Спеціальні потреби

Актуально

Круглий стiл на тему виборiв в Українi

Вiдео-лiнки:




Розшифровка дискусiї мовою оригiналу

З наближенням парламентських виборів в Україні у Вашингтоні все частіше лунають запитання, які зміни принесуть ці вибори. Днями Голос Америки провів круглий стіл на цю тему з чотирьма провiдними експертами. У годиннiй дискусії брали участь експерт Iнституту мiжнародної економіки Андерс Аслунд, колишнiй посол США в Українi Стівен Пайфер, старший науковий спiвробiтник Фонду Карнегі Майкл МакФол та радник Гельсінської комісії США Орест Дейчакiвський. Ведучим був Адрiян Кармазин.

Практично усі учасники круглого столу погодились з висловленою радником американського представництва ОБСЄ Орестом Дейчаківським тезою, що парламентські вибори в Україні будуть тестом на те, чи будуть втілені в життя обіцянки, дані під час помаранчевої революції. Світ очікує від України вільних виборів, сказав вiн.

Тим часом, на думку колишнього посла США в Україні Стівена Пайфера, березневі вибори не лише тест, але й нагода для України показати, що вона кінець-кiнцем стала на шлях демократичного розвитку. Це бачення підтримав Андерс Аслунд - експерт Iнституту міжнародної економіки:

«Це означає, що Україна стане повноцiнною демократією і це матиме досить вибуховий ефект у колишньому радянському просторi, буде показником того, що колишня радянська республіка, у якій панував безлад, може стати повноцiнною демократією, справді вільною державою».

Експерти кажуть, що своєрідною небезпекою для помаранчевої команди є розчарування населення після революції. І особливо те, що жоден з посадовців колишнього режиму, причетних до корупції та фальсифікації виборів, не понесли покарання. Але в даному випадку сама можливiть покарання за фальсифікації, якщо вона буде чітко декларована, на думку посла Пайфера, вже може зробити ці вибори чеснішими:

«Дивлячись на ці вибори, то для тих, хто, можливо, думав про здійснення фальсифікацій, існує ризик, ризик покарання цього разу, чого не було під час минулих виборів, і я маю надію, що це матиме вплив цього разу».

Окрім процесу виборів як такого, експерти порушили питання утворення можливих коаліцій після виборів. На думку Ореста Дейчаківського, найкращою перспективою для України була б можлива коаліція між колишніми союзниками помаранчевої команди. На погляд Андерса Аслунда, абсолютно прийнятною у наступному парламенті є коаліція між командою Януковича та Ющенка, оскільки обидві сили є, за його словами, про-ринковими. З цим, однак, не погоджується Майл МакФол з Фонду Карнеґі. За його словами, на Сході України сьогодні панує монополія однієї сили -- Партії регіонів -- і така ситуація, вважає вiн, далека від прозорості чи демократії:

«На Сходi немає політичних дебатів. Там просто iснує монополія і це заважає рухатися вперед. З першого погляду коаліція між “Регіонами України” і “Нашою Україною” виглядає, що вона могла б послужити своєрiдним мостом над прірвою, оскiльки, як каже Андерс, обидва ці блоки про-ринковi. В перспективi це можливо не було б погано – створити один про-ринковий блок як противагу лiво-центристському, однак зараз це ще не на часi».

Але, на думку експертів, найважливішим пiсля парламентських виборів буде сформувати дієву коаліцію, яка б після обрання прем’єр-міністра була б здатною вирішувати нагальні проблеми.

А щодо перетворення України з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську республiку, то учасники дискусії децентралізацію влади в Україні в загальному оцінюють позитивно. На думку західних експертів, такі зміни ведуть до більшої демократизації і наближення України до європейських стандартів. Але треба зазначити, що подібні зміни у такий складний перехідний період, у якому знаходиться Україна, відбуваються чи не вперше в iсторiї. І оглядачі вказують на деякий ризик дестабілізації при формуванні двох центрів влади. Але як зазначив Майкл МакФол, нiхто не твердить, що демократія рiвнозначна стабiльностi - демократія, це -- конкуренція та зміни, які далеко не завжди проходять безболісно.

Практично усі учасники круглого столу також відмітили значний прогрес у відносинах України та Заходу. Перш за все, кажуть вони, змінилось ставлення сторін одна до одної. США та Європа побачили в Україні потенційного партнера -- країну, яка з часом може стати повноправним членом євро-антлантичної спільноти.

З погляду експертiв, значні зміни у цьому відношенні відбуваються в економічній сфері. Експерт Iнституту міжнародної економіки Андерс Аслунд зокрема відзначає економічний прогрес, що відкриває дорогу західним інвестиціям:

«Ми бачимо зараз багато прямих західних інвестицій в Україні. Якщо ви оціните прямі інвестиції минулого року у сім з половиною мільярдів доларів загалом, то це практично стільки ж, скільки Україна отримала попередньо за останні 14 років. І цього року Україна отримає напевно стільки ж прямих інвестицій, як минулого року, навіть без врахування Криворіжсталі. Це час масових прямих інвестицій не тому, що Україна розвивається дуже швидко а тому, що це час для стратегічних капіталовкладень в Україну».

І все ж, незважаючи на значний прогрес у напрямку відкритості українського суспільства, як зазначив Стівен Пайфер, багато хто у Вашингтоні вважає, що Україна не використала в повнiй мiрi своїх можливостей. З ним погоджується Майкл МакФол, водночас наголошуючи, що Сполучені Штати могли б і повинні зробити більше для допомоги Україні:

«Я бачив, розмовляючи з найвищими американськими посадовцями, вони так само розчаровані Ющенком і помаранчевою революцією як і українці -- менше інтересу, але це не час для вичікування з допомогою, що надається у рамках Акта підтримки свободи. Я б хотів бачити потроєння допомоги. Перелом -- це момент коли ви можете об’єднати демократію. Боротьба з корупцією, наприклад, це гігантська проблема. Ми маємо цей унікальний момент для змін, і що ми робимо, ми , просто робимо те ж саме що у минулому. Ми, на жаль, не бачимо, що творення демократії в Україні -- це наша наймогутніша зброя у пропагуванні демократії у регіоні».

Критикуючи підходи США у зовнішній політиці, Майкл МакФол сказав відверто, що у верхах американської адміністрації Україна зараз не стоїть на першому місці. Україна це минуле. Увагу зайняли інші гарячі точки світу.

Втiм, як вважає Стівен Пайфер, США дуже добре усвідомлюють роль, яку Україна може відіграти. США, каже вiн, зацікавлені у стабільній Європі і розуміють, що бажанiй стабільності Україна може посприяти як член Північно-антлантичного альянсу:

«Я думаю, США готуються стати базовою країною для підтримки членства України в НАТО. Я думаю інші країни -- як Польща, інші країни Східної Європи, балтійські країни -- будуть підштовхувати Україну до вступу у НАТО, але питання залишається, чи Україна хоче рухатись у цьому напрямку?».

Саме питання інтеграції України з євроантлантичною спільнотою, на думку експертів, буде ключовим моментом для зовнішньої політики України після парламентських виборів.


Всі новини дня

У Вашингтоні вшанували пам’ять жертв Голодомору. Відео

У Вашингтоні вшанували пам’ять жертв Голодомору. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:41 0:00

USAID доправило до України вже понад тисячу електрогенераторів. Відео

USAID доправило до України вже понад тисячу електрогенераторів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:05 0:00

"Поки Путін продовжує вражати українські електромережі, Сполучені Штати працюють над тим, щоб світло не згасало" - заявила очільниця Агентства США з міжнародного розвитку Саманта Павер.

ЄС, США та Японія посилають у Україну генератори та інше обладнання для відновлення світла і тепла

Ситуація в Києві та інших великих містах погіршилася після найбільшого ракетного обстрілу енергомережі у вівторок, 15 листопада 2022 року. Близько 40% українців відчувають труднощі з постачанням електоенергії та опилення по всій країні. (AP Photo/Андрій Андрієнко)

ЄС та США та Японія активізували зусилля, щоб надати екстрену допомогу Україні для відновлення та підтримки електроенергії та опалення.

Про те, що виконавчий орган ЄС готує передачу в Україну генераторів та трансформаторів з країн ЄС та з резервів Комісії, повідомила у телефонній розмові з президентом України Володимиром Зеленським, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Розмовляючи з президентом України, вона висловила повну солідарність ЄС з Україною:

“Україна страждає від навмисних і варварських бомбардувань Путіним цивільної інфраструктури країни. Я рішуче засуджую ці напади. Росія повинна відповідати за те, що є військовими злочинами", – заявила керівниця виконавчого органу Європейського Союзу.

Європейська комісія готує для передачі Україні 200 середньогабаритних трансформаторів і великий автотрансформатор із Литви, один трансформатор середнього розміру із Латвії. Також ЄС надасть Україні 40 потужних генераторів із Румунського резерву rescEU, резерву в рамках ЄС на випадок надзвичайних ситуацій. За словами фон дер Ляєн, кожен із цих генераторів може забезпечити безперебійним живленням невелику та середню лікарню.

Крім того, Європейська комісія працює над створенням нового енергетичного центру rescEU у Польщі. Він допоможе скоординувати енергетичну допомогу Україні від Групи Семи (G7).

Вже незабаром до України прибудуть і 100 генераторів від Франції. Про це повідомила міністерка закордонних справ країни Кетрін Колонна, і нагадала: удари по цивільній інфраструктурі — це воєнні злочини.

Додаткові генератори для України надсилають і з Німеччини — сотні на додачу до 135 відправлених раніше.

Дивіться також:

«Щоб світло не згасало». США передають Україні генератори. ЧАС-ТАЙМ
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:58 0:00

Японія цього тижня оголосила про виділення Україні двох з половиною мільйонів доларів на закупівлю генераторів та освітлювальних приладів, які працюють від енергії сонця.

Сполучені Штати також надають Україні широку підтримку. Станом на п'ятницю, агентство з міжнародного розвитку USAID доправило до України вже понад тисячу електрогенераторів, які допоможуть лікарням, школам, рятувальним службам, державним установам і надавачам послуг продовжувати свою діяльність під час війни — про це повідомляюють у Посольстві США в Києві.

Американська посолка у Києві Бріджит Брінк долучилася до передачі понад півсотні генераторів Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України.

“Ця допомога є лише частиною відповіді на жорстокі й постійні атаки Росії на критичну інфраструктуру, в той час, як ми продовжуємо підтримувати Україну”, – написала посолка в твіттері.

Згідно з інформацією українського уряду, через обстріли в середу, 23 листопада, 10 цивільних осіб загинуло, 50 людей зазнало поранень, вісім енергооб'єктів постраждало від обстрілів, всі чотири українські АЕС не постачали струм до енергомережі.

Командування Повітряних сил ЗСУ повідомило, що сили ППО України збили 51 ракету з 70, а також 5 безпілотників.

Як раніше писав «Голос Америки», в заяві Білого дому, оприлюдненій напередодні, йдеться про те, що нові удари Росії по енергетичній інфраструктурі та цивільних об'єктах України є навмисною спробою "збільшити страждання та кількість смертей українських чоловіків, жінок та дітей".

«Ми сьогодні добре озброєні хлібороби». Українці пам’ятають, як Москва вже намагалася їх знищити, але нині світ допомагає їм захиститися

Напередодні відзначення Дня пам’яті жертв голодоморів в Україні, низка держав визнала Голодомор 1932-33 року геноцидом, резолюцію з цього питання підготував німецький парламент, де голосування має відбутися наступного тижня. Інші світові демократичні лідери наголошують, що нинішня війна продовжує справу сталінської диктатури у її намаганні винищити чи упокорити українців, але цього разу Україна має надійних союзників, які стоять з нею «пліч-о-пліч­» у боротьбі за свою свободу і право жити в демократичній країні.

Звертаючись до парламентів Румунії, Молдови та Ірландії, які цього тижня визнали геноцидом штучний голод, організований сталінським Радянським Союзом, президент України Володимир Зеленський заявив, що їхнє рішення про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу та злочином проти людяності є сьогодні «важливим як ніколи».

Про це президент Зеленський написав у своєму твіті, додавши, що нині Україна разом з вільними країнами «відновлює історичну справедливість і виборює вільне майбутнє Європи».

У п’ятницю, напередодні Дня пам’яті жертв голодоморів, світова і передусім німецька преса писала майже як про доконаний факт про намір німецького парламенту визнати Голодомор геноцидом. Про це повідомило агентство Reuters, наголошуючи на тому, що міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок привітала зусилля нижньої палати парламенту Бундестагу. Також представник німецького уряду сказав, що канцлер Олаф Шольц підтримав цю ініціативу.

Загалом, станом на 2022 рік, парламенти 22 країн світу визнали Голодомор 1932–1933-го років геноцидом українського народу.

Цього року у зв’язку з широкомасштабною війною, яку багато оглядачів та політиків називають геноцидною, у своїх заявах світові лідери проводять паралелі між подіями 90-літньої давності та сьогоднішніми спробами Москви упокорити українців або знищити їх як націю та державу.

Вшанування жертв Голодомору на тлі нових російських злочинів, що межуть з геноцидом

Про те, що Кремль не полишив свої спроби винищити українців, згадав цими днями британський прем’єр Ріші Сунак. У заяві, яку опублікував офіс британського прем’єра, мовиться, що згадуючи про жертв Голодомору, не можна забувати про сучасні жертви, які приносять українці у прагненні досягнути свободи від Москви.

«Напередодні Дня пам'яті жертв Голодомору ми згадуємо загиблих внаслідок нищівного голоду в Україні 90 років тому. Кремль сьогодні знову завдає українцям невиправданих страждань», – мовиться у твіті офісу британського прем’єра, який додає, що Британія є поруч з Україною в боротьбі за свободу.

Президент США, чий Конгрес визнав Голодомор геноцидом у 2018 році, заявив цього тижня, що його країна «вшановує всіх загиблих у цій безглуздій трагедії». Але також президент Джо Байден «віддає належне стійкості українського народу, який витримав спустошення та тиранію, щоб зрештою створити вільне та демократичне суспільство».

У заяві Білий дім наголосив, що «хоробрий український народ продовжує мужньо протистояти нападу Росії на його демократію» та підтвердив «непохитну відданість суверенітету та територіальній цілісності України».

Те що відбувається зараз, це продовження того, що відбувалося раніше, всіх репресій Радянського союзу, це продовження Голодомору
Оксана Маркарова

Про те, що сьогоднішні атаки Росії є продовженням геноцидної політики Москви по відношенню до українського народу, яка триває вже століттями, в інтерв’ю «Голосу Америки» сказала посолка України у США Оксана Маркарова.

«Абсолютно очевидно, що те що відбувається зараз, це продовження того, що відбувалося раніше, всіх репресій Радянського союзу, це продовження Голодомору, це продовження жахливого нападу на Київ, після того як Україна здобула незалежність в 1918-му, і можна ще далі заглиблюватися в історію», – сказала Маркарова під час церемонії вшанування жертв Голодомору біля меморіалу у Вашингтоні.

Але вона додала, що якщо тоді ніхто не встав на захист України, «бо ми не мали вже свої державності, щоб на той момент захистити себе», цього разу українці мають свою державу і партнерів у світі, які допомагають українцям відвоювати свою свободу.

«Ми сьогодні вже добре озброєні хлібороби. Україна має 31 рік незалежності до початку цієї нової фази агресії. У нас виросло нове покоління, яке ніколи не жило в окупації – це дуже важливо, – сказала Маркарова. – Сьогодні весь цивілізований світ з нами».

У середу, 23 листопада, пройшла церемонія вшанування жертв Голодомору біля меморіалу у Вашингтоні.
У середу, 23 листопада, пройшла церемонія вшанування жертв Голодомору біля меморіалу у Вашингтоні.

Використання їжі як зброї – давня тактика Москви, яка знову повторюється з новини нюансами

Численні американські оглядачі проводили паралелі між політикою експропріації хліба в українців у 1930-х роках і нинішніми повідомленнями про викрадення української пшениці та про використання продуктів харчування як зброї проти України та проти демократії у світі.

Про це говорив і державний секретар США Ентоні Блінкен, який сказав, що блокуючи вивіз української пшениці та інших продовольчих товарів, «Росія знову використовує продовольство у війні, яку вона розпочала». Вона ставить перед загрозою голоду бідні країни та «посилює і без того жахливу гуманітарну кризу та брак продовольчої безпеки».

Так само, як 90 років тому ми бачили спробу перетворити одну з найбагатших у сільськогосподарському відношенні країн світу на зону голоду, сьогодні триває спроба використати енергію проти країни з такою кількістю енергоресурсів як зброю проти України
Джеффрі Паєтт

Під час вшанування жертв Голодомору у Вашингтоні інший представник адміністрації Байдена, заступник Держсекретаря США з питань енергоресурсів, колишній Посол США в Україні Джеффрі Паєтт навів іншу паралель – він сказав, що Росія перетворює на зброю те, що є багатством України. І йдеться не лише про зерно.

«Я б ніколи не порівнював одне з іншим. Я маю на увазі, що в Голодомор загинули мільйони людей. Але ясно те, що так само, як 90 років тому ми бачили спробу перетворити одну з найбагатших у сільськогосподарському відношенні країн світу на зону голоду, сьогодні триває спроба використати енергію проти країни з такою кількістю енергоресурсів як зброю проти України і проти народу України», – сказав Паєтт у розмові з кореспонденткою Української служби «Голосу Америки».

Історики вважають, що новий злочин геноцидного масштабу проти українців став можливий через те, що занадто мало було зроблено для того, щоб визнати і вивчити попередній геноцид.
Історики вважають, що новий злочин геноцидного масштабу проти українців став можливий через те, що занадто мало було зроблено для того, щоб визнати і вивчити попередній геноцид.

Від початку російського вторгнення Сполучені Штати допомагають українським слідчим органам документувати російські воєнні злочини та злочини проти людяності на звільнених територіях. І дедалі більше експертів вважають, що російське насильство в Україні є геноцидом. Також Конгрес США зараз розглядає відповідну резолюцію, яка може дати юридичне визначення геноциду цим злочинам.

Історики переконані, що новий злочин геноцидного масштабу проти українців став можливий через те, що занадто мало було зроблено для того, щоб визнати і вивчити попередній геноцид.

Особливо важливо, на думку історика Єльського університету Тімоті Снайдера, те, що Голодомор не визнали геноцидом у Москві. Адже невизнання геноциду в минулому веде до його повторення в майбутньому, каже відомий історик.

«Коли ви заперечуєте наявність політичних мотивів у минулому, ви також заперечуєте наявність політичних мотивів у майбутньому», – сказав Тімоті Снайдер, виступаючи нещодавно перед аудиторією, що включала парламентарів німецького Бундестагу.

Генсек НАТО: «Найбільш актуальним фокусом зараз є підтримка України». Відео

Генсек НАТО: «Найбільш актуальним фокусом зараз є підтримка України». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:55 0:00

«Найбільш актуальним і найбільш нагальним завданням і фокусом зараз є, звісно, підтримка України. Нам треба переконатися, що союзники надають військову підтримку, що НАТО надає підтримку, щоб гарантувати, що президент Путін не переможе в Україні», - заявив Генсек НАТО Єнс Столтенберг.

Більше

Відео - найголовніше

У Вашингтоні вшанували пам’ять жертв Голодомору. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:41 0:00
XS
SM
MD
LG