Актуально
У Вашингтонi говорили про українськi вибори
Тоді як у Києві набирає обертів передвиборча кампанія, у Вашингтоні намагаються проаналізувати і передбачити, якою буде Україна після виборів. В одному з провідних вашингтонських інститутів -- Центрі Вудро Вілсона днями відбулась дискусія, на якiй аналітики робили свої прогнози щодо парламентських виборів 2006 року.
Дискусія в центрi Вудро Вiлсона зiбрала чотирьох аналітиків, якi усi погодилися, що культурна різниця між українськими регіонами, результати діяльності нової помаранчевої влади, рівень реалізації очікувань громадян після революції, останні політико-економічні кризи та рівень компетентності або некомпетентності кандидатiв будуть основими факторами, якi визначать, яким буде український парламент 2006 року.
Четверо аналітиків практично зiйшлися на думцi, що кардинальна різниця у політичних уподобаннях і настроях населення на Сході і Заході України буде одним з визначальних факторів на наступних виборах. Демонструючи карту України, публіцист Микола Рябчук зробив історичну паралель, щоб пояснити причини такого розподілу:
«Лінія, по якій Україна розділена на оранжеву і блакитну відповідає історичному розподілу українських територій по старому кордону Речі Посполитої. Це показує, що велику роль відіграє політична культура».
За його словами, східні регіони залишаться оплотом старої ментальності:
«Ці регіони будуть напевно найбільш проблематичними, оскільки там відчувається чітке несприйняття будь-якої прозахідної ідеології, -- ідеології, яка розглядається там як націоналістична, як галичанська. Тому, напевно, ці регіони будуть бастіоном радянофiлiв, але я вірю, що битва не програна у південних областях».
Водночас старший аналітик правозахисної організації «Дім Свободи» Адріан Каратницький намагався пояснити феномен того, що домінуюча на Сході України Партія регіонів, програму якої аналітик назвав швидше ліберальною, притягує голоси комуністичного електорату:
«На Сході серед індустріальних еліт існує культ одностайності, домінування ієрархічної структури з одним господарем, яка відтворює радянську систему. Тепер цей новий господар є представником приватного сектора і цей господар веде регіон і своїх виборців в напрям більш орієнтований на ринок і на Європу».
Тим часом професор університету Джорджа Вашингтона Тарас Кузьо вважає помилковим говорити про лібералізм Януковича:
«Декілька років назад я написав статтю про міжнародну політику Кучми, і я сказав, що вона не була не про-українська, не про-російська, вона була про-кучмівська. Те саме я думаю з людьми з Регіонів України. Вони не про-російські і не про-європейські -- вони проахметовські, вони про-донецькi».
На думку експертiв, спадок старої системи, якої не змогла чи не захотіла позбутись нова влада в Україні, залишається однією з найбільших проблем, яка також буде важливим фактором на парламентських виборах. Про це зокрема говорив Микола Рябчик:
«Вони досі намагаються зберегти усі механізми цієї системи, однак вони не можуть або – у випадку Ющенка, я вірю -- що вони не хочуть використовувати механiзмiв шантажу, і саме тому ми маємо дивне відчуття нефункціональності цієї системи. Старі механізми вже не працюють, шантаж практично не використовується, як це було за Кучми, а новий механізм, який базується на верховенстві закону на демократичних інституціях, не впроваджений, ці інституції не створені і це дуже драматичний розвиток, і я думаю це найбільша проблема, з якою ми стикнемся, не зважаючи на те, хто прийде до влади».
Водночас, на думку політолога Унiверситету Темпл у Фiладельфiї Лукана Вея те, що в Україні сьогодні має місце плюралізм думок є великим надбанням, яке вплине на подальший розвиток держави. За словами аналітика, демократія ще не однозначна iз стабільністю і вона не дає жодних гарантій, але це все ж таки демократія. Коли вона працює, тоді можна казати, що народ має таку владу, на яку заслуговує, бо він її сам обирає.
І все ж про становлення справжньої демократії в Українi, на думку Миколи Рябчука, можна буде говорити можливо лише через декілька десятиліть, бо це залежить по великій мірі від ментальності тих, хто керує державою:
«Їхня ментальність, чи то Янукович чи Ющенко чи Тимошенко, переважно комсомольська і я передбачаю, що ще двадцять років необхідно для того, щоб до влади прийшла нова генерація і можливо після цього ми матимемо більш-менш нормальну країну. І у цьому я швидше оптиміст», -- поiронiзував Рябчук.
Всі новини дня
США провели удари по об'єктах Ірану, після загибелі підрядника США на базі в Сирії
Збройні сили США заявляють, що провели кілька «точних» авіаударів по цілях у східній Сирії у відповідь на атаку безпілотника в четвер, у результаті якої загинув американський підрядник.
Пентагон заявив, що підрядник загинув у четвер на базі коаліції на північному сході Сирії в результаті удару безпілотника-камікадзе, який, за оцінками розвідувального співтовариства, був «іранського походження».
Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що США відповіли "пропорційними та навмисними" точними ударами в четвер у Сирії по об'єктах, які використовували групи, пов'язані з Корпусом вартових Ісламської революції Ірану (КВІР).
«Авіаудари було завдано у відповідь на сьогоднішню атаку, а також на серію недавніх атак на сили коаліції в Сирії групами, пов’язаними з КВІР», — сказав Остін.
"Жодне угруповання не завдасть удару по наших військах безкарно", - додав він.
Безпілотник врізався в технічний об’єкт на базі в Хасаці, Сирія, о 13:38. за місцевим часом, згідно з Пентагоном.
У результаті нападу було поранено ще шістьох американців, у тому числі п'ятьох військовослужбовців США. Згідно із заявою американських військових, двом пораненим військовослужбовцям надали допомогу на місці, а ще трьох і американського підрядника було евакуйовано до медичних закладів коаліції в Іраку.
Сполучені Штати мають близько 900 військових у східній Сирії, щоб допомогти силам сирійських курдів запобігти відродженню терористичного угруповання «Ісламська держава».
Голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі, старший офіцер США та голова Центрального командування США, яке контролює військові операції США на Близькому Сході, попередив законодавців на слуханнях у четвер, що Іран продовжує дестабілізувати ситуацію на Близькому Сході, підтримує там терористичні групи і проксі-сили.
За словами командувача Центрального командування генерала Еріка Курілли, з січня 2021 року іранські проксі атакували війська США в Іраку та Сирії 78 разів за допомогою безпілотників і ракет.
"Це була серія атак на наші війська та партнерські сили", - сказав Курілла ввечері в четвер.
«Ми завжди вживатимемо всіх необхідних заходів, щоб захистити наших людей, і завжди відповідатимемо у вибраний нами час і в місці. Ми налаштовані на варіанти різного масштабу перед лицем будь-яких додаткових атак Ірану», — додав він.
Європейські лідери збираються в Пекін переконувати у потребі тиску на Росію для миру в Україні
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес сказав, що наступного тижня у Пекіні він у розмовах з китайським керівником Сі Цзіньпінем говоритиме про те, як покласти край російській війні в Україні.
Також президент Франції Еммануель Макрон раніше оголосив, що поїде до Китаю на початку квітня і зокрема переконуватиме Сі Цзіньпіна у потребі тиску на Росію, щоб Москва припинила агресивну війну.
Очевидно, що Китай повинен допомогти нам тиснути на Росію.Еммануель Макрон
Ці візити розглядають як пожвавлення намагань європейських лідерів запобігти скочуванню Китаю до активнішої підтримки Росії, після того, як Сі Цзіньпін продемонстрував ідейну солідарність з Путіним, здійснивши 20-22 березня державний візит у Москву.
Ще на початку російського вторгнення в Україну 2022 року Європейський Союз наголошував Китаю на «спільній відповідальності» за «відновлення миру й стабільності в Україні».
Педро Санчес сказав 23 березня у Брюсселі, де він перебував на саміті ЄС, що важливо «з перших вуст дізнатися» про позицію Сі Цзіньпіна щодо миру для України, «а також сказати йому, що самі українці встановлять умови для початку такого миру».
Керівники 27 країн ЄС в той день схвалили спільну заяву, в якій засудили дві країни: Іран і Білорусь за «продовження військової підтримки агресивної війни Росії».
Досі європейські, а також американські представники казали, що Китай фактично виправдовує російську агресивність, але наголошували, що зараз нема ознак надання прямої китайської військової допомоги Москві.
Еммануель Макрон минулого місяця заявив: «Той факт, що Китай зобов'язується долучитися до намагань досягти миру - це добре. Я сам поїду до Китаю на початку квітня. Нині очевидно, що Китай повинен допомогти нам тиснути на Росію, щоб вона ніколи не використовувала хімічну чи ядерну зброю і Китай це вже зробив, але також, щоб вона припинила агресію до переговорів».
Офіційні представники у Пекіні підкреслюють, що Китай - нейтральний і прагне миру, «дотримуючись мети та принципів Статуту ООН і поваги міжнародних законів».
Але Сі Цзіньпінь у Москві не закликав Росію поважати суверенітет України і українську територіальну цілісність, а натомість називав Путіна «любим другом» та говорив про «поглиблення всеосяжного партнерства і стратегічної взаємодії».
Коментарі
Часопис Politico.eu пише, що «міцніше партнерство між Китаєм і Росією загрожувало б переростанням української війни в конфлікт між урядами НАТО і Пекіном, як також і з Москвою».
«Також є загроза військового зіткнення між Пекіном і Вашингтоном через Тайвань, який на думку західних коментаторів опинився під зростаючою загрозою вторгнення китайських військ», - застерігає Politico.eu.
Співробітниця аналітичного центру Carnegie Europe Джуді Демпсі вважає, що «Путін і Сі перетворюють війну в Україні на глобальне протистояння».
Вона пише, що «російський напад на Україну роздирає старий світовий порядок. В цьому контексті Сі, навіть більше ніж президент Владімір Путін, налаштований впливати на новий порядок, якщо не очолити його».
«Ця війна також кидає виклик єдності Заходу. Досі він тримається. Повільно починають розуміти, чому така важлива зустріч Сі і Путіна, оскільки результатом цієї війни буде те, хто встановлюватиме політичні й економічні правила на наступні десятиліття», - пише Джуді Демпсі.
План бюджету США на 2024 рік і підтримка України: деталі зі слухань в Конгресі. Відео
“Продовжувати допомогу Україні є в прямих інтересах Вашингтона”, - таку заяву зробив Державний секретар США Ентоні Блінкен, виступаючи у Конгресі. Вже кілька днів в Сенаті та Палаті Представників тривають слухання за участі очільника Держдепартаменту, міністра оборони США та генерала Марка Міллі.
Академія наук України відзначила президентку Національної академії наук США за допомогу українським науковцям у час війни
Посолка України у США Оксана Маркарова вручила диплом «Почесний доктор Національної академії наук України» очільниці Національної академії наук США (NAS) Марши Макнат.
Президентка Національної академії наук США Марша Макнат отримала ступінь почесного доктора Національної академії наук України за «значний внесок у розвиток науки та міжнародне наукове співробітництво». Макнат була нагороджена разом з Єжи Душинським, президентом Польської академії наук у листопаді минулого року, а диплом отримала з рук української посолки Оксани Маркарової у четвер, 23 березня, в посольстві України у Вашингтоні.
Посолка України наголосила на великій допомозі, яку українським вченим у партнерстві з Академією наук Польщі надає Академія наук США. Особливо посолка України відзначила, що завдяки допомозі західних колег українські вчені можуть продовжувати наукову діяльність і під час війни, перебуваючи як в Україні, так і за кордоном.
Президент Національної академії наук України Анатолій Загородній, який долучився до церемонії завдяки віртуальному зв’язку, сказав, що за допомогою колег українська наука може не лише вижити, але і продовжити свій розвиток.
Доктор наук Марша Макнат є геофізиком за фахом, колишня Президентка Американського геофізичного союзу, з 2016 року вона очолює Національну академію наук США.
За словами Марши Макнат, наука і науковці не могли бути пріоритетом для українського уряду в той час, коли Україні потрібно було захищатися від російської агресії, але наука буде мати ключове значення для післявоєнної відбудови України.
«Ми скористалися можливістю допомогти Польській академії наук, яка надавала підтримку колегам з України, тому що ми розуміли, що уряд буде зосереджений на завданнях оборони, і не буде кому подбати про довготерміновий добробут України, подбати про те, що буде збережена її наука», – сказала Марша Макнат.
У березні минулого року після початку широкомасштабної російської агресії Національна академія наук США започаткувала Фонд безпечного проходу (Safe Passage Fund) для підтримки Польської академії наук, яка почала допомагати українським вченим-біженцям та їхнім родинам, які переїжджали до Польщі та сусідніх країн.
На початку березня 2022 року Академія наук України уклала угоду з польською академією, яка запропонувала допомогу для українських науковців, але фінансування, доступне через польську академію, було вичерпано за кілька днів.
Програма, до якої приєдналася Академія наук США, не лише поєднала вчених з України – тих, що залишилися, і тих, що виїхали з країни, з колегами зі США та інших країн світу, але і допомогла зібрати внески від окремих осіб і фондів, щоб фінансово підтримати українських дослідників.
Серед них – Фонд Девіда та Люсіль Паккард, Фонд Альфреда П. Слоуна, Фонд Уолдера, Фонд Саймонса, Фонд Шурла та Кей Керчі, Фонд Премії Прориву. Нещодавно до них долучилося Американське хімічне товариство.
За словами Марши Макнат, на початковому етапі було зібрано 7 мільйонів доларів на програму, яка має охопити декілька сотень науковців, і розрахована на три роки.
Планується розширити програму допомоги і зосередити її переважно у Східній Європі, щоб українські учені мали можливість залишитися недалеко від дому і бажання повернутися назад.
За даними Міністерства освіти і науки України, перед війною в Україні було 60 000 науковців, більшість з яких залишилися в Україні. Багато з них є внутрішньо переміщеними особами через те, що їхні робочі місця пошкоджені, зруйновані або неможливі для роботи через брак електроенергії.
Міністерство вважає, що близько 6 тисяч науковців зараз перебувають за межами країни через війну.
За даними міністерства, станом на січень постраждало понад 90 науково-дослідних та вищих навчальних закладів, а з них 4 повністю знищені. Близько 228 залишилися неушкодженими. Серйозно постраждав відомий Харківський фізико-технічний інститут та найбільший у світі радіотелескоп декаметрової довжини хвилі, який належить Інституту радіоастрономії в Харкові.
«Завжди можна зробити більше» – сенатори відповідають на питання про Держдеп США. Відео
Чи достатньо робить Держдепартамент США, щоб допомогти зупинити російську війну в Україні? На це запитання відповіли сенатори від Демократичної та Республіканської партії.
Форум