Актуально
Розпочались слухання по сутi справи Гонгадзе
Київський апеляційний суд розпочав слухання по суті справи про вбивство Гонгадзе. Першого лютого за зачиненими дверима допитували підсудних. Клопотання представників потерпілих про поновлення відкритого процесу було відхилено.
Ранкове засідання суду почалося за присутності однієї-єдиної відеокамери. Представник Лесі Гонгадзе Андрій Федур виконав обіцянку, принісши до залу засідань власний засіб відеозйомки – щоб компенсувати заборону знімати журналістам. Проте “маленька хитрість” адвокату не вдалась – і цю єдину камеру судді зажадали вимкнути.
Клопотання Федура про поновлення гласності процесу також було відхилено. У поданому клопотанні йшлося про те, що жодних державних таємниць матеріали справи не містять. Як доказ наводилось опубліковане в газеті “Факти” від 23 грудня минулого року інтерв`ю з першим заступником начальника слідчого управління Генпрокуратури Шубіним. Текст інтерв`ю, твердив Федур, повністю збігається з обвинувальним висновком, що його суд чомусь слухав у закритому режимі.
Вимогу поновити гласний судовий процес підтримала також представниця вдови вбитого журналіста, Мирослави Гонгадзе. Як заявила адвокат Валентина Теличенко, підставою для визнання державної таємниці є порядок, обумовлений чинним законодавством, а не точка зору окремих осіб. Теличенко пропонувала чітко визначити підстави і межі слухань, які будуть проводитись в закритому режимі. Представники потерпілої сторони наголошували також на тому, що в разі якщо йдеться про державну таємницю, вони також, як і журналісти, не можуть брати участь у процесі, бо в них не оформлений доступ і жодних підписок вони не давали.
Однак представники прокуратури не підтримали клопотання. Вони наполягали, що в матеріалах справи, на відміну від інтерв`ю в газеті “Факти”, все-таки є державна таємниця – зокрема службові характеристики підсудних та їхні службові повноваження як колишніх міліціонерів, а також імена та адреси деяких працівників спецслужб. Клопотання адвокатів прокурори назвали “нікчемним і безспідставним” та, як було сказано, “піар-декларацією”.
Позиція прокуратури цілком збіглася з точкою зору обвинувачених. Підсудні також наполягали на закритому процесі. Один із пiдозрюваних вбивць журналіста, Протасов, доводив, що через слабке здоров`я не виносить присутності телекамер: “Не тому що Протасов не хоче – стан здоров`я спрацьовує попри мою волю”, --зазначив вiн.
Суд відхилив клопотання про поновлення гласності процесу. Пресу видалили із зали, і за зачиненими дверима почався допит підсудного Поповича. За кілька годин, під час перерви журналісти спілкувалися з адвокатами – як виглядає, представники потерпілих віднині будуть єдиним джерелом новин про судовий процес у справі про найгучніше вбивство у новітній історії України. Говорять адвокат Валентина Теличенко:
«Зараз ми слухали речі, які нібито є державною таємницею. Представники потерпілої не давали жодної підписки, яка належить бути в такій ситуації. Ми слухали ті речі, які з моєї точки зору не є державною таємницею – насправді йшлося про системне зловживання працівниками Міністерства внутрішніх справ. Я вважаю, що закритий режим цього слухання наразі не був обгрунтований».
До чого Андрiй Федур додав: «Жодних правових підстав для закритих слухань я не бачу, але сьогодні є така вища, як на мене, політична воля для того, щоб цей процес був максимально закритий».
Всі новини дня
Мільйон боєприпасів для України: результати саміту лідерів ЄС. Відео
Лідери ЄС схвалили план відправки Україні 1 млн артилерійських боєприпасів протягом наступних 12 місяців. «ЄС підтримує Україну в її невпинному прагненні до свободи», – заявив президент Європейської Ради Шарль Мішель. «Ми будемо стояти з Україною стільки, скільки буде потрібно» – наголосив він.
- Голос Америки
США ввели санкції проти режиму Лукашенко. Тіхановська закликає не ототожнювати білорусів з урядом. Відео
Сполучені Штати запровадили додаткові санкції проти режиму Лукашенка, зокрема за придушення продемократичного руху у Білорусі, і підтримку російської війни в Україні.
- Голос Америки
З українських портів відбули ще три кораблі з зерном та благодійна пшениця для Ємену

Україна у п'ятницю, 24 березня, відправила 30 тисяч тонн пшениці з Одеси, щоб підтримати мільйони людей у Ємені – у рамках ініціативи "Зерно з України", яку ініціював президент Зеленський і підтримали низка міжнародних донорів.
USAID повідомляє, що ця пшениця годуватиме 4 мільйони людей у Ємені впродовж 1 місяця. А загалом ця зернова ініціатива допомагає долати голод і забезпечує переміщення продуктів харчування та добрив в час глобального дефіциту.
Постачання до Ємену профінансували, серед іншого, уряди Франції, Іспанії та США (Агенція США з міжнародного розвитку USAID), за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН.
“Чорноморська зернова ініціатива забезпечує зерном тих, хто його потребує у всьому світі, і підтримує всіх, хто покладається на сільськогосподарський сектор”, - заявило посольство США в Україні у Твіттері.
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Саудівська Аравія Анатолій Петренко наголосив: "Завантажене зерном судно в рамках ініціативи “Зерно з України” (Grain from Ukraine) сьогодні вирушило до Ємену. Україна продовжує відігравати активну роль як гарант продовольчої безпеки, будучи щиро та твердо відданою задоволенню гострих гуманітарних потреб дружнього єменського народу”.
Ініціативу "Зерно з України" започаткували 26 листопада 2022 року, у 90-ту річницю відзначення Голодомору в Україні. Її мета - надсилати зерно у найбідніші країни Африки, де принаймні 5 мільйонів люди живуть в умовах голоду. За цією угодою країни-донори закуповують зерно в Україні й покривають транспортні витрати.
Зерно для Італії, Єгипту та Тунісу
Крім того, як повідомляє ООН, 24-го березня з України відчалило три судна із зерном, що містили понад 60 тисяч тонн кукурудзи та понад 15 тисяч тонн сої. Вони прямують до Італії, Єгипту і Тунісу.
На інфографіці від ООН видно маршрути кораблів із зерном. А також зазначено, що Україна постачає світу сільськогосподарську продукцію, зокрема пшеницю, кукурудзу, соняшникову олію, ячмінь, сою, ріпак, горох тощо.
Посолка США в Україні Бріджит Брінк наголосила на своїй сторінці у Твіттері, що Чорноморська зернова ініціатива “робить можливим цей життєво важливий шлях для підтримки людей у світі, які найбільше страждають від продовольчої безпеки, і гарантує, що українське зерно потрапляє до тих, хто його найбільше потребує”. За словами дипломатки, лідери G7 “чітко дали зрозуміти, що важливо продовжувати та розширювати цю ініціативу”.
Чорноморську зернову Угоду уклали з Росією за посередництва Туреччини та ООН 22 липня 2022 року.
18 березня 2023 року її вдруге продовжили на 120 днів.
З початку угоди з українських портів відпливли понад 700 суден, - підрахувало видання CNBC. А міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков повідомляв, що з 1 серпня 2022 року Україна відправила понад 25 мільйонів тонн зерна на потреби світу.
Раніше адміністраторка Агенції USAID Саманта Пауер заявляла, що Чорноморська зернова ініціатива є критично важливою для боротьби з глобальним голодом. А держсекретар США Ентоні Блінкен заявляв, що від початку дії зернової ініціативи з України вивезли стільки зерна, що з нього можна зробити 8 мільярдів буханок хліба.
У Всесвітній продовольчій програмі ООН стверджують, що через збій постачання продовольств з України та Росії близько 345 мільйонів людей стикаються з проблемою продовольчої безпеки, - повідомляв Голос Америки.
- Associated Press
«Ми не похитнемося», – Байден та Трюдо про підтримку України. Відео
«Як вам добре відомо, пане Президенте, Канада буде продовжувати міцно стояти пліч-о-пліч з Україною, чого б це не вимагало», – прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо.
- Голос Америки
Байден і Трюдо підписали угоду, яка ускладнить перетин кордону між США і Канадою для шукачів притулку

У ході свого першого президентського візиту до Канади Джо Байден підписав угоду із канадським прем’єр-міністром Джастіном Трюдо, спрямовану на те, щоб шукачі притулку не могли перетинати сухопутний кордон США та Канади через неофіційні пункти пропуску.
Як повідомляє Reuters, очікується, що у ході візиту Байден і Трюдо обговорять міграцію, погіршення безпеки та гуманітарну ситуацію на Гаїті, війну в Україні, торгівлю та боротьбу зі зміною клімату.
«У нас немає більшого друга і союзника, ніж Сполучені Штати», – цитує агенція Джастіна Трюдо.
Підписана міграційна угода, що буде згодом опублікована офіційно, дозволяє обом країнам відмовляти шукачам притулку в неофіційних пунктах перетину кордону.
Нова домовленість розширює Угоду про безпечну третю країну (STCA - Safe Third Country Agreement), яка дозволяє США та Канаді повертати шукачів притулку в обох напрямках, але раніше не поширювалась на неофіційні пункти перетину. Тепер вона поширюється на весь кордон.
За домовленістю, біженці з інших країн повинні подати заяву на надання притулку тій країні, куди вони прибули першою. Відтак Канада може відхиляти запити шукачів притулку без розгляду їхніх петицій, якщо вони прибувають через неофіційні пункти пропуску з інших країн через США.
Велика кількість незадокументованих мігрантів намагаються перетнути американсько-канадський кордон через неофіційні пункти пропуску, включаючи Roxham Road, ґрунтову дорогу між Квебеком і штатом Нью-Йорк.
Цю дорогу називають “політичним головним болем для Трюдо”, оскільки десятки тисяч заявників на отримання статусу біженця намагалися перетнули кордон зі США саме тут, - пише видання CBC.
Угода набуде чинності опівночі на початку суботи, 25 березня. Колишній посол США в Канаді Брюс Гейман заявив, що обидві країни “захочуть ще більше зблизитися, оскільки світ стає все більш невизначеним”.
Водночас деякі експерти застерігають про складність виконання нової домовленості, оскільки кордон між Канадою і США є найдовшою у світі неконтрольованою межею, - пише Reuters.
«Я кажу іншим світовим лідерам, з якими зустрічаюся - нам пощастило, що на півночі від нас є Канада. Усі наші цінності однакові. Час від часу ми погоджуємося і не погоджуємося в чомусь, але немає фундаментальної різниці в демократичних цінностях, які ми поділяємо”, - цитує Байдена під час візиту CBC.
Водночас видання відзначає, що між двома країнами були й напружені моменти: “Роки Трампа були випробувальним часом для канадських чиновників. А рішення Байдена скасувати трубопровід Keystone XL, просувати протекціоністську політику, як-от "купуй американське". Призупинення постачань деяких вакцин також викликали подразнення в перші дні його президентства”.
Раніше цього тижня Канада продовжила ще на рік програму міграційної підтримки українців.
Шон Фрейзер, міністр імміграції, біженців та громадянства Канади оголосив, що уряд країни продовжить дію канадсько-українського дозволу на екстрені поїздки (CUAET).
Українці та члени їхніх сімей можуть до 15 липня 2023 року подавати документи (за межами Канади) на отримання візи CUAET. Власники візи матимуть змогу поїхати до Канади до 31 березня 2024 року. А власники CUAET, які вже перебувають у Канаді, матимуть можливість до 31 березня 2024 року безоплатно продовжити або змінити свій тимчасовий статус.
Послуги з поселення залишаться доступними для українців та членів їхніх сімей після прибуття в Канаду, а також триватиме надання одноразової тимчасової фінансової підтримки.
Форум