Спеціальні потреби

Актуально

НДО: кампанiя коштуватиме 10 мiльярдiв

Українська недержавна організація, яка займається моніторингом коштів, витрачених на виборчу кампанію-2006 в Україні, прогнозує, що загалом вартість кампанії сягне 10 мільярдів гривень. За її даними, більшість цих коштів спрямовуються на політичну рекламу та наглядну агітацію.

Виборча кампанія в Україні у розпалі. Кількість політичної реклами на біл-бордах вже більша, ніж кількість реклами комерційної, а на телебаченні ці два види реклами практично зрівнялися за часом.

Все – задоволення не з дешевих. Експерти Коаліції свободи вибору, які традиційно підраховують витрати політичних партій з огляду на наявні ринкові ціни та кількість реклами, вже порахували, що лише на телевізійну рекламу Партія регіонів витратила понад 25 мільйонів гривень. Регіоналів доганяє Володимир Литвин – він витратив лише на 2 мільйони менше. Серед рекордсменів також партія «Еко-25», «Наша Україна» та партія «Віче». Експерти вважають, що ефективність телереклами доволі висока, саме тому політики платять за це великі гроші. Говорить Анна Ярова:

«Очевино, найостаннiшi полiттехнолiгiї нам говорять про те, що необхiдно бiльший акцент робити саме на зовнiшнiй рекламi. 52 мiльйони – це телебачення, близько сорока мiльйонiв – це зовнiшня реклама, на третьому мiсцi радiо, i зовсiм невелику суму має преса».

Інше запитання - звідки ці гроші. Нині джерела фінансування виборів суттєво інші, аніж це було за попередніх виборів – кажуть експерти. Якщо раніше грошові потоки йшли із центру до регіонів, то тепер навпаки. Чимало коштів залучається і в регіонах. Причина - пропорційні вибори до органів місцевого самоврядування. Зважаючи на те, що мандат депутата місцевої ради означає ще й недоторканність, деякі люди готові платити за нього чималі гроші. А ще після політреформи ціна мандата буде доволі високою, адже представницькі органи влади отримали більше владних повноважень. Нині в Україні вибирається 75% нової влади – каже політолог Ігор Марков:

«Вибори вiдбуваються, фактично, в руслi змiни Конституцiї, яка змiнює, у свою чергу, повноваження мiж гiлками влади i в системi влади. I це супроводжується, зокрема, також послабленням вертикалi влади i, вiдповiдно, зростанням цiни – умовно так скажемо -- виборiв до мiсцевих рад i мiсцевого самоврядування також. У свою чергу фактор депутатської недоторканностi є тут також дуже серйозним у цьому процесi i це, власне, не тiльки загроза непрозорих, скажiмо так недемократичних виборiв – там адмiнiстративного тиску, хоча це теж буде мати мiсце. А це швидше проблема – скажiмо так – тiньового характеру виборiв».

Відтак, політологи зазначають, що умови ведення виборчої кампанії стали суттєво новими. Адже бізнесмени чи політики отримують депутатські мандати в обмін на гроші, і про політичну структуризацію за таких умов не йдеться, що навряд чи можна вважати рухом у бік демократії.

Всі новини дня

Встановлення максимальної ціни на російську нафту обмежить здатність Путіна отримувати прибутки - Кірбі

Координатор Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі 

У понеділок в Адміністрації Байдена намагались заспокоїти побоювання, що обмеження ціни на російську нафту може призвести до довгострокових негативних наслідків і завдати шкоди світовій економіці.

США залишають за собою право коригувати ціну в майбутньому, коли обмеження почне запроваджуватися, - координатор Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі, якого цитує канал CNN.

«Ми не віримо, що це матиме якийсь довгостроковий вплив на світові ціни на нафту», — сказав Джон Кірбі у спілкуванні з журналістами.

У п'ятницю 27 держав-членів Європейського Союзу обмежили ціну на російську нафту на рівні 60 доларів за барель, обмеження вступило в дію 5 грудня. У понеділок світові ціни на нафту зросли на 2,6%.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив у понеділок, що Москва «не визнає жодних цінових обмежень» і попередив, що це «крок до дестабілізації світового енергетичного ринку».

Джон Кірбі заявив, що США вважають, що «це обмеження закріпить знижку на російську нафту», додавши, що Вашингтон «повністю» підтримує обмеження ціни на рівні 60 доларів, оголошене минулого тижня.

Кірбі припустив, що обмеження ціни дозволить країнам «торгуватися за більш високі знижки на російську нафту», але «не має на меті усунення російської нафти з ринку».

«Ми вважаємо, що це допоможе обмежити здатність пана Путіна отримувати прибуток з ринку нафти. Це (обмеження – ред. ГА) також може регулюватися. Це не означає, що ми не можемо повернутися й переглянути його, якщо нам це знадобиться», — сказав він.

Цього ж дня набирає чинності заборона Європейського Союзу на імпорт російської нафти за винятком тієї, що постачається трубопроводами.

Західні країни вважають, що санкції, зокрема, обмеження ціни російської нафти на рівні $60 за барель «не дозволять Росії заробляти на своїй агресивній війні проти України».

Президент України Володимир Зеленський критикував визначену верхню межу для російської нафти, назвавши її надто високою і «комфортною для бюджету терористичної держави».

Росія, яка є другим найбільшим експортером нафти у світі, заявила, що не визнаватиме обмежень і також готова зменшити продаж, щоб тримати ціни на вищому рівні.

В матеріалі використані джерела CNN

В ЄС встановили граничну ціну на російську нафту. СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

Німецькі волонтери у Дюссельдорфі підказують українським біженцям, як отримати допомогу держави та найнеобхідніші речі 

Біженці в українському відділі організації Фонду Маргарет Бройє Штіфтунг

У німецькому місті Дюссельдорф створили центр, де тимчасово переміщені особи з України можуть знайти одяг, їжу, психологічну підтримку і класи німецької мови. Фонд Маргарет Бройє Штіфтунг створив український відділ.

До центру приходить чимало українських біженців, які потрапляють у Дюсельдорф. Їх зустрічає донеччанка Марина Шифер, одна із співзасновниць і найактивніших волонтерів українського відділу фонду Маргарет Броє.

На першому поверсі біженці можуть отримати харчі та одяг, розповідає вона.

"У нас кожного тижня, кожного четверга, відбувається роздача харчів зранку, кожну середу ми отримуємо харчі від нашого партнера по фудшерінгу - це така організація, яка збирає їжу з різноманітних супермаркетів, кафе - все те, що може бути з’їдженим, але вже не може бути використаним чи проданим,"– розповідає Марина Шифер, співзасновниця українського відділу фонду.

На другому поверсі - консультаційний кабінет, де допомагають заповнювати заявки на державні програми з пошуку житла, роботи, влаштування дітей в школу чи дитячий садок.

"Наприклад, ті українці, які шукають квартири, у них багато питань про те, якою повинна бути квартира по ціні, квадратурі, щоб за неї сплатила держава, і як її знайти,"– розповідає Марина Шифер, співзасновниця українського відділу фонду.

Тут також надають психологічну підтримку та допомагають у навчанні. Місцеві вчителі безкоштовно навчають українських дітей та дорослих німецькій мові.

"Я вирішила допомогти, тому що вважаю, що кожен повинен допомагати людям, які змушені тікати з країни, де відбувається війна. Дуже важливо, щоб кожен робив те, що може," – розповідає вчительна німецької мови Марія Шаах.

У сусідньому кабінеті проходить групова психологічна консультація.

Тут своїми внутрішніми проблемами діляться підлітки, які через війну змушені були залишити школу і друзів. З ними займається психологиня з України Євгенія Пелипенко.

"Ми говоримо про те, що проживаємо тут, як адаптуємось, говоримо про питання, які актуальні у їхньому віці", – каже Євгенія Пелипенко, психологиня.

Центр Фонду Маргарет Бройє у Дюсельдорфі не лише допомагає переселенцям, а й збирає гуманітарну допомогу для України. Марина Шифер каже, організація допомоги біженцям для неї - справа особиста. Жінка відчула, що таке трагедія війни, на прикладі своєї сім’ї ще до початку повномасштабного вторгнення Росії. Тато Марини потрапив у полон до донецьких сепаратистів через свою проукраїнську позицію, і досі перебуває у полоні.

В українському відділі Фонду Маргарет Бройє так багато послуг для біженців, що організація задумується над переїздом у більше приміщення.

Дивіться також: Як українським переселенцям допомагають у Дюссельдорфі

Як українським переселенцям допомагають у Дюссельдорфі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:23 0:00

Війна розлучила з мамою. Історія 16-річної української дівчинки з Харкова

Німецьке подружжя стало опікунами 16-річної української дівчинки з Харкова. Діана мусила попрощатись з мамою, яка працює волонтером у Харківському притулку і залишається там аби рятувати тварин із-під завалин. Доньку ж жінка з питань безпеки відправила до Німеччини, до подружжя друзів, захисників тварин, які погодилось стати офіційними тимчасовими опікунами дівчинки.

У цьому котеджі, у маленькому селі неподалік Дюсельдорфа живе родина Бабет та Тім Тервір, з двома синами. У будинку з ними живуть 5 котів та стільки ж собак. На подвір'ї тримають гусей та качок. Віднедавна ця німецька родина прийняла у себе Діану, 16 річну вимушену переселенку з Харкова.

"Я познайомилась з її мамою через порятунок тварин, я відчула її страх за життя доньки. Тому ми не вагаючись погодились її забрати до себе, і я дуже щаслива, що вона в безпеці." – розповідає Бабет Тервір, опікунка Діани.

Опікуни Діани є волонтерами з порятунку тварин
Опікуни Діани є волонтерами з порятунку тварин

"Ми прийняли це рішення разом з мамою, тому що дуже довгий час ми були під обстрілами, після вона мені запропонувала, що є варіант поїхати до Німеччини. Спочатку я не хотіла, бо це моя рідна країна, рідне місто, я не хочу її покидати. Та згодом я зрозуміла, що мені буде краще." – розповіла Діана.

Коли почалась війна, Діана вчилась у 10 класі і жила з мамою у рідному Харкові. Її мама, Юлія Криворотько - добре знана волонтерка у місті, яка вже давно працює у Харківському притулку для тварин Animal rescue Kharkiv. З початку війни вона займається евакуацією тварин до більш безпечних місць.

"Коли почалась війна, моя мама не була зі мною. Вона поїхала до Києва 22 лютого, та вона мене попередила, пояснила, що робити, якщо почнеться війна, а її немає. То понад сто днів я перебувала у друзів родини. Це було дуже складно, я завжди з мамою. Бо я звикла, що я приходжу додому, вона там. Вона знає, що після работи я її чекаю. Тут так вийшло, що я сама, треба все робити самостійно. Я пережила це, і мені легше. Я знаю, що це. Але я скучаю. Я дуже сильно її люблю…Вона є дуже хорошою жінкою."– каже Діана.

Діана була під обстрілами 100 днів.

"Її місто зруйноване, її школа розбомблена, її мати на передодвій у Харкові рятує тварин і людей. З першого дня війни все змінилося. Ти втрачаєш своїх друзів, будинки, які ти знаєш, розбиті, школа зруйнована. Мені так шкода її та її маму. Її мама дзвонить щодня і я кажу - “ Будь ласка, приїжджай. Ти також можеш залишитися з нами. Я хочу, щоб ти була у безпеці. Але для неї дуже важливо допомагати. Допомагати людям у Харкові та тваринам", - розповідає Бабет Тервір, опікунка Діани.

Діана, каже, не може не хвилюватись за маму.

"Я знаю як це, перед сном думати, прокинусь я завтра, чи мене вб'є ракета, чи я проснусь під завалами. Але я можу зрозуміти, чому вона не хоче їхати. Бо вона любить свою країну… І це не просто якісь слова… Вона виражає це діями, вона правда любить народ… вона хоче бути корисною.. Вона помагає тваринам, людям.. І я її дуже поважаю. Але в першу чергу вона моя мама…", – каже Діана.

Діана зідзвонюється з мамою
Діана зідзвонюється з мамою

Бабет і Том називають Діану своєю українською донькою, адже мають старшу доньку, яка не живе з ними.

"Спочатку я подумав, що, можливо, тут буде занадто тісно, а потім ми вирішили, що просто не можемо відправити Діану назад. У нас є кімната, не вільна, але ми її звільнити, та й не користуємося нею так часто.", – розповідає Том Тервір, опікун Діани.

"Ми справді справжня сім'я, ми раді мати другу доньку, а вона щаслива мати другу маму. ", – каже Бабет.

Попри чудові відносини з прийомною родиною Діана каже, Німеччина ніколи не замінить рідний дім.

"Я б хотіла отримати освіту і повернутись в Україну. В будь-якому випадку є ціль повернутись. Хочу допомагати своїй країні, своєму місту."

Війна, каже 16-річна дівчина, змінила не лише її довколишній, а, головне, внутрішній світ.

Дивіться також: Війна розлучила 16-річну Діану з Харкова з мамою. Відео.

Війна розлучила 16-річну Діану з Харкова з мамою. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:11 0:00

У Білому домі відреагували на нові масовані ракетні удари по Україні 

«Ці напади, яких, за попереднім підрахунком, було кілька десятків, є черговим нагадуванням, як Путін продовжує спроби поставити український народ на коліна та нагадуванням абсолютної брутальності ударів по явно цивільним мішеням. З єдиною метою – спричинити людські страждання. Він точно не цілиться по воєнних об’єктах», - заявив під час спілкування з журналістами 5 грудня радник зі стратегічних комунікацій Ради безпеки США Джон Кірбі.

Кірбі пообіцяв, що США продовжуватимуть надавати Україні все необхідне для захисту: «Ми у постійному контакті з українцями щодо їхніх потреб, не лише у питанні безпекової допомоги, але, як сказав минулого тижня держсекретар Блінкен, щодо надання додаткових ресурсів для їх енергетичної інфраструктури та роботи з європейцями, щоб надати більше обладнання та технічної допомоги».

Жорстокою стратегією назвала нові ракетні удари Росії по Україні посолка США в Україні Бріджит Брінк.

«Ще більше ракетних ударів по цивільній інфраструктурі по всій Україні, які чітко пояснюють жорстоку стратегію Росії: принести свою війну в кожен український дім. Як сказав держсекретар Блінкен: "Спроба Росії використати зиму як зброю — це варварство", - написала у себе в Твіттері дипломатка.

Вона запевнила, що США і надалі продовжуватимуть підтримувати Україну: «Нашим українським друзям: ми з вами, і ми продовжуватимемо забезпечувати протиповітряну оборону та підтримку енергетичної інфраструктури, яка вам потрібна для перемоги».

5 грудня війська РФ завдали чергового масованого удару по Україні. Повітряна тривога тривала три години.

Українські сили протиповітряної оборони змогли збити понад 60 із більш як 70 ракет, запущених Росією вдень 5 грудня. Про це у коментарі Радіо Свобода розповів речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

Блекаут: Як міжнародна спільнота допомагає України готуватися до перебоїв. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:12 0:00

Якщо не чути про F-16 чи Рatriot для України, це не означає, що це неможливо - полковник армії США у відставці Гамільтон. Інтервʼю

Українські військовослужбовці запускають ракету "Град" по позиціях російських сил біля Бахмуту. Фото зроблене 24 листопада 2022 року. Фото AP/Libkos

Російські сили продовжують зосереджуватись на напрямку Бахмута, виснажуючи там свої війська з кінця травня. Водночас через численні воєнні поразки Росія змінила свою стратегію і перейшла від спроб масованих і швидких наступів до бомбардувань критичної інфраструктури, намагаючись деморалізувати українців.

Контрнаступ України, підтриманий розширеною та прискореною допомогою США та союзників, продовжує витісняти російські сили з української території, хоча й меншими темпами. Однак ці нелегко досягнуті успіхи несуть із собою можливі виклики, - йшлось у нещодавньому звіті американського аналітичного центру "Атлантична Рада", про який писав Голос Америки. Удари по енергетиці, мобілізація нових російських військ, ядерні погрози - серед нагальних викликів України.

В американському Інституті дослідження війни (ISW) у звіті за 4 грудня наголошують, що «здатність України зберегти військову ініціативу та продовжити темп своїх поточних оперативних успіхів залежить від того, чи українські сили продовжуватимуть проводити послідовні операції протягом зими 2022-2023 року».

Про наступ на Бахмут, атаки на інфраструктуру, а також про підтримку Заходом України "Голос Америки" поспілкувався із полковником армії США у відставці, аналітиком Інституту дослідження зовнішньої політики Робертом Гамільтоном.

Впродовж 30-ти років Гамільтон служив в американській армії, зокрема й у Східній Європі, він також є автором багатьох статей та монографій з питань конфліктів і безпеки, фокусуючись на регіоні Євразії.

Олексій Коваленко: Бахмут зараз є однією з найгарячіших точок на передовій в Україні. Як ви оцінюєте ситуацію на цій ділянці фронту?

Роберт Гамільтон: В цілому я погоджуюсь з оцінкою Інституту вивчення війни. Думаємо, ми зараз вступаємо у фазу, коли наступальні маневри та швидкі територіальні захоплення будуть дедалі складнішими. Особливо з урахуванням змін погоди. Починається сезон, коли земля багниста, а маневрувати по бездоріжжю буде дуже важко. Так, Росія досягає певних успіхів навколо Бахмута, але я не думаю, що ми побачимо там масштабний наступ Росії. Я думаю, що будь-які успіхи у просуванні [російських сил] супроводжуватимуться великою кількістю жертв.

Протягом наступних кількох місяців ми, ймовірно, спостерігатимемо поступове та повільне повернення територій.
Роберт Гамільтон

ОК: Нещодавно генерал-лейтенант Бен Годжес прогнозував, що Україна незабаром відновить контроль над територіями, які були окуповані після 24 лютого. На вашу думку, чи можливе звільнення Маріуполя та інших тимчасово окупованих міст незабаром?

РГ: Думаю, це буде важко зробити у найближчій перспективі через причини, які я окреслив. Погода ось-ось буде, або вже є, несприятливою для наступальних маневрів. В якийсь момент земля замерзне, та навіть у такому випадку – на півдні України земля замерзає, а потім відбуваються відлиги, все вкриється багнюкою та просуватись буде значно складніше. То ж протягом наступних кількох місяців ми, ймовірно, спостерігатимемо поступове та повільне повернення територій.

ОК: Ви згадали важкі погодні умови. Чи будуть вони важчими для російських сил, аніж для української армії?

РГ: Думаю, [погодні умови будуть важчими] для російської армії. Росіяни знаходяться в кінці ланцюжка постачань, який Україна досить успішно перекриває багатьма способами впродовж війни. Вони нам продемонстрували, що російська логістика є їхнім слабким місцем. Їм потрібно забезпечувати свої сили зимовим спорядженням, не тільки для солдатів, а й оснащенням для бойових машин. Ми побачимо, наскільки Росії важко забезпечити все це.

ОК: Україна отримала численні зобов’язання від партнерів на постачання оборонного озброєння та енергетичного обладнання. Втім, поки не йдеться про ракети земля-повітря Patriot. Чи очікуєте ви, що Захід змінить підхід стосовно цих ракет, а потенційно – і щодо ATACMS та F-16?

Оскільки Україна продемонструвала здатність ефективно себе захищати та в багатьох випадках – повернути території, захоплені Росією, у США з’явився більший апетит постачати  ефективніші системи, які потребували більше часу для навчання.
Роберт Гамільтон

РГ: Думаю, швидше за все, США продовжуватимуть надавати ті речі, які вони вже надають, включно із NASAMS, декілька з яких вже в Україні. Думаю, ми побачимо більше таких поставок, оскільки Сполучені Штати мають їх запаси.

Ракети Patriot, на мою думку, є більш політичним рішенням. На початку багато аналітиків говорили, що такі системи як NASAMS і HIMARS потребують багато часу, щоб навчити військових їх використовувати. В перші дні війни було небажання їх надавати. Ми не знали, як довго триватиме війна. Оскільки Україна продемонструвала здатність ефективно себе захищати та в багатьох випадках – повернути території, захоплені Росією, у США з’явився більший апетит постачати ефективніші системи, які потребували більше часу для навчання. Змінилось розуміння того, що ця війна не закінчиться швидко, нам потрібно надавати Україні озброєння не тільки, щоб захистити себе, а й щоб повернути територію, захоплену російськими силами та перемогти у війні. Тож я скажу, що хоч ми і не чуємо про F-16 чи ракети Patriot зараз – це не означає, що це неможливо. Залежатиме від того, наскільки успішною буде Україна та як довго триватиме війна.

ОК: Росія здійснила серію ракетних атак на життєво важливу інфраструктуру та мирні міста України. Що можна зробити Україні та її союзникам, щоб захист від подібних атак був ефективнішим?

РГ: Потрібні поставки більшої кількості різних видів протиповітряної зброї та протиракетних систем, систем протидії дронам, які Захід вже надає Україні. Це життєво важливо. Росія змінила тактику та стратегію ведення війни, намагаючись поставити Україну на коліна. Націлюючись на інфраструктуру, намагаючись позбавити українців світла та води, щоб люди мерзли та голодували взимку. У збройному протистоянні із ЗСУ вони не досягли успіху, вони програють. Тому думаю, що це спроба для Росії змінити фокус війни із воєнного протистояння на далекобійні удари по енергетичній інфраструктурі, щоб спричинити більше болю. Щоб Україна, можливо, була готовою шукати рішення шляхом переговорів. Я не бачу жодних доказів, що це працює.

У збройному протистоянні із Збройними силами України, вони не досягли успіху, вони програють. Тому думаю, що це спроба для Росії змінити фокус війни із воєнного протистояння на далекобійні удари по енергетичній інфраструктурі, щоб спричинити більше болю.
Роберт Гамільтон

ОК: Як ви згадали – стратегія Росії значно змінилась зі спроб блискавичних захоплень до бомбардувань інфраструктури і відчайдушних спроб захопити Бахмут. Якою ви бачите стратегію Росії надалі?

РГ: Воєнна кампанія Росії зазнала невдач. Це спроби блискавичних та шокуючих захоплень, спроба взяти Київ за три-чотири дні, повалити уряд, все це було засноване на хибних припущеннях про спроможності України, про волю України до боротьби, волю протидіяти російським силам. Російські збройні сили зазнали невдачі, потім вони перейшли до війни на виснаження на сході, де вони сподівались, що із 300 тисячами мобілізованих солдат їм вдасться виснажити українські сили. Це теж провалилось.

Тому, думаю, що третій етап – спроби перевести війну з поля бою в домівки українців, виводячи з ладу електроенергію та водопостачання, збільшуючи рівень болю. Зараз це дійсно кампанія, спрямована на те, щоб завдати болю мирному населенню. Думаю, що в свідомості Кремля та Міноборони Росії це спосіб компенсувати невдалу воєнну кампанію.

ОК: Іран постачає Росії воєнне обладнання, включно із дронами-камікадзе. Чи можуть підтримка Ірану та Північної Кореї драматично змінити ситуацію для Росії?

РГ: Я не думаю. Ці іранські безпілотники-камікадзе, їх можна використовувати лише один раз, вони вражають ціль та вибухають. Тривалий час дрони мали перевагу як наступальна зброя. Проти них не було багато оборонних засобів. Війна в Україні змусила західні країни розробити системи протидії безпілотникам. Навіть за перші вісім-дев’ять місяців цієї війни вдалось досягти значного прогресу у протистоянні цим системам.

ОК: Нещодавно ви аналізували національну стратегію Джо Байдена. Чому, на вашу думку, війна Росії проти України стала таким шоковим моментом для американської національної стратегії?

РГ: З часів адміністрації Обами США намагались зробити певний поворот до Азії. Ідея полягала в тому, що ХХІ сторіччя стане азійським століттям, а Китай – єдиний виклик, потенційний конкурент для США. Росія не є і не може бути рівним конкурентом.

Тимчасова стратегія національної безпеки, оприлюднена у березні 2021 року, передбачала саме такий вид перебалансування зусиль на Азіатсько-Тихоокеанський регіон. Росія в цьому документі згадувалась лише п’ять разів. Після повторного втручання Росії в Україну, коли вийшла повна версія стратегії національної безпеки Байдена, Росія згадувалась у документі 71 раз чи навіть більше. Ймовірно, більше ніж будь-яка інша країна в документі. Україна також займає важливе місце. В тимчасовому документі з національної безпеки вона не згадувалась взагалі, втім у новій стратегії вона згадувалась 32 рази.

Тож я вважаю, що відбулась фундаментальна переорієнтація у напрямку конфронтації та стримування Росії, визнаючи, що в довгостроковій перспективі Китай все ще є головним викликом для США, єдиним рівним конкурентом.

ОК: Говорячи про довгострокову стратегію національної безпеки США, де ви бачите Україну – як стратегічного союзника чи партнера по НАТО?

РГ: Думаю, теоретично, значно більше союзників НАТО погодились би з думкою про членство України в НАТО сьогодні, ніж до 24 лютого цього року. Пройшла переоцінка того, чим є Росія як супротивник, і що Росія готова зробити, щоб порушити європейську безпеку. Також спосіб, у який Україна себе захищала, стійкість, хоробрість та єдність, які продемонстрували українці, думаю, змінили думку у багатьох столицях НАТО.

НАТО має дочекатись стабільного політичного, військового та дипломатичного врегулювання війни, і потім вирішить, як і коли Україна приєднається до альянсу. Тим часом у НАТО мають продовжувати робити все, що вони робили і раніше – надавати всі можливі потужності Україні не тільки, щоб Україна могла захистити себе, а й повернути територію, окуповану Росією.

Дивіться також: Блекаут. Як міжнародна спільнота допомагає Україні готуватися до перебоїв в енергопостачанні. Відео

Блекаут: Як міжнародна спільнота допомагає України готуватися до перебоїв. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:12 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG