Спеціальні потреби

Ющенко i Квасневський вiдкрили спiрний меморiал


Сьогоднi президенти України і Польщі урочисто відкрили український військовий меморіал і польські військові поховання на Личаківському цвинтарі у Львові. Цими урочистостями завершуються майже 10 років непорозумінь довкола львівського некрополісу.

Близько 3000 поляків і вдвічі менше українців взяли участь в урочистому відкритті українського військового меморіалу і польських військових поховань на Личаківському цвинтарі у Львові. Подію висвітлювали 250 журналістів, пряму трансляцію вели кілька телеканалів України і Польщі.

«Сьогоднішнє відкриття меморіалу бійцям Української Галицької Армії – знак того, що Україна готова виконати свій святий обов’язок шани і пам’яті перед нашими героями. Настав день, коли держава вшановує одну з найяскравіших і найтрагічніших сторінок нашої історії».

Так сказав президент України Віктор Ющенко на відкритті військового меморіалу воїнів Української Галицької Армії, які загинули в обороні Львова в 1918-1919 роках.

Правда, до довгоочікуваного дня українці мали змогу підготуватися ще три роки тому, коли відкриття за участі президентів зірвалося через ухвалу Львівської міської ради, проте за цей час вони не подужали розбити клумби чи газон під меморіалом. Ґрунт напередодні рівняли бульдозером, і порівняння з охайними й ретельно впорядкованими польськими похованнями загалом, як уважається, пiшло не на користь галасливих львівських патріотів, що так довго чинили опір відкриттю поховань. На це, пізніше, на прес-конференції, звернув увагу й Віктор Ющенко, відповідаючи на запитання про долю українських військових поховань на території Польщі:

«Моя душа болить від того, що не до кінця впорядковано кладовище Галицької армії, що практично не впорядковане кладовище УПА... Зараз працює двостороння комісія, яка готує перелік кладовищ на польській території, відносно яких будуть сформовані плани по благоустрою».

Церемонія відкриття військового меморіалу воїнів Української Галицької Армії, які загинули в обороні Львова в 1918-1919 роках, тривала заледве пів години. Після того Президент України Віктор Ющенко і Президент Польщі Александр Квасневський перейшли у польську частину цвинтаря.

Для Польщі відкриття було подією національного масштабу, яку президент Польщі Александр Квасневський назвав історичною. Польська сторона готувала й сценарій дійства, щоправда, він був розрахований насамперед на телевізійну версію, а не на присутніх на цвинтарі, переважно людей старшого віку. Вони бачили президентів держав та церковних достойників на телебімах, оскільки вівтар та ВІП-сектор був розташований на підвищенні. Інші організаційні питання були вирішені бездоганно: 740 волонтерів польських молодіжних організацій Zwiazek Harcerstwa Polskiego та Zwiazek Harcerstwa Rzeczpospolitej слідкували за порядком, роздавали присутнім воду та головні убори, надавали першу медичну допомогу тим, хто зомлів на сонці. Разом з президентом Квасневським прилетіли два літаки і 106 представників уряду і політичних діячів Польщі.

Віктор Ющенко назвав Александра Квасневського не тільки вірним, але й терплячим другом України. Той, у свою чергу, був дуже вдячним за цей комплімент, адже згодом ще раз підкреслив свою терплячість. «Наша наступна зустріч – в Європейському Союзі». Таке було головне послання Александра Квасневського, який дав зрозуміти, що президенти і громадяни обох країн подолали останнє напруження у стосунках України і Польщі.

Інше за темою

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG