Спеціальні потреби

Актуально

В Україні пропонують ввести уроки християнської етики

З 1 вересня в українських школах може з’явитись новий предмет – основи християнської етики. З такою пропозицією до президента, уряду та Верховної Ради звернулись глави традиційних християнських конфесій України.

Близько 40% громадян України не проти того, щоб в українських школах викладали християнську етику, твердять священики, посилаючись на дані соцопитувань, проведених центром Разумкова. Саме тому, об’єднавши свої зусилля заради такої справи, представники Української Православної Церкви Московського Патрiархату, Української Православної Церкви Київського Патріархату, Української Автокефальної Православної Церкви та Української Греко-Католицької Церкви запропонували створити освітньо-церковну комісію при Кабінеті Міністрів. Першочерговим завданням цієї комісії має бути створення у двомісячний термін цілісної програми духовно-моральної просвіти в Україні.

Вже з 1 вересня основи християнської етики пропонують поетапно вводити у навчальні програми середніх шкіл. За словами референта Бюро Української Греко-Католицької Церкви в Києві отця Романа Небожука, дітям викладатимуть загальні знання, які не протирічать ідеям жодної з християнських конфесій. Крім того, сказав вiн, їм розповідатимуть і про культури інших народів, що живуть на території України:

«Найлегше розділити дітей і сказати, нехай кожен вивчає свої традиції. Значно важче, але виглядає, що це є перспективний варіант, домовитись так, щоби цей предмет, тобто, як культура, був об’єднавчим предметом. І тоді я не думаю, що якщо мусульманська дитина буде знати певні символи, які сформували цю державу і якщо єврейська дитина буде знати, що означає неділя для християн, а ми християни будемо знати, що означає шабат для євреїв, то я не думаю, що це буде нас ділити, а навпаки допоможе нам краще співжити».


Подібний досвід викладання християнських цінностей в Україні вже є. Член-кореспондент Академії наук України, представниця українського коледжу імені Сухомлинського Василина Хайрурина, каже, що в їх навчальному закладі, християнську етику викладають вже понад 10 років:

«В нас у школі ведеться „Етика: християнські засади” – три роки. І християнська етика велась. Практично це те саме, але 5 років. Ведемо з перший по одинадцятий клас. Почали вести не з першого класу і вирощувати, а відразу з перший, по 11-й клас. Практично, в початковій школі в нас етика є, як предмет, вже понад 10 років. І ви знаєте, що практично за оці 11 років, в нас тільки один батько сказав, що „я войовничий атеїст і забираю своїх дітей зі школи”».

Представники церков обіцяють, що навчання християнській етиці у школі будуть проводити досвідчені викладачі. Щоправда, на їх підготовку лишилось не так багато часу. Саме тому введення нового предмету пропонують робити поетапним, а для вчителів, що викладатимуть цю дисципліну, церкви обіцяють провести навчальні бліц-курси.

А от чи стане подібна ініціатива одним з кроків для об’єднання українських Церков, поки що говорити зарано. Протоієрей УПЦ Андрій Ткачов каже, що це питання дуже складне і об’єднання навряд чи вдасться досягти такими засобами:

«Чи це буде першим кроком для об’єднання – це надто велике питання для того, щоб про нього говорити. Один з богословів сказав так, - що єдність Церкви не досягається, а спостерігається. На якомусь етапі можна спостерігати єдність, а не якимись там алгоритмами, чи технічними діями досягати її. Ми не знаємо майбутнього. Ми знаємо те, що ми можемо робити разом. Ось це ми можемо робити разом. Ще є певний ряд питань, які ми можемо робити разом. Є певні речі, які ми не можемо робити разом. Це євхаристичне єднання – цього нема. Ми не прогнозуємо майбутнє. То що ми можемо робити разом, ми мусимо робити разом. Це дійсно реальні засади єднання, принаймні уникання таких непотрібних протиріч і конфронтацій».

Викладати новий предмет священики пропонують з перших класів. Церкви не наполягають, щоб дітей навчали з-під палки, але кажуть, що батьки мають серйозно поставитись до того, щоб їх діти добре засвоювали християнську етику.

Всі новини дня

Канада надасть Україні $11 млн на розмінування

Залишки від російських снарядів, зібрані українськими саперами, у Харкові. 29 листопада 2022. REUTERS/Vitalii Hnidyi

Канада надасть Україні фінансування для розмінування територій. 15 мільйонів канадських доларів (11 мільйонів доларів США) буде виділено для закупівлі обладнання для виявлення та знешкодження наземних мін та боєприпасів, що не розірвалися.

"Українська влада зараз оцінює, що міни виявлені на 30% території країни", - сказала міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі.

Канада уже надає спецзахист для саперів, а також фінансує передові системи розмінування з дистанційним керуванням для очищення великих територій, наприклад сільськогосподарських угідь.

У серпні Державний департамент США схвалив допомогу на суму 89 мільйонів доларів, щоб допомогти Україні оснастити та навчити 100 команд з розмінування та знешкодження боєприпасів, що не розірвалися.

"Ми ніколи не похитнулися у нашій відданості світу, вільному від мін", - написала Жолі у Twitter, нагадавши про 25-ту річницю Оттавської конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництво і передачу протипіхотних мін та про їхнє знищення.

Раніше про домовленість щодо збільшення допомоги Канади у розмінуванні українських територій повідомляв міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

У статті використано матеріали Reuters

ЄС і США хочуть уникнути торговельної війни довкола субсидування «зелених» технологій

Емануель Макрон після переговорів з Джо Байденом сказав, що дискусії у Вашингтоні зокрема торкалися можливих негативних наслідків американського «Закону про зниження інфляції» для Європи і висловив упевненість, що проблеми будуть подолані. 1 грудня 2022 р.

Чільні представники Європейського Союзу і Сполучених Штатів Америки кажуть, що готові працювати над тим, аби уникнути проблем у торгівлі між партнерами внаслідок економічної політики, яка впливає на умови промислової конкуренції.

Я ніколи не мав намірів виключити ти, хто з нами конкурує. Таких намірів не було.
Джо Байден

Йдеться про масштабні пропозиції уряду президента Джо Байдена відповідно до ухваленого Конгресом у серпні, «Закону про зниження інфляції» (Inflation Reduction Act «IRA»).

Акт передбачає податкові та інші заохочення на $430 мільярдів, що мали б сприяти розвитку галузей для збереження довкілля, а також можливість зменшення цін для американців.

Європейці стурбовані тим, що фінансові стимули створять переваги для американських підприємств і несправедливо знизять конкурентоспроможність європейських.

«Є ризик, що IRA може призвести до несправедливої конкуренції, може закрити ринки і зруйнувати ті ланцюги постачання, які вже зазнали випробувань КОВІДом», - сказала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн цього тижня в Бельгії.

Урсула фон дер Ляєн звернула увагу на гасло «Купуй американське!», яке в основі цієї ініціативи США, і на те, що вони назвала «податковими знижками, які можуть призвести до дискримінації», а також «субсидіями виробникам, що можуть призвести до перегонів у субсидіях».

«Дозвольте мені заявити чітко: конкуренція - це добре. Вона підштовхує нововведення, посилює ефективність і забезпечує просування вперед, і таким чином знижує вартість чистих технологій. Конкуренція між Європою і Сполученими Штатами може підштовхнути промисловість і там, і там до покращення, оновлення і швидших перетворень», - підкреслила президентка Єврокомісії, зауваживши, що «ми не лише створимо добре оплачувані робочі місця у Європі та США, але ми також знизимо глобальні ціни чистих енергетичних технологій».

Слабка Європа… не відповідає інтересам американської адміністрації.
Еммануель Макрон

Але вона наголосила, що це можливо лише при конкуренції «на рівних умовах» і закликала працювати зі США, а також «змінити наші власні правила, щоб сприяти інвестиціям» в переході економіки Європи на чисті технології.

Ці питання були порушені під час державного візиту французького президента Емануеля Макрона до США на початку грудня.

Макрон сказав в інтерв’ю американському телеканалу CBC News, що американські субсидії «вбивчі», для європейських галузей, бо вони «в 2-3 рази вищі ніж у Європі».

Французький президент наголосив, що особливо в умовах російської війни в Україні «слабка Європа… не відповідає інтересам американської адміністрації і навіть американського суспільства».

Американський президент Джо Байден погодився з можливістю «поправок», які б знизили загрозу дискримінації.

«Я ніколи не мав намірів виключити ти, хто з нами конкурує. Таких намірів не було», - сказав Байден.

Еммануель Макрон сказав, що його переговори з Байденом підтвердили повну тотожність позиції «щодо української ситуації», і що розмови про IRA були «дуже плідні й глибокі».

«Ми подолаємо їх (побічні наслідки IRA)», - заявив французький лідер.

Дивіться також:

Що означає обмеження цін на російську нафту: пояснює аналітик Едвард Чоу. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:35 0:00

Український «Щедрик» знову пролунав у легендарному концертному залі «Карнегі Гол» у Нью-Йорку. Відео

Український «Щедрик» пролунав на сцені одного з найпрестижніших концертзалів світу Карнегі Гол у Нью-Йорку. За 100 років після того, як його вперше представили американській публіці у цьому ж залі.

У Молдові виявили уламки ракети після масових ракетних обстрілів України 5 грудня  

Прапор Молдови

У Молдові виявили уламки ракети, яка впала неподалік від кордону з Україною.

Про це повідомило Міністерство внутрішних справ Молдови. За повідомленням, ракета впала в районі міста Бричани.

"Нещодавно поблизу біля міста Бричани, у фруктовому саду, виявили ракету. Вибухонебезпечний предмет виявив патруль прикордонної поліції, який через сьогоднішні російські бомбардування посилив свою пильність", - мовиться у повідомленні МВС Молдови.

У зв'язку з нанесеними в понеділок масовими російськими ракетними ударами по Україні молдовські прикордонники та правоохоронці посилили заходи безпеки та патрулювання прикордонних районів.

Поблизу місця виявлення уламків ракети працюють служби МВС Молдови. Офіційний Кишинів поки не прокоментував інцидент.

Речник МЗС України Олег Ніколенко на своїй сторінці Фейсбук заявив: “Це в черговий раз доводить, що російський ракетний терор несе величезні загрози не тільки безпеці України, але і безпеці сусідніх країн. Україна повинна якомога швидше отримати сучасні системи протиракетної та протиповітряної оборони, які будуть рятувати життя людей, захищати критичну інфраструктуру та робити неможливими подальші ракетні обстріли зі сторони РФ.

Через російські ракетні удари по Україні Молдова переживає також перебої з електропостачанням.

Раніше, 31 жовтня, Молдова також заявляла про виявлення уламків ракети в одному з сіл на півночі країни.

15 листопада у Польщі двоє людей загинули після того, як снаряд влучив по території зерносховища в Пшеводові, неподалік кордону з Україною.

Нові ракетні удари по Україні: як реагують у США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:43 0:00

Що означає обмеження цін на російську нафту: пояснює аналітик Едвард Чоу. Відео

Що означає обмеження цін на російську нафту: пояснює аналітик Едвард Чоу. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:35 0:00

Віднині вступає в силу європейське ембарго на торгівлю російською нафтою морем, а також ліміт ціни, яку ввели Група Семи, ЄС та Австралія. Що це означає?

Більше

XS
SM
MD
LG