Спеціальні потреби

Круглий стiл на тему виборiв в Українi


Вiдео-лiнки:




Розшифровка дискусiї мовою оригiналу

З наближенням парламентських виборів в Україні у Вашингтоні все частіше лунають запитання, які зміни принесуть ці вибори. Днями Голос Америки провів круглий стіл на цю тему з чотирьма провiдними експертами. У годиннiй дискусії брали участь експерт Iнституту мiжнародної економіки Андерс Аслунд, колишнiй посол США в Українi Стівен Пайфер, старший науковий спiвробiтник Фонду Карнегі Майкл МакФол та радник Гельсінської комісії США Орест Дейчакiвський. Ведучим був Адрiян Кармазин.

Практично усі учасники круглого столу погодились з висловленою радником американського представництва ОБСЄ Орестом Дейчаківським тезою, що парламентські вибори в Україні будуть тестом на те, чи будуть втілені в життя обіцянки, дані під час помаранчевої революції. Світ очікує від України вільних виборів, сказав вiн.

Тим часом, на думку колишнього посла США в Україні Стівена Пайфера, березневі вибори не лише тест, але й нагода для України показати, що вона кінець-кiнцем стала на шлях демократичного розвитку. Це бачення підтримав Андерс Аслунд - експерт Iнституту міжнародної економіки:

«Це означає, що Україна стане повноцiнною демократією і це матиме досить вибуховий ефект у колишньому радянському просторi, буде показником того, що колишня радянська республіка, у якій панував безлад, може стати повноцiнною демократією, справді вільною державою».

Експерти кажуть, що своєрідною небезпекою для помаранчевої команди є розчарування населення після революції. І особливо те, що жоден з посадовців колишнього режиму, причетних до корупції та фальсифікації виборів, не понесли покарання. Але в даному випадку сама можливiть покарання за фальсифікації, якщо вона буде чітко декларована, на думку посла Пайфера, вже може зробити ці вибори чеснішими:

«Дивлячись на ці вибори, то для тих, хто, можливо, думав про здійснення фальсифікацій, існує ризик, ризик покарання цього разу, чого не було під час минулих виборів, і я маю надію, що це матиме вплив цього разу».

Окрім процесу виборів як такого, експерти порушили питання утворення можливих коаліцій після виборів. На думку Ореста Дейчаківського, найкращою перспективою для України була б можлива коаліція між колишніми союзниками помаранчевої команди. На погляд Андерса Аслунда, абсолютно прийнятною у наступному парламенті є коаліція між командою Януковича та Ющенка, оскільки обидві сили є, за його словами, про-ринковими. З цим, однак, не погоджується Майл МакФол з Фонду Карнеґі. За його словами, на Сході України сьогодні панує монополія однієї сили -- Партії регіонів -- і така ситуація, вважає вiн, далека від прозорості чи демократії:

«На Сходi немає політичних дебатів. Там просто iснує монополія і це заважає рухатися вперед. З першого погляду коаліція між “Регіонами України” і “Нашою Україною” виглядає, що вона могла б послужити своєрiдним мостом над прірвою, оскiльки, як каже Андерс, обидва ці блоки про-ринковi. В перспективi це можливо не було б погано – створити один про-ринковий блок як противагу лiво-центристському, однак зараз це ще не на часi».

Але, на думку експертів, найважливішим пiсля парламентських виборів буде сформувати дієву коаліцію, яка б після обрання прем’єр-міністра була б здатною вирішувати нагальні проблеми.

А щодо перетворення України з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську республiку, то учасники дискусії децентралізацію влади в Україні в загальному оцінюють позитивно. На думку західних експертів, такі зміни ведуть до більшої демократизації і наближення України до європейських стандартів. Але треба зазначити, що подібні зміни у такий складний перехідний період, у якому знаходиться Україна, відбуваються чи не вперше в iсторiї. І оглядачі вказують на деякий ризик дестабілізації при формуванні двох центрів влади. Але як зазначив Майкл МакФол, нiхто не твердить, що демократія рiвнозначна стабiльностi - демократія, це -- конкуренція та зміни, які далеко не завжди проходять безболісно.

Практично усі учасники круглого столу також відмітили значний прогрес у відносинах України та Заходу. Перш за все, кажуть вони, змінилось ставлення сторін одна до одної. США та Європа побачили в Україні потенційного партнера -- країну, яка з часом може стати повноправним членом євро-антлантичної спільноти.

З погляду експертiв, значні зміни у цьому відношенні відбуваються в економічній сфері. Експерт Iнституту міжнародної економіки Андерс Аслунд зокрема відзначає економічний прогрес, що відкриває дорогу західним інвестиціям:

«Ми бачимо зараз багато прямих західних інвестицій в Україні. Якщо ви оціните прямі інвестиції минулого року у сім з половиною мільярдів доларів загалом, то це практично стільки ж, скільки Україна отримала попередньо за останні 14 років. І цього року Україна отримає напевно стільки ж прямих інвестицій, як минулого року, навіть без врахування Криворіжсталі. Це час масових прямих інвестицій не тому, що Україна розвивається дуже швидко а тому, що це час для стратегічних капіталовкладень в Україну».

І все ж, незважаючи на значний прогрес у напрямку відкритості українського суспільства, як зазначив Стівен Пайфер, багато хто у Вашингтоні вважає, що Україна не використала в повнiй мiрi своїх можливостей. З ним погоджується Майкл МакФол, водночас наголошуючи, що Сполучені Штати могли б і повинні зробити більше для допомоги Україні:

«Я бачив, розмовляючи з найвищими американськими посадовцями, вони так само розчаровані Ющенком і помаранчевою революцією як і українці -- менше інтересу, але це не час для вичікування з допомогою, що надається у рамках Акта підтримки свободи. Я б хотів бачити потроєння допомоги. Перелом -- це момент коли ви можете об’єднати демократію. Боротьба з корупцією, наприклад, це гігантська проблема. Ми маємо цей унікальний момент для змін, і що ми робимо, ми , просто робимо те ж саме що у минулому. Ми, на жаль, не бачимо, що творення демократії в Україні -- це наша наймогутніша зброя у пропагуванні демократії у регіоні».

Критикуючи підходи США у зовнішній політиці, Майкл МакФол сказав відверто, що у верхах американської адміністрації Україна зараз не стоїть на першому місці. Україна це минуле. Увагу зайняли інші гарячі точки світу.

Втiм, як вважає Стівен Пайфер, США дуже добре усвідомлюють роль, яку Україна може відіграти. США, каже вiн, зацікавлені у стабільній Європі і розуміють, що бажанiй стабільності Україна може посприяти як член Північно-антлантичного альянсу:

«Я думаю, США готуються стати базовою країною для підтримки членства України в НАТО. Я думаю інші країни -- як Польща, інші країни Східної Європи, балтійські країни -- будуть підштовхувати Україну до вступу у НАТО, але питання залишається, чи Україна хоче рухатись у цьому напрямку?».

Саме питання інтеграції України з євроантлантичною спільнотою, на думку експертів, буде ключовим моментом для зовнішньої політики України після парламентських виборів.


  • 16x9 Image

    Мирослава Ґонґадзе

    Керівниця мовлення Голосу Америки у Східній Європі. На додаток до праці на «Голосі Америки», часто виступає як експерт із питань України, Східної Європи та свободи слова на пострадянському просторі. Статті Мирослави друкуються на шпальтах таких світових видань, як Wall Street Journal, Washington Post, NPR, Journal of Democracy. Мирослава є співавтором науково-публіцистичної роботи «Розірваний нерв» про протестний рух в Україні 2000-2004 років.

    З освітою правника, здобутою у Львівському державному університеті, має великий досвід роботи в галузі журналістики та зв'язків із громадськістю. Працювала журналістом, редактором, продюсером, керівником медіа-кампаній в Україні та США у низці політичних і медійних організацій, у тому числі RFE/RL, Інтерньюз, IRI, NDI.

    Серед іншого – Мирослава також здобула освіту у Гарвардському університеті за стипендією Фундації Німана (2018-2019 рр.), була дослідником Університету Джорджа Вашингтона (2003) та володарем стипендії Рейгана-Фасела Національного фонду за демократію (2001). «За видатний внесок у розвиток журналістики, активну громадянську позицію та професійну майстерність» Мирослава Ґонґадзе нагороджена Орденом княгині Ольги.

    Інформувати, поєднувати й об’єднувати людей та ідеї, надихати – такою Мирослава бачить свою місію.

    У вільний від роботи час, якщо такий з’являється, захоплюється подорожами, мистецтвом, фотографією.

    Має дорослих доньок-близнюків Нану та Саломе.

XS
SM
MD
LG