін, повернули контроль над декількома містами.

"За нашими даними, на основі наших розмов з українцями, 74 (з 90 [переданих США гаубиць] задіяно в бою" поблизу Харкова та на Донбасі, зауважив посадовець.

В понеділок відбулась розмова між міністром оборони України Олексієм Резніковим та очільником Пентагону Ллойдом Остіном. Резніков написав у соцмережах, що повідомив Остіну "як ЗСУ успішно використовує M777 (американські 155-міліметрові гаубиці – ред)".

Під час спілкування з пресою представник Пентагону, за словами Селдіна, також озвучив дані з оборонних поставок для України за минулу добу. Він зауважив, що до регіону було проведено 10 авіапоставок з 7 країн.

Резніков розповів голові Пентагону про успішне використання проти Росії гаубиць M777

Як розповів український міністр оборони, однією з тем розмови з його американським колегою став дзвінок голови Пентагону міністру оборони Росії

Міністр оборони України Олексій Резніков 16 травня провів телефонну розмову з міністром оборони США Ллойдом Остіном.

«Обговорив ситуацію на полі бою та військові потреби України. Розповів йому, як ЗСУ успішно використовує M777 (американські 155-міліметрові гаубиці – ред.). Ми також обговорили його дзвінок міністру оборони Росії. Вдячний Ллойду Остіну за непохитну дипломатичну та військову підтримку України», – розповів про деталі дзвінка Олексій Резніков.

13 травня – вперше після початку війни РФ в Україні, – міністр оборони США Ллойд Остін провів телефонну розмову з міністром оборони Росії Сергієм Шойгу.

Як повідомили у Пентагоні, очільник американського Міноборони закликав російського міністра «до негайного припинення вогню в Україні і наголосив на важливості підтримки ліній зв’язку».

Водночас російські медіа повідомили, що сторони обговорили «актуальні питання міжнародної безпеки, зокрема ситуацію в Україні».

У Росії також заявили, що розмова відбулася з ініціативи американської сторони.

McDonald's, Renault виходять з Росії

Архівне фото: ресторан McDonald's в російському місті Дімітров, 6 грудня 2014 року

Після більш ніж 30-річної присутності в Росії, популярна американська мережа швидкого харчування оголосила про продаж активів і зупинку бізнесу в Росії.

Компанія, прихід якої до СРСР пов'язували з поширенням "перебудови" та "гласності", тепер заявила, що подальше перебування в Росії не відповідає цінностям компанії.

"Гуманітарна криза, спричинена війною в Україні та непередбачувані умови діяльності спонукали McDonald's до висновку, що продовжувати власність бізнесу в Росії не є доцільним і не співпадає з цінностями McDonald's", - йдеться в заяві компанії. До мережі McDonald's в Росії належить більше 850 ресторанів, де працюють більше 62 000 людей, заявили в компанії. Там підтвердили віддансть захисту працівників у період продажу активів.

Французький автовиробник Renault також оголоси про продаж активів в Росії, вартістю більше 2 мільярдів доларів.

З початку повномасштабного вторгнення Росії до України, близько тисячі компаній оголосили про добровільне скорочення бізнесу в Росії, йдеться в дослідженні Єльського університету.

Так, напрвклад, британська нафтова компанія ВР заявила про перегляд своїх акціонерних відносин з російською нафтовою компанією "Роснєфть", компанія-виробник газованих напоїв PepsiCo оголосила зупинку продажів Pepsi-Cola в Росії через "жахливі події, що відбуваються в Україні". Багато компаній все ж вирішили продовжити ведення бізнесу в Росії.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG