Спеціальні потреби

Мiжнародна амнiстiя про проблему катувань в Українi


Нова влада в Україні продемонструвала бажання вирішити проблему катувань та жорстокого поводження із затриманими в міліції. Проте практика застосовування тортур українськими правоохоронцями залишається широко розповсюдженою. Такий висновок щойно оприлюдненого звіту Міжнародної амністії за 2001–2005 роки.

“Ми не Шерлоки Холмси і Пінкертони, в нас підозрювані колються самі”. Так пояснюють працівники української міліції свої методи слідства, які з успіхом замінюють їм дедукцію та слідчу експертизу. За визнанням тих, кому ці методи довелося випробувати на собі, вибір у підслідчого, з якого “вибивають” зізнання у злочині, невеликий:

[переклад з росiйської ] “Людина мусить сама для себе прийняти рішення, чого вона хоче: чи вона хоче відстояти правду, чи зберегти своє здоров`я”, -- каже киянин Василь Колесников, якого звинуватили у вбивстві касира кіоску з обміну валют без жодних доказів його вини, окрім підписаної, під впливом тортур працівників міліції, “явки з повинною”.

П`ятий рік добивається покарання катів у міліцейській формі чернігівчанин Михайло Коваль. Його син, у якого правоохоронці хотіли відібрати особисту власність, вийшов з відділку зі струсом мозку, зламаним ребром та розірваною барабанною перетинкою:

«Він прийшов коли з міліції, у нього обличчя було суцільна гематома, у нього вуха були чорні, під очима чорні плями, він був заляканий, він був подорваний, він мене просить: папа, не чіпай їх, отстань, бо вони нас повбивають. А я йому сказав: синок, вони тобі зламали душу, я твою душу постараюсь вилікувати тим, що доведу і ти побачиш їх в суді, вони постануть перед судом. І тому я послідовно добиваюся».

Щойно оприлюднений звіт Міжнародної амністії по Україні за 2001-2005 роки містить 6 конкретних прикладів катування та жорстокого поводження із затриманими в міліції. Проте, як кажуть дослідники, вони навели одиничні випадки із тисяч і тисяч. За висновками звіту – який є першим за всю історію цієї міжнародної організації окремим звітом по Україні -- “Тортури з боку міліції в країні широко розповсюджені; винні майже ніколи не несуть відповідальності; жертви не отримують захисту та компенсації, а громадськість нічого не знає про цю проблему”.

Дослідниця Міжнародної амністії по Україні Геза МакГіл каже, що першим кроком до подолання міліцейських тортур є визнання владою існування самої проблеми. Цей перший крок, каже МакГіл, нова українська влада уже зробила:

[переклад з росiйської ] “Президент Ющенко визнав, що тортури та жорстоке поводження практикуються, і це важливий крок. Але цього недостатньо. Потрібні конкретні заходи, аби викоренити цю практику”.

Міжнародна амністія рекомендує Україні виключити з судового процесу всі визнання вини, якщо є підозра про їх отримання під тортурами. Запровадити принципи відкритості та звітності при допиті, коли все, що відбувається в кімнаті слідчого, записують на аудіоплівку. Звіт містить також рекомендацію ввести гарантії для затриманих – повідомити родину про своє місцеперебування, зустрітися з адвокатом. Україна, сказано у звіті, повинна також покласти край безкарності тих осіб, які застосовують тортури. За словами дослідників Міжнародної амністії, під час зустрічей в Україні міністр внутрішніх справ і генпрокурор повідомили їх про відкриття чотирьох кримінальних справ за новою статтею про тортури.

Нова влада демонструє бажання покінчити з тортурами в міліції, -- визнають представники Міжнародної амністії. Однак за їх словами, практика усе ще залишається без змін.

[переклад з росiйської ] “Я не можу сказати, що практика застосування тортур у міліції змінилася зі зміною влади, після помаранчевої революції. Я цього сказати не можу, я цього не спостерігаю”, -- каже Аркадій Бущенко представник Харківської правозахисної групи.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG