Спеціальні потреби

Актуально

Російський політолог Волк про вибори в Українi

Про ситуацію перед парламентськими виборами в Україні очима російських політологів своїми поглядами подiлився представник Фонду Спадщина в Москві Євгеній Волк. З ним розмовляв Володимир Звiглянич.

ВЗ: Пане Євгеній, якою бачиться передвиборча ситуація в Україні?

ЄВ: Ну, боротьба йде досить гостра і передбачити якийсь результат дуже непросто, поскільки шанси на проходження в Раду різних партій реально існують і баланс сил об’єктивно слабкий. Поки неясно, як вдасться консолідувати сили на правому фланзі українського життя, наскільки Ющенку вдасться залучити голоси виборців у тій непростій ситуації, яка склалася наразі в Україні у зв’язку з газовим конфліктом з Росією. І, звісно, багато буде залежати від того, наскільки Ющенку вдасться знайти спільну мову з Тимошенко, наскільки в цьому складному клубку суперечностей буде він взаємодіяти з Януковичем... Тут багато важливих питань за короткий термін до виборів нез’ясовані.

ВЗ: Ось на виборах президентських в Україні в 2004 році російські політологи віддавали перевагу Януковичу. А як зараз--кому вони надають пріорітети?

ЄВ: Мені здається, що російське керівництво зробило певні висновки з тієї помилкової політики, яка тоді проводилася, полягаючи у беззастережній підтримці одного кандидата: в кінцевому пісумку це боляче вдарило по самій Росії, позбавило її можливості впливати на політичне життя, дискредитувало й самого Путіна, який виявляв до Януковича особисті знаки уваги, аж до прийому на його честь... У мене складається враження, що Росія наразі не бажає відверто втручатися в цю боротьбу, воліючи діяти за лаштунками, виявляючи економічний тиск, себто проводячи лінію, може, не такої помітної, але все ж-таки дестабілізації обстановки, щоб не дати шансів для крупної перемоги Ющенка, і, навпаки, підсилити його опонентів, які виступають за тісніші стосунки з Росією.

ВЗ: Чи дасть ця політика якісь результати?

ЄВ: У мене великі сумніви. Мені здається, що в Москві ще до не кінця усвідомлюють, що Україна -- це не Росія, звичка мислити тими категоріями, що всі пост-радянські держави, це вихiдці з єдиного Радянського Союзу, вона тягне за собою значні політичні промахи, як це було у випадку України, Грузії, Киргизії. Мені здається, що цей методологічний порок московської еліти у сприйнятті України як такої ж частини Радянського Союзу, як і Росія, не дозволяє їй будувати вірну політику співробітництва і взаємодії з Києвом. Зараз для Москви дуже тривожним, своєрідним жупелом навiть, є перспектива членства України в НАТО і ЄС. Це, звісно, кошмар для російських військових, це лякає і російську політичну еліту, яка звикла мислити категоріями обложеної фортеці, і вступ України до НАТО вона розглядає як загрозу наближення кордонів альянсу до Росії. Курс очевидний: за будь-яку ціну не дати Києву інтегруватися до західних політичних інституцій і структур безпеки, будь-якими засобами залишити Україну у сфері політичного і економічного впливу Москви. Такою я зараз бачу стратегічну мету, яку переслідує Москва у ході виборів. Тут у світлі уроків президентських виборів 2004 року зрозуміли, що діяти відкрито, це контрпродуктивно, небезпечно, викличе негативну реакцію Заходу, викличе і реакцію відторгнення і в Україні. Тому, як видається, зовнішня сторона -- це як би нейтральна лінія, але, як я знаю, йде активна залаштунокова боротьба, і підтримка тими чи іншими методами, насамперед, дестабілізації обстановки, тих сил, які виступають за зближення і більшу співпрацю з Москвою. При чому економічні важелі тут не поодинокі. Сюди входить і ситуація навколо Чорноморського флоту зі штучним нагнітанням тут напруженості, -- достатньо пригадати слова Сергія Іванова про можливість застосовувати положення Статуту караульної служби, себто санкція на використання зброї у випадку якихось інцидентів. Тобто, це досить потужний тиск, який показує, що Росія не полишає спроб впливати на ситуацію в Україні і політичними, і економічними методами.

Всі новини дня

Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Відео

Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:55 0:00

Канцлер Німеччини Олаф Шольц провів телефонну розмову з Владіміром Путіним і закликав його вивести російські війська з України. Тим часом Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Деталі - від Богдана Цюпина.

В ЄС остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту. Відео

В ЄС остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:15 0:00

Дипломати Євросоюзу остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту на рівні 60 доларів за барель. Обмеження вводять щодо тієї нафти, яку транспортують морем. Заступник міністра фінансів США Воллі Адеємо раніше привітав таку домовленість.

У Конгресі представили законопроект про визнання "Групи Вагнера" терористичною організацією. Відео

В американському Конгресі представили законопроект про визнання "Групи Вагнера" терористичною організацією. В разі ухвалення ініціативи, Державний департамент буде зобов'язаний включити "Групу Вагнера" до переліку терористичних організацій.

«Немає сенсу укладати фальшивий мир з Росією» – Блінкен

Президент Франції Еммануель Макрон під час державного обіду з держсекретарем Ентоні Блінкеним (праворуч) у четвер, 1 грудня 2022 року. Вашингтоні, США. Жаклін Мартін/через REUTERS/

США мають прямий контакт з Москвою, але він використовується тільки для запобігання серйозним загрозам, бо президент Росії Володимир Путін не готовий до переговорів, вважає державний Секретар Ентоні Блінкен.

В інтерв’ю французькому телеканалу France 2 він заявив, що Вашингтон і Москва мають прямі контакти, які використовуються у разі серйозних загроз, зокрема, коли були побоювання, що Росія застосує ядерну зброю.

«Наприклад, був контакт з Росією, тому що було побоювання, що вони можуть застосувати ядерну зброю, що було б катастрофою», – сказав Блінкен.

Відповідаючи на запитання журналіста Томаса Сотто про те, чи це були реальні побоювання, Блінкен відповів, що у США «не бачили конкретного руху з цього приводу, але все одно є страх надзвичайної ситуації».

Попри ці контакти, за словами Блінкена, США та Росія не ведуть переговори щодо війни в Україні, бо це рішення - за Україною, і як наголошує державний секретар, президент України Володимир Зеленський, «чітко дав зрозуміти, що в кінці будуть потрібні переговори, дипломатія».

Як каже Блінкен, час для прямої розмови настав би, «якби ми побачили, що Путін серйозно ставився до дипломатії та діалогу». Але поки що російська сторона не проявляє готовності до переговорів, сказав Блінкен.

«Що зараз робить Путін? Хоча він іноді каже, що готовий до дипломатії, він атакує цивільну інфраструктуру в Україні, – каже Блінкен. – Проблема в тому, що він робить навпаки. Зараз він підбурює до ескалації ситуації».

За словами Блінкена, США хочуть уникнути розширення конфлікту.

«Ми не хочемо війни з Росією. Ми не хочемо третьої світової війни», – каже Блінкен. Але з іншого боку, він додає, що «мир має бути не тільки на папері».

«Потрібен мир, але він має бути справедливим, відповідно до принципів статуту ООН. І він має бути стійким, тому що в певному сенсі немає сенсу укладати фальшивий мир, який дуже швидко буде відкинутий і Росія знову вступить у війну», – вважає Блінкен.

Він переконаний, що слід уникати думки, що цей конфлікт можна заморозити, бо «Росія в цьому контексті ніколи не буде вести переговори про захоплені силою території, і про самі території має домовлятися лише Україна.

Говорячи про майбутнє Росії, Блінкен сказав, що не так важливо, хто буде на чолі країни, як те, якої політики буде дотримуватися Росія.

Блінкен нагадав слова прехидента Джо Байдена, який сказав, що «президент Путін дуже сильно прорахувався щодо України».

«Усе, чого він намагався уникнути, він прискорив. На Заході ми не розділені. Навпаки, ми єдині та єдині. Україна єдина як ніколи. Те, що ми бачимо в Росії, є катастрофою для Росії. Понад мільйон росіян виїхали. Це може бути добре для Путіна, тому що саме люди можуть бути проти нього, але це катастрофічно для Росії», – сказав Блінкен, якого цитує прес-служба Державного департаменту.

Інтерв’ю для французького телеканалу France 2 було записано французькою мовою і відбувалося на тлі державного війзиту президента Франції Еммануеля Макрона до Вашингтона.

Як писав «Голос Америки», під час двосторонньої зустрічі в Білому домі з президентом Макроном у четвер, президент США на спільній прес-конференції заявив, що російських президент Путін може завершити війну «забравши свої війська з України», однак Путін не виявляє готовності шукати шляхів до миру. "

Макрон заявив, що тривалий мир можливий лише, якщо міжнародна спільнота поважатиме умови українців, бо лише вони можуть визначити умови такого миру.

Дивіться також:

Державний візит Еммануеля Макрона до Вашингтона. СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

Країни ЄС підтримали обмеження на російську нафту на рівні $60 за барель

Архівне фото: танкер в російському порту, 2009 рік

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що країни ЄС погодились обмежити ціну на російську нафту на рівні 60 доларів з барель.

У відеозверненні в соцмережах посадовиця відзначила, що такий крок зміцнить дію санкцій, зменшить російські надходження, а також "дозволить стабілізувати енергоринки", бо європейські оператори зможуть доставляти "певні обсяги російської нафти третім країнам, якщо вони продаються за ціною нижче обмеження".

Reuters повідомив, що посол Польщі в ЄС Анджей Садош у п'ятницю заявив, що Польща погодилася з домовленістю Європейського Союзу обмежити ціну на російську нафту, доставлену морем, на рівні 60 доларів за барель.

Варшава відмовлялася від схвалення угоди, щоб вивчити механізм коригування, щоб ліміт був нижчим за ринкову ціну. Польща виступала за те, щоб ліміт був якомога нижчим, щоб скоротити доходи Росії та обмежити здатність Москви фінансувати війну в Україні

Садос сказав, що механізм в остаточній угоді буде підтримувати максимальну ціну щонайменше на 5% нижче ринкової.

Обмеження ціни, ідея “Групи семи”(G7), що має на меті зменшити дохід Росії від продажу нафти, одночасно запобігаючи стрибку світових цін на нафту після того, як 5 грудня набуде чинності ембарго ЄС на російську нафту.

Після схвалення Польщею в п'ятницю ЄС розпочав процедуру письмового оформлення домовленості всіма 27 країнами ЄС, щоб офіційно дати зелене світло угоді, деталі якої будуть опубліковані в юридичному журналі ЄС у неділю.

Встановлення цінової межі G7 дозволить країнам, що не входять до ЄС, продовжувати імпортувати російську нафту морським транспортом, але це заборонить судноплавним, страховим і перестраховим компаніям обробляти вантажі російської нафти по всьому світу, якщо тільки вона не продається за ціною меншою обмеження ціни.

Оскільки ключові світові судноплавні та страхові компанії розташовані в країнах Великої сімки, через обмеження ціни Москві буде дуже важко продавати свою нафту за вищою ціною.

Першою пропозицією G7 минулого тижня було обмеження ціни на рівні 65-70 доларів за барель без механізму коригування. Оскільки російська нафта Urals вже торгувалась дешевше, Польща, Литва та Естонія наполягали на зниженні ціни.

У п'ятницю вдень російська нафта марки Urals коштувала близько 67 доларів США за барель.

Країни ЄС протягом кількох днів узгоджували деталі, причому ці країни додавали умови до угоди, включаючи те, що обмеження ціни буде переглядатися в середині січня та кожні два місяці після цього, згідно з дипломатами та документом ЄС, який бачили Reuters у четвер.

У документі також зазначено, що 45-денний «перехідний період» застосовуватиметься до суден, що перевозять російську нафту завантажену до 5 грудня та розвантажену в кінцевому пункті призначення до 19 січня 2023 року.

В статті використано інформацію Reuters

Більше

XS
SM
MD
LG