Спеціальні потреби

Актуально

Україна i США регулюють усиновлення дiтей

Україна і США підпишуть угоду про контроль над усиновленими дітьми; з 1 травня в Україні почне діяти урядовий орган з усиновлення та захисту прав дитини. Наразі ж спеціалісти визнають: контроль за міжнародним усиновленням в Україні вкрай слабкий.

Недавній скандал зі смертю російської дівчинки від руки прийомних американських батьків вкотре привернув увагу до проблем міжнародного усиновлення. В Україні контроль за долею дітей, усиновлених за кордон, залишає бажати кращого. Як свідчить статистика, станом на кінець минулого року з понад 15 тисяч таких дітей звіти отримано лише про 6 з лишком тисяч. Це означає, що доля половини маленьких українців, які знайшли нових батьків у США та Італії, Іспанії, Ізраїлі, Франції, невідома.

Віднедавна проблемою зацікавилось Національне бюро Інтерполу. Місяць тому почав діяти проект з розшуку усиновлених дітей, стосовно яких на батьківщину не надійшли звіти; за цей час вдалося встановити місцезнаходження 21 дитини. Однак фахівці визнають: такий шлях не є оптимальним.

За словами народного депутата Ігоря Осташа, реальний механізм контролю дасть Гаазька конвенція з усиновлення. Якщо її ратифікує Верховна Рада, відповідальність за регулярні звіти про долю усиновлених дітей нестимуть не фізичні особи – усиновлювачі, а державні органи цієї країни:

«Треба якомога швидше ратифікувати Гаазьку конвенцію з питань усиновлення, де ми отримаємо ще один серйозний механізм контролю за усиновленими дітьми».

Осташ повідомив також, що з 1 травня в Україні запрацює урядовий орган з усиновлення та захисту прав дитини, що буде створений при Міністерстві в справах сім`ї, молоді і спорту.

Окрім того, Міністерство готує двосторонню українсько-американську угоду про контроль за усиновленими дітьми. Про це сказав у понеділок журналістам міністр у справах сім`ї та молоді Юрій Павленко. За словами міністра, потреба в такій угоді пов`язана з колізією у законодавстві, оскільки американські закони не зобов`язують своїх громадян надсилати звіти про усиновлених дітей. Як зазначив Павленко, “поки Україна не матиме звітів по кожній дитині, ми не зможемо відновити прийом документів на усиновлення українських дітей американськими громадянами”. Як він нагадав, згадана заборона діє з вересня минулого року.

Україна проголошує своїм пріоритетом національне усиновлення. Водночас ідея наразі не популярна серед українців. За статистикою, з приблизно 25 тисяч дітей, що стають сиротами щороку, 2 тисячі усиновлюють за кордон, і лише півтори тисячі знаходять нових українських батьків. Окрім того, закордонні усиновителі, як правило, беруть дітей з серйозними вадами здоров`я – для таких малюків це часто останній шанс знайти своє місце в житті. А відтак у наміру посилити контролюючі механізми є й свої опоненти. Вони вказують на оголошення – “Допоможу іноземцю усиновити дитину”, що відкрито друкуються в Iнтернеті, і висловлюють побоювання: результатом чергових заборон може стати лише збільшення сум хабарів, які беруть за усиновлення дітей за кордон українські чиновники.

Всі новини дня

«Я просто писала день – і що жива»: розповідь Валерії з Маріуполя про 3 місяці в окупації. Відео

Маріупольчанка Валерія пробула в зоні бойових дій, а потім в російській окупації понад сто днів, найгірші з яких виживала сама.

Як повернути тепло та світло в оселі українців: що робить ЄБРР та міжнародні донори, щоб допомогти Україні. Інтерв’ю

Про допомогу Україні в енергетичній сфері Оксана Бедратенко поговорила з директором ЄБРР у країнах Східної Європи Маттео Патроне.

Чого очікувати від саміту НАТО в Бухаресті. Відео

Чого очікувати від саміту НАТО в Бухаресті. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:42 0:00

Треба готуватись до нових атак Росії по українській енергетиці, президент Путін намагається використати зиму як зброю у війні проти України. Про це заявив Єнс Столтенберг, перебуваючи в Бухаресті, де у вівторок почнеться дводенна зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО.

Посол США в НАТО роз'яснила позицію США щодо визнання Росії державою-терористом

Посолка США в НАТО Джуліанн Сміт

США наразі не вважають корисним визнання Росії в якості держави-спонсора тероризму, але виступають за подальші обмеження для Росії у вигляді санкцій та експортних обмежень. Про це посолка США в НАТО Джуліанн Сміт заявила під час брифінгу для преси в понеділок.

"Гадаю, ви чули коментарі президента Байдена та інших в адміністрації, - зауважила Сміт відповідаючи на питання преси в понеділок. - Відчуття у Вашингтоні в тому, що це насправді наразі непотрібно, і, насправді, може бути контрпордуктивно в тому плані, що це може зашкодити нашій можливості, наприклад, привозити гуманітарну допомогу Україні, або вивозити певну кількість зерна з України".

Сміт зауважила, що з цієї причини, "Сполучені Штати зосереджені на тому, щоб із багатьма партнерами та союзниками в світі працювати над санкціями і визначати шляхи запровадження додаткових санкцій, щоб збільшувати тиск на Путіна та його уряд, режим в Москві, а також тиснути на економіку та фактично забороняти російському війську просуватись і створювати нові спроможності в цій війні. Тому зовсереджуємося на поєднанні санкцій, експортних обмежень та іншого".

Минулого тижня 494 голосами "за" Європейський парламент визнав Росію державою-спонсором тероризму. 58 депутатів проголосувало "проти", а 44 "утрималось". Парламенти Латвії та Естонії раніше окремо оголосили Росію державою-спонсором тероризму.

Сміт спілкувалась з пресою напередодні початку засідання НАТО в Бухаресті. В понеділок державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

Блінкен: продовжимо співпрацю для підтримки перемоги України

Сили ЗСУ на лінії фронту на Донеччині, 24 листопада 2022. (AP Photo/Roman Chop)

Державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

"Ми не можемо дозволити Путіну перемогти, - сказав Столтенберґ. - Це покаже авторитарним лідерам у всьому світі, що вони можуть досягти своїх цілей, використовуючи військову силу - і зробить світ більш небезпечним місцем для всіх нас. Підтримувати Україну в інтересах нашої безпеки".

У нараді міністрів НАТО візьме участь і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Раніше Голос Америки повідомляв, що ця зустріч в Бухаресті нагадує, що на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії. Через 4 місяці після того саміту у серпні 2008 Росія здійснила вторгнення до Грузії. Приєднання країн до Альянсу було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

30 вересня 2022 року на тлі запеклих боїв української армії з повномасштабним російським вторгненням Україна знову оголосила подання заявки на вступ в НАТО «у пришвидшеному порядку», але і тепер в Альянсі дали зрозуміти, що вважають такий крок не на часі, хоч і підтвердили українське право на членство в майбутньому.

У статті використано матеріали AP, Reuters

Більше

XS
SM
MD
LG