Спеціальні потреби

Актуально

Політолог: українська влада не повнiстю використала свiй шанс

Виступаючи днями у Вашингтоні, одеський політолог Володимир Дубовик висловив погляд, що нова українська влада, маючи можливість зробити прорив у мiжнародних вiдносинах, не повнiстю використала цей шанс.

Днями в Iнституті Кеннена у Вашингтоні пройшла чергова дискусія про підсумки помаранчевої революції в Україні. Цього разу там виступив директор Центру міжнародних відносин Одеського національного університету професор Володимир Дубовик. «Міжнародна політика України після помаранчевої революції» - такою була тема його виступу. Пан Дубовик зокрема зазначив, що після революції Україна мала унікальну можливість зробити прорив у міжнародних відносинах, але, на його думку, українська влада не змогла сповна використати ці можливості. Після виступу в Iнститутi Кеннана професор Дубовик завiтав до нашої студії, де з ним розмовляла Мирослава Ґонґадзе. Пропонуємо Вам розшифровку їх розмови:

МҐ: Ви говорили про ці можливості. Які можливості Україна мала – i якi вона використала і які не використала?

ВД: Ну, на жаль, перелік тих, якi вона використали, не такий уже і довгий. Його майже немає. Ті можливості, які ми все ж таки мали протягом цього останнього року, це – наблизитися до членства в НАТО, більш інтенсивним зробити наш діалог із Європейським Союзом, нарешті вирішити питання щодо вступу до Всесвітньої торгової організації. Потім, все ж таки підписати угоди про організацію зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, тобто зробити багато тих кроків, якi ми очiкували уже багато років, але цього на жаль не відбулося.

МҐ: Чи вважаєте Ви, що в цьому винна лише українська влада, чи можливо все ж таки сам Захід не був готовий до такої активної зовнішньої політичної діяльності України?

ВД: Дійсно я вважаю, що провина є така певна у Заходу в тому, що ви питаєте, але все ж таки головна вина полягає в тому, що українська влада зробила багато закликів, таких, скажiмо, обіцянок щодо дуже важливих таких кроків у зовнішній політиці, але нічого не доклала до того, щоб ці обіцянки матеріалізувалися, реалiзувалися в площинi конкретної політики.

МҐ: Після помаранчевої революції очікувалося, що Україна стане таким собі прикладом демократії, захисником прав людини, особливо на пострадянському просторі i в світі взагалі? Чи вдалося, на Вашу думку, виправдати ці надії?

ВД: На превеликий жаль ні, не вдалося, хоч Україна робить певнi такі речі, скажімо, створення організації, Спільноти демократичного вибору – це навiть не організація, а форум такий дискусійний, в якому Україна, як відомо, відіграє провідну роль. Це такий певний крок у цьому напрямку, бо ж дійсно відбувається така боротьба між про-демократичними i анти-демократичними, авторитарними силами на пост-радянському просторі. Тому маємо привернути увагу до того, що відбувається в структурі ГУАМ, що відбувається у цій щойно створеній Спільноті. Але все ж таки, на жаль, в самій Україні ще демократія дуже слабка. I Україна все ж таки, на жаль, не може зараз виконувати цю роль регiонального лідера саме у боротьбі за демократію.

МҐ: Тобто, вона взяла на себе невластиві функції або функції, які вона не може виконати? Чи вона в принципі не повинна була говорити про свою роль лідера?

ВД: Я думаю, що Україна хотіла би відігравати більш активну роль, але все ж таки її можливості все ще є обмежені. І, до речі, саме якщо казати про співвідношення між внутрішніми процесами і зовнішньою політикою, то ми знаємо, що є багато причин для того, щоб нам бути розчарованими тим, що відбувається в країні за цей рік після помаранчевої революції. І це саме впливає на зовнішню політику.

МҐ: Наскільки, на Вашу думку, ця зовнішня політика залежить від внутрішніх факторів чи від зовнішніх, і що є більшим фактором впливу?

ВД: Впливають і зовнішні і внутрішні фактори. Щодо внутрішніх факторів, то дійсно, скажiмо, стан економічних перетворень, політична лібералізація, ось ця майбутня політична реформа, яка має відбутися. Це все дуже важливо. Це реальні речі, які відбуваються в нашому суспільстві. А щодо зовнішніх факторів, то дійсно Україна - це нова держава, молода держава і слабка доки ще держава. Тому саме вона і хитається мiж тими полюсами сил – тобто, що у Вашингтонi скажуть, що у Брюсселі скажуть, що у Москві. Але ж треба навчатися тому, щоб керуватися виключно своїми власними національними інтересами, хоч і прислуховуватися до того, що кажуть сильні держави.

МҐ: Особливо зараз це було видно на прикладі Росії, яка економічно практично тиснула на Україну.

ВД: Це для Росiї звичайна поведінки, на жаль. Росiя [подекуди] змінює методи впливу щодо України, а ціль лишається та, яка раніше була, тобто держати Україну у своїй сфері контролю, своїй сфері впливу. Ось, і на превеликий жаль, люди, які належать до нашого уряду, не дуже завжди професіонально чи патріотично налаштовані для того, щоби робити якийсь певний опір цьому впливу, цьому пресингу з боку Росії.

Всі новини дня

Джо Байден у промові «Про стан справ в країні» згадав Україну, закликав до реформ та двопартійної співпраці. Відео

7 лютого Президент Джо Байден звернувся до Конгресу США з промовою «Про стан справ в країні». Байден згадав Україну, закликав до реформ та двопартійної співпраці. Колеги-демократи назвали це звернення «рузвельтівським», а парламентарі з Республіканської партії освистали виступ. 

Рада Безпеки ООН вже вдруге на цьому тижні провела засідання, присвячене Україні. Відео

Рада Безпеки ООН вже вдруге на цьому тижні провела засідання, присвячене Україні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:36 0:00

Радбез ООН вдруге на цьому тижні провів засідання, присвячене Україні. Сьогодні брифінг скликала Росія, аби обговорити «перспективи мирного врегулювання кризи довкола України в контексті збільшення поставок західної зброї». За засіданням у штаб-квартирі ООН стежила Ірина Соломко.

Деталі візиту президента України до Великобританії: зустріч з Ріші Сунаком, аудієнція у короля, виступ перед парламентом. Відео

Президент Зеленський наперед «подякував» Лондону за потужні британські літаки під час свого візиту до Великої Британії. Можливість відправлення Україні винищувачів для захисту у війні проти РФ не зняте з порядку денного, заявив прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак. 

Генсек НАТО закликав США бути готовими до довгої війни РФ в Україні

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ у Вашингтоні, США, 8 лютого 2023. Фото: AP Photo/Jacquelyn Martin

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ зустрівся із міністром оборони США Остіном Ллойдом. “Нам потрібно бути готовими до довготривалої перспективи, щоб підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно”, - сказав генсек під час прес-конференції за результатами зустрічі у Вашингтоні.

Столтенберґ також привітав дії адміністрації президента Байдена і особливо двопартійну підтримку, яку відчув особисто під час зустрічах у Конгресі США під час свого візиту сьогодні.

Генсек нагадав, що перемога Путіна могла б стати сигналом іншим авторитарним режимам, зокрема в Азії, що вони можуть досягти своїх цілей, застосовуючи військову силу: “Це зробило б світ небезпечнішим і вразливішим. Отже, в інтересах нашої національної безпеки, слід забезпечити, щоб Україна діяла як суверенна незалежна держава”.

Столтенберґ подякував Сполученим Штатам та особисто Ллойду Остіну “за непохитне лідерство у наданні підтримки Україні”. Ця підтримка щодня змінює ситуацію на полі бою і є критичною для самооборони України, наголосив генсек НАТО.

Очільник Пентагону повідомив, що у розмові зі Столтенбергом йшлося "про гостру загрозу з боку Росії". Йшлося і про “спільні виклики, включаючи безпекові занепокоєння щодо Китайської Народної Республіки”.

Дивіться також:

"Надання зброї - це процес, що розвивається" - Блінкен відповів на питання про літаки для України

F-16 ВПС Польщі під час авіашоу Wings Over Baltics 2019. Фото: REUTERS/Ints Kalnins

Держсекретар США Ентоні Блінкен відповів на питання про перспективу надання літаків Україні. Зокрема, про процес надання зброї Україні держсекретар зауважив що йдеться про “процес, що розвивається”.

“Ми продовжуватимемо у тісній співпраці з українцями і партнерами робити висновки про те, що, на нашу думку, потрібно Україні та що може бути найбільш ефективним сьогодні”, - сказав Блінкен під час спільної прес-конференції з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, що відбулась у середу у Вашингтоні.

За словами держсекретаря, військова допомога Україні під час війни змінювалася відповідно до того, як мінявся характер агресії Росії.

“Так само змінювалася і наша підтримка, ми завжди хотіли переконатися, що Україна має в своїх руках обладнання, яке їй знадобиться для захисту у цей момент. Не менш важливим є вміння українців ефективно його використовувати. І це вимагає, в деяких випадках, серйозної підготовки. І, нарешті, все це потрібно об’єднати в єдину цілісну стратегію”, - сказав Блінкен.

Як повідомляв Голос Америки, прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак під час прес-конференції із президентом України Володимиром Зеленським сказав, що сьогодні розпочато програму навчання українських пілотів у Британії.

Більше

XS
SM
MD
LG