Спеціальні потреби

Українці Мiннеаполiсу плекають давнi традицiї


Українська імміграція у Сполучених Штатах веде своє коріння з кінця 19-го століття. Перша хвиля українців складалась переважно з селян Західної України. З того часу відбулося чотири хвилі імміграції українців до Америки. Якщо зараз доля розкидує українців по всій країні, попередні поселенці жили переважно скупчено. Одне з таких поселень було засноване у другій половині 19-го сторіччя і досі існує в Міннеаполісі, штат Міннесота, що на кордоні з Канадою.

Українські громади у США завжди об’єднують церкви. Ось і у Міннеаполісі сучасне громадське життя українців зав’язано навколо чотирьох церков. Найстарішій з них – греко-католицькій церкві святого Константина -- у серпні цього року виповнилося дев’яносто два роки.

Як говорить прихожан церкви i знавець історії української громади Мiннеаполiсу доктор Михайло Козак, церкву збудували 1913 року, її першим парохом був отець Константин Курило, i так її вiддали пiд покров святого Константина.

При церкві працює невеликий музей українського мистецтва з цікавою колекцією фотографій українських церков з усього світу. Як розповiдає Михайло Козак, дуже часто учнiв мiсцевих шкiл ведуть туди, коли вони вивчають iсторiю різних етнічних груп в Америці: «Приходять сюди і відразу бачать, і їм пояснюється, що таке українське мистецтво», каже пан Козак.

Церква святого Константина була перебудована у середині сімдесятих років, оскільки старе приміщення не відповідало потребам зростаючої громади.

У 1925 році через дорогу від церкви святого Константина з’явилась українська православна церква святого Михаїла, яка зібрала навколо себе місцевих православних. Взагалі, порівняно з іншими громадами українців в США, у Міннеаполісі багато православних. І хоча чимало громад в Америці переживають не найкращі часи, місцеві православні у 1995 році збудували нову церкву святої Катерини.

Як говорить її архітектор Олег Грегорет, церква будувалася в традицiйному стилі:

«Ми хотіли мати церкву, що нагадує українські церкви, особливо по селах, не міські. Але також хотіли мати принаймні маленький смак українського барокко. Тут дуже трудно зробити чисте українське барокко -- через то, що дуже багато деталей там. Але старалися зробити подібне до українського барокко».

Щороку у вересні при українському культурному центрі Міннеаполісу відбувається український фестиваль Міннесоти. Таким чином українці популяризують свою культуру та традиції.

Українська громада запустила глибоке коріння у громадському житті Міннеаполісу. Тож цього разу привітати українців на фестиваль прийшов навіть мер міста Ар Тi Райбак:

«Українська громада у нас має свою ідентичність, але не тримається осторонь. Це громада яка відкрито інтегрувалась у наше суспільство. Вона не загубила свою культуру і крокує в ногу з містом».

Свято для українців не просто нагода покуштувати солодощі, але і спосіб заробити гроші на підтримку власних церков, установ та на допомогу Україні. Наприклад, мiсцева жителька Люба Левицька на фестивалі привертає увагу до фонду імені своїх батьків. Ось уже п’ять років фонд щороку фінансово підтримує тридцятьох студентів-семінаристів на Тернопільщині та Івано-Франківщині. Як говорить вона, фонд покликаний пiдтримати інтелектуальний розвиток майбутніх душпастирів:

«Хоча ми народилися в Америці, але ми почуваємо, що Україна це наша Батьківщина. Ми вважаємо, коли ми підтримуємо інтелектуальне розвинення цих молодих священиків в православній церкві, і в Автокефальній і Київського Патріархату, ці молоді хлопці зуміють допомогти нашій державі вийти на відповідне місце. Щоби світ на Україну дивився, як [має] дивитися».

Як і кожна українська громада в Америці, осередок у Міннеаполісі переживає період інтеграції третьої та четвертої хвиль імміграції. Саме на новоприбулих покладають надію іммігранти післявоєнної хвилі. Адже, хтось має перебрати у свої руки та зберегти набуте за довгі роки на чужині.

Процес просувається повільно, але різні покоління, схоже, почали знаходити спільну мову. I це дуже важливо, вважає доктор Анатолій Лисий – голова Фундацiї iменi Івана Багряного та Комiтету допомоги Українi в Міннесоті:

«Були моменти, коли була деяка розбіжність. Було не так-то гарно. Бо особливо новоприбулі українці трохи залишалися позаду, трохи за бортом, як кажуть, української громади. Але тепер я бачу їх все більше і більше. Це дуже важливо для нас, бо нам треба нову силу, нову кров».

Ніхто точно не знає, скільки українців мешкає у Міннеаполісі. Дехто говорить п’ять, а дехто десять тисяч. Однак майже всі погоджуються, що після певного періоду сповільнення громада знову активізувалась і почала збільшуватись завдяки новоприбулим іммігрантам.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG