Від початку Нового року Україна стала парламентською республікою. Відтепер значна частина президентських повноважень належатиме парламенту та призначеному ним прем`єр-міністру. Iз змiнами появилися новi особливості державного устрою України.
Більшість норм нової Конституції вступлять у силу вже після парламентських виборів. Це норма перехідних положень. Як керувати країною протягом трьох місяців, які залишилися до цього, юристи зараз лише радяться. Певності немає навіть щодо того, чи залишиться політреформа в силі, якщо комісія на чолі з міністром юстиції заявила про її неконституційність.
У будь-якому разі головні відмінності нової системи, яка діятиме з квітня, відомі – прем`єр-міністра країни призначатиме не президент, а парламент. Вірніше – парламентська коаліція, яка утворює більшість.
Міністрів, окрім силових, призначає прем`єр, як і очільників значної кількості вливових державних компаній.
Зате у президента з`явилося більше можливостей впливу на Верховну Раду. Право розпуску Верховної Ради, поряд із неспроможністю Ради розпочати пленарні засідання протягом 30-и днів, також у разі неможливості сформувати в Раді коаліцію депутатських фракцій (якщо жодна політична сила за результатами виборів не отримала 226 або більше місць в парламенті) або коли протягом 60-и днів після відставки Кабінету Міністрів не сформовано новий Кабiнет.
Згiдно з політреформою, Верховна обиратиметься вже не на 4, а на 5 років, аналогічно як і новий склад місцевих рад. Крім цього, статус народних депутатів з часу обрання нового парламенту зазнає і не таких приємних для них змін: невходження депутата до фракції партії чи блоку, за списком якої депутат був обраний, або вихід із цієї фракції тягне за собою втрату депутатського мандата.
Дещо збільшується і обсяг владних повноважень у генерального прокурора. Прокуратурі повернули функцію загального нагляду, і підконтрольний президенту генпрокурор стає доволі потужним силовим інструментом.
Керівників областей та районів призначатиме президент, хоча раніше пропонувалося зробити це прерогативою прем`єр-міністра.
Всі ці моменти абсолютно нові для українських політиків. Експерти кажуть, що у разі неузгоджень поміж гілками влади, політичні конфлікти можуть стати перманентними, а країна некерованою. Один лише момент -- всі накази уряду мають реалізовуватися керівниками регіонів, призначених президентом. Як це працюватиме у випадку конфлікту прем`єра та президента, невідомо.
У президента залишається також право вето на закони, прийняті парламентом, та бюджет. Інакше кажучи, хоч Україна стала парламентською республікою, президент залишається доволі сильною фігурою. Ефективність нової системи можна буде оцінити не раніше ніж за півроку. Однак вже зараз юристи не виключають, що країна опиниться перед необхідністю суттєво корегувати цю систему.
