Актуально
Інтерв`ю з послом України Олегом Шамшуром
Поняття українсько-американського стратегічного партнерства має набрати реального змiсту. Мета України отримати запрошення до вступу до НАТО вже в 2008 році оцінюється абсолютно реалістично. Такi та iншi заяви зробив новопризначений посол України у США Олег Шамшур пiд час прямого включення Голосу Америки з українським телеканалом Тонiс. У вашингтонськiй студії Голосу Америки працював Андрій Годованець, у київськiй студії каналу Тонiс – Дмитро Тузов.
Андрій Годованець: Деяким з Ваших попередників досить важко працювалося на цій посаді, особливо за часів президентства Леоніда Кучми. Що змінилося з того часу і з чого саме Ви розпочали свою роботу, коли вступили на посаду посла кілька тижнів тому?
Олег Шамшур: Я б сказав, що працюю вже трохи більше місяця. За цей час незважаючи на те, що це невеликий термін, я провів значну кількість зустрічей і відчув в Сполучених Штатах щиру зацікавленість в тому, щоб допомогти просуванню України шляхом реформ, шляхом поглиблення демократії, розвитку ринкової економіки – є бажання активізувати співробітництво з нашою країною. Це безумовно дуже добре. Якщо говорити про завдання, які я ставлю перед собою як посол та перед посольством, то це зробити все можливе для того, щоб поняття українсько-американського стратегічного партнерства набувало реального змісту. Щодо конкретики - це розвиток політичного діалогу, в тому числі координація зовнішньо-політичних зусиль з актуальних проблем міжнародного розвитку. Це - безумовно вирішення тих проблемних питань, які досить довгий час заважали поступальному розвитку наших двосторонніх відносин і я дуже тішуся, що динаміка вирішення цих питань є дуже позитивною. Останнє - це надання Україні статусу країни з ринковою економікою, щодо укладення двостороннього протоколу - відміни поправки Джексона-Веніка. Перспектива, як на мене, виглядає досить обнадійлива. Крім цього, безумовно, розвиток двостороннього економічного співробітництва. Тут перспективи також дуже гарні. Також посилення культурної інформаційної присутності України в Сполучених Штатах і нарешті, розвиток контактів між громадянами наших країн – те, що тут називається «people-to-people contact».
Дмитро Тузов: Вашого попередника було звільнено у червні минулого року, чи не здається Вам, що час призначення посла затягнувся і у зв’язку з цим втрачено багато можливостей?
Олег Шамшур: Ну я б не сказав, що можливості втрачені, бо посольство працювало активно. Безумовно, процес пошуку нового посла зайняв певний час, і вибір був зроблений. Я сподіваюся виправдати ті сподівання і ту довіру, які мені виказав президент і міністр закордонних справ.
Дмитро Тузов: Дякую, а посольство, Ви кажете, працювало дуже активно? Все ж таки зараз змінилась дипломатична команда чи лише посол?
Олег Шамшур: Зараз змінився посол. Буде нормальна дипломатична ротація. Це буде і в цьому році. Будуть приїжджати нові люди. Але все буде налаштоване на те, щоб додати і в якості і в кількості тих заходів, тієї роботи, яку ми тут здійснюємо.
Андрій Годованець: Скажіть будь-ласка, а ті люди, які працювали за попереднього посла і сьогодні залишилися в посольстві, чи вони в нормальних стосунках з новою, тобто Вашою командою?
Олег Шамшур: В основному залишився той штат, який і був, за винятком посланників. Ніяких проблем немає, тобто всі ми налаштовані на дуже активну роботу на забезпечення наших інтересів в Сполучених Штатах.
Дмитро Тузов: Дуже гарно, що дипломатична команда не б’ється між собою. Знайшли спільну мову, я так зрозумів. Пане Олеже, Ви регулярно спілкуєтеся, це зрозуміло, з американськими урядовцями, законодавцями, експертами, бізнесменами, політологами напевне. Як зараз, вже через тривалий проміжок часу, вони оцінюють ситуацію в Україні і в тому числі нашу передвиборчу ситуацію, розклад сил, з якими зараз Україна йде на парламентські вибори?
Олег Шамшур: Я б відзначив перш за все, що за той рік, який тут минув, Україна зробила дуже багато. Перш за все в посиленні розвитку демократії, громадянського суспільства та реформуванні своєї економіки. Разом з тим зрозуміла сьогодні підвищена увага до питань, пов’язаних з виборчою кампанією, головне те, що я чую, полягає в тому, що всі хочуть бачити наступні вибори вільними, демократичними, і головне, що я жодного разу не почув сумнівів в тому, що президент та нова команда зможуть забезпечити саме такий характер виборів.
Дмитро Тузов: Яким чином результати виборів в Україні можуть вплинути і на американсько-українські стосунки і те, що називається євроатлантичною інтеграцією?
Олег Шамшур: Безумовно, головне, щоб після виборів була підтверджена готовність нового уряду, нової команди на продовження курсу демократичних реформ, реформування економіки і також курс на європейську, євроатлантичну інтеграцію. Тобто саме такого меседжа очікують від нової команди і я впевнений, що саме і такий меседж піде з Києва.
Андрій Годованець: Скажіть, от кожна країна в формуванні своєї зовнішньої політики керується своїми якимись стратегічними принципами. Які сьогодні стратегічні принципи є для України і, власне, в яких сферах вони співпадають з американськими або ж не співпадають?
Олег Шамшур: Я б сказав, що -- я вже про це вірніше сказав раніше -- про те, що у нас після візиту президента Ющенка в квітні до Сполучених Штатів закріплено в спільній заяві перш за все принцип стратегічного партнерства. Тобто він виходить саме з співпадіння стратегічних інтересів України і Сполучених Штатів. Серед того, що я хотів би відзначити, це перш за все таке питання як просування демократії. Це також наша співпраця з актуальних проблем міжнародного розвитку, зокрема запобігання поширенню засобів і зброї масового знищення. Це також наше співробітництво в подоланні наслідків чорнобильської катастрофи. Це наша співпраця в запобіганні поширенню ВІЛ-СНІДу, туберкульозу. Зараз ми дуже активно працюємо в боротьбі проти пташиного грипу. Тобто є маса питань і інтересів, де наші позиції співпадають, і я сподіваюся, що сфера співпадіння вона буде збільшуватися.
Андрій Годованець: Але ж чимало з цих питань вже вирішувалося до Вас. Скажіть, чим зараз зміниться вирішення цих питань?
Олег Шамшур: Ну, деякі питання, безумовно, вирішувалися і раніше, тому що вони завжди були. З іншого боку я б сказав, що змінюється характер нашої взаємодії зі Сполученими Штатами. Вона стає саме партнерською. Ну, на загал я б сказав, якщо раніше ми, зустрічаючись, Україна викладала свою позицію, Сполучені Штати викладали свою позицію. Зараз ми вже, я вважаю, вийшли на такий рівень, коли ми узгоджуємо свої позиції, і я сподіваюся, що на підставі цих узгоджених позицій будуть також узгоджені дії і вони вже є, в принципі, за минулий рік ми проаналізували виконання положень спільної заяви і що більш, можливо, навіть показово – зроблений аналіз рядом неурядових організацій українських і в Сполучених Штатах, і результати є дуже позитивними. Тобто більша частина того, що було заявлено і задекларовано нашими лідерами, було виконано.
Дмитро Тузов: Так, звичайно. Панове, дякую що не забули про Київ. Знову таки в продовження нашої трьохсторонньої розмови між Києвом і Вашингтоном, пане Олеже, зараз достатньо критичні заяви прозвучали з боку Брюсселя стосовно навіть гіпотетичного членства України як у Європейському Союзі так і в НАТО. Що думають про це в Америці?
Олег Шамшур: Я б сказав, що дуже позитивний момент і якраз це – свідчення я б сказав так з якісних змін нашої співпраці з Сполученими Штатами, що Сполучені Штати однозначно підтримують бажання України стати членом НАТО. Дуже важливо, що підтримують наші зусилля і в тому, щоб приєднатися ближчим часом до Плану дій щодо членства. Звичайно ми б хотіли бачити це вже [на самiтi НАТО] в Софії ближчим часом в квітні цього року, але я думаю, що це відбудеться до початку осені, така моя оцінка, хоча я думаю, що і варіант з Софією є абсолютно реалістичним, і дуже важливо, що нашу мету отримати запрошення до вступу до НАТО вже в 2008 році оцінюється абсолютно реалістично. Цілком зрозуміло, що це пов’язується з таким фактором як збільшення підтримки з боку населення України вступу України до НАТО, але є розуміння, що це завдання і це питання, яке може бути вирішено, і я думаю, що ми це будемо вирішувати в Україні безумовно розраховуючи на підтримку наших партнерів в Сполучених Штатах і партнерів НАТО.
Андрій Годованець: Скажіть будь-ласка, США щороку виділяють фінансову допомогу Україні. Якщо коротко, посольство має якісь важелі впливу на те, куди піде ця допомога?
Олег Шамшур: Я б сказав таким чином: безумовно не Посольство України висловлює своє побажання щодо тих чи інших проектів, але остаточне рішення приймається урядом Сполучених Штатів. І тут я б сказав так - наша роль більше дорадча, партнерський діалог.
Дмитро Тузов: Пане посол, скажіть, будь-ласка, є така загальноприйнята дипломатична практика, коли посольства лобіюють інтереси своїх країн, в тому числі бізнес-інтереси. Чи могли б Ви назвати кілька прикладів того, які проекти зараз посольство захищає і як це відбувається?
Олег Шамшур: За браком часу я хотів би дати дійсно два приклади. Перший приклад, - це дуже плідна наша співпраця на різних рівнях з нашими американськими партнерами з питань, пов’язаних з наданням Україні статусу країни з ринковою економікою. Це - дуже продуктивний діалог на всіх рівнях уряду Сполучених Штатів, це - робота з громадськістю і, безумовно, робота з великими американськими корпораціями, які дали позитивні висновки щодо тих змін, які зараз відбуваються в Україні. Це один приклад. Ближчим часом ми дуже активно будемо співпрацювати, знову ж таки на всіх рівнях, з відзначення 20-ої річниці Чорнобиля і забезпечення продовження допомоги Сполучених Штатів на вирішення всього комплексу питань, і тут знову ж таки ми спілкуємося з українською громадою, з представниками уряду, з Конгресом, і я думаю, що це тільки два приклади, а їх буде набагато більше.
Всі новини дня
- Голос Америки
Злість, розгубленість, безпорадність. Жителі прикордонного російського Шебекіна «розчаровані тим, що до такого дійшло» – NYT
Внаслідок обстрілів у прикордонних з Україною районах Бєлгородщини загинули щонайменше сім людей. CNN з посиланням на російських офіційних осіб повідомляє про атаки зі смертельними наслідками щонайменше в чотирьох місцях Бєлгородської області.
Двоє чоловіків і жінка загинули під час обстрілу села Соболівка із 18 ракет, повідомив Гладков у серії дописів у своєму Telegram-каналі. Також в результаті удару були пошкоджені газопровід і лінія електропередач.
Через Соболівку проходить залізнична лінія, яка сполучає Росію з окупованиси нею частинами Украни, що свідчить про те, що ціллю могли бути російські лінії постачання - пише CNN.
Мешканці Бєлгородської області Росії унаслідок останніх обстрілів “починають розуміти жахи війни, що точиться на їхньому порозі”. А також висловлюють обурення у соцмережах про те, що “Москва не турбується про їхню долю”.
Такі свідчення мешканців, зокрема евакуйованих з прикордонного міста Шебекіно, публікує видання New York Times.
Вони почали використовувати у соцмережах хештег “Shebekino Is Russia”, а в інтерв’ю журналістам чимало з них висловлювало обурення через те, що ведучі державного телебачення неправильно вимовляли назву їхнього міста.
“Таке враження, що в Москві не розуміють, що у нас тут відбувається. Коли безпілотники прилетіли до Москви, відразу з’явилися великі історії, це було в усіх новинах. А тут люди під обстрілами місяцями і нічого”, — цитує NYT місцевого вчителя англійської мови.
Водночас видання свідчить, що завдяки обстрілам на російській території “через 15 місяців після того, як російські ракети вперше впали на Київ, мешканці прикордонного з Росією Бєлгорода починають розуміти жах війни на їхньому порозі”.
Газета New York Times опитала мешканців прикордонного регіону Росії, більшість із них, як і вчитель, наполягали на тому, щоб їх називали лише іменами, посилаючись на страх розплати за розмови про війну.
Незважаючи на зростання кількості нападів на російській території, лише кожен четвертий росіянин уважно стежить за війною і, ймовірно, виходить за межі державних ЗМІ, щоб отримати інформацію про неї, – такими є висновки травневого опитування російських соціологів з недержавного “Левада-центру”. Майже половина респондентів заявили, що не стежать за конфліктом взагалі або лише побіжно.
Директор “Левади” Денис Волков сказав, що російське суспільство “не цікавиться далі власного носа”.
Але останні події змушують принаймні мешканців Шебекіно переоцінити свою апатію чи підтримку війни, а ще – породжують обурення проти влади, яка, на їхню думку, не змогла їх захистити, пише NYT.
Дивіться також:
- Голос Америки
Росія святкує День російської мови в ООН і цитує Пушкіна про «незаперечну перевагу» російської «над усіма європейськими мовами»
Росія в ООН святкує День російської мови у понеділок, 6 червня, у день народження російського поета початку ХІХ століття Олександра Пушкіна. Його цитату про «перевагу» російської мови над усіма європейськими мовами було обрано як епіграф до статті про значення російської мови для ООН.
Як зазначається на сайті ООН, цей день відзначається у рамках програми підтримки та розвитку багатомовності та культурного різноманіття. Однією з цілей цієї програми є «підтримка рівноправності всіх шести офіційних мов ООН: англійської, арабської, іспанської, китайської, російської та французької».
«Багатомовність, яка є важливим фактором гармонійного спілкування між народами, має особливе значення для Організації Об'єднаних Націй», – мовиться на сайті ООН.
Разом з тим, на думку правозахисників у самій Росії влада проводить активну політику асиміляції, що веде до зменшення кількості мовців та зникання мов національних меншин.
Результати перепису 2021 року показують, що кількість носіїв майже всіх російських мов національних меншин зменшилася за десятиліття з часу попереднього підрахунку населення.
Російська англомовна газета Moscow Times писала у березні цього року, що хоча дані перепису, оприлюднені в грудні минулого року, засвідчують картину зникнення інших мов у Росії, активісти та експерти, з якими спілкувалися журналісти, вважають, що ситуація є ще гіршою.
Наприклад, кількість носіїв чуваської, тюркської мови, якою розмовляють в основному в Республіці Чувашія в Поволжі Росії, скоротилася з понад 1 мільйона носіїв у 2010 році до трохи більше ніж 700 000 у 2021 році, мовиться у публікації.
У 2002-2010 роках кількість людей, які володіють татарською мовою в Росії скоротилася на понад мільйон осіб, у Казані, столиці Татарстану, де живе понад мільйон осіб з майже 4-мільйонного населення республіки залишилося тільки кілька шкіл з татарською мовою навчання, повідомляють татарські активісти.
Олександр Болькін, старійшина народу ерзя, який живе в Україні, в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що за останні 30 років чисельність його народу знизилася приблизно вдвічі: з мільйона до 400-500 тисяч осіб.
У січні 2019 року Консультативний комітет Рамкової конвенції про захист національних меншин Ради Європи розкритикував Росію за національну політику. Експерти були стурбовані «зростанням домінування російської мови» при одночасній «відсутності ефективної підтримки мов національних меншин».
Захист прав російськомовного наслення – одна з «офіційних причин» війни, яку Росія розв'язала проти України. Заступник голови МЗС Росії Михайло Галузін наприкінці травня заявив, що серед умов для миру з Україною є ухвалення статусу російської мови як державної.
При цьому на окупованих Росією територіях окупаційна влада виводить українську мову з навчального процесу та вилучає україномовні книжки з бібліотек.
Цього року російська мова вперше почала втрачати популярність у світі. У 2023 рооці вона не увійшла у список 10-ти найпопулярніших мов, які вивчають у всьому світі за допомогою платформи Duolingo.
З моменту заснування платформи в 2015 році, «це перший рік, коли російська мова так драматично втратила свою популярність, незважаючи на те, що нею спілкуються 282 мільйони людей в світі», повідомили в компанії.
Падіння інтересу учнів до вивчення російської мови у компанії безпосередньо пов’язали з російським вторгненням в Україну у 2022 році та подальшим зростанням інтересу до вивчення української мови.
- Голос Америки
Українські тенісистки відмовляються тиснути руки російським суперницям
Українська тенісистка Еліна Світоліна відмовилася потиснути руку своїй російській суперниці Анні Блінковій після перемоги у п’ятницю в Парижі.
За інформацією Reuters, Світоліна пояснила, що зробила це з поваги до чоловіків і жінок, які захищають Україну від вторгнення Росії.
“Що б подумали українські солдати, якби я потиснула руку росіянам?” – цитує Світоліну інформаційна агенція.
Російська спортсменка, як і білоруські тенісистки, допущені до змагань лише в нейтральному статусі - через повномасштабне вторгнення РФ до України.
Напередодні ще одна українська тенісистка, Марта Костюк, вирішила не обмінюватися традиційними післяматчевими вітаннями із суперницями з Росії чи Білорусі та уникала рукостискань.
Як пише агенція Associated Press, Костюк сказала, що перед матчем проти Аріни Соболенко з Білорусі вона не могла спати, переглядаючи онлайн тривожні новини з Києва, де тієї ночі від російських бомбардувань загинула щонайменше одна людина.
«Я намагаюся відкинути свої емоції щоразу, коли виходжу на корт”, - цитує АР спортсменку. Водночас її суперниця з Білорусі поділилася з журналістами, що їй важко виступати проти українок.
“Ви граєте проти українки і ніколи не знаєте, що трапиться. Ніколи не знаєш, як люди — підтримають чи ні?” - сказала Аріна Соболенко агентству.
Соболенко також днями потрапила на сторінки міжнародних ЗМІ через відмову від прес-конференції у зв'язку з питаннями журналістки з України.
“У мене немає коментарів для вас”, - повторювала Соболенко, коли кореспондентка запитувала її про відкриту підтримку спортсменкою авторитарного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Соболенко підписала відповідний відкритий лист у 2020 році, коли на вулицях Мінська тривали жорстокі затримані мирних протестувальників.
Соболенко заявила, що на останній прес-конференції "не почувалася в безпеці", - пише CNN.
Своєю чергою Костюк відкинула припущення, що російським і білоруським спортсменам буде небезпечно повертатися додому у разі відкритого засудження війни.
“Я не знаю, чого бояться інші гравці. Я повертаюся в Україну, де можу померти будь-якої секунди від безпілотників, чи ракет, чи чогось іншого”, – зауважила Костюк.
Раніше Марта Костюк відмовилася потиснути руку і російській суперниці Анатастасії Потаповій на змаганнях Miami Open. Таких випадків у спорті було чимало з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Українець Іван Чупринко відмовився потиснути руку іранцю під час нагородження на чемпіонаті світу з жиму лежачи – на знак протесту проти постачання Іраном дронів для війни Росії проти України. Українська тенісистка Ангеліна Калініна відмовилася потиснути руку своїй російській суперниці Вероніці Кудерметовій в Італії, - інформувало видання CNN.
"Український спорт - це про честь і гідність"
“Український спорт - це про честь і гідність. Про відчуття честі і гідності як найважливіших цінностей”, - сказав президент Спортивного комітету України Ілля Шевляк в ефірі телеканалу “Київ”.
Він також розповів, що Спортивний комітет України торік розпочав проект, присвячений загиблими на війні українським спортсменам – “Янголи спорту”.
Загалом через повномасштабне вторгнення Росії в Україну загинуло понад 250 спортсменів, - інформувало Міністерство молоді та спорту у березні цього року.
Як відомо, цього літа російські і білоруські тенінсти зможуть брати участь у Вімблдонському турнірі. Для участі (забороненої торік) їм поставлено низку умов.
Зокрема, як інформує видання New York Times – дотримуватися нейтралітету під час виступу на турнірі, не висловлювати підтримку повномасштабного вторгнення РФ до України за підтримки Білорусі.
"Він пообіцяв мені, що повернеться". Анна Зайцева пережила блокаду "Азовсталі" і розшукує чоловіка-Азовця. Відео
Анна разом із тримісячним сином понад 60 днів ховалася від обстрілів на “Азовсталі” під час облоги Маріуполя. 30 квітня її та ще 156 цивільних евакуювали з Маріуполя гуманітарним коридором. Чоловік дівчини Кирило Зайцев залишився захищати місто та потрапив у полон.
- Голос Америки
Міністерка оборони Нідерландів відповіла представнику Китаю про причину війни в Україні
Міністерка оборони Нідерландів відкинула заяву Китаю про те, що війна Росії проти України пов’язана з «невдалою архітектурою безпеки» в Європі.
У суботу на головній щорічній оборонній конференції Азії досвідчений китайський дипломат заявив, що Європа «неправильно керувала» власною безпекою, і їй слід брати приклад з Азійсько-Тихоокеанського регіону.
«Я не думаю, що ви ефективно та конструктивно керуєте ситуацією з безпекою», — сказав Цуй Тянькай під час панельної дискусії в рамках Shangri-La Dialogue у Сінгапурі, повідомляє South China Morning Post, англомовне видання, що базується у Гонконгу.
«Нам не потрібне азійське НАТО. Ми не хочемо бачити розширення ролі НАТО в нашому регіоні», – сказав колишній посол Китаю у Вашингтоні.
На панелі з питань управління безпекою в євроатлантичному та азійсько-тихоокеанському регіонах він сидів поруч з міністром оборони України Олексієм Резніковим, але той уникав критики Пекіна. За повідомленням часопису Politico, він сказав лише, що Україні потрібно виграти війну, а не вести переговори.
Натомість на захист НАТО як ключового елементу європейської безпеки виступила його колега з Нідерландів Кайса Оллонгрен. Вона сказала, що слова представника Китаю є «велика-велика неправда».
«Було припущення посла, що Європі не вдалося дуже добре керувати своєю безпекою через війну в Україні. Звичайно, я розумію, що в Україні йде війна, але я вважаю, що це не результат неправильного управління ситуацією з безпекою в Європі. Це результат неповаги до того, як ми хочемо керувати безпекою в Європі», – сказала Оллонгрен.
«Не можна звинувачувати Європу чи європейські країни в незаконному вторгненні Росії в Україну», – сказала Оллонгрен в інтерв’ю виданню Politico через кілька хвилин після свого виступу.
Оллонгрен, чия країна займає все більш критичну позицію щодо Китаю через зв’язки з Росією та технічний прогрес у військовій сфері, додала, що оскільки Цуй більше не є послом, вона чекатиме, поки міністр оборони Китаю Лі Шанфу викладе офіційну позицію у своїй програмній промові в неділю.
Китай намагається зіграти роль посередника у досягненні миру між Росією та Україною, однак Пекін не визнає факту російської агресії і вважає, що однією з причин війни було «розширення НАТО».
Як повідомляв Голос Америки, днями спеціальний посланець Китаю закликав західних партнерів України припинити постачати їй зброю, бо це «розпалює конфлікт».
Форум