Спеціальні потреби

Актуально

У Вашингтонi говорили про українськi вибори

Тоді як у Києві набирає обертів передвиборча кампанія, у Вашингтоні намагаються проаналізувати і передбачити, якою буде Україна після виборів. В одному з провідних вашингтонських інститутів -- Центрі Вудро Вілсона днями відбулась дискусія, на якiй аналітики робили свої прогнози щодо парламентських виборів 2006 року.

Дискусія в центрi Вудро Вiлсона зiбрала чотирьох аналітиків, якi усi погодилися, що культурна різниця між українськими регіонами, результати діяльності нової помаранчевої влади, рівень реалізації очікувань громадян після революції, останні політико-економічні кризи та рівень компетентності або некомпетентності кандидатiв будуть основими факторами, якi визначать, яким буде український парламент 2006 року.

Четверо аналітиків практично зiйшлися на думцi, що кардинальна різниця у політичних уподобаннях і настроях населення на Сході і Заході України буде одним з визначальних факторів на наступних виборах. Демонструючи карту України, публіцист Микола Рябчук зробив історичну паралель, щоб пояснити причини такого розподілу:

«Лінія, по якій Україна розділена на оранжеву і блакитну відповідає історичному розподілу українських територій по старому кордону Речі Посполитої. Це показує, що велику роль відіграє політична культура».

За його словами, східні регіони залишаться оплотом старої ментальності:

«Ці регіони будуть напевно найбільш проблематичними, оскільки там відчувається чітке несприйняття будь-якої прозахідної ідеології, -- ідеології, яка розглядається там як націоналістична, як галичанська. Тому, напевно, ці регіони будуть бастіоном радянофiлiв, але я вірю, що битва не програна у південних областях».

Водночас старший аналітик правозахисної організації «Дім Свободи» Адріан Каратницький намагався пояснити феномен того, що домінуюча на Сході України Партія регіонів, програму якої аналітик назвав швидше ліберальною, притягує голоси комуністичного електорату:

«На Сході серед індустріальних еліт існує культ одностайності, домінування ієрархічної структури з одним господарем, яка відтворює радянську систему. Тепер цей новий господар є представником приватного сектора і цей господар веде регіон і своїх виборців в напрям більш орієнтований на ринок і на Європу».

Тим часом професор університету Джорджа Вашингтона Тарас Кузьо вважає помилковим говорити про лібералізм Януковича:

«Декілька років назад я написав статтю про міжнародну політику Кучми, і я сказав, що вона не була не про-українська, не про-російська, вона була про-кучмівська. Те саме я думаю з людьми з Регіонів України. Вони не про-російські і не про-європейські -- вони проахметовські, вони про-донецькi».

На думку експертiв, спадок старої системи, якої не змогла чи не захотіла позбутись нова влада в Україні, залишається однією з найбільших проблем, яка також буде важливим фактором на парламентських виборах. Про це зокрема говорив Микола Рябчик:

«Вони досі намагаються зберегти усі механізми цієї системи, однак вони не можуть або – у випадку Ющенка, я вірю -- що вони не хочуть використовувати механiзмiв шантажу, і саме тому ми маємо дивне відчуття нефункціональності цієї системи. Старі механізми вже не працюють, шантаж практично не використовується, як це було за Кучми, а новий механізм, який базується на верховенстві закону на демократичних інституціях, не впроваджений, ці інституції не створені і це дуже драматичний розвиток, і я думаю це найбільша проблема, з якою ми стикнемся, не зважаючи на те, хто прийде до влади».

Водночас, на думку політолога Унiверситету Темпл у Фiладельфiї Лукана Вея те, що в Україні сьогодні має місце плюралізм думок є великим надбанням, яке вплине на подальший розвиток держави. За словами аналітика, демократія ще не однозначна iз стабільністю і вона не дає жодних гарантій, але це все ж таки демократія. Коли вона працює, тоді можна казати, що народ має таку владу, на яку заслуговує, бо він її сам обирає.

І все ж про становлення справжньої демократії в Українi, на думку Миколи Рябчука, можна буде говорити можливо лише через декілька десятиліть, бо це залежить по великій мірі від ментальності тих, хто керує державою:

«Їхня ментальність, чи то Янукович чи Ющенко чи Тимошенко, переважно комсомольська і я передбачаю, що ще двадцять років необхідно для того, щоб до влади прийшла нова генерація і можливо після цього ми матимемо більш-менш нормальну країну. І у цьому я швидше оптиміст», -- поiронiзував Рябчук.

Всі новини дня

Як колишні військовики США з Project Dynamo рятують людей з охоплених війною частин України

Браян Стерн, Фото: Facebook @ProjectDynamo.org

Понад 20 російських пропускних пунктів, 18 годин швидкісної їзди дорогами України, ночівля на конспіративній квартирі – й американський громадянин Кирило Александров із сім’єю дістався до Польщі. 2 квітня 27-річного Александрова, звинуваченого у шпигунстві, його дружину-українку та тещу, які жили на Херсонщині, арештували російські військовики й утримували понад місяць.

Силову операцію із визволення Александрова, а також сотні інших місій із порятунку людей різного віку й різної національності, що опинились у небезпеці, проводить приватна організація Project Dynamo.

Навіщо вони ризикують власним життям, витягаючи людей із охоплених війною районів України, а також про те, чого вони зараз найбільше потребують - Голосу Америки розповів Браян Стерн, ветеран американської армії та співзасновник організації.

Голос Америки: Як ви почали рятувати людей?

Браян Стерн: Project Dynamo - «Проект Дайнамо» - це неприбуткова, фінансована донорами міжнародна організація з порятунку, сформована у серпні 2021 у відповідь на виведення військ (США та союзників – ГА) з Афганістану. Ми виконували операції там і продовжуємо це робити – ми не переключились на Україну, а розширили свою діяльність на Україну.

Коли ви почали здійснювати свої операції в Україні?

Ми почали працювати в Україні, коли росіяни почали накопичувати свої сили на кордонах України. Один з наших донорів, який щедро допомагав нам із місіями в Афганістані, спитав, чи ми поїдемо в Україну. Я сказав, що ми це розглядали, але не дуже-то планували. Він сказав: «Я не знаю нікого в Афганістані і я все одно був радий вам допомогти, а в Україні у мене є бізнес і багато українських друзів. Чи ви думаєте, що «Дайнамо» туди поїде?»

Ми подумали про це. Ми були дуже успішними в Афганістані, робили те, що більше ніхто не міг. Моя команда у США й Канаді були першими у багатьох речах в Афганістані. Але насправді коли ми потрапили до Афганістану, з точки зору рятувальної місії все вже було складно, було дуже погано.

З Україною ми мали можливість поїхати туди до війни. Як у Біблії із ковчегом Ноя до потопу. Це те, як ми собі про це подумали. Що як ми дістанемось туди до початку війни? Але раптом і не буде війни, ми сподівались, що не буде війни. Але виявилось, що ми були праві.

Ми здійснили свою першу рятувальну місію, коли перші ракети впали у Києві 24 лютого, ми почали першу операцію за годину після того, а ще півтори години потому вже виїжджали з міста. Ми були готові. Ніхто не знав, якою виявиться війна.

Здається, це було так давно, наче війна триває роками. Але насправді це лише кілька місяців, що за воєнними стандартами – швидко. Тож ми не знали, чи ми зможемо полетіти, чи буде закрито авіапростір, чи це буде лише схід, південь чи вся країна.

У нас було багато ідей, тож ми розбудували інфраструктуру – фізичну та у плані людей, ми знайшли людей, місця, транспорт, всі речі – до того, як все почалось, сподіваючись, що нам ніколи не потрібно буде це використати. Тож відтоді ми оперуємо там кожен, кожен день.

Скільки людей вам вдалось врятувати?

Близько 700. Це різні люди, немовлята, старші люди, вагітні жінки, люди, яким закидають те, що вони «американські шпигуни». Ми рятуємо не лише американців. Зокрема, ми врятували родину, яку до того ми евакуювали з Афганістану до України, а тепер – ми вивезли їх до Швейцарії.

У нас були ізраїльські громадяни, ветерани війни, діти, собаки, коти, ми навіть врятували папугу, який був у чоловіка, якого ми витягли.

Ми думаємо про те, як вивезти із небезпечних зон якомога більше людей. Ми не автобусні перевезення, тож якщо вам потрібно доїхати зі Львова до кордону, то це не те, що ми робимо. Ми робимо складні речі.

Ми пріоритизуємо залежно від обставин, це може бути що завгодно, це може бути локація. Якщо це Маріуполь, якщо це звинувачення у шпигунстві, - ми звертаємо більше уваги.

Передусім, ми допомагаємо немовлятам і дітям. В Україні багато дітей, народжених від сурогатних матерів. У них немає паспорту, й їхні батьки не з ними. У нас було дуже, дуже багато таких випадків.

І як ви вирішуєте такі ситуації?

У цьому випадку має статись три речі – одночасно, у гармонії. В адміністративному питанні потрібно мати дозвіл забрати дитину, отримати паспорт, всі папери для перетину кордону. Медичний компонент – вони немовлята, тож потрібні лікарі, медсестри, неонатальні спеціалісти, люди, що розуміються на дітях, яких ми наймаємо.

І є виконавча складова – взяти дитину, безпечно переправити через зону бойових дій, перетнути кордон і передати родині. Всі ці речі мають бути бездоганними.

Найскладнішою операцією ваша організація називає порятунок американського громадянина Кирила Александрова та його дружини й тещі з полону на Херсонщині. Розкажіть, як це відбувалось.

Кирила хибно звинуватили у тому, що він шпигун, просто тому, що він – американець. Він нічого не робив, просто за те, що він американський громадянин, всі в його громаді знали, що він американець, - тому що навіщо це ховати.

Ми працювали за двома напрямками. Ми були у контакті із Кирилом за два дні до його арешту, що було чудово, а також ми були у контакті із його родиною в Америці. Це дуже допомогло.

У нас було 2 ідеї: вести переговори про звільнення. На жаль, у мене не має важелів впливу. Якщо це викуп, то вони захочуть мільйони, а у нас цього немає. Зазвичай, коли ти ведеш переговори, треба мати щось, що можна їм віддати, а у нас такого не було, тож це було дуже складно. У нас немає російських полонених для обміну, я не уряд. Але це був перший план – це були переговори.

Другий план, який ми розробляли в той час, - це була одностороння операція: знайти варіант забрати його звідти, де він є, і переправити, куди потрібно. Тож ми це й зробили.

Ми опрацьовували багато варіантів. Говорили про те, де його тримали, - це було прямо на Дніпрі. Я міг взяти маленький човен, спуститись вниз по ріці, забрати його з дружиною і поплисти назад. Ми говорили про операцію з повітря чи на землі.

Операція почалась на День перемоги, поки всі у Москві дивились парад, дивились Путіна по телебаченню, аплодували. Ми жартуємо, що у росіян був свій день перемоги, а наступного дня – у нас був свій.

Російський переговорник, з яким ми обговорювали звільнення Кирила, подзвонив нам після того, як він вже був у нас. І він не знав, що він у нас, і сказав: «Давайте продовжувати переговори». Я сказав: «Справа закрита». Він спитав: «І що мені з ним робити?» Я відповів: «Він уже зі мною». Він сказав: «Що?»

Скільки людей у вашій групі?

Ми не видаємо нашу кількість, росіяни нас не дуже люблять, і вони розумні. Але ми дуже, дуже маленька група, менша, ніж думає чимало людей. У нас є також українські партнери, з якими ми працюємо на місцях.

Більшість представників вашої команди мають військове минуле?

Так, зараз уся моя американська група має військове минуле.

У вашій групі всі – не українці? Чому ви ризикуєте, рятуючи українців?

Для нас немає різниці між українськими чи американськими цивільними. Коли країни починають війну, у ній беруть участь політики й військовики. Але посередині залишаються мирні люди, які платять найвищу ціну.

Кирило та його родина щасливо жили на прекрасній фермі у гарній місцині, вони не зробили нічого нікому поганого – ані Україні, ані Росії. Вони просто жили, щасливо, нікого не чіпали. Допоки не прийшла жорстока, жорстока сила і зробила їх жертвами воєнних злочинів. Ось що сталось.

Тож чи важливо, що він – поляк, українець, американець чи китаєць? Ні. Ніхто не заслуговує на таке ставлення. Тому це й є воєнний злочин. Тому що це насильство проти людяності. Кирило та його родина – перші американські жертви воєнних злочинів, які вижили, було багато людей, які не вижили.

З якою метою ви розповідаєте про свою діяльність у медіа?

Звучить смішно, але нам дуже потрібне фінансування. Ми з командою готові працювати, ми любимо виконувати ці операції. Але реальність у тому, що нам потрібні гроші, все коштує чимало.

Ми волонтери, нам не платять. Ми з командою у дорозі – з серпня 2021. І ми не заробляємо. Може, в якийсь момент це зміниться, ми говоримо про це, бо це довгий час, і наші родини не дуже раді, бо вдома треба оплачувати рахунки. Але наші операції дуже дорогі. Але якщо у мене вибір – взяти собі сто доларів чи заплатити їх за бензин в Україні, щоб витягти Кирила, то як я можу на цьому заробити?

Держсектар Блінкен та міністерка у справах Європи та закордонних справ Франції Колонна погодились продовжувати непохитну підтримку України

Держсекретар США Ентоні Блінкен

Держсекретар США Ентоні Блінкен у телефонній розмові привітав Кетрін Колонну з призначенням на посаду міністерки у справах Європи за закордонних справ Франції та обговорив глобальні проблеми, з якими США та Франція бореться разом.

«Держсекретар та міністерка Колонна погодились на важливості продовження непохитної підтримки України та підтримці значної ціни для президента Путіна за його війну за вибором», - йдеться у повідомленні Держдепу.

Сторони обговорили кроки, які Сполучені Штати та Франції можуть здійснити разом, щоб підтримати рух країн, які відповідають умовам, до членства в ЄС. Вони також обговорили НАТО, в тому числі кращі шляхи підтримати Фінляндію та Швецію у їх прагненні приєднатися до Альянсу, як також ключові питання напередодні саміту в Мадриді.

«Обидва погодились не необхідності відповісти на нагальне питання харчової безпеки та продовольчі потреби мільйонів людей в уразливих ситуаціях по всьому світу, які погіршились через брутальну війну Росії проти України», - йдеться у повідомленні відомства.

В матеріалі використані джерела Держлепу США

США та Республіка Корея разом підтримують народ України – Байден в Сеулі

Президент Сполучених Штатів завершив триденний візит до Південної Кореї, відвідавши завод Hyundai та зустрівшись з американськими та південнокорейськими військовими.

Перебуваючи з візитом у Південній Кореї, президент США Джо Байден заявив 21 травня, що інвестиції південнокорейської компанії Hyundai у будівництво великого підприємства у США «ще більше зблизять наші країни; співпраця стане ще тіснішою, ніж є сьогодні, що допоможе зміцнити та убезпечити ланцюжки поставок та дати нашим економікам конкурентну перевагу».

Намір Hyundai побудувати завод з виробництва електромобілів та акумуляторів вартістю 5,5 мільярда доларів в американському штаті Джорджія, був анонсований напередодні. Очікується, що на заводі буде зайнято 8,1 тисяч робітників і буде вироблятися до 300 тисяч автомобілів на рік. Будівництво планується розпочати на початку 2023 року, а виробництво – у 2025 році.

В Сеулі під час спільної з президентом Республіки Корея прес-конференції президент Байден згадав і російську війну в Україні. Зокрема президент заявив, що США та Республіка Корея стоять разом у засудженні Росії за її війну в Україні.

«Я також хочу подякувати народу Кореї за рішучу підтримку народу України. Війна Путіна проти України – це не лише питання Європи. Це напад на демократію та основні міжнародні принципи суверенітету та територіальної цілісності. Республіка Корея та Сполучені Штати стоять разом, як частина глобальної відповіді разом з нашими союзниками та партнерами по всьому світу, щоб засудити грубі порушення Росією міжнародного права, притягнути Росію до відповідальності та підтримати народ України», - сказав Байден в Сеулі.

У програмі візиту президента також були зустрічі з військовослужбовцями та їхніми сім'ями на авіабазі Осан, виступ перед американськими та корейськими військовослужбовцями. Джо Байден і президент Кореї Юн Сук Єль оголосили 21 травня, що розглянуть можливість розширення спільних військових навчань для стримування ядерної загрози, яка походить від Північної Кореї.

Читайте також:

Литва припинила імпортувати електроенергію з Росії

Литва з 22 травня припинила імпортувати електроенергію із Росії. Про це повідомив литовський оператор системи передачі електроенергії Litgrid.

Литва стала останньою з країн Балтії, яка відмовилася від закупівель російської електроенергії, і першою, що повністю відмовилася від російських нафти, газу та електрики.

За повідомленням Litgrid, тепер потреби Литви в електроенергії забезпечуватимуться за рахунок місцевої генерації та імпорту зі Швеції, Польщі та Латвії. Минулого року ці країни забезпечували понад 80 відсотків імпорту електрики в країну, на частку Росії припадала меншість, повідомляє DW.

Повну відмову від російських енергоносіїв та енергії у Литві назвали "важливою віхою", а також "висловленням солідарності з воюючою Україною". "Ми не можемо дозволити, щоб на наші гроші фінансувалася російська військова машина", - наводить слова міністра енергетики Литви Дайнюса Крейвіса портал новин Delfi.

У планах Литви стати країною – донором електроенергії за рахунок розвитку зеленої енергетики.

Після початку російського вторгнення в Україну країни ЄС ухвалили кілька пакетів санкцій, зокрема заборонивши імпорт вугілля з Росії. Наразі розглядається шостий пакет санкцій, що передбачає ембарго на імпорт російської нафти. Його прийняття, однак, гальмує Угорщина, яка залежить від постачання трубопровідної нафти з Росії. Країни Балтії серед тих країн ЄС, які виступають за більш повне ембарго, що включає і нафту, і газ.

В матеріалі використані джерела: сайт Litgrid, DW та Delfi.

Латвія позбувається радянських пам'ятників

Пам'ятник перемозі СРСР над нацистською Німеччиною у Ризі, Латвія, 11 травня 2022. REUTERS/Andrius Sytas

Латвія позбувається монументів, що символізують радянську спадщину. Зокрема, на початку травня у Ризі влада вже ухвалила рішення про знесення пам'ятника радянським воїнам.

А днями в акції на підтримку знесення цього та інших радянських монументів взяли участь понад 5 тисяч людей, повідомляє Current Time. Учасники вимагали від влади не лише прибрати пам'ятник у Ризі, а й скласти список усіх пам'яток СРСР на території країни та демонтувати їх, а також змінити назви вулиць, площ та скверів, які мають назви на честь радянських функціонерів.

Чимало латвійців, які виступили на підтримку цього рішення, кажуть, що на їхнє бажання значно вплинула війна Росії в Україні, а також вони називають такі монументи "символами радянської окупації".

"Люди, які йдуть до пам'ятника окупації, не розуміють, в якій країні вони живуть і в якому столітті вони живуть. Ці люди фізично перебувають у Латвії, але ментально вони перебувають у російському світі, – заявив президент Латвії Егілс Левітс. – Усім латвійським патріотам, незалежно від національності, треба голосно і чітко сказати, що нам важливі свобода та сила закону, латвійські та загальноєвропейські цінності. Ми разом з Україною, а не з російським агресором!"

За опитуваннями, за знесення монументу радянським воїнам у Ризі чи байдужі до цього - близько 70% жителів Латвії. Проти - виступають активісти місцевої проросійської партії - "Руський союз Латвії".

МЗС Росії вручило офіційну ноту протесту Ризі за вихід з договору із Росією про збереження військових меморіалів та пам'ятних знаків. Також Москва озвучила вимогу повністю відшкодувати збитки, спричинені виходом з цієї угоди. У відповідь голова МЗС Латвії Едгар Рінкевич написав у Twitter: "За словами класика: «Отримають не компенсацію, а вуха від мертвого віслюка»".

Російські медіа раніше повідомляли, що фразою з книги Ільфа і Петрова "12 стільців" - "Вуха від мертвого віслюка. Отримаєш біля Пушкіна" - російське посольство у Латвії відповіло на заяви Ріги й Талліна про плани отримати від Москви фінансові компенсації за радянську окупацію.

Тим часом, часники руху "За звільнення від радянської спадщини" Латвії висунули кілька інших офіційних вимог до влади. Вони наполягають на законі про видворення нелояльних державі жителів з Латвії та позбавлення їх громадянства, а також заборону для них балотуватися на виборах Сейму, самоврядувань та Європарламенту та обіймати посади у державних та муніципальних установах. Насамперед йдеться про людей, які підтримують російську агресію та війну в Україні.

У статті використано матеріали Current Time, Regnum.ru

Більше

XS
SM
MD
LG