Актуально
Вiзит Єханурова до США – день перший
У Вашингтоні з дводенним робочим візитом перебуває прем'єр-міністр України Юрій Єхануров. Не зважаючи на успішний продаж минулого тижня українського підприємства Криворіжсталь -- подiю, яку високо оцінили західні експерти, глава українського уряду заявив, що з реприватизацією в Україні буде покінчено. Він сказав, що уряд проводитиме зважену політику, оскільки, за його словами, тепер на зміну пропагандистськiй команді прийшла команда професійних менеджерів.
Свiй перший день в американськiй столицi Юрiй Єхануров розпочав з виступу в приміщенні престижного Фонду Карнегі. Прем'єр-міністра аудиторії представив директор програм з питань Росії та Азії Фонду Андерс Аслунд. Вкотре пролунали позитивні слова про події помаранчевої революції та демократичні перетворення в Україні. Цього разу, однак, аудиторія також почула і критичні зауваження в сторону першого помаранчевого уряду через його невиважену, за словами Аслунда, економічну політику:
«В Україні була лише одна проблема - економічна політика уряду. Тому ми дуже зраділи зміні, що сталася в уряді у вересні», -- зазначив Аслунд.
Свій виступ прем'єр-міністр України почав окресленням зовнішньо-політичних пріоритетів України. Зокрема Юрій Єхануров зупинився на завданнях, які стоять перед його урядом віз-а-ві Європейського Союзу, як то реалізація Плану дій інтеграції, отримання статусу країни з ринковою економікою, спрощення візового режиму, розвиток спеціальної торговельної зони між Україною та країнами ЄС. Так, європейська інтеграція, за словами прем'єра, залишається першочерговим завданням України, однак можливою вона стане лише за умов покращення життя кожного окремого громадянина України, пiдкреслив український прем`єр:
«Для мене це дуже конкретний проект. І тільки тоді, коли українська проста людина буде жити так, як живуть люди у Центральній та Західній Європі, тільки тоді ми реально можемо говорити про вступ до Європейського Союзу. Для мене питання вступу у Європейський Союз - це життя тієї людини, яка має отримати водогін, має отримати теплу воду, має мати Інтернет у себе у будинку».
Глава українського уряду також зупинився на особливостях торговельно-економічних стосунків зі Сполученими Штатами, зокрема на питанні імпорту птиці, кольорових сплавів, тяжких металів та цукру:
«Набуває особливого значення підписання спеціального протоколу між Україною та США, що буде свідчити про практичну підтримку вступу України та Світової організації торгівлі і буде хорошим сигналом для інших країн».
Говорячи про внутрішню ситуацію в Україні, Юрій Єхануров спробував пояснити аудиторії, чому відбулися урядові зміни. За словами політика, попередня команда, хоча і мала правильне бачення поставлених цілей, її популістські заходи призвели до негативних наслідків для економіки країни:
«Команда Ющенка залишилась такою, якою і була. Був у влади перші місяці пропагандистсько-агітаційний блок, зараз прийшов блок менеджерів та прагматиків».
Після чого аудиторія почула від прем'єра слова, втілення в життя яких з нетерпінням чекають українські та іноземні бізнесмени:
«Саме моє призначення прем'єр-міністром уряду це сигнал українському бізнесу, що приватна власність буде священною і недоторканною в Українi».
За словами прем'єр-міністра, його уряд чітко розумiє, що треба робити для оживлення економічного клімату в країні, і для цього процесу його команда готова, крім іншого, залучати сили, які ще зовсім недавно перебували не у фаворі теперішньої влади - олігархічні структури: «Ми хочемо, щоб вони насправді стали національною буржуазією і думали про розвиток нашої країни», сказав Єхануров.
Залишивши Фонд Карнеґі, український прем'єр відбув на зустріч, організовану Міжнародним республіканським інститутом та Національним демократичним інститутом. Вiн подякував обидвом установам за допомогу, яку вони надали у проведенні минулорічних президентських виборів і запевнив, що український уряд забезпечить проведення чесних парламентських виборів наступного року:
«Уряд України забезпечить прозорі, чесні вибори весною наступного року. Вибори будуть зроблені на основі європейських стандартів. Ми запрошуємо міжнародних спостерігачів вести відповідний моніторинг виборів».
Колишній же посол США в Україні Вільям Мiллер, який прийшов на зустріч з прем'єром, вважає, що найголовніше на наступних виборах - зберегти помаранчеву команду:
«Помаранчеву революцію необхідно знову об'єднати - це абсолютно зрозуміло для усіх, хто відвідував Київ останні декілька тижнів. Єхануров належить до тих, хто розуміє цю необхідність, і знає як це робити. Мається на увазі об'єднання усіх політичних сил, що були на Майдані і прислуховуючись до принципів Майдану, висловлених людьми».
Між тим українська діаспора у США очікує конкретних кроків у двосторонніх відносинах. Голова Українсько американської координаційної Ради Ігор Ґавдяк, надiється, що прем`єр роз`яснить ситуацію, яка склалася:
«Ми очікуємо, що після зустрічей з чиновниками американського уряду i Конгресу справа вступу до СОТу i питання, яке для нас у дiаспорi дуже важне, а саме щоби звiльнити Україну від поправки Джексона-Венiка, що нарештi ці дві речі підуть вперед. Ми сподiваємося цього i, взагалi, щоб відносини мiж Америкою i Україною стануть на більш нормальний курс. А друге, віримо, що прем`єр-мiнiстр, можливо, пояснить нам всi тi не тільки проблеми, але i містерії, якi дiються в Українi, щоб ми краще зрозуміли [ситуацію в Українi]».
Вiдтак у Торговельній палаті Сполучених Штатів відбувся обід за участю прем'єр міністра України. На закритій для преси зустрічi обговорювалися питання бізнес-стосунків двох країн. За словами Ґері Літмана, вiце-президента вiддiлу з питань Європи та Євразії Торговельної палати США, Юрій Єхануров розповів американським бізнесменам про плани нового українського уряду. Як зауважив Ґері Літман, Єхануров справив враження на американців доброго менеджера. Сьогодні є великі надії, підкреслив Літман, однак надії, як сказав вiн, були і раніше. Вже не раз як американці, так і народ України розчаровувились в українських урядах, зауважив Літман. Залишається лише сподіватися, зазначив він, що цим разом нове керівництво доведе протилежне.
Всі новини дня
У Польщі заарештували іноземця за підозрою у шпигунстві на користь Росії
Суд у Польщі на три місяці заарештував громадянина іноземної держави за підозрою у шпигунстві на користь Росії. Про це йдеться у прес-релізі канцелярії міністра-координатора польських спецслужб.
Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram
Чоловіка затримали 21 березня цього року. За даними контррозвідки, підозрюваний збирав інформацію про критичну інфраструктуру Поморського та Куявсько-Поморського воєводств, а також про діяльність відомств, які відповідають за безпеку. Отриману інформацію він передав російським спецслужбам.
Затриманий визнав провину та розповів про деталі та обставини своїх дій та вербування російською розвідкою. Завдання російської спецслужби він виконував щонайменше з січня 2023 року, йдеться у повідомленні.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Польщі затримали 20 осіб, підозрюваних у співпраці з російською чи білоруською розвідкою. Так, 1 березня контррозвідка затримала за підозрою у шпигунстві на користь Білорусі ще одного іноземця. Суд у Любліні заарештував його на три місяці.
У середині березня польська влада повідомила про ліквідацію мережі російських шпигунів щонайменше з дев’яти осіб. Спецслужби вважають, що вони встановили приховані відеокамери на залізниці, яка пов’язувала аеропорт Жешув та станцію на кордоні з Україною: цим маршрутом до України йде військова техніка від західних союзників. Цим же маршрутом їхали до Києва президент США Джо Байден та інші західні політики.
Байден розширює мережу Саміту демократій, на тлі росту занепокоєнь щодо Росії та Китаю
Сполучені Штати у вівторок розпочинають друге засідання Саміту за демократію, намагаючись створити єдиний фронт проти авторитаризму, в той час, як Росія атакує Україну, а Китай застосовує агресивну дипломатію.
Президент США Джо Байден вступив на посаду, обіцяючи відстоювати демократію, і в перший рік президентства провів інавгураційний саміт, який мав на меті підтвердити лідерство США.
Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram
Цього разу, у відповідь на критику, що перший саміт надто зосереджувався на США, Байден долучив співведучих на кожному континенті: президентів Замбії, Коста-Ріки, Південної Кореї та прем’єр-міністра Нідерландів.
Загалом він запросив 121 лідера на триденний, переважно віртуальний саміт — на вісім більше, ніж у 2021 році.
Саміт відбувається в той момент, коли загрози демократії змінюються «від важливих, але повільних загроз, до таких, які є одночасно важливими та надзвичайно актуальними», — сказав Марті Флекс, директор відділу людських ресурсів правової ініціативи в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень.
У сесіях візьмуть участь представники громадянського суспільства для обговорення низки викликів для демократії, включаючи технологію стеження, в якій у США вбачають більшу загрозу, на тлі потужного технологічного прогресу Китаю.
«За відсутності проектів Конгресу в цій сфері, важливо, щоб адміністрація взаємодіяла на двосторонній основі з іншими країнами, а також з компаніями щодо добровільних дій, які можна вжити в проміжний період», — сказав Флекс.
Туреччину, Угорщину не включили
Саміт відкриється у вівторок віртуальною розмовою про мир в Україні за участю президента України Володимира Зеленського.
Не тільки послання, але й обстановка разюче контрастуватиме з першим самітом, де Зеленський, який тепер є лідером воєнного часу у військовій формі, минулого року був гладко поголений і одягнений у чорний костюм.
Хоча Байден дотримався своєї передвиборчої обіцянки на саміті демократій, він розчарував деяких правозахисників, пом’якшивши попередні обіцянки уникати автократичних лідерів.
Минулого року Байден відвідав Саудівську Аравію, визнаючи роль королівства на нафтових ринках, і Єгипет, який приймає кліматичний саміт і є партнером США в регіональній безпеці, і він активно співпрацював з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом щодо України.
Жодна з цих трьох країн не запрошена на саміт, як вияв критики, особливо щодо Ердогана, який йде на вибори 14 травня після двох десятиліть перебування при владі, на тлі звинувачень у поширенні авторитаризму.
Серед країн Європейського Союзу, Байден не запрошує Угорщину, де минулого року прем’єр-міністр Віктор Орбан виграв четвертий термін, але його звинувачують у відхиленні від ліберальних цінностей через придушення преси, засудження неєвропейських біженців і схвальні відгуки щодо Москви.
Серед партнерів США, не запрошених на саміт – Сінгапур, де вибори загалом вважаються вільними, але свободу зібрань обмежено і засоби масової інформації зарегульовані, і Бангладеш, де сотні були заарештовані відповідно до Закону про цифрову безпеку.
Державний департамент США відмовився обговорювати критерії включення до саміту.
“Однак ми повторюємо, що під час саміту ми прагнемо включити і представити країни різних регіонів та соціально-економічного стану, — сказав речник Держдепартаменту. - Ми не прагнемо визначити, які країни є демократичними, а які — ні”.
Індію, яка розвиває партнерство зі США, і яку називають найбільшою демократією у світі, є у списку відвідувачів, хоча нещодавно лідера опозиції Рахула Ганді було виключено з парламенту, крок прем’єр-міністра Нарендри Моді, який викликав занепокоєння правозахисних груп.
Сусід та головний суперник Індії, Пакистан, де Імрана Хана минулого року скинули з посади прем’єр-міністра, а згодом висунули звинувачення, також у списку.
Запрошено більше африканських країн
З країн, які отримали запрошення після того, як їх не було у 2021 році, п’ять знаходяться в Африці, включаючи Танзанію, де президент Самія Сулуху Хасан пообіцяв відновити політику конкуренції, і Кот-д’Івуар, де напруженість зменшилася після тихих виборів 2021 року. , а також Гамбія, Мавританія та Мозамбік.
У Латинській Америці Байден вперше запрошує Гондурас, який отримав похвалу за покращене проведення виборів 2021 року, незважаючи на постійне насильство та нещодавню передачу Китаю зв’язків з Тайванем.
Саміт відбувається в той момент, коли Сполучені Штати зосереджуються на Африці, куди Китай і Росія пробиваються вперед.
Цього тижня віце-президентка Камала Гарріс відвідає Гану, Танзанію та Замбію, президента Замбії, Хакаїнде Хічілема, Вашингтон вважає взірцем демократії, і він проводитиме власні заходи як співорганізатор саміту.
Freedom House, дослідницька група, яка підтримується США, у своєму останньому щорічному звіті помітила загальне погіршення глобальної демократії, а також зростаючу кількість яскравих плям.
Кейті Ларок, координатор групи для саміту, сказала, що хоча одна зустріч сама по собі не буде вирішальною, зібрання відкриває можливості.
Демократії можуть "координувати зміни політики, здатні можуть стримувати авторитарну агресію", - сказала вона.
- Голос Америки
Литва закликає ЄС ввести нові санкції, а НАТО - зміцнити оборону східного флангу, після заяв Росії про розміщення ядерної зброї в Білорусі
"Відчайдушним намаганням Путіна та Лукашенка створити ще одну хвилю дестабілізації в Європі" назвали в Литві плани Росії розмістити ядерну зброю на території Білорусі.
Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram
У заяві від 26 березня зовнішньополітичне відомство країни закликало ЄС запровадити нові санкції.
"Білорусь, яка все більше втрачає суверенітет, підтримує російську агресію та допомагає їй, все більше інтегрується до російських військових планів, що створює новий ризик для регіону Балтії", - йдеться в заяві.
Міністр закордонних справ країни Габріеліус Ландсбергіс закликав у Twitter до потужної відповіді ЄС, включаючи нові санкції, розміщення військових в країнах Балтії та зміцнення протиповітряної та морської оборони східного флангу НАТО. "Росія виявляє слабкість, а не силу", - твітує Ландсбергіс, і НАТО "має надіслати послання солідарності, рішучості, а не страху чи ухилянь".
Як повідомляв Голос Америки, НАТО назвало ядерну риторику Москви "небезпечною та безвідповідальною", але там додали, що "не помітили жодних змін у ядерній позиції Росії, які б змусили їх скоригувати нашу власну". В Білому домі заявили, що не бачать ознак переміщення російської ядерної зброї в Білорусь. Також міністерство оборони США заявило, що немає ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю, а також пообіцяли далі "стежити за цією ситуацією".
Розміщення російської тактичної ядерної зброї у Білорусі означатиме "безвідповідальну ескалацію та загрозу європейській безпеці", і Євросоюз "готовий відповісти подальшими санкціями". Про це заявив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Він додав, що "Білорусь ще може це зупинити, це їхній вибір".
Намір Кремля засудила й Франція. Там закликали Москву проявити "відповідальність" і скасувати "дестабілізуюче" рішення. "Після порушення Росією... договору New START, ця угода є додатковим елементом підривання міжнародної архітектури контролю над озброєннями та стратегічної стабільності в Європі", - йдеться у заяві МЗС країни.
Міністерство закордонних справ Німеччини заявило, що заява президента Путіна є "спробою залякування". "Порівняння, проведене президентом Путіним щодо розподілу ядерних сил НАТО, вводить в оману і не може бути використане для виправдання кроку, оголошеного Росією", – заявили у Берліні і нагадали про зобов'язання Білорусі за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.
Ізраїльський «майдан» - США закликають шукати компроміс
Уряд прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу в Ізраїлі опинився під ще більшим політичним тиском на тлі тривалих протестів проти реформи судочинства, яку опоненти Нетаньягу називають намаганням підпорядкувати урядові призначення суддів.
Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram
Заклики до уряду зупинити процес пролунали також від представників урядової коаліції і профспілок, які погрожують загальним страйком.
«Задля єдності народу Ізраїлю і задля відповідальності я закликаю вас негайно зупинити законодавчий процес», - закликав ізраїльський президент Ісаак Герцоґ у дописі в Twitter 27 березня.
Система стримувань і противаг зміцнює демократичні суспільства...
Президент Герцоґ заявив, що під загрозою опинилися «безпека, економіка, суспільство» після того, як поліція і військові в ніч з 26 на 27 березня застосували водомети, щоб розганяти демонстрантів.
Демонстранти були особливо обуренні усуненням з посади міністра оборони Йоава Ґаллата, який висловився проти судової реформи.
Беньямін Нетаньянгу заявляв, що реформа потрібна для того, щоб судді не зловживали своїми повноваженнями.
Але опоненти прем'єр-міністра кажуть, що він намагається захиститися від процесу за звинуваченнями в корупції.
Адміністрація президента Байдена оприлюднила заклик, щоб ізраїльські політики якомога швидше дійшли компромісу.
«Ми глибоко стурбовані сьогоднішніми подіями в Ізраїлі, які ще більше підкреслюють негайну потребу компромісу. Як сказав нещодавно президент прем'єр-міністрові Нетаньягу, демократичні цінності завжди були і повинні залишатися ознакою американсько-ізраїльських відносин. Система стримувань і противаг зміцнює демократичні суспільства і засадничі зміни демократичної системи необхідно проводити за умови якнайширшої народної підтримки. І далі активно закликаємо ізраїльських лідерів якомога швидше досягти компромісу. Ми вважаємо, що це найкращий шлях для Ізраїлю та всіх громадян. Підтримка ізраїльської безпеки й демократії з боку США залишається залізною», - сказано в заяві від імені речниці Ради національної безпеки США.
Дивіться також:
«Митці у війні». Відео
Власний досвід проживання війни змушує до пошуку нової мистецької мови. «Митці у війні» - програма, започаткована у Львові, існує завдяки донатам, підтримує митців, які працюють в Україні та заохочує їх повертатися до творчості.
Форум