Спеціальні потреби

Актуально

Рiчницю Майдану вiдзначатимуть по-рiзному

З наближенням річниці Майдану різні політичні сили, що брали в ньому участь, оприлюднюють свої сценарії відзначення цієї дати. І якщо “Народний Союз Наша Україна” ухвалив перенести святкування з понеділка 21-го на неділю 20-го листопада, то громадянська партія “Пора” обіцяє розпочати новий Майдан уже 6-го листопада. Лунають думки і про те, що святкувати річницю помаранчевої революції не варто взагалі, якщо не помиряться два лідери – Ющенко i Тимошенко.

Громадянська партія “Пора” виступає проти перенесення річниці Майдану з 21-го на 20-те листопада і наголошує на тому, що це свято народу, а не влади. Говорить член політради “Пори” Андрій Юсов:

«Сьогодні нам пропонують коригувати день відзначення, або святкування – а для кожної людини, яка пройшла Майдан, безумовно, це святкування, але все ж таки це святкування не для влади, а для пересічних учасників помаранчевої революції. Перенести на вихідний день, таким чином змінивши історію... Напевно, прагнучи перетворити день помаранчевої революції на День святого Валентина між Віктором і Юлею... Так от, громадянська партія “Пора” обіцяє, що не дасть цього зробити. Бо на нашу думку, і початок був трошки іншим, і основні герої тої боротьби не вони, а прості люди».

“Пористи” нагадують, що Майдан почався ще 6-го листопада минулого року, коли українське студентство під проводом “Пори” першим виступило проти фальсифікацій виборів і розгорнуло на Контрактовій площі наметове містечко, яке згодом перемістилося на Майдан. Саме шостого листопада “Пора” і планує розпочати відзначення річниці помаранчевої революції: на Контрактовій площі студенти встановлять меморіальний кам`яний намет, а відтак з гаслами “Пора їх спитати” вирушать до Секретаріату президента. Урочистості ж 21-го листопада, на думку активістів “Пори”, мають пройти у форматі звіту лідерів перед учасниками Майдану.

А тим часом один з “польових командирів” Майдану, член робочої групи, що працює над сценарієм свята, Тарас Стецьків вважає, що річницю треба провести як серйозну розмову про причини розколу “помаранчевої команди”. У щойно опублікованому інтерв`ю “Україні молодій” народний депутат заявив, що Майдан необхідно зробити “майданчиком прямого діалогу лідерів з народом”. “Свята не буде! Ніяких концертів. Ну немає свята, і навіщо робити вигляд, що ми святкуємо. Є тривога колосальна”, -- каже Стецьків. За його словами, “Люди, які сімнадцять днів на морозі стояли за Ющенка і за нову владу, хочуть серйозної і відвертої розмови, а не гулянь!».

В інтерв`ю газеті народний депутат повідомив, що існують різні сценарії проведення урочистостей. “Чиновники в адміністрації президента – каже він – придумали організувати річницю Майдану мало не як державне свято “під Ющенка”. Остаточної концепції, за словами Стецьківа, досі нема, і її затвердження залежить від того, чи вийдуть до народу разом Ющенко і Тимошенко. Як він повідомив, Ющенко неодмінно буде на Майдані, а от Тимошенко відповіді ще не дала.

Свої власні сценарії святкувань пропонують і опоненти помаранчевих ідей. Як повідомляє інтернет-видання “Українська правда”, перший президент України Леонід Кравчук закликав політиків, які рік тому роздавали обіцянки на Майдані, прийти на річницю революції на Майдан, схилити голову перед всією Україною і вибачитися за невиконання своїх обіцянок.

Всі новини дня

Чому Туреччина має застереження щодо Фінляндії та Швеції в НАТО?

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган повторив, що його уряд виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО в той час, як уряди в Гельсінкі й Стокгольмі оголосили, що подають заяви на членство в Альянсі.

Туреччина, як і кожна з 30 країн Північноатлантичного договору, повинна дати згоду на долучення нових країн.

Президент Ердоган у понеділок 16 травня заявив, що не довіряє фінам і шведам оскільки, за його словами, «жодна з тих країн не має чіткої, відкритої позиції стосовно терористичних організацій».

Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, а також чільні представники країн альянсу, зокрема держсекретар США Ентоні Блінкен заявляли, що впевнені в тому, що переконають Туреччину зняти заперечення.

Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО.
Мевлют Чавушоглу.

Лідер республіканської партії в Сенаті США Мітч Макконел, перебуваючи 16 травня в Гельсінкі, сказав, що американські законодавці сприятимуть якомога швидшому вступу Фінляндії в НАТО і додав, що проблеми, які турбують Реджепа Таїпа Ердогана будуть вирішені «в належний час».

Міністр закордонних справ Люксембурга Жан Ассельборн, як передає агентство AP, висловив в інтерв’ю німецькому радіо думку, що Ердоган лише «набиває ціну», і що «зрештою Туреччина не зможе це загальмувати».

«Це забере трохи часу. Я сподіваюсь, що не надто довго», - додав міністр.

Кого Туреччина називає терористами?

Анкара стверджує, що в Фінляндії та Швеції отримали політичний притулок особи, пов’язані з групами, які турецький уряд вважає терористичними.

Турецький уряд каже, що вже впродовж 5 років домагається екстрадиції 33 осіб.

Зокрема йдеться про прихильників турецького теолога у вигнанні Фетулли Ґюлена, якого Ердоган назвав організатором спроби військового перевороту 2016 року та прибічників Курдської робітничої партії (ПКК).

Фетулла Ґюлен вже понад 20 років живе у вигнанні у США, і американський уряд досі відхиляв вимоги Анкари видати його до Туреччини.

«Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО», - сказав у п’ятницю турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу.

Анкара також має проблема зі Швецією зокрема тому, що з 2019 року Стокгольм заборонив продавати зброю Туреччині, звинувачуючи Анкару в порушеннях прав людини, і заперечуючи проти бойових дій турецької армії проти курдів на території Сирії.

«Це неприйнятно, щоб країна НАТО накладала обмеження на країну союзника в НАТО і не видавала ліцензії… Такі обмеження запроваджують проти держав, які вважають ворогами. Ми висловлюємо незадоволення щодо цього, а також висловлюємо очікування», - стверджував турецький міністр.

Франція гостро критикувала Туреччину за те, що президент Еммануель Макрон називав односторонніми діями Анкари в Сирії.

Президент Ердоган має тертя і зі США, зокрема у зв’язку з тим, що Туреччина підписала з Москвою договір про придбання російської протиповітряної системи.

2019 року Туреччину виключили з очолюваної США програми бойових літаків F-35.

Думки коментаторів

Старша співробітниця Європейської Ради Закордонних Відносин Аслі Айдінташбаш вважає, що заяви Ердогана викликають низку питань: «Чи намагався Ердоган таким чином тиснути на конгрес США у справі літаків F-16, які хоче придбати Туреччина? Чи йдеться насправді про гроші для сирійських біженців на турецькій території? А чи він справді хоче екстрадиції до Туреччини ґюленістів чи прихильників ПКК»?

«Навряд чи Ердоган мав на думці якусь одну мету, але нема сумніву, що він очікує, що його будуть вмовляти, переконувати і, зрештою, винагородять його за співпрацю, як це бувало в минулому», - вважає Аслі Айдінташбаш.

Вона також вказує на «балансування» Туреччини між Росію та Заходом: «Хоча Анкара продає Києву дрони і підтримує суверенітет України, вона не хоче розривати відносини з Москвою і не долучається до західних економічних санкцій. Можливо вона використовує це для сигналу про неучасть у діях Заходу стосовно України».

Американський центр GZERO Media подає коментар Карлоса Сантамарії, в якому стверджується, що Ердоган зніме свої застереження.

«Деякі члени альянсу обурені тим, що Ердоган надто приятелював з Путіним відтоді, як Росія погодилася продати Туреччині ракети S-400, які турки не передають Україні попри заклики Вашингтона. Вони підозрюють, що Туреччина допомагатиме Росії уникати санкцій і вбачають руку Путіна за погрозами Ердогана на адресу Фінляндії та Швеції. Але значно більшою є ймовірність, що Туреччина зрештою піде за Заходом, бо їй дуже потрібні американські та європейські інвестиції. Особливо, якщо війна в Україні активізується і російські санкції стануть суворішими», - вважає Карлос Сантамарія.

Джамала: про війну та підтримку України з боку міжнародної мистецької спільноти. Інтерв’ю

З початком війни Джамала відвідала вже десятки країн, виступаючи на благодійних заходах в підтримку постраждалих від війни українців, а також допомагаючи збором коштів для ЗСУ.

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:30 0:00

Близько 6 тисяч українців отримали дозвіл від американського уряду приїхати до США за програмою для отримання гуманітарного паролю Uniting for Ukraine - «Єднаймося для України».

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

Американська мережа швидкого харчування Макдональдс оголосила про повний вихід з Росії через її війну проти України

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

У листопаді 1939 року Радянський Союз напав на Фінляндію, почавши так звану «зимову війну». Хоча фінська армія була набагато меншою, радянські загарбники зазнали великих втрат.

Більше

XS
SM
MD
LG