Актуально
Експерт: журналісти в Українi ще не четверта влада
В Iнститутi миру Сполучених Штатiв днями відбулася дискусія, на якiй проведено порівняльний аналiз української та грузинської революцій. Серед порушених тем було i питання свободи слова. Про ситуацiю в Українi з цього приводу учасникiв зiбрання поiнформував директор Мiжнародного iнституту демократії та експерт Інституту масової iнформацiї Сергій Таран. Опiсля він завiтав до нашої студії, де з ним розмовляв Андрій Годованець.
АГ: Ви обговорювали з американськими експертами свободу слова i що нового ми могли їм розповiсти?
СТ: Ми обговорили це питання і ми розсказали їм, що в Україні зараз набагато більше свободи слова ніж було рік тому і Україна зробила величезний крок до того, щоб в Україні взагалi була свобода слова. Але ми ще говорили про ті проблеми, які є в Україні, і найбільшою проблемою це те, що влада досі не реагує на засоби масової інформації як на носії такої інформації, якi мають бути взятi до уваги. Тобто, ми маємо ту парадоксальну ситуацiю, що журналісти в Україні можуть писати все, що завгодно, у них є свобода слова, але вони ще не стали четвертою владою, тому що критика, яку вони оприлюднюють, не береться до уваги владою.
АГ: Що змінилося в журналістиці за останніх шість місяців і чим цікавилися американці?
СТ: Їм насамперед цікаво було, наскільки в Україні вільний ринок засобiв масової інформації, оскільки зараз уже у Сполучених Штатів дуже багато інформацій про те, що окремi представники української влади втручаються в медіа-переділ і фактично ми зараз напередодні виборів опиняємося в ситуації, що фактично всі телевізійні канали, крім напевно двох, потрапляють під контроль представників влади. Таке вже в Українi було i міжнародна громадськість дуже остерігається, що це знову буде.
АГ: Яка зараз доля темників?
СТ: Темників в Україні зараз немає, можу сказати однозначно. Зараз в Україні відсутній будь-який адміністративний контроль над тим, яку інформацію треба оприлюднювати. Однак в Україні та проблема, що, по-перше, про що ми вже говорили, що представники влади не реагують на критику ЗМІ, i є проблема те, що чиновники іноді втручаються у роботу засобів масової інформації і є ще та проблема, що стандарти журналістики, які прийняті в усьому світі, ще не є нормою для роботи для українських журналістів. Тобто українські журналісти iнодi не подають двох точок зору в одній і тій самій інформації й іноді не розрізняють між фактами i коментарями, іноді можуть коментувати власні новини і, безумовно, ще є проблемою те, що вони не завжди посилаються на джерела інформації. І це ще та сфера, що в якій українським журналістам ще треба багато попрацювати.
АГ: А в цiлому можна назвати українські новини збалансованими?
СТ: Загалом можна вважати збалансованими на окремих каналах. Деякі канали ще тяжіють до такої незбалансованості, i проблема є в тому, що власники цих каналів вони бачать в журналістиці й в телеканалах швидше політичні проекти а не бізнес-проекти. І вони бачать інтерес в тому, щоб все таки подати одну точку зору. I якби власники телеканалів бачили в своїх проектах саме бізнес-проекти, вони би були зацікавлені саме в тому, щоб їхні канали дивилося якомога більше аудиторії i тодi вони б представляли всi точки зору, наявнi у суспiльствi.
АГ: Ви кажете, що зараз уже немає темників, але чи впливають на журналістів залишки самоцензури? Якщо так, то як саме?
СТ: Безумовно є, але це вже такі залишкові явища. Я думаю, вони зникнуть, оскільки багато журналістів вони непогану отримують зарплату і iнодi вони думають про те, що можливо не варто працювати за стандартами журналістики, щоб не викликати гнів начальства. Але це швидше винятки. Загалом українські журналісти показали ще під час помаранчевої революції те, що для них свобода може бути дорожчою і тому залишки самоцензури не є тими, що по суті примушує журналістів працювати. Українські журналісти все таки більш-менш вільні зараз і цензура це не є для них.
АГ: А які негативні-позитивнi тенденції зараз ви б навели в українському медіа-просторі?
СТ: Позитивна тенденція є те, що нема темників і нема цензури. Позитивна тенденція є те, що всi ті речі, які зараз відбуваються в українському політикумi, навiть якщо ці речі є дуже неприємними для української влади, вони відкрито обговорюються. І от голосні відставки останніх мiсяцiв, які відбулися в Україні, вони – по сутi це була пряма трансляція всіх точок зору, представлення всіх тих позицiй, якi є. Тобто в Українi публічна політика стає публічною і медіа стають медіатором-розповсюджувачем всієї публiчної політики, i це є дуже позитивне явище.
Всі новини дня
Що означатиме головування Росії в Радбезі ООН та чи існують юридичні шляхи недопущення цього? Відео
1 квітня головування у Раді Безпеки Організації об’єднаних націй, ключовому органі, який відповідає за безпеку та дотримання миру в світі, перейде Росії. Своє повномасштабне вторгнення країна-агресорка розпочала у лютому минулого року, коли також головувала у Раді Безпеки.
- Голос Америки
МОК критикує Україну за рішення не дозволяти українцям змагатися з російськими спортсменами
Міжнародний олімпійський комітет (МОК) виступив з критикою рішення України не допускати українських спортсменів до відбіркових змагань на Олімпіаду-2024 у Парижі, якщо їм доведеться змагатися з росіянами. На думку МОК, що це завдасть шкоди лише українському спорту та його спортсменам, повідомляє Reuters з посиланням на заяву МОК, видану у суботу.
Напередодні міністр уряду України Олег Немчинов заявив в ефірі телемарафону, що українські спортсмени братимуть участь лише у тих відбіркових турнірах на Олімпійські ігри в Парижі, де не буде росіян. А за порушення цього рішення відповідна федерація буде позбавлена статусу “національна”.
«Якщо таке рішення буде реалізовано, це лише зашкодить спільноті українських атлетів і жодним чином не вплине на війну, яку хоче зупинити світ і яку так різко засудив МОК», – цитує Reuters заяву олімпійського комітету.
«Через той факт, що, на жаль, у світі занадто багато воєн, збройних конфліктів і криз, майже на кожній олімпіаді спортсмени змагалися один з одним, незважаючи на те, що їхні країни перебувають у стані війни чи конфлікту", - заявляє МОК.
Як повідомляв Голос Америки, МOК захищає своє рішення повернути на Олімпіаду російських і білоруських спортсменів.
США також занепокоєні через можливість участі спортсменів з Білорусі та Росії в Олімпійських іграх, - заявляв речник Держдепу США Ведант Пател на брифінгу для преси у вівторок.
За інформацією президента України Володимира Зеленського, озвученою ним у лютого цього року, через війну Росії проти України загинули 228 українських спортсменів і тренерів. Про це Зеленський сказав у своєму зверненні до учасників саміту міністрів спорту держав-партнерів.
“Якби олімпійськими видами спорту були вбивства й ракетні удари, то ви знаєте, яка національна збірна взяла б перше місце. І не важливо, чи був би в цієї збірної її офіційний прапор – державний триколор. Російські терористи використовують різну символіку”, - сказав Зеленський, посилаючись на рішення МОК дозволити спортсменам з Білорусі та Росії виступати під нейтральним прапором.
Він також нагадав, що російські спортсмени не виступили із засудженням війни, розв’язаної їх державою: “Фактично немає такого засудження. Хіба поодинокі голоси, які швидко згасають”.
МОК запровадив санкції щодо Росії та Білорусі після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року, але тепер виступає за повернення спортсменів на наступні Олімпійські ігри, що мають пройти в Парижі 2024 року.
- Екатеріне Маґалдадзе
- Голос Америки
Надати Україні всю необхідну зброю та допомогти їй перемогти - закликав МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс. Відео
Надати Україні всю необхідну зброю та допомогти їй перемогти - закликав міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс в екселюзивному інтерв’ю Голосу Америки. За його словами, успіх України є в інтересах Європи, США та світу.
"Російський народ не виніс історичних уроків," - Олександра Матвійчук. Відео
«Російський народ у своїй більшості підтримує агресивну війну Росії проти України і толерує вчинення звірств», - говорить керівниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.
- Голос Америки
МВФ схвалив 15,6 млрд доларів США кредиту Україні – найбільшу допомогу для воюючої країни
Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду схвалила чотирирічну кредитну програму для України на суму 15,6 мільярдів доларів. Позика, як сказано у прес-релізі МВФ, надається за новою Програмою в рамках Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility) для України як частина загального пакету підтримки обсягом 115 мільярдів доларів США для підтримки економіки країни на фоні боротьби з вторгненням Росії.
Перша заступниця директора-розпорядника МВФ Ґіта Ґопінат, заявила, що вторгнення Росії в Україну продовжує мати руйнівні економічні та соціальні наслідки.
«Економічна активність різко скоротилася минулого року, велика частина основних фондів країни була знищена, в той час як зростає бідність. Незважаючи на це, владі вдалося зберегти загальну макроекономічну та фінансову стабільність завдяки майстерній політиці та значній зовнішній підтримці», – наголосила висока представниця МВФ.
Рішення дозволяє негайну виплату близько 2,7 мільярда доларів США.
Президент України Володимир Зеленський привітав рішення МВФ
Президент України Володимир Зеленський сказав, що кредит МВФ є важливою допомогою у боротьбі з російською агресією.
Як він написав він у Twitter, «разом підтримуємо українську економіку. І йдемо вперед до перемоги!»
Міністр фінансів США Джанет Єллен, яка протягом минулого року активно наполягала на підтримці України з боку МВФ і у лютому 2023 року їзидла до Києва, заявила, що пакет допоможе українській державі продовжувати знадвати життєво важливі послуги, та тримати відкритими школи і лікарні, але також закладе основу для довгострокової реконструкції.
У своїй заяві від 21 березня, коли було оголошено про досягнення домовленості між Україною та МВФ, вона наголосила, що нові гроші від МВФ пізтримають також реформу урядування та зменшення ризику корупції. Вона наголосила, що США будуть підтримувати Україну «стільки, скільки буде потрібно».
Термін допомоги розширено на випадок, якщо війна триватиме довше
Кредитна програма також включає додаткові гарантії від деяких членів МВФ на випадок, що війна триватиме і після середини 2024 року, термін, на який МВФ розраховував раніше.
«Якби конфлікт продовжився до 2025 року, це збільшило б фінансові потреби України зі 115 мільярдів доларів до приблизно 140 мільярдів доларів», - цитує Голос Америки керівника місії МВФ в Україні Ґевіна Ґрея.
Очікується, що слідом за схваленням цієї розширеної програми (EFF) надійде масштабне фінансування на пільгових умовах від міжнародних донорів і партнерів України для підтримки стабільності воюючої країни.
Це вперше пакет фінансування такого масштабу схвалюється МВФ для країни, що бере участь у масштабній війні, інформує Reuters.
За інформацією агентства, попередню довгострокову програму МВФ для України на 5 мільярдів доларів було скасовано в березні 2022 року, коли фонд надав 1,4 мільярда доларів екстреного фінансування. Також було надано ще 1,3 мільярда доларів у рамках ініціативи "подолання продовольчого шоку", яку започаткував МВФ, щоб, як повідомляв Голос Америки, допомогти країнам, що постраждали від війни Росії проти України.
За інформацію МВФ, у 2022 році економіка України скоротилася приблизно на 30 відсотків, значна частина основних фондів країни була знищена, а бідність зростає.
Форум