Актуально
Головний редактор П`ятого каналу про нагороду ОБСЄ, дiяльнiсть медiа в Українi
вiдео з церемонiї вручення нагороди
переглянути
На нещодавньому засіданні Парламентської асамблеї Органiзацiї з питань безпеки i спiвробiтництва в Європi у Вашингтоні український П’ятий канал отримав нагороду ОБСЄ за журналізм та демократію. Нагороду прийняв головний редактор П’ятого каналу Роман Скрипін, який з цієї нагоди побував у нашiй студії. З ним розмовляла Мирослава Ґонґадзе.
МҐ: Що означає для Вас особисто і для П’ятого каналу ця нагорода?
РС: Нагорода не моя. Нагорода, дійсно, всього колективу 5-го каналу, і очевидно всіх глядачів 5-го каналу, оскільки без підтримки глядачів того, що сталося, його не було б. Маю на увазі нагорода отримана, це нічого особливого. Це не статуетка. Це просто диплом і чек на 20,000 доларів, при чому гроші тут не грають якоїсь особливої ролі. Насправді це, можливо, найвища відзнака тому що це зробили сторонні абсолютно люди ОБСЄ – організації, яка складається з багатьох країн Європи та європейсько-атлантичного регіону – це i Канади і Сполученi Штати. І очевидно, що ці люди, які не були заангажованими подіями в Україні, вони належно оцінили той внесок, який зробив 5-ий канал і його глядачі в розбудові демократії в Україні.
МҐ: Ви багато говорили про викликів, які зустріли українські журналісти вже після помаранчевої революції, після демократичних змін. Якими виявилися ці виклики і що було і є найскладнішим?
РС: ...Це -- неспроможність -- неспроможність журналістів якісно готувати матеріал, якісно висвітлювати події. Це -- велика тенденційність у відборі інформації. Я можу навести елементарні приклади, коли журналіст не створює новину, він її репрезентує, -- в більшості свої далі новиннi служби -- журналісти чекають поки з’явиться повідомлення від інформаційних агенцій. Тобто вони не шукають інформацiї, не продукують інформації. Це головна біда. Тобто таке враження, що в нас жити нудно, що ми живемо за сухими повідомленнями інформаційних агентств. Дуже мало розслідувань, дуже мало журналістської ініціативи, на жаль. Я сподіваюся, це буде змінено в Україні, оскільки час ставить виклики. І медіа нарешті почали думати не як показувати новину, -- що можна, а що не можна, -- а як на цій новині заробляти гроші. Медіа перетворюється на бізнес, це конкурентне середовище.
МҐ: Чи правильно це, що медіа перетворюється на бiзнес?
РС: Це супер. Тому що журналіст не думає про те, як сказати про президента так, щоб це сподобалося комусь або не сподобалося, або про голову Верховної Ради. Він думає, як знайти ту новину, яка зацікавить глядача. Якщо ми не повідомимо першими, то повідомить хтось інший. Таким чином у цьому конкурентному середовищі ми уникаємо елементарної речі, яка називається цензурою.
МҐ: Але ми переходимо до іншої речі, яка називається кон`юнктура iнформацiйна.
РС: Я б не сказав кон`юнктура інформаційна. Це називається змагання. Наші медіа дуже слабкі. Якщо в умовах глобалізації, вони за якістю продукту програють, на жаль. Якщо Україна на сьогоднішній день готова відкритися світу, це значить, що українським медійникам-журналістам доведеться – як сказав просто елементарно --поліпшувати свою освіту, базову освіту, поліпшувати свої знання будови сучасного світу для того, щоби бути адекватними на ті світові події -- щоби не було як у нас останнім часом постійно буває: оце ось українські події, а тепер розповімо, чи є життя на Марсі, тобто є події в світі. Україна настільки відірвана від світу наскiльки світ відірваний від України, і це ті речі, які очевидно доведеться опанувати. Інакше, це вимирання українських журналістів як динозаврiв, i я вірю, що цього не станеться. Тому, що на сьогодні журналісти виконують все ж таки роль четвертої влади, вони контролюють владу, вони критикують, що необхідно, фактично забезпечуючи становлення громадянського суспільства.
МҐ: Ця нагорода має не тільки символічне значення, вона має конкретну грошову винагороду -- це 20 тисяч доларів. Що ви збираєтесь з цими грошима робити?
РС: Очевидно, що ми не зможемо їх просто взяти i покласти в кишеню. Ми не думали над тим, як витрачати гроші, які для бюджету каналу....в умовах бюджету каналу, -- це крапля корисна і це можливо символічна відзнака. Я думаю, що ми порадимося із колективом, що робити з цими грошима, тому що наше керівництво завжди дослуховується, що думає колектив і ми послухаємо глядачів 5-го каналу. Це дуже соціально активний елемент, і я думаю, що вони через форум 5-го каналу, через дзвінки, прямий ефір, вони зможуть висловити свою позицію що робити з цією премією, як її ліпше використати. Можливо відкриємо бюро у Вашингтоні або можливо європейське бюро тому, що інформації з Європи стає більше останнім часом і треба подумати про те, як адекватно висвітлювати ці події.
Всі новини дня
"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – президент США Джо Байден про посилення атак Росії на Київ. Відео
Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.
- Голос Америки
США, ЄС непокоїть закон Польщі щодо розслідування російського впливу

США та ЄС висловили занепокоєння через прийнятий у Польщі новий закон, який передбачає створення установи, що розслідувала б російський вплив. Закон може створити умови для переслідування опозиції та втручання у вибори, заявили політики в Польщі, а також США та ЄС.
"Ми поділяємо занепокоєння багатьох оглядачів тим, що цей закон щодо створення комісії із розслідування російського впливу можуть використати, щоб блокувати опозиційних кандидатів без відповідного процесу", - заявив речник Держдепу США Метью Міллер.
В ЄС також висловили занепокоєння, що новий закон обмежить доступ громадян до державної служби, а також може бути використаний проти незалежних суддів в Польщі. Європейська комісія "за необхідності без вагань вживатиме заходів", заявив єврокомісар Дідьє Рейндерс.
В понеділок президент Польщі Анджей Дуда підписав закон за яким парламент має створити комісію, що розслідуватиме, чи не підпадали ті чи інші особи під російський вплив з 2007 по 2022 рік. Серед повноважень Комісії буде і обмеження для таких осіб можливості працювати на державній службі.
В статті використано матеріали AFP, AP.
Питання ATACMS для України "все ще на розгляді" – Байден

Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.
"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – заявив він.
На питання, чи вже час для США надати Україні ракети ATACMS, Байден відповів, що "це все ще на розгляді".
Сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Ґрем відвідав Київ 26 травня. Спілкуючись із журналістами, він висловився за надання Україні ракет ATACMS і касетних боєприпасів.
Адміністрація президента США Джо Байдена не планує надавати далекобійні ракети ATACMS Україні, повідомило 10 травня видання Politico із посиланням на джерела.
Спостерігачі ОБСЄ кажуть, що вибори в Туреччині вільні, але не рівні

Європейські спостерігачі на президентських виборах в Туреччині вказали на недоліки виборів, на яких президент Реджеп Таїп Ердоган здобув ще один п’ятирічний термін на посаді.
Об’єднана делегація кількох органів Організації з безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ) не ставить під сумнів результати голосування, але вказує на проблеми - зокрема на нерівність умов для кандидатів, обмеження й упередженість засобів масової інформації тощо.
...Чинний президент і далі користувався несправедливою перевагою...Фара Карімі
Багато світових лідерів зокрема президент США, прем’єр-міністр Великої Британії, президент Франції і канцлер Німеччини привітали Реджепа Ердогана з перемогою, заявивши про готовність співпрацювати з ним.
Результати виборів визнали також чільні представники Європейського Союзу, але, вітаючи Ердогана з переобранням, вони не згадали про те, що Туреччина має статус країни - кандидата на членство в ЄС.
Процес зближення Туреччини з Євросоюзом був заморожений 2018 року на тлі застережень, що Туреччина «віддаляється від цінностей і стандартів ЄС».
У звіті з попередніми висновками спостерігачів міститься схвальна оцінка того, що другий тур голосування 28 травня в Туреччині був справжнім змаганням двох політичних суперників і підкреслено, що активність виборців була дуже високою.
«Але, як і під час першого туру упереджене висвітлення в засобах масової інформації та брак рівних умов створили несправедливі переваги для чинного (президента)», - йдеться у звіті.
Спостерігачі також вказали на те, що названо «браком прозорості і спілкування» з боку виборчих установ, хоча й визнали, що «з технічної сторони» процеси голосування були організовані добре.
Серед інших проблем під час виборів представники ОБСЄ помітили використання «обома сторонами» дискримінаційної риторики, що розпалювала ворожість разом з, як сказано, «залякуванням представників певних опозиційних партій».
«В умовах обмежень свободи висловлювань ні приватні, ні суспільні ЗМІ не забезпечили редакційної незалежності та неупередженості у висвітленні кампанії, зменшивши виборцям здатність робити поінформований вибір», - кажуть спостерігачі.
Очільниця місії ОБСЄ Фара Карімі зауважила 29 травня, що одним з важливих завдань переможця на виборах в Туреччині буде подолання розколу в турецькому суспільстві.
Чільний представник делегації Ян Петерсен також сказав, що в ОБСЄ готові допомогти Туреччині виправляти недоліки.
Угода щодо збільшення боргового ліміту США: в чому полягає компроміс? Відео
Джо Байден і Кевін Маккарті досягнули домовленості щодо збільшення боргового ліміту США, аби уникнути дефолту. Тепер її фінальне погодження залежатиме від голосування в Конгресі.
Форум