Спеціальні потреби

Актуально

Росiя припинила постачання газу Українi

Учасники «газових» переговорів так і не знайшли компромісного рішення. Першого січня Москва здійснила свій ультиматум, перекривши постачання газу українським споживачам. В Новий рік Україна і Росія увійшли з нерозв`язаним газовим конфліктом, маховик якого, як виглядає, дедалі розкручується.

Путін сказав, Путін зробив. По десятій ранку першого січня Росія припинила постачання газу в Україну. Блакитне паливо і далі надходить в українську газотранспортну систему, але тільки в межах, необхідних для його прокачування до Європи – тиск газу в трубі упав, а обсяги скоротилися на 120 мільйонів кубометрів на добу.

Ультиматум був зреалізований після того, як Україна не прийняла останню російську пропозицію. Її озвучив 31 грудня Володимир Путін. Наголосивши на тому, що «Україна – все-таки братня держава», російський президент запропонував українським братам відстрочку – старі ціни на газ у першому кварталі нового року, за умови підписання контракту, згідно з яким, починаючи з другого кварталу, українці платитимуть 230 доларів за тисячу кубів.

У своїй відповіді, відісланій за годину до новорічної півночі, Київ заявив, що готовий з другого кварталу перейти на ринкову ціну. Одначе формулювання “ринкова ціна” російську сторону не влаштувала, і відповідь розцінили як відмову.

На думку речника Газпрому Сергія Купріянова, ця відмова означає, що українська влада від початку була налаштована на конфлікт і на те, щоб, як він сказав, «з 1 січня почати несанкціонований відбір газу». Невдячна відмова від щедрої російської пропозиції, пригрозив Купріянов, обернеться катастрофічними наслідками для української економіки.

Невдале закінчення українсько-російських переговорів встигло також прокоментувати Міністерство закордонних справ Російської Федерації. Російське зовнішньополітичне відомство звинуватило Київ у «свідомому зриві переговорного процесу». Як сказано у виданій 1 січня заяві, «нинішня українська влада свідомо вирішила зірвати переговорний процес з метою маніпулювання внутрішньополітичною ситуацією, включно зі строками парламентських виборів».

А тим часом в Україні для координації дій у газовій сфері створено оперативний штаб на чолі з прем`єром Юрієм Єхануровим. На своє перше засідання штаб зібрався вже першого січня. Після закінчення наради, коментуючи газову проблему журналістам, президент України Віктор Ющенко нагадав, що ціна російського газу для Білорусі становить 46 доларів, країн Балтії – 120 доларів, країн Закавказзя – 110 доларів, і вкотре наголосив, що пропонована для України ціна в 230 доларів неприйнятна:

«Ця ціна є віртуальна, Україна до сьогоднішнього дня не отримала обгрунтувань по її формулюванню. Вона не може бути предметом обговорення».

Ющенко запропонував накласти мораторій як на ціну газу, так і на ціну його транзиту до закінчення переговорів про реальну ринкову ціну. Як заявив український президент, Україна готова з 1 січня оплачувати російський газ за обгрунтованими ринковими цінами. Він також назвав методи Газпрому економічним тиском:

«Те, що сьогодні з 10 години почалося зниження подачі газу у транзитну систему, це є порушення раніше досягнутих домовленостей, скріплених відповідними договорами по транзиту і по поставках російського газу. Ми розглядаємо це як очевидну форму економічного тиску на Україну».

Глава держави пообіцяв також, що українські споживачі не відчують на собі наслідків зменшення поставок російського газу.

Своєю чергою, прем`єр Єхануров заявив, що український уряд вимагатиме від Газпрому додаткових восьми мільярдів кубів технологічного газу, який необхідний для забезпечення транзиту і витрати на який Україна раніше брала на себе. Українська сторона зробила, крім того, заяву про порушення Газпромом умов чинного контракту про транзит російського газу. Далі на порядку денному – міжнародний арбітражний суд у Стокгольмі.

Справу у середу також розглядатиме Європейський Союз.

Всі новини дня

Фінляндія і Швеція вручили генеральному секретарю НАТО подання на членство в Альянсі

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ з офіційними заявками Швеції та Фінляндії на вступ до організації. Брюссель 18 травня 2022 р.

Фінляндія і Швеція у середу 18 травня офіційно вручили подання на членство в НАТО.

Заявки в штаб-квартирі організації в Брюсселі офіційно прийняв генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, який раніше заявляв, що ті дві країни можуть розраховувати на швидкий процес приєднання.

Очікують, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Наразі лише Туреччина висловила заперечення щодо прийому Фінляндії та Швеції, але чимало лідерів та оглядачів припускають, що проблеми, які турбують Анкару, будуть залагоджені.

Колишній командувач військами США у Європі Бен Годжес в Інтерв’ю Голосу Америки так прокоментував заяви турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана:

«Туреччина нагадала нам, що як союзниця в дуже важливому регіоні, вона очікує на повагу і на те, що її думки будуть враховані. Я вважаю, що зрештою Туреччина підтримає вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу, але вона нагадує нам про важливість Чорноморського регіону, а також про те, що Альянсу потрібна там стратегія, в якій Туреччина відіграє вирішальну роль. А ми - США та Альянс, не маємо її вже багато років. Це одне, а інше полягає в тому, що Туреччина користується своїми додатковими важелями впливу. Це не є чимось особливим. Я вважаю, що й інші країни це постійно роблять. Отже я переконаний, що Туреччина погодиться і підтримає вступ Швеції та Фінляндії».

Фінляндія та Швеція тривалий час дотримувалися державного курсу військового неприєднання, але громадська думка і позиція провідних партій в обох країнах різко змінилися на користь вступу в НАТО після того, як Москва в грудні 2021 року проголосила на адресу Заходу погрозливі ультиматуми, а 24 лютого 2022 року російська армія почала нове вторгнення в Україну.

Австрія не приєднується

Австрійський міністр закордонних справ сказав 18 травня, що його країна наразі не збирається йти за прикладом Фінляндії та Швеції і зберігатиме статус військового нейтралітету.

«Для нас ситуація виглядає трохи інакше», - цитує міністра Александра Шалленберґа Reuters з інтерв’ю німецькому радіо, де він вказав, що більшість австрійців зараз підтримують політику військового неприєднання.

Австрія, яка є членом Європейського Союзу з 1995 року, не має кордону з Росією, а натомість оточена країнами НАТО і межує з нейтральною Швейцарією.

Шалленберґ підкреслив, що його уряд і далі надаватиме Україні значну гуманітарну допомогу.

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

Пентагон прокоментував ситуацію в Маріуполі

Речник Пентагону Джон Кірбі виступає під час брифінгу в Пентагоні у Вашингтоні, вівторок, 19 квітня 2022 року. (AP Photo/Andrew Harnik)

Дії солдатів, які продовжували чинити опір, будучи заблокованими на заводі "Азовсталь", викликають захоплення, - заявив речник Міністерства оборони США Джон Кірбі.

"Без сумніву, цивільні, які застрягли там на заводі, які врешті змогли вибратися, солдати, які продовжували чинити опір - так мужньо і вміло - це викликає захоплення, якщо лише подумати, як довго вони змогли протриматися. Президент Зеленський назвав їх героями. Я думаю, що ми усі можемо із цим погодитися", - сказав Кірбі під час брифінгу у Пентагоні у вівторок, 17 травня.

Раніше цього дня з території заводу "Азовсталь" у Маріуполі виїхало щонайменше 7 автобусів з українськими захисниками під контролем російських окупантів, - про це повідомляє інформаційна агенція Reuters. За їхніми даними, частина українських військових, які сиділи в автобусах, не мали візуальних ознак поранення.

Російські війська продовжили блокаду металургійного заводу "Азовсталь", повідомив Генштаб ЗСУ у своєму оперативному інформаційному зведенні станом на 18:00 за київським часом: "У Маріуполі ворог основні зусилля зосереджував на блокуванні наших підрозділів в районі заводу “Азовсталь”.

Українська влада не розголошує кількості бійців, що залишаються на сталеливарному заводі, останньому форпості українського опору в Маріуполі, після того, як 264 солдати були вивезені в понеділок, 16 травня, на територію, окуповану російськими силами.

В екслюзивному інтерв`ю "Голосу Америки" мер Маріуполя Вадим Бойченко підтвердив, що на території заводу не залишилось цивільних.

У своєму щоденному зверненні Президент України Володимир Зеленський сказав, що "операція з порятунку оборонців Маріуполя розпочата нашими військовими, розвідниками", але не став повідомляти подробиць.

"Що це означає, важко зараз сказати, і я хочу бути обережним і не коментувати наміри Росії чи їхній процес планування, але ми вже давно говорили про значення Маріуполя як великого економічного порту на Азовському морі, а також географічно відповідного з точки зору бойових дій на сході", - сказав речник Пентагону.

За його словами, "росіяни хочуть спробувати оточити українські війська, які знаходяться на Донбасі та на сході, і щоб мати можливість звільнити сили для цього з півдня, Маріуполь був важливим для них", про що Пентагон неодноразово наголошував.

"Знову ж таки, я дозволю українцям говорити самим про свою місію. Але це очевидно, що росіяни досі мають намір оточити і окупувати Донбас і східну частину країни. Я утім хочу додати, що у них досі цього не вийшло. Не говорячи про Маіуполь, на Донбасі досі тривають бої, сторони обмінюються ударами. Це дуже, як ми кажемо у Пентагоні, кінетична боротьба. Там ще багато чого відбувається, і українці досі чинять дуже жорсткий опір у містах і селах по всьому Донбасу", - сказав речник Міністерства оборони США.

Дивіться також: Дружини військових "Азовсталі" закликають світову спільноту прийти їм на допомогу. Відео

Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео

Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

Турецький президент вкотре повторив, що Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО. Свою позицію Ердоган пояснив тим, що не довіряє фінам і шведам.

«Онкохворі діти в Україні переживають зараз дві війни», — Ольга Кудиненко. Відео

«Онкохворі діти в Україні переживають зараз дві війни», — Ольга Кудиненко. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:26 0:00

В Україні, кожного року, у понад тисячі дітей діагностують онкологію. Через війну темпи діагностування ракових захворювань значно сповільнилися. Про те, як вплинула війна на онкохворих дітей, і з якими проблемами держава ще зіштовхнеться - розповідає засновниця фонду «Таблеточки»

Процес визнання Росії країною-спонсором тероризму: яка процедура, подальші кроки та наслідки? Відео

Hаразі США визнали спонсорами тероризму чотири країни світу – Північну Корею, Сирію, Кубу і Іран. Які наслідки це тягне за собою і що означатиме на практиці для Росії опинитися у цій компанії?

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG