Спеціальні потреби


Congressman Ben Cardin on Ukraine

Interview transcript:

Congressman Ben Cardin on Ukraine

(conducted by Natalia Leonova)

NL: You were elected in 1987 and you remember the times when the Soviet Union collapsed. What are you memories about those times and what was the mood in the Congress?

BC: You’re correct. This is my nineteenth year in the Congress of the United States, and a lot has happened in those nineteen years. When I started, there was the Soviet Union, and I was active in the Helsinki process with the OSCE. And I remember meeting with our Soviet counterparts and talking about human rights, the rights of the people to be able to determine their own government, and freedom of expression, and reporters being allowed to report what was happening. A lot has changed since that day and it has been an exciting part of history. I will never forget the discussions that I had with Soviet parliamentarians about just their lack of commitment to an open society and to allow people to determine their own future.

NL: What were your hopes for the newly emerging states?

BC: We wanted to see these countries let their people elect their own government, fulfill self-determination, to really have free, open and transparent elections. Secondly, we wanted to make sure that their leaders respected the human rights of the people with their country, to allow people to live their own lives and not to be harassed by their government. We wanted to see the institution of democratic principles. We wanted to see corruption end so that their economies could take off. And I must tell you, considering that it has only been, in Ukraine’s case fourteen years since their formal independence – and, by the way, congratulations on the Independence of Ukraine – a lot has happened during that period of time. I must tell you, I think that there has been more progress than any of us would have anticipated fourteen years ago.

NL: The West was very active in supporting Ukraine during those times. Do you think that assistance was effective?

BC: Yes, we used different strategies for different countries or different republics within the former Soviet Union. There was different expectations. Quite frankly, we were disappointed by the early progress in Ukraine. Obviously, we were very upset about the election process – the failure to have open and free elections. But the process worked, the people spoke, the Orange Revolution took place, and it was respected by the people of Ukraine and the government of Ukraine. We now have a freely elected government that understands that they must deal with the problems of self-determination and corruption, deal with a more open society. And so yes, I think the way that the United States helped to bring that about was the right way. We don’t want to elect the government of the peoples of different countries; they have to elect their own government. But we want to have open and transparent elections, and that’s exactly what took place in Ukraine after a fixed election.

NL: You visited Ukraine after the Revolution. What did you think had changed in Ukraine?

BC: When we were in Kyiv and we saw the area that was filled with people just a few months earlier – they did not know about their own safety at the time when they were in the streets, but after knowing that they had to be there and being part of history, seeing the change of their country, there was a lot of pride. There was a lot of pride in bringing about the right change in the Ukrainian government. And then I met people who were charged as elected officials, part of the new parliament, part of the new ministers. And the excitement in the country – they new they were starting a new chapter in the history of Ukraine. Everybody was just excited. It’s such a wonderful country. And to see that it is now going to be able to reach its potential, it’s just exciting.

NL: Now the excitement is winding down a bit.

BC: Hard reality is setting in. These are hard issues. When you had a country that depended upon corruption, because by a large extent it was financed through corruption, and now you have to say – “we are not going to do that any longer.” It can cause difficulty in transition. So it’s not going to be easy. You also need to develop an economy that will sustain the type of standard of living that the people of Ukraine expect. That’s not going to be easy. So, the types of changes in the economic institutions, in the political institutions are going to be difficult to accept, but the fruits of this labor will be well worth it.

NL: What do you think Congress can do now?

BC: There is certainly going to be an economic challenge, and Congress has to be prepared to help – whether it’s direct assistance or through the international monetary institutions. We need to be supportive of those procedures. One area where we could help -- which, I’m sure you would mention if I didn’t mention it – is the normal trade relations, the Jackson-Vanik, the elimination of Jackson-Vanik. Not only is that important form the point of view of its own right – there is predictable trade between our countries on a level playing field, but secondly it’s a signal – a signal to the entire region that Ukraine has graduated to full participation in the international community. So, that’s another thing that we could clearly do and that we need to get done.

NL: Why is it not getting done?

BC: In my view, the reason why it has not been accomplished is that there is a line, a queue, of trade issues that need to be taken up by Congress. There is the issue of Jackson-Vanik with Russia, and whether Russia should come before or after Ukraine. So there are, I guess, a backlog of issues that need to be taken up. There are a few technical issues that need to be resolved – respect for intellectual property, things like that – that need to be dealt with in Ukraine. Quite frankly, I think we could deal with that if we knew that we were on track by a specific date to get it done.

NL: You mentioned Russia. There is a feeling in some quarters that Russia is a priority to the United States in terms on international relations and in terms of foreign policy. Do you agree with that?

BC: Russia presents a dilemma for the United States. Obviously, it’s a major country in the region. It’s a country that the United States has had close relations [with] on a lot of different issues, but it does present for us certain challenges, because in certain respects they are moving in the wrong direction on reform. And we cannot let that happen. We need to continue along the path for the type of democratic reform that is essential within Russia and with all of the republics of the former Soviet Union. So it does present a challenge for us. It’s obviously the largest of the economic powers and political powers in the region, so we don’t want to lose sight of the reforms that are necessary within Russia itself, but if we wait for Russia and we say that we can’t move forward with other countries that have actually accomplished a lot more than Russia on political and economic reform, that’s not right either.

NL: A lot of effort and political will is now going into fixing the problems in Iraq, in Afghanistan, the war on terror. Do you think that all of this being done at the expense of the former Soviet republics and that whole region?

BC: I hope not. The United States is committed in its was against terror and that will take it course. We had to be in Afghanistan, because of the attack on our country on September 11th. The course that we have taken in Iraq is controversial in the United States, let alone the rest of the world. So, there is different views as to whether we have proceeded appropriately in Iraq, and clearly there is a heavy cost – the heaviest cost is with the loss of life of our soldiers, but also with the taxpayers. The budgets that we are considering in Congress, though, really do not, are not dependent upon the defense budget or the Iraq budget as it relates to what we are doing in Europe and in trying to reach out in building the type of international cooperation and partnership that the United States should be doing. We spend a lot of money in absolute dollars on dealing with the problems in other parts of the world, including Europe and Asia, but in relative dollars these are not burdensome to our overall budget. We could be more aggressive, there is an ability to do that, both in foreign assistance and our State Department budgets, in trade – there is other things that we can certainly do to assist in the development of the republics of the former Soviet Union.

NL: The current government of Ukraine is being accused by some internal political forces of being a puppet of the United States government because of accepting American assistance.

BC: A nation in its development needs to develop relationships with other countries. Ukraine desperately needs to reach out beyond just its region as far as developing its economy and developing its economic system, and they’re doing that. Ukraine is a great country. It’s good great people, great resources, and it needs to be able to have the type of international credibility that comes with relationships with the Western world. So, I think that is an important point. What you need to be careful about is that those who try to undermine this through a new form of nationalism, that to me is – that they are trying to go back. They are trying to go back to how things were when the Soviet Union controlled the economies. That’s not good for Ukraine. That’s not good for the people of Ukraine, and it is something that needs to be watched very carefully. Those who favor nationalism as a way of going backwards will use any way to make their point, including relationships, international relationships as compromising the independence of a country, when it does not do that at all.

NL: Where do you see Ukraine in the future, internationally?

BC: I see it as one of the great powers of the region. It’s a country that has tremendous resources and most valuable are her people. It has a proud history. It has a reason to be optimistic about its place in the future. I’m very optimistic about Ukraine. I think it’s going to be one of the great powers of that region.

NL: Do you have a large Ukrainian community

BC: We have a large Ukrainian community in Maryland that has been here, in many cases, for many generations, but we do have a large population whose roots are in Ukraine, and of course we know the whole history – the problems in its relationship with Russia and the Soviet Union, the genocide that took place within Ukraine. So the Congress, of course, has a close relationship, because we made determinations about the genocide that took place in Ukraine. So there is a close tie between the people I represent in the Congress of the United States and the people of Ukraine.

Всі новини дня

У Сенаті зареєстрували резолюцію, що закликає Білий дім відреагувати на використання голоду як зброї в час війни

Колосся пшениці на полі біля села Гребені на Київщині, Україна, 17 липня 2020 року. REUTERS/Валентин Огіренко

У Сенаті США законодавці від обох партій презентували резолюцію, яка засуджує використання голоду в якості зброї війни в Україні та інших країнах.

«Навмисне морити мирних жителів голодом як знаряддя ведення війни є військовим злочином. Крапка", - заявив один з ініціаторів документу, сенатор від Демократичної партії Роберт Менендес.

“В час коли Путін продовжує демонструвати світові свою розбещеність, відрізаючи українські порти та руйнуючи сільське господарство, намагаючись морити голодом тих українців, які пережили його невибіркові бомбардування, я пишаюся тим, що приєднаюся до своїх колег у внесенні цієї резолюції, щоб підтвердити наше зобов’язання підтримувати гуманітарні зусилля та реагувати на кризу, щоб протистояти проблемам у глобальному ланцюгу поставок і притягнути до відповідальності будь-якого деспота, який наполягає на використанні голоду як зброї війни”, - додав Менендес.

Резолюція, серед іншого, закликає уряд США

  • Визначити пріоритетом дипломатичні зусилля із виявлення та вирішення випадків, коли голод і навмисне позбавлення їжі використовуються як зброя в час війни;
  • Продовжувати зусилля щодо подолання серйозної продовольчої безпеки шляхом гуманітарного реагування, зокрема надавати потребуючим країнам продовольчу допомогу;
  • Зробити так, щоб використання голоду як зброї війни підпадало під дію інструментів, що передбачають відповідальність за скоєне осіб, урядів, правоохоронних органів, організацій, наприклад, Глобального Акту Магнітського.

"Голод не повинен ставати зброєю війни, - заявив сенатор Джон Тун від Республіканської партії. - Сполучені Штати та їхні партнери мають працювати разом, щоб відновити глобальну стабільність і притягнути окремих осіб та уряди до відповідальності за конфлікти, які призводять до глобального голоду і ставлять під загрозу продовольчу безпеку”.

Його колега від демократів сенатор Джефф Мерклі додав, що ця резолюція “закликає адміністрацію Байдена засудити використання голоду як зброї в таких країнах, як Україна та Ефіопія, і зосередити гуманітарні зусилля на подоланні продовольчої безпеки та голоду”.

“Ця двопартійна резолюція засуджує тих, хто жорстоко використовує голод як зброю війни проти мирного населення. (Резолюція - ред.) закликає Сполучені Штати притягнути їх до відповідальності за ці звірства. Вона також закликає нашу країну продовжувати рішучі дипломатичні та гуманітарні зусилля, щоб зміцнити глобальні поставки продовольства та забезпечити стійкість у постачанні у випадку майбутніх потрясінь», - заявив під час представлення документу сенатор-демократ Корі Букер.

Сенатор від Республіканської партії Джеймс Ріш додав: “Ця двопартійна резолюція … заохочує адміністрацію Президента визначити пріоритетність зусиль для вирішення проблеми продовольчої безпеки”.

CNN повідомляє про готовність Білого дому надіслати в Україну ракетні системи великої дальності. Експерти миттєво відреагували  

HIMARS - американські реактивні системи залпового вогню

Американський канал CNN із посиланням на посадовців у США повідомляє, що Білий дім наступного тижня, ймовірно, оголосить про надсилання в Україну ракетних систем великої дальності.

"Адміністрація Байдена готується надіслати в Україну новітні ракетні системи великої дальності, відомі як MLRS та HIMARS, які зараз є у найбільшому запиті від української влади. Про це розповідають багато посадовців. Про затвердження цього питання можуть оголосити вже наступного тижня”, - пише у Твітері журналістка американського каналу CNN Наташа Бертранд.

“Хвилювання щодо вимог для підготовки мінімальні — навчання українців з будь-якими ракетними системами не займе багато часу", - цитує журналістка Бертранд у статті CNN із посиланням на американських посадовців.

На прорив в питанні надання Україні цих ракетних систем сподівається американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем. На своїй Твітер-сторінці він запостив статтю CNN.

У наступному Твітер-повідомлення сенатор Грем написав: “Дайте Україні ракетні системи та інше озброєння, необхідне для боротьби з Росією. Я сподіваюся, що найближчим часом Пентагон матиме прорив у цьому питанні.

"Я стежитиму за цим питанням і працюватиму, щоб надати Україні ті інструменти, які необхідні для захисту та оборони їхньої батьківщини”, - додав сенатор.

Напередодні речник Пентагону заявляв, що США працюють над тим, аби допомогти Україні отримати озброєння великої дальності.

“Головна потреба, на якій продовжують наголошувати українці, це вогонь з великої відстані. І тому ми працюємо над цим і допомагаємо їм отримати системи, які допомагають їм вести вогонь на великі відстані”, - заявив Джон Кірбі.

Під час брифінгу у п’ятницю, повідомляє спеціальний кореспондент Голосу Америки Джеф Селдин, речник Пентагону Джон Кірбі заперечив, що існує будь-яка затримка у наданні систем залпового вогню великої дальності.

«Ми все ще працюємо над тим, як виглядатиме наступний пакет допомоги, - сказав він. - Ми постійно говоримо з українцями про їхні потреби та про те, що ми можемо надати».

Американський генерал, колишній командувач Сухопутних сил США в Європі ​ Бен Годжес вважає, що саме це озброєння може забезпечити українську перемогу:

“Це обнадіює. Воно стріляє на велику дальність, щоб знищити російську артилерію та ракетні системи – це потужності, які необхідні для порятунку життя українців і досягнення української перемоги”, - написав у Твіттері генерал Годжес.

Американський військовий фахівець Джон Спенсер, який очолює кафедру досліджень ведення війни в умовах міста в Інституті сучасної війни, приєднався до закликів надати Україні ракетні системи великої дальності.

“Росіяни не можуть вести війну в умовах міста. Вони бояться цього. Натомість вони обрали воєнні злочини як метод ведення війни. Потрібно більше зробити, щоб допомогти. Україна потребує ракетних систем великої дальності, таких як HIMARS, Смерч, Град”, - пише у Твітері Джон Спенсер.

Андерс Аслунд, експерт “Атлантичної Ради” критикує Німеччину, Францію та Італію за їхні пропозиції до Києва поступитись територіями. Натомість, експерт закликає ці країни почати надавати Україні сильніше озброєння:

“Вони повинні замовкнути і швидко надати Україні якомога більше важкої зброї, щоб мінімізувати страждання України. Вони також мають якомога швидше посилити економічні санкції проти Росії, аби виснажити російський бюджет, щоби Путін не зміг більше дозволити собі вдатись до загарбницької війни”, - вважає американський оглядач.

Про те, що країни Заходу можуть почати постачання в Україну озброєння великої дальності, можуть також свідчити нещодавні заяви премєр-міністр Британії Бориса Джонсона.

В інтервю виданню "Блумберг" він заявив, що Україна повинна отримати ракетні системи великої дальності. Хоча не уточнив, від яких країн.

Системи MLRS, за словами Джонсона, допомогли б Україні “захистити себе проти дуже брутальної російської артилерії. І це той шлях, по якому світ має рухатись”.

Велика Британія - серед тих країн, в яких Київ просить про зброю великої дальності. Джонсон не уточнив, чи його країна надішле свої ракетні системи М270 українським збройним силам. Американське видання “Політико” 18 травня написало, що українська влада все більше здивована протидією Адміністрації Байдена надати Україні американські ракетні системи великої дальності.

20 травня речник Пентагону Джон Кірбі заявив, що США розуміють, чому Україна потребує саме цього озброєння.

«Поки ми працюємо над цими пакетами (допомоги - ред.), цими озброєннями та системами, що були відправлені в Україну, ми робимо це здебільшого з огляду на те, що потрібно Україні в боротьбі, в якій вони зараз перебувають. І послідовна відповідь, яку ми отримуємо, полягає в тому, що їм потрібен дальній вогонь, тому що вид бою, який вони ведуть в регіоні Донбасу, значною мірою залежить від місцевості», – сказав Кірбі журналістам під час брифінгу.

26 травня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у відео-зверненні на Твітері заявив, що Україна сподівається отримати системи ракетного залпового вогню від США.

«Сполучені Штати раніше казали нам, що ми отримаємо РСЗВ. Зараз вони у процесі вироблення цього рішення. Принаймні це те, що вони нам кажуть. Наше єдине прохання до них у тому, щоб це рішення було схвалене якомога швидше. Бо для нас кожен день означає втрачені життя, втрачені кілометри нашої землі», - сказав Кулеба.

Українські посадовці неодноразово заявляли, що зброя великої дальності має вирішальне значення, щоб переважити російську артилерію на сході України.

Життя на дивані у понівеченому Ірпені. Відео

Життя на дивані у понівеченому Ірпені. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:48 0:00

Будинок 82-річної мешканки Ірпеня зруйнувала російська війна. Старенька проводить більшість часу на дивані який уцілів у напівзруйнованій, неприданій для життя хаті. Хвора на онкологію донька-пенсіонерка, намагається пристосувати до життя уцілілий сарайчик. Однак, жінки знаходять привід радіти.

"Путін намагається знищити культуру українського народу", - Байден

Президент США Джозеф Байден, виступає перед випускниками Військово-морської академії США. П’ятниця, 27 травня, 2022
"Жорстока, жорстока війна Путіна в Україні. Він не тільки намагається заволодіти Україною, він буквально намагається знищити культуру та самобутність українського народу. Напад на школи! Роддоми! Лікарні! Музеї! Тут немає іншої цілі, окрім знищення культури",
Джо Байден, президент США

Російський президент Володимир Путін "не тільки намагається заволодіти Україною, він буквально намагається знищити культуру та самобутність українського народу". Таку завяву парезидент США, Джозеф Байден зробив під час виступу перед цьогорічними випускниками Військово-морської академії США, у П’ятницю, 27-го травня.

"Жорстока, жорстока війна Путіна в Україні. Він не тільки намагається заволодіти Україною, він буквально намагається знищити культуру та самобутність українського народу. Напади на школи! Пологові будинки! Лікарні! Музеї! Тут немає іншої цілі, окрім знищення культури. Прямий напад на фундаментальні принципи міжнародного права та порядку. Таким є світ, у який ви сьогодні випускаєтесь", - заявив Джо Байден зі сцени Військово-морської академії США.

Американський лідер також наголосив, що війна Путіна в Україні підштовхує усе більше держав до членства в НАТО і останнім таким прикладом є заяви Швеції та Фінляндії.

"Дії Путіна були спробою так званої "фінляндизації" Європи, щоб ці країни дотримувались нейтралітету. Замість цього він переводить всю Європу в НАТО", - наголосив Байден.

Також, за словами очільника Білого Дому "наступні 10 років стануть вирішальними для цього століття", а військовим США доведеться захищати світову демократію від автократії.

"Випуск 2022-го, ви завершуєте навчання на переломному етапі не лише американської, але й світової історії. Наступні 10 років стануть вирішальними для цього століття. Вони вплинуть на те, як виглядає наш світ, і на цінності, якими він буде керуватися", - сказав Байден.

Президент також наголосив, що йдеться не лише про вирішальні політичні та ідеологічні зміни у світі, але й економічні та кліматичні, - "глобальне порушення поставок спричиняє значну інфляцію, наближення кліматичної кризи призведе до підвищення рівня моря та суворіших погодних умов в усьому світі".

Дивіться також: Делегація Палати представників Конгресу США - з візитом в Україні. Подробиці від конгресмена Фіцпатрика.

Блінкен та Кулеба обговорили продовольчу безпеку та допомогу

Держсекретар США Ентоны Блінкен. (AP Photo/ Керолін Кастер)

Оборонна допомога США та світова продовольча криза. Такі питання обговорили в п'ятницю державний секретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, повідомили в Держдепі США.

Блінкен підкреслив, що Сполучені Штати та союзники і партнери продовжуватимуть тісно координувати зусилля, "щоб підтримати Україну а також розв'язати питання наслідків війни Кремля для світу", мовиться в повідомленні.

Посадовці відзначили, що Кремль продовжує використовувати продовольство в якості зброї і поширювати неправдиві заяви щодо російських санкцій, повідомив речник Держдепу Нед Прайс.

Російські посадовці заявляють, що в зриві поставок продовольства у світі винні західні санкції. США відкидають такі звинувачення. Раніше цього тижня Прайс назвав заяви Росії про продовольчу безпеку "низкою брехні та дезінформації". "Незважаючи на ці заяви, - вказав Прайс. - Санкції США не призвели до зривів аграрного експорту з Росії. Факт полягає в тому, що санкції США розроблені так, щоб дозволити експорт аграрних товарів та добрив з Росії". Посадовець зауважив, що саме своєю війною Росія дестабілізує ринок продовольства в світі.


Відео - найголовніше

Життя на дивані у понівеченому Ірпені. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:48 0:00