“Родина для дитини”. Так називається нова програма Агентства США з міжнародного розвитку, мета якої – допомогти Україні замінити дитбудинки сімейними формами піклування. Презентація проекту відбулася в одному з київських дитячих притулків – благодійному фонді “Асперн”.
Дев`ятирічна Оленка Бондаренко, сидячи під розлогим кленом у дворі дитячого притулку, виглядає велику білу машину. Саме на такій, каже вона, по неї приїдуть колись нові тато з мамою. Вона дуже хоче, щоб її забрали жити в сім`ю, і вірить: рано чи пізно це станеться. «Приїде хтось і мене забере. Погані чи добрі, аби тільки в мене були батьки», - говорить вона.
Мрія Оленки – як і тисяч інших дітей, позбавлених батьківського піклування, може здійснитись. На зміну притулкам та інтернатам в Україні приходять прийомна родина та дитячий будинок сімейного типу. Швидше здійснити перехід допоможе нова програма Агентства США з міжнародного розвитку “Родина для дитини”. Презентуючи проект, заступник директора Агентства Карен Хіліард закликала: “Давайте заберемо безпритульних і сиріт з холодних бездушних установ та з вулиці – в сім`ю:
“Мета цієї трирічної програми, на яку уряд США виділяє два з половиною мільйона доларів, це створити в Україні прийомні сім`ї та дитбудинки сімейного типу, в ідеалі – повернути дітей до їхніх власних сімей або ж знайти людей, які їх усиновили б, і тим захистити дітей, які в іншому разі мусили б іти в державний заклад або опинилися на вулиці».
Як розповідає Карен Хіліард, в Сполучених Штатах півстоліття пішло на те, щоб перейти від системи інтернатів до піклування сімейного типу. Однак тепер практика усиновлення в Америці загальноприйнята. В самої заступниці директорки Агентства – крім двох рідних синів, є прийомна дочка – 8-річна дівчинка з Нікарагуа. Прийомного синочка шести років з Кореї, крім своїх двох дорослих дітей, виховує і президент “Холт Інтернешнл Чілдренз Сервіс” Гарі Геймер. Його організація працює в 25 країнах світу, а тепер візьметься до реалізації проекту “Родина для дитини” в Україні. Вiн уважає, що в Українi насамперед необхiдно змiнити установки i спосiб мислення:
“Для того щоб це спрацювало, потрібна зміна установок. В Україні десятиліття за десятиліттям вважалося: якщо в дитини проблеми в сім`ї, то її треба помістити в заклад. Мусимо поміняти спосіб мислення. Якщо дитина в кризовій ситуації – то або шукати спосіб, як зберегти для неї рідну сім`ю, або, якщо це неможливо і не в інтересах дитини, тоді знайти для неї альтернативу, базовану, знову таки, на сім`ї. Давно доведено – хоч би яким добрим був дитячий заклад, все одно сім`я краща”, -- говорить Гарі Геймер.
За даними Міністерства в справах молодi та спорту, в Україні сьогодні налічується 97 тисяч дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Понад 60 тисяч з них перебувають у притулках для неповнолітніх, виховуються в інтернатах. На погляд експертiв, знайти для кожного маму і тата – не проблема для такої великої країни. Треба лише, щоб держава повернулася обличчям до людей, які хочуть усиновити дитину, і показала іншим: це можливо! Тоді Оленка Бондаренко, яка давно вже поневіряється по інтернатах, одного дня визирне у загратоване вікно притулку і побачить біля воріт свою білу машину.
