Спеціальні потреби

Навiть росiяни проти ЄЕП, вказують дослiдження


Громадяни чотирьох держав, якi мали б утворити Єдиний економiчний простiр, володіють дуже обмеженою інформацією про цей запропонований блок, при чому найбільш негативно до створення ЄЕП ставляться росіяни. Такі дані оприлюднили сьогодні учасники проекту “Євразійський монітор”.

Соціологічні компанії з Росії, України, Білорусі та Казахстану, що входять до проекту “Євразійський монітор”, провели вже третю хвилю опитувань, метою яких було встановити рівень життя мешканців 4-ох країн, їх сподівання на майбутнє, рівень довіри до влади та готовність до інтеграційних процесів.

Найкраще в результаті опитувань виглядали дані з Казахстану, проте експерти вважають, що населення цієї держави не ставить собі такі високі планки, як Україна, чи Росія. Рівень довіри до президентів в усіх державах однаково високий. Україна вирізняється показником очікування на краще в результаті діяльності нової влади. Що стосується інтеграційних процесів, то за словами генерального директора Всеросійського центру вивчення громадської думки Валерія Федорова, усі держави в принципі не проти розвиватись самостійно, при чому найменше бажання до інтеграції висловлюють росіяни, які проте відверто сумують за радянськими часами:

«Росіяни просто не хочуть брати на себе значні зобов`язання. Вони бояться, що ЄЕП знову перетвориться на гру, велику гру, за рахунок російських ресурсів».

Валерій Федоров додає, що ці дані є несподіваними для російської еліти, яка докладає багато зусиль для інтеграціїних процесів. І вважає, що тут існує велика проблема поінформованості населення.

Українські соціологи підтримують думки російських колег з приводу відсутності інформаційної політики у данному напрямку, проте на думку президента Центру соціологічних досліджень “Софія” Андрія Єрмолаєва, основна проблема полягає в слабких економічних конструкціях пострадянських держав:

«Головною проблемою, пов`язаною з інтеграційними проектами в СНД, є не проблема стосунків еліт, їх субординація, а проблема відставання внутрішніх структурних реформ по відношенню до інтеграційних пропозицій. І тут я бачу загрозу. У чому вона полягає? І Росія і Україна не пройшли період формування нової структури економіки. В обидвох державах ми маємо справу з пострадянськими моделями, і форсуючи інтеграційні проекти, вони стикаються з поки що об`єктивною для них загрозою того, що структурні зміни будуть відбуватись за рахунок наднаціональних механізмів. І тут існує загроза і економічному суверенітету і геоекономічним перспективам», -- зазначив Єрмолаєв.

В Україні між тим зменшується кількість як прихильників ЄЕП, так і прихильників Європейського Союзу. Як стверджує директор центру “Соціс” Наталя Погоріла, на Заході країни, де сильні євроінтеграційні настрої, понад 21% населення вважає, що Україна має розвиватись самостійно, покладаючись на власні ресурси:

«Для мене найбільшою несподіванкою стало те, що i тих і інших найбільше у західному регіоні. Таким чином західний регіон ніби розколовся: одні - за євроінтеграцію, інші – за власні ресурси. І за рівнем кваліфікації робітники, у першу чергу ті, що мають справу з фізичною працею, і у місті і в селі – за те, щоб це були власні ресурси. А інтелігенція, професіонали, високий рівень прибутків, мешканці міст – за євроінтеграцію».

Поки результати опитувань громадян чотирьох держав дають невтішні результати щодо їх інтеграційних настроїв, соціологи радять владним елітам проводити у своїх країнах масштабні інформаційні кампанії, у яких би розповідалось про переваги того чи іншого шляху розвитку держави.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG