Спеціальні потреби

Актуально

Ющенко завагався щодо нового генпрокурора

Президент України подав на затвердження парламенту кандидитуру нового генерального прокурора. Втім згодом відкликав своє подання. Як пояснили речники глави держави, він взяв час для додаткових консультацій. Оглядачі не виключають, що на рішення президента могла вплинути позиція колишнього генпрокурора Святослава Пiскуна, який у суді намагається довести незаконність свого звільнення.

У понеділок зранку спікер Верховної Ради Володимир Литвин повідомив, що президент направив до парламенту подання на нового генпрокурора. На цій посаді глава держави пропонує затвердити Василя Присяжнюка. За часів керування відомством Святославом Піскуном той був його заступником.

Керівник секретаріату президента Олег Рибачук зробив прогноз, що Рада затвердить поданого главою держави кандидата, оскільки той не пов`язаний із жодною політичною групою чи партією:

«Людина добре відома в парламенті. Вона сама орієнтується. Між іншим, між тих кандидатів, з якими ми проводили співбесіди, деякі казали – «а ми не знаємо (чи затвердить мене парламент)». Питання було – «а як видумаєте, ваша кандидатура через парламент пройде?» І відповідь, яку ми почули від цього кандидата, була дуже переконлива».

Втім вже в другій половині дня президент вирішив відкласти подання до Ради. Начебто для консультацій із лідерами парламентських фракцій. Однак дехто із оглядачів не виключає, що після консультацій президент подасть іншого кандидата.

На рішення про відкликання подання могла вплинути правова суперечка за позовом колишнього генпрокурора Святослава Піскуна. Він вже вдруге за свою кар`єру намагається відновитися на посаді – цього разу екс-генпрокурор подав позов до Шевченківського суду. Сам Піскун на засідання не прийшов. Натомість його адвокат Людмила Панова намагається довести, що її клієнта звільнили незаконно – без згоди парламенту. До того ж Піскун був на лікарняному:

«Лікарняний має дату. Указ президента має також дату. Якщо зрівняти ці дати, то вони співпадають», - сказала вона.

Захисники Піскуна надали суду його медичну картку, яка свідчить, що той знаходився у важкому стані. Однак у суддів виникли запитання щодо доказів. Адже в день звільнення - 14 жовтня пан Піскун особисто проводив засідання в Генпрокуратурі. Суд вирішив особисто заслухати звільненого – його викликали давати свідчення 8 листопада.

Інтереси президента в суді представляє четверо юристів, включно із міністром юстиції Сергієм Головатим. Конституція дає право президенту звільняти генпрокурора без згоди парламенту, вважає юридичний радник глави держави Микола Полудьонний:

«Головною проблемою суду буде не дослідження доказів і обставин, які й так відомі. А тлумачення правових норм – Конституції і законів України. Тому я не думаю, що ця справа має затягнутися на довго».

Полудьонний прогнозує, що вирок у справі можливо винести протягом дня. Якщо ж Піскун не з`явиться до суду наступного тижня, його позов взагалі залишать без розгляду. Втім не виключена й інша правова колізія - Піскуна можуть відновити на посаді вже після призначення Радою іншого генпрокурора.

Всі новини дня

Київський кінно-реабілітаційний центр запросив бійців з передової на сеанс іпотерапії. Відео

Психологічна реабілітація - один з базових елементів відновлення бійців на ротації. Нещодавно Київський кінно-реабілітаційний центр запросив бійців з передової на сеанс іпотерапії.

У Радбезі ООН провели спецзасідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні. Відео

У Раді Безпеки ООН провели спеціальне засідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні.

Потужний землетрус у Туреччині і Сирії. Вашингтон надсилає дві групи рятувальників. Відео

Вашингтон надсилає до Туреччини дві групи рятувальників для пошуку вцілілих і ліквідації наслідків. Про це повідомив представник Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

ПВК "Вагнер" все складніше вербувати в'язнів на війну РФ в Україні - медіа

Кладовище найманців ПВК "Вагнер" у Краснодарському краї, Росія, 22 січня 2023. REUTERS/Stringer

У російських тюрмах усе менше добровольців воювати в Україні у складі ПВК "Вагнер" на тлі повідомлень про великі втрати серед в'язнів, тому видання Євгена Пригожина розпочали піар-кампанію за участі ув'язнених, які вижили на війні та вже повернулися додому. Про це пише незалежне російське видання "Медіазона".

Журналісти зазначають, що якщо раніше Пригожин агітував особисто, тепер "посилає підлеглих". "Цього разу добровольців набагато менше: якщо після першого візиту Пригожина на війну записувалися по кілька сотень ув'язнених, то тепер це швидше кількадесят. В'язні кажуть, що вже не дуже вірять у помилування, а новини та розмови із завербованими переконують їх, що ризик загибелі дуже високий".

Нині координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі під час брифінгу заявив, що у тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений особисто Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії".

Як зазначає Радіо Свобода, про другу хвилю набору до ПВК "Вагнер" раніше писали правозахисник і колишній політвʼязень Іван Асташин, видання "Верстка" та кілька телеграм-каналів.

Скільки загалом людей було завербовано на війну з російських колоній, достеменно не відомо. Федеральна служба виконання покарань повідомляла про скорочення торік кількості увʼязнених майже на 30 тисяч осіб. На початок лютого "Медіазона" змогла підтвердити загибель 823 завербованих увʼязнених, хоча реальні цифри можуть бути значно більшими.

Найманців угруповання підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів. З весни 2022 року у медіа почала зʼявлятися інформація, що ПВК вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформляється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.

Місце в кремлівській ієрархії та соляні копальні - Білий дім про "егоїстичний" інтерес Пригожина у боях за Бахмут

Центр ПВК "Вагнер", що пов'язують із російським бізнесменом Євгенієм Пригожиним. Фото: AP Photo, File

У тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений очільник російської приватної військової компанії "Вагнер" Євгеній Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії". Так ситуацію прокоментував координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

Кірбі також наголосив на економічній вигоді, яку, за інформацією посадовця, планує отримати Пригожин - через місцеві соляні та гіпсові копальні.

"Через цей егоїстичний інтерес Пригожин не боїться кидати у бій в'язня за в'язнем", - сказав Кірбі під час брифінгу про залучення засуджених до лав "Групи Вагнера". Посадовець додав, що США зосереджуватимуться на тому, щоб продовжувати надавати Україні необхідну безпекову допомогу для її успіху на полі бою і зокрема довкола Бахмута.

Соляне родовище Артемівське у Бахмуті площею 179 квадратних кілометрів одним з найбільших у Європі. Місцеві соляні шахти належать державному підприємству "Артемсіль", лідеру на українському ринку й експортеру до 20 країн, допоки воно не припинило виробництво через кілька місяців після російського вторгнення. З моменту заснування наприкінці XIX століття підприємство видобуло понад 280 мільйонів тонн солі. Шахти досягають глибини 200-300 метрів і мають тунелі загальною довжиною 300 кілометрів.

За інформацією Reuters, соляні шахти можуть стати комерційно прибутковим активом, а також росіяни планують використовувати їх для зберігання боєприпасів і зброї поза зоною дії українських ракет.

Раніше президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє мобілізацією росіян, які мають непогашену судимість за вбивства та інші тяжкі злочини, передбачені Кримінальним кодексом РФ.

Як повідомляв Голос Америки, Сполучені Штати оголосили санкції проти ПВК "Вагнер" та Пригожина. Міністерство фінансів США назвало "Групу Вагнера" міжнародною злочинною організацією.

Також Сполучені Штати звинувачували російських найманців в експлуатації природних ресурсів у Центральноафриканській Республіці, Малі, Судані, аби допомогти фінансувати війну Кремля в Україні.

У статті використано матеріали Reuters

Більше

XS
SM
MD
LG