Спеціальні потреби

Актуально

Олег Білорус про ОБСЄ, СОТ, вибори-2006

У Вашингтоні вiдбулася сесія Парламентської асамблеї Організації з питань безпеки та співробітництва в Європі. Як зауважив один з її учасникiв -- віце-президент цієї міжнародної організації - Ігор Осташ, цьогорічна сесія проходила під знаком України. Мирослава Ґонґадзе попросила народного депутата Олега Білоруса, який також був участь у сесiї, прокоментувати цю заяву та інші актуальнi питання.

Розшифровка їх розмови:

МҐ: Ця сесія проходить під знаком України. Що це означає?

ОБ: Це означає надзвичайно великий інтерес до України, до подій помаранчевої революції і особливо до її наслідків, до очікувань і до реалізації тих величезних і часом навіть завищених очікувань, які були, є і будуть і які треба реалізувати.

МҐ: Ці завищенi очікування, про якi Ви говорите, вони є і на Заході, а не тільки в Україні?

ОБ: На Заході мабуть більше ніж на Україні тому, що наші громадяни звикли задовольнятись малим, звикли скромно чекати від влади скромних результатів. Результати є. Їх бачать за кордоном. За кордоном знають, що вдалось урядові зробити. Це i бюджетна перемога, коли залатали величезну діру в 30-відсотковому бюджетному дефіциті, коли підняли пенсії, зарплати, стипендію, утримання військовим в умовах, які, здавалось би, не дадуть можливості цього зробити. Тобто уряд уже зробив перші елементи українського чуда, але попереду ще дуже багато роботи.

МҐ: Ви кажете про ці позитивні речі, які зробив сьогодні уряд, але на Заході також знають і негативні речі, негативні з точки зору того, що не зробив парламент. Тобто є проблема ухвалення пакету тих законодавчих актiв, які потрібні для вступу України в СОТ. Зараз, в принципі, Україна спізнюється зі вступом через те, що ці документи не ухвалені. Як оцінюєте Ви, як голова великої фракції у парламенті, перспективу ухвалення цих документів? Які перепони стоять, і чи можливо це зробити до парламентських канікул?

ОБ: Проблема в тому, що влада в Україні нова, уряд новий, президент новий, а парламент старий, і в парламенті існує тяжка, негативна інерція величезних фінансових інтересів різних груп, багатьом з яких зовсім не подобається група так званих СОТівських законів, які є перепусткою України до повного членства в Світовій організації торгівлі, через їх суб’єктивні інтереси. Я, як керівник фракції тепер уже великої -- «Блоку Юлії Тимошенко» -- вважаю, що парламент у змозі прийняти ці закони – цю групу півтора десятка законів ще на цій сесії. Якщо це трапиться, то це може трапитися навiть вже у вівторок коли буде за «ad hoc» процедурою розгляд цих документів за участю і президента Ющенка, і прем’єра Юлії Тимошенко i думаю, що знайдеться відповідна більшість, яка прийме таке рішення і візьме на себе відповідальність—відкриє Україні шлях до вступу в СОТ вже в цьому році. Ми не маємо права втрачати час.

МҐ: Були розмови про те, що президент не приділяє достатньо уваги парламенту сьогодні, щоб ухвалити ці документи і що навіть фракція «Нашої України» частково не голосувала за ці документи. Чи справді є підстави на такi твердження?

ОБ: Підстави деякі є, тому що якби подивитись з точки зору кількісно результатів, то ця провідна фракція могла б давати більше голосів. Але справа ще й в тому, що з точки зору політичної якості не було такої готовності мобілізаційної, що проробить закони, частину пустить на голосування, а частину винести за дужки для доопрацювання. А сьогодні ця готовність є, тому що була створена робоча погоджувальна комісія, працювала прем’єр день і ніч з депутатами. Всі неузгодженості знято. Всі пояснення данi, і тепер нема перешкод. Головне, щоб було бажання, політична воля.

МҐ: I питання про майбутні парламентські вибори. Ви сказали, що парламент зараз старий, і наступного року будемо мати новий парламент. ОБСЄ приділяє велику увагу цим парламентським виборам. Що вони означають для міжнародної спільноти і для України?

ОБ: Перш за все для України. Президентські вибори -- це була лише перша частина переможної української демократичної революції. Остаточний результат може бути зафіксований прямим народним волевиявленням, коли буде обрана, крім керівництва виконавчої влади, законодавча вища гілка влади, і тоді Україна відкриє для себе шлях для активної законотворчості, для поетапної реінтеграції в євроатлантичні, європейські структури. Це не обов’язково формальне офіційне членство в Європейському Союзі. Україна може інтегруватись в Європу і без формального членства. Але треба працювати над тим, тому що інтеграція в Європу для нас, це -- рівень життя, це приєднання до високих технологій, це приєднання до міжнародного пулу інвестицій. Це розвиток. В кінці-кінців -- це конкурентоспроможність України на перспективу.

Всі новини дня

Україна отримає ракети Harpoon для захисту узбережжя

Архівне фото: пускові системи Harpoon на американському військовому кораблі "Колорадо", 2016 рік

Україна очікує на нові поставки ракет Harpoon, повідомив міністр оборони країни Олексій Резніков.

"Берегова оборона нашої держави не просто буде посилена ракетами Harpoon - їх застосовуватимуть підготовлені українські команди. Впевнений, що бойове братерство «Гарпунів» та наших «Нептунів» допоможе звільнити та знову зробити наше Чорне море безпечним, у тому числі – надійно захистити нашу Одесу", - написав посадовець у Facebook.

Раніше надання Данією протикорабельних установок Harpoon та ракет відзначив міністр оборони США Ллойд Остін. Ці поставки призначені, "щоб допомогти Україні захистити узбережжя", наголосив Остін під час зустрічі Міжнародної контактної групи з оборони України "Рамштайн-2".

Українські посадовці зазначають, що для посилення оборони сходу країни Україна прагне отримати американську систему залпового вогню М270 MLRS. В Пентагоні зауважили, що розглядають можливість надання такої системи.

Резніков також зазначив, що в Україні "на передовій вже успішно працюють три види 155-мм артилерії – гаубиця М777, гаубиця FH70, САУ «CAESAR»".

Для того, щоб поновити власні запаси зброї, які зменшилась після поставок до України, Сухопутні сили США надали контракт на 624 млн дол компанії Raytheon Technologies на виробництво протиповітряних ракет "Стінгер". США надали приблизно 1 400 "Стінгерів" Україні.

Ось про що Шольц та Макрон говорили з Путіним

Архівне фото: Канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Франції Еммануель Макрон біля Брандербурзьких воріт, освітлених в кольори українського прапору. 9 травня 2022 року. REUTERS/Мішель Тантуссік

Президент Франції Еммануель Макрон та німецький канцлер Олаф Шольц більше 80 хвилин розмовляли з російським президентом Путіним у суботу.

Серед іншого, лідери ЄС закликали Путіна звільнити 2500 оборонців "Азовсталі", затриманих Росією, а також погодитись на безпосереднє спілкування з українським президентом Володимиром Зеленським і розблокувати порт Одеси для того, щоб відновити поставки зерна, йдеться в повідомленні Єлісейського палацу.

Шольц та Макрон "наполягали на негайному припиненні вогню і виведенні російських військ", повідомили в службі німецького канцлера.

В Кремлі вказали, що Путін висловив готовність вжити кроків для розблокування портів Чорного моря. Як йдеться в повідомленні, пише Радіо Свобода, Росія готова "сприяти знаходженню варіантів" для вивезення зерна із заблокованих зараз українських чорноморських портів, а також наростити постачання російських добрив та сільгосппродукції. В обмін на це Путін вимагає "зняття відповідних санкційних обмежень".

Як повідомляв Голос Америки, в Держдепі заявили, що США не зніматимуть санкції з "у відповідь на пусті обіцянки, які ми постійно чуємо від Російської Федерації".

Після стрілянини в техаській школі, у США обговорюють питання контролю над обігом зброї

Фото однієї з жертв стрілянини в Техасі, Алескандрії Рубіо, на меморіалі в місті Увальді, Техас, 27 травня 2022 року REUTERS/Марко Белло 

У вівторок, 24 травня, озброєний чоловік убив щонайменше 19 дітей і двох дорослих під час нападу на початкову школу в південно-західному американському штаті Техас, що стало однією з найбільш смертоносних масових стрілянин у школі в історії країни, як повідомляв Голос Америки.

Напад стався в місті Увалді, де влада заявила, що 18-річний озброєний чоловік спершу застрелив свою бабусю, а потім розбив автомобіль і увійшов до школи, де відкрив стрілянину, перш ніж його вбили правоохоронні органи.

На адресу правоохоронних органів прозвучала критика щодо їхніх дій під час стрілянини. Відповідальний за безпеку Стівен МакКроу визнав, що поліція прийняла "невірне рішення", коли не взяла штурмом класну кімнату, в якій "забарикадувався" нападник. МакКроу вказав, що поліція на той час була переконана в тому, що "активної стрілянини" немає.

Президент США Джо Байден та перша леді планують поїхати до Увальді в неділю. В день стрілянини Байден звернувся до країни, висловивши співчуття сім'ям загиблих, та запитав, чому масові стрілянини настільки поширені в країні. Він закликав законодавців підтримати те, що він назвав "законами про зброю".

Після стрілянини, в США поновились заклики до посилення контролю над обігом зброї, і, зокрема, запровадження обов'язкової перевірки покупців. Протестувальники зібрались і поблизу місця проведення щорічного з'їзду Національної асоціації зброї (NRA), впливової неурядової організації, яка виступає проти обмеження права американців носити зброю .

Колишній президент США Дональд Трамп вітає керівника NRA Вейна ЛаП'єра під час конференції в Г'юстоні, 27 травня 2022 року. REUTERS/Шеннон Стейплтон
Колишній президент США Дональд Трамп вітає керівника NRA Вейна ЛаП'єра під час конференції в Г'юстоні, 27 травня 2022 року. REUTERS/Шеннон Стейплтон

Засідання розпочалось в техаському Г'юстоні в суботу. На тлі стрілянини, губернатор Техасу Грегг Ебботт скасував свою участь в засіданні і, натомість, привітав учасників записаним наперед зверненням.

Учасники засідання вшанували пам'ять загиблих в Увальді хвилиною мовчання. У виступах під час конференції, однак, не звучали заклики до більшого регулювання обігу зброї, пише АР.

"Існування зла у світі не є причиною роззброїти законослухняних громадян, - сказав під час засідання колишній президент США Дональд Трамп, повідомляє АР. - Існування зла є однією з найбільших причин, щоб озброїти законослухняних громадян". Він закликав спочатку забезпечити безпеку американських шкіл, а вже потім надавати зброю Україні.

В статті використані матеріали АР, Reuters, AFP.

Українська студентська асоціація організувала відео-зустріч Стенфорда із Володимиром Зеленським. Відео

Відеозвернення президента України Володимира Зеленського у Стенфорді: які ініціативи організовують студенти престижного каліфорнійського вишу на підтримку України?

Коли Україні передадуть реактивні системи залпового вогню. Відео

Коли Україні передадуть реактивні системи залпового вогню. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:28 0:00

Українська влада закликає США якомога швидше надати реактивні системи залпового вогню. За словами Дмитра Кулеби, без цих систем ситуація на Донбасі стане ще гіршою, і не можна буде повернути контроль над Херсоном. Як коментує ситуацію і потенційну передачу такої зброї Вашингтон?

Більше

XS
SM
MD
LG