Спеціальні потреби

Актуально

Американський експерт вважає перебiльшеним скандал навколо Андрiя Ющенка

Останній скандал в Україні, пов'язаний зі стилем життя та прибутками сина президента Ющенка, породив хвилю журналістського протесту. Багато хто звинуватив нову українську владу у зраді ідеалів революції. Прокоментувати ці публікації та оцінити результати піврічної діяльності нового українського уряду ми попросили старшого аналітика правозахисної організації «Дім Свободи» Адріана Каратницького. З ним розмовляла Мирослава Ґонґадзе.

МҐ: Адріяне, чи була адекватна, на вашу думку, реакція, по-перше, президента на статті про його сина? По-друге, чи була адекватною реакція журналістів, сімсот з яких підписали цю петицію з вимогою до президента ?

АК: Я би це так тлумачив. Перша реакція президента була в ролі батька. Його реакція на пресу була реакцією батька, котрий стихійно хоче захистити свого сина. Друга реакція президента теж була в ролі батька, котрий хотів направити свого сина на правильний напрям. А третя реакція, це вже була реакція президента, котрий зрозумів у результаті відгуку преси і переосмислення всіх цих подій, що він теж має обов’язок виступити в ролі президента. Я думаю, що тоді він справився з всіми цими напрямами його обов’язків. Я думаю, що всі батьки, батьки в Україні і в цілому світі можуть зрозуміти таку стихійну реакцію людини. Президент тепер входить у вельми публічний світ, а вiн в минулому просто звик жити у [закритому] свiтi. Тому що він президент, то всі недоліки, всі неправильні кроки його сім’ї підлягають коментарям, висвітленню і тим подібному. Оце, я думаю, є щось нового, але я думаю, що президент у своїх реакціях і поправках зрозумів, що це просто нормальні умовини демократії і, що преса почувається повноцінним партнером в діалогу, котрий існує в новому демократизуючому суспільстві.

МҐ: Але преса образилась. Журналісти образились і чи мала ця образа підстави?

АК: Треба зрозуміти, що журналісти все мають досить таку тонку шкіру, але їхні пера і їхні слова не все є настільки тонкі відносно об’єктів чи суб’єктів їхнього зацікавлення. Я думаю, що тут преса реагувала, щоби себе захистити. Я думаю, що це є просто стихійно така прикмета демократичної преси. Очевидно, я думаю, що це була досить мала проблема, мала сенсація. Це не був скандал державний, це був скандал в сім’ї президента. Мені здається, що тут не було якихось грубих порушень. Тут була просто маленька драка, і вона вже припинилась. І преса правильно повела себе, і президент повів себе правильно, перш за все як батько, а пізніше як президент.

МҐ: Але він вибачився перед Сергієм [кореспондентом Української правди]. Але він не подав зрозуміло про доходи його сина. Тобто до кінця ця інформація ще не оприлюднена.

АК: Я думаю, що питання доходів сина є питання для податкової інспекції. Це є його особисті питання. Очевидно, що преса буде цікавитися і вимагати тлумачення. Це і так виясниться. Я не думаю, що ця проблема буде якось уникатися чи в пресі чи зі сторони влади.

МҐ: Добре. Закiнчимо цю тему. Недавно голова проекту «Перехідних демократій» Брюс Джексон заявив, що Україна знаходиться лише на першій стадії демократичного розвитку. Чи погоджуєтесь ви з цим твердженням?

АК: Я не знаю, скільки є стадій в демократичному розвитку. Але Україна хіба вже не на перших стадіях. Ці випробування від початку незалежності, довга традиція діалогу про демократизацію, яка існувала ще за козацької ери до сучасної ери в змаганнях за державність, мені здається, що Україна вже певні етапи перейшла принаймні діалогу щодо демократизації. Випробування, які виявилися в часі помаранчевої революції мені доказують це, що Україна і українське суспільство є більш дозріле, розуміє свої демократичні обов’язки і є вже дальше чим на перших кроках, можливо уже середнiх кроках. Мені найбільш важливе є те, що майже в 90 відсотків країнах, де широкі коаліції і масовi мирні акції протесту на захист демократії відбуваються протягом років, ці країни стабільно перетворюються в нормальні демократичні країни. Я думаю, що Україна має повну основу -- я не сказав би, що цю основу можна назвати першими кроками -- вона вже десь всередині цієї дороги до повноцінної демократизації.

Всі новини дня

Російська війна в Україні - один з чинників на виборах президента Чехії

Петр Павел (ліворуч) висловлюється за твердий курс Чехії як члена ЄС і НАТО, а його суперник Андрей Бабіш має застереження до деяких кроків узгоджених союзниками

Чеські виборці у п’ятницю і суботу 27-28 січня голосують у другому турі президентських виборів, у який вийшли колишній генерал Петр Павел та колишній прем'єр-міністр підприємець Андрей Бабіш.

Голосування закінчиться у суботу о 14:00 і результатів очікують того ж вечора.

Президент у Чехії не урядує країною, але затверджує прем’єр-міністра, голову центрального банку і конституційного суду, а також може використовувати свою посаду для пропагування певних політичних ідей та висловлюватися з питань зовнішньої політики.

У першому турі виборів з невеликим розривом перед вів Петр Павел, набравши 35,40%, а за ним був Андрей Бабіш з показником 34,99%.

61-річного Петра Павела називають центристським прозахідним кандидатом, який зокрема підтримує міжнародну допомогу Україні для захисту від російської агресії.

Павел зокрема висловлювався за те, щоб Чехія, член ЄС і НАТО, також вступила до Європейського монетарного союзу і запровадила спільну валюту євро.

68-річний найбагатший в країні підприємець Андрей Бабіш заробив собі репутацію «євроскептика» приязного до прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.

Під час виборчої кампанії він заявляв, що, як і Орбан, остерігається збройної допомоги Україні, щоб не спричинити поширення війни.

Бабіш стверджував, що він міг би сприяти мирним переговорам з Росією і дорікав супернику Павелу, що той, буцімто, може втягнути Чехію у війну.

Чинний чеський президент Мілош Земан, повноваження якого закінчуються у березні, також часто викликав палкі суперечки в суспільстві, висловлюючись за тісніші відносини з Китаєм, а до російського лютневого вторгнення в Україну він також виступав за співпрацю з Росією.

Дивіться також:

В чому перевага танків Абрамс, Леопард і Челленджер, і які можливості вони відкриють ЗСУ – пояснюють експерти. Відео

В чому перевага танків Абрамс, Леопард і Челленджер над російськими танками, і які можливості вони відкриють ЗСУ – пояснюють експерти.

Заступниця Держсекретаря США: Ми зосереджені на тому, щоб найшвидше доставляти Україні зброю, якої вона потребує. Відео

США зосереджені на тому, щоб найшвидше доставляти Україні зброю, якої вона потребує. Про це в інтерв'ю Албанській службі Голосу Америки сказала заступниця Держсекретаря США Карен Донфрід.

Чому тільки зараз адміністрація США прийняла рішення надати Україні танки: деталі зі слухань в комітеті Сенату. Відео

Питання протидії російській агресії проти України обговорили в Комітеті із закордонних справ Сенату США. Зокрема, законодавці розпитували представників адміністрації, чому тільки зараз вона прийняла рішення надати Україні танки Абрамс.

Мстислав Чернов про “20 днів у Маріуполі”. Відео

Мстислав Чернов про “20 днів у Маріуполі”. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:09 0:00

Український документальний фільм “20 днів у Маріуполі” Мстислава Чернова показали на кінофестивалі Sundance.

Більше

XS
SM
MD
LG