Кенійські економісти кажуть, що нові поставки пшениці з України можуть допомогти зменшити голод у постраждалих від посухи районах і знизити ціни на продукти харчування. Тридцять тисяч тонн пшениці прибуло до Кенії в понеділок у рамках Чорноморської зернової ініціативи укладеної за посередництва ООН, коли Росія погодилася не блокувати поставки українського зерна. Але цього тижня президент Росії Володимир Путін попередив, що Москва може розірвати угоду через 60 днів.

Через ріст вартості зерна, включаючи пшеницю, такі пекарі, як Гаррісон Кіаї, потерпають від високих цін на борошно. Кіай каже, що його прибутки незначні.

«Ціни на борошно, цукор, якщо порівняти [їх] з минулими, можливо, двома роками, були трохи нижчими, — сказав він. – Отже, проблеми, які ми маємо зараз, пов’язані із ростом цін, що, можливо, не влаштовує покупця, бо на ринку ціни різко зросли».

Гаррісон вважає, що недавній імпорт пшениці з України допоможе стримати різке зростання цін на борошно.

Партію, яка є частиною гуманітарної програми президента України Володимира Зеленського «Зерно з України», було відправлено в рамках Чорноморської зернової ініціативи за посередництва ООН.

“Наша прихильність продовольчій безпеці полягає в тому, що корабель прибуває, і це не перше судно, яке заходить в Африку і навіть не друге, — сказав Андрій Праведник, посол України в Кенії. – І ми плануємо до кінця цього року більше кораблів, щоб доставити 5 мільйонів тонн зерна виключно в африканські країни. Але ми повинні розуміти, що внаслідок російського вторгнення врожай в Україні впав».

Вторгнення Росії істотно підірвало сільськогосподарське виробництво України та експорт, і багато африканських країн, які значною мірою залежать від українського зерна та пшениці, відтоді борються з дефіцитом ключових товарів і високими цінами на продовольство.

Чорноморська зернова ініціатива, узгоджена минулого року, має на меті дозволити українському експорту продовольства вийти на зовнішні ринки. Однак цього тижня Путін попередив, що Росія може вийти з угоди, якщо не буде підтримки для експорту її власної сільськогосподарської продукції.

До вторгнення Кенія щороку імпортувала з України 2,4 мільйона тонн пшениці.

Хоча зерно, яке прибуло до Кенії, могло б допомогти зменшити голод у постраждалих від посухи районах, економісти кажуть, що африканські уряди повинні знайти способи зменшити залежність від такого імпорту, наприклад, збільшити місцеве виробництво.

Без цього, каже економіст Сайлас Оменда, такі країни, як Кенія, залежать від зовнішніх подій.

«Ми можемо робити всі ці інші речі, але коли справа доходить до наших витрат на енергію, які зараз є каталізатором збільшення вартості, це кошмар, — сказав Оменда. – Залежність від імпорту добрив також робить нас вразливими до світової інфляції, а це означає, що ми не маємо контролю над тим, що відбувається в Україні та Росії».

У Всесвітній продовольчій програмі ООН стверджують, що через збій поставок продовольства з України та Росії близько 345 мільйонів людей стикаються з проблемою продовольчої безпеки.

Невизначеність щодо продовження угоди з транспортування зерна змушує страхувальників турбуватись, повідомляє Reuters.

"Очевидно є ризик, якщо події зміняться і хтось захоче потопити корабель, щоб довести свою позицію, це очевидно вплине на нашу готовність продовжувати страхувати такі ризики", - сказав Reuters голова страхувальної компанії Lloyds з ринків Брюс Карнегі-Браун.

В статті використано матеріал Reuters.

НЬЮ-ДЕЛІ, 23 березня (Reuters) – Росія не може доставити життєво важливі оборонні поставки для збройних сил Індії через війну в Україні, заявляють ВПС Індії (IAF).

Нью-Делі турбує, що вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року може вплинути на поставки від найбільшого постачальника оборонного обладнання до Індії. Заява IAF є першим офіційним підтвердженням таких недоліків.

IAF заявив про це парламентському комітету, який опублікував цю інформацію на своєму веб-сайті у вівторок. Представник IAF повідомив групі, що Росія запланувала «велику поставку» цього року, яка не відбудеться.

Прес-секретар російського посольства в Нью-Делі сказав: «У нас немає інформації, яка б могла підтвердити сказане».

Немає негайної відповіді від «Рособоронекспорту», який є підрозділом російського уряду, що займається експортом зброї.

У звіті не вказуються деталі доставки.

Найбільша поточна поставка – це блоки системи протиповітряної оборони С-400 «Тріумф», які Індія купила в 2018 році за 5,4 мільярда доларів. Три з цих систем уже поставлено, а ще дві очікуються.

IAF також залежить від поставок з Росії запчастин для винищувачів Су-30МКІ та МіГ-29, які є опорою сервісної галузі.

Росія, а до неї Радянський Союз, протягом десятиліть були основним постачальником зброї та оборонного обладнання для Індії.

За останніми даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру, на Росію припало 8,5 мільярда доларів із 18,3 мільярда доларів, які Індія витратила на імпорт зброї з 2017 року.

Протягом останніх двох десятиліть Нью-Делі намагався зменшити свою залежність від Москви та дивився на захід, у бік Франції, Сполучених Штатів та Ізраїлю.

Це також спонукає індійські компанії виробляти більше у співпраці з глобальними гравцями.

IAF також поінформувала парламентську комісію, що російсько-українська війна настільки сильно вплинула на її постачання, що скоротила прогнозовані капітальні витрати на модернізацію на фінансовий рік, який закінчився 31 березня 2024 року, майже на третину порівняно з попереднім фінансовим роком.

Військово-повітряні сили спрогнозували капітальні витрати в розмірі 853 мільярдів рупій (10,38 мільярда доларів) на фінансовий 2022-23 роки та скоротили їх до 588 мільярдів рупій (7,15 мільярда доларів) у національному бюджеті, представленому в лютому.

(1 долар = 82,19 індійських рупій)

Дивіться також:

«Країни масово відмовляються від російського військового обладнання» — Держдеп

Роль соцмереж та загалом інтернету у національній безпеці та безпосередньо у війні в Україні прокоментували голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі та міністр оборони США Ллойд Остін під час бюджетних слухань у Палаті представників США в четвер.

Прокоментувати цю тему, зокрема в контексті війни РФ в Україні, доповідачів закликала конгресменка-демократка Марсі Каптур.

"З точки зору гібридних воєн сьогодні мене дуже цікавить більш детальна інформація про вплив інтернету на поширення неправдивої інформації, на підривну діяльність і те, як США працюють над подоланням таких проблем", - сказала Каптур.

Міністр Ллойд Остін відповів, що "з усією повагою до інтернету і використання його можливостей у військових операціях", мережа має не лише інформаційний вплив, але і вже протягом багатьох років використовується у, наприклад, транснаціональній терористичній діяльності. "Так, людей вербують та заохочують до незаконних дій чи радикалізують через інтернет", – каже Остін.

"Ми можемо спостерігати, як супротивники вдаються до інтернету, щоб створити низку різних ефектів, і ми бачимо це, як ви знаєте, у війні між Росією та Україною. Ми повинні бути активними у цьому просторі[...] Це дуже важливо для нас, і це продовжуватиме розвиватися і надалі. Ми бачимо значну активність у цій сфері і вона безпосередньо впливає на бойові дії", - сказав міністр Ллойд.

Зв'язок на війні і засилля неправди у соцмережах

"Зв’язок, безсумнівно, є основоположним для проведення військових операцій. Це одна з ключових частин нашої спільної військової концепції [...] З оборонної точки зору наші системи зв’язку стануть стійкішими та менш вразливими до глушіння, підробки чи будь-якого іншого виду перешкод чи перехоплення нашого сигналу", - додав генерал Міллі.

А щодо соцмереж і використання інтернету з пропагандистською метою генерал зауважив: “iPhone щойно вийшов у 2008 році, тож ми насправді перебуваємо ще тільки на початку поширення [таким шляхом - ред.] інформації, усіляких платформ, у тому числі викидів різноманітних неточних даних”.

“Нам всім потрібно усвідомити, що в соціальних мережах є багато неправдивих речей, - додав посадовець. – І ми маємо бути обережними щодо цього, оскільки через дезінформацію та пропаганду, як ми знаємо, держави-недруги дуже часто використовують ботів, щоб, зокрема, спробувати вплинути на наші вибори, впливають і на вибори в Європі, у інших країнах".

Боти держав-недругів

За словами Міллі, діяльність ботів спрямована на підрив ситуації зокрема там, де вже є розкол у суспільстві з того чи іншого питання. І держави-недруги можуть пробувати здійснювати свій вплив за допомогою соціальних мереж. Тому, застеріг генерал, існує багато проблем із соціальними мережами та тим, як вони використовуються для передачі інформації, а чи дезінформації.

Водночас він наголосив, що з військової точки зору інтернет - дієва система зв’язку, яку слід розбудовувати, зробити більш стійкою, щоб допомогти військовим ефективно контролювати та координувати дії.

Тим часом про роль зокрема китайської соцмережі ТікТок в інтерв'ю Українській редакції Голосу Америки говорив і колишній радник з національної безпеки США Джон Болтон. "Huawei, ZTE не є телекомунікаційними компаніями. TikTok — це не соцмережа для підлітків. Це пристрій для збору розвідданих", - сказав він.

Голос Америки також повідомляв, що на розгляді комітету із закордонних справ Палати представників США перебуває законопроєкт, який може надати президенту США повноваження заборонити китайський додаток соціальної мережі TikTok. Нею користуються понад 100 мільйонів американців (мережа належить китайській компанії ByteDance).

Слухання у Конгресі про ТікТок: СЕО компанії просить не блокувати застосунок

Того ж дня, коли перед законодавцями виступав генерал Міллі, у Конгресі США виступав генеральний директор TikTok Шоу Цзи Чу. Через загрози для приватності користувачів цієї мережі, її заборонили для використання в низці урядових установ США та Європи. Чу звернувся до політиків із закликом не блокувати застосунок у США. А також запевнив, що TikTok "ніколи не ділився та не отримував запитів на передачу даних користувачів США уряду Китаю". "TikTok не задовольнив би такий запит, якби його коли-небудь зробили", - додав Чу.

Він стверджує, що ByteDance, яка володіє ТікТоком, не є китайським шпигуном, не належить і не контролюється будь-якою державною установою.

Натомість законодавці США критикували соцмережу та заявили, що короткі відеоролики завдають шкоди психічному здоров’ю дітей, та висловили двопартійну стурбованість стосовно впливу застосунку на американців, зокрема, призводить до розладів харчування серед дітей, заохочує до незаконного продажу наркотиків і сексуальної експлуатації, - інформує Reuters.

Чу додав про ТікТок, що у ході роботи застосунку "американські дані зберігаються на американській території американською компанією, яка контролюється американським персоналу".

Збройні сили США заявляють, що провели кілька «точних» авіаударів по цілях у східній Сирії у відповідь на атаку безпілотника в четвер, у результаті якої загинув американський підрядник.

Пентагон заявив, що підрядник загинув у четвер на базі коаліції на північному сході Сирії в результаті удару безпілотника-камікадзе, який, за оцінками розвідувального співтовариства, був «іранського походження».

Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що США відповіли "пропорційними та навмисними" точними ударами в четвер у Сирії по об'єктах, які використовували групи, пов'язані з Корпусом вартових Ісламської революції Ірану (КВІР).

«Авіаудари було завдано у відповідь на сьогоднішню атаку, а також на серію недавніх атак на сили коаліції в Сирії групами, пов’язаними з КВІР», — сказав Остін.

"Жодне угруповання не завдасть удару по наших військах безкарно", - додав він.

Безпілотник врізався в технічний об’єкт на базі в Хасаці, Сирія, о 13:38. за місцевим часом, згідно з Пентагоном.

У результаті нападу було поранено ще шістьох американців, у тому числі п'ятьох військовослужбовців США. Згідно із заявою американських військових, двом пораненим військовослужбовцям надали допомогу на місці, а ще трьох і американського підрядника було евакуйовано до медичних закладів коаліції в Іраку.

Сполучені Штати мають близько 900 військових у східній Сирії, щоб допомогти силам сирійських курдів запобігти відродженню терористичного угруповання «Ісламська держава».

Голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі, старший офіцер США та голова Центрального командування США, яке контролює військові операції США на Близькому Сході, попередив законодавців на слуханнях у четвер, що Іран продовжує дестабілізувати ситуацію на Близькому Сході, підтримує там терористичні групи і проксі-сили.

За словами командувача Центрального командування генерала Еріка Курілли, з січня 2021 року іранські проксі атакували війська США в Іраку та Сирії 78 разів за допомогою безпілотників і ракет.

"Це була серія атак на наші війська та партнерські сили", - сказав Курілла ввечері в четвер.

«Ми завжди вживатимемо всіх необхідних заходів, щоб захистити наших людей, і завжди відповідатимемо у вибраний нами час і в місці. Ми налаштовані на варіанти різного масштабу перед лицем будь-яких додаткових атак Ірану», — додав він.

Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес сказав, що наступного тижня у Пекіні він у розмовах з китайським керівником Сі Цзіньпінем говоритиме про те, як покласти край російській війні в Україні.

Також президент Франції Еммануель Макрон раніше оголосив, що поїде до Китаю на початку квітня і зокрема переконуватиме Сі Цзіньпіна у потребі тиску на Росію, щоб Москва припинила агресивну війну.

Ці візити розглядають як пожвавлення намагань європейських лідерів запобігти скочуванню Китаю до активнішої підтримки Росії, після того, як Сі Цзіньпін продемонстрував ідейну солідарність з Путіним, здійснивши 20-22 березня державний візит у Москву.

Ще на початку російського вторгнення в Україну 2022 року Європейський Союз наголошував Китаю на «спільній відповідальності» за «відновлення миру й стабільності в Україні».

Педро Санчес сказав 23 березня у Брюсселі, де він перебував на саміті ЄС, що важливо «з перших вуст дізнатися» про позицію Сі Цзіньпіна щодо миру для України, «а також сказати йому, що самі українці встановлять умови для початку такого миру».

Керівники 27 країн ЄС в той день схвалили спільну заяву, в якій засудили дві країни: Іран і Білорусь за «продовження військової підтримки агресивної війни Росії».

Досі європейські, а також американські представники казали, що Китай фактично виправдовує російську агресивність, але наголошували, що зараз нема ознак надання прямої китайської військової допомоги Москві.

Еммануель Макрон минулого місяця заявив: «Той факт, що Китай зобов'язується долучитися до намагань досягти миру - це добре. Я сам поїду до Китаю на початку квітня. Нині очевидно, що Китай повинен допомогти нам тиснути на Росію, щоб вона ніколи не використовувала хімічну чи ядерну зброю і Китай це вже зробив, але також, щоб вона припинила агресію до переговорів».

До теми:

Відправляючи Сі Цзіньпіна додому, Росія знову бомбардувала Україну

Офіційні представники у Пекіні підкреслюють, що Китай - нейтральний і прагне миру, «дотримуючись мети та принципів Статуту ООН і поваги міжнародних законів».

Але Сі Цзіньпінь у Москві не закликав Росію поважати суверенітет України і українську територіальну цілісність, а натомість називав Путіна «любим другом» та говорив про «поглиблення всеосяжного партнерства і стратегічної взаємодії».

Коментарі

Часопис Politico.eu пише, що «міцніше партнерство між Китаєм і Росією загрожувало б переростанням української війни в конфлікт між урядами НАТО і Пекіном, як також і з Москвою».

«Також є загроза військового зіткнення між Пекіном і Вашингтоном через Тайвань, який на думку західних коментаторів опинився під зростаючою загрозою вторгнення китайських військ», - застерігає Politico.eu.

Співробітниця аналітичного центру Carnegie Europe Джуді Демпсі вважає, що «Путін і Сі перетворюють війну в Україні на глобальне протистояння».

Вона пише, що «російський напад на Україну роздирає старий світовий порядок. В цьому контексті Сі, навіть більше ніж президент Владімір Путін, налаштований впливати на новий порядок, якщо не очолити його».

«Ця війна також кидає виклик єдності Заходу. Досі він тримається. Повільно починають розуміти, чому така важлива зустріч Сі і Путіна, оскільки результатом цієї війни буде те, хто встановлюватиме політичні й економічні правила на наступні десятиліття», - пише Джуді Демпсі.

Дивіться також:

"Ми не хочемо, щоб Росія відпочила, перегрупувалась і знову атакувала - через рік, два чи три роки" - Блінкен