Спеціальні потреби

Актуально

Амнiстiя нарiкає на права людини в Українi

Всупереч риториці нової влади, ситуація з правами людини в Україні не змінилася на краще. Про це йдеться у щорічній доповіді Міжнародної амністії за 2005 рік, яка охоплює 150 країн світу. Доповідь ставить на карб Україні тортури в міліції, напади расистського характеру, торгівлю людьми.

Нова влада взялася за права людини лише на словах. Погодившись, що тортури в міліції не вигадка, а дійсність, та заявивши про відкриття понад двох сотень кримінальних справ, Україна ці справи не розслідує, а в правоохоронних органах і далі “вибивають” зізнання у затриманих. Це стверджує щорічна доповідь Міжнародної амністії по Україні. Як каже виконавчий директор організації Антоніна Тарановська, на вимоги правозахисників в Україні дуже схвально реагують і обіцяють сприяння, але нічого не роблять:

«Немає реальних дій, тобто ми не бачимо обіцяних Генеральним прокурором розслідувань справ по катуваннях. Ми бачимо лише спротив Генеральної прокуратури, щоб зробити незалежне, об`єктивне розслідування кожної конкретної справи. І нам дуже прикро, що Україна 2005 роком відзначилась тим, що вона говорила дуже добре про права людини, права людини стали пріоритетом в країні – на словах. На справі ситуація не змі-ни-ла-ся».

Окрім тортур та жорстокого поводження в міліції, як актуальні для України правозахисні проблеми доповідь відзначає незадовільні умови утримання в місцях попереднього ув`язнення, антисемітські та расистські напади, торгівлю людьми. Окремо згадується справа Гонгадзе – в розслідуванні мало прогресу, попри публічну обіцянку президента Ющенка, що вбивці й замовники постануть перед судом, і суд буде відкритим.

Міжнародна амністія засудила також вислання в лютому 2006 року Україною до Узбекистану одинадцяти узбецьких шукачів притулку. З вимогою розібратися в ситуації генеральний секретар організації звертався особисто до глави держави, але відповіді не отримав. Видавши політичних біженців в Узбекистан, де широко застосовують тортури до політичних опонентів, Україна тим самим взяла на себе вину за ці тортури, -- вважає голова Міжнародної амністії в Україні Наталя Дульнєва:

«З нашої точки зору, вислання одинадцяти шукачів притулку до Узбекистану є злочином проти прав людини, який вчинила Україна, який за три місяці повного нереагування влади повністю падає на президента країни Віктора Ющенка. Ми вважаємо його в даному випадку людиною, яка несе відповідальність за ці тортури».

Окрім ситуації з правами людини в кожній окремій країні, щорічна доповідь Міжнародної амністії дає оцінку захищеності людських прав в усьому світі. Як головну світову проблему-2005 доповідь відзначає тенденцію до легалізації тортур. Після терактів 11 вересня права людини дедалі більше приносяться в жертву безпеці; заходи проти тероризму фактично обернулися заходами проти прав людини, -- наголошує звіт.

Нагадаю: Міжнародна амністія є всесвітнім рухом, що об`єднує близько двох мільйонів добровольців з понад 150 країн світу, які виступають на захист прав людини. В усьому світі організація добивається звільнення в`язнів сумління, жертв катувань та скасування смертної кари.

Всі новини дня

Лідери "Групи семи" домовились про ембарго на російське золото -ЗМІ

Фото: золоті зливки  (Photo by Девід Грей / AFP)

Президент США Джо Байден а також інші лідери "Групи семи" домовились запровадити ембарго на російське золото, повідомляють Reuters, CNN, Bloomberg з посиланням на осіб наближених до переговорів.

G7 планує оголосити про заборону на імпорт російського золота на саміті, що починається в неділю в Німеччині. У США ембарго введе в дію рішення Міністерства фінансів США, яке установа планує видати у вівторок, пише Bloomberg.

Після того, як Лондонська асоціація зливків виключила Росію із своїх котирувань, значна частина країн перестала купувати російське золото. Однак, в травні до Швейцарії надійшло майже три тонни російського золота, що могло свідчити про послаблення неформальних обмежень, пише Bloomberg. Також, за повідомленнями російських ЗМІ, російска влада заявила цього тижня про плани створити резерви коштовних металів для швидкої мобілізації у час війни.

Майже 10% видобутку золота в світі припадає на Росію. США та союзники запровадили масштабні санкції проти Росії, через її вторгнення до України.

Експерти роблять висновки про перші уроки великої війни, і про те, що означають вони для майбутнього озброєнь. Відео

Українці, як неодноразово зазначали у Пентагоні, дуже успішно використовують нову зброю, і особливо креативно - дрони. Після чотирьох місяців повномасштабної війни, експерти роблять висновки про перші уроки великої війни, і про те, що означають вони для майбутнього озброєнь.

«Герої не вмирають». Прем’єра короткометражного фільму Сергія Лисенка

«Герої не вмирають». Прем’єра короткометражного фільму Сергія Лисенка
please wait

No media source currently available

0:00 0:13:23 0:00

Сергію Марущаку було 29 років. Він не встиг створити сім’ю, але вже будував дім для майбутньої дружини та дітей. Старший солдат першої окремої танкової бригади загинув під Харковом - його машина підірвалася на міні.

"Це врятує життя" - Байден підписав важливий закон щодо обігу зброї у США

Фото: президент США Джо Байден підписує закон, що посилює контроль над обігом зброї у США, 25 червня 2022 року. REUTERS/Елізабет Франц

ВАШИНГТОН (AP) — Президент Джо Байден у суботу підписав наймасштабніший за останні десятиліття закон про протидію збройному насильству. Закон підтримали обидві провідні партії США, завдяки компромісу, досягнутому на тлі масових стрілянин, що відбулись останнім часом, включаючи вбивство 19 учнів і двох вчителів у початковій школі Техасу.

"Це врятує життя", - сказав Байден у Білому домі. Наводячи слова родин жертв стрілянини, президент додав: "Їхнє послання до нас полягало в тому, щоб щось зробити. Сьогодні ми зробили".

Палата представників США остаточно схвалила закон в п’ятницю, після ухвалення Сенатом у четвер. Байден підписав закони перед тим, як поїхати з Вашингтона в Європу для участі в двох самітах.

Законодавство посилить перевірку наймолодших покупців зброї, обмежить доступ до вогнепальної зброї для винуватців домашнього насильства та допоможе штатам вилучати зброю у осіб, визнаних небезпечними.

Більшість передбачених ним коштів, обсягом 13 мільярдів доларів США, сприятиме розвитку програм психічного здоров’я та шкіл допомоги.

Байден сказав, що компроміс, досягнутий двопартійною групою сенаторів, «не досягає всього, що я хочу», але «він включає дії, до яких я давно закликав, які врятують життя».

"Я знаю, що попереду ще багато роботи, і я не збираюся здаватися, але це визначний день", - сказав президент, до якого при підписанні приєдналася його дружина Джилл, вчителька.

Байден сказав, що 11 липня вони проведуть захід для законодавців та сімей, які постраждали від насильства з використанням зброї.

Байден підписав цей закон через два дні після рішення Верховного суду, яким суд скасував закон Нью-Йорка, що обмежував можливість людей носити зброю в громадських місцях.

Хоча новий закон не включає жорсткі обмеження, за які виступають демократи, такі як заборона штурмової зброї та перевірка даних для всіх операцій з вогнепальною зброєю, це найефективніший захід проти вогнепальної зброї, розроблений Конгресом з моменту введення в дію Заборони штурмової зброї з тривалим терміном дії в 1993 році.

Чи вдасться Росії втягнути Білорусь у війну? Оглядачі реагують на ракетні обстріли України

Архівне фото: Путін та Лукашенко в Москві, лютий 2022 року

25 червня з шести бомбардувальників в повітряному просторі Білорусі, Росія випустила 12 ракет по Україні, повідомляє українська військова розвідка. В розвідці вважають - мета ударів - затягнути Білорусь у війну.

The New York Times вказує - запуск ракет з білоруського повітряного простору відбувся за лічені години до зустрічі російського президента Путіна з лідером Білорусі Лукашенком.

Білоруський опозиціонер Франак Вячорка зауважив - якщо інформація про ракетні удари підтвердиться, то такі удари продемонструють, що Росія контролює територію Білорусі. Удари прагнуть спровокувати Україну до контратаки в Білорусі, щоб залучити білорусів до війни. "Білоруське військо відмовляється воювати проти України", - написав політик у Twitter.

В NYT наводять думки західних та українських оглядачів, які вважають пряму участь Білорусі у війні не вирогідною, бо це може спровокувати внутрішні конфлікти в Білорусі.

А от новини "Вишеградської четвірки" радять не забувати про роль Лукашенка у нападах Росії проти України.

"Війна має завершитись не лише військовою поразкою Росії, але і зміною режиму Білорусі", - йдеться в дописі групи у Twitter.

Оглядачі групи вказують - поки Лукашенко при владі, залишається загроза нападів на країни Балтії та Польщу з території Білорусі, зокрема йдеться про загрозу об'єднання сил Білорусі та Калінінградської області Росії для можливого нападу на Сувальський коридор.

"Прямо із путінських сценаріїв стосовно Чечні". Так відреагував британський аналітик Семуель Рамані на повідомлення про напади а також про підготовки Росією терористичних нападів в білоруському Мазирі, щоб затягнути Білорусь.у війну.

Росія прагне переконати Білорусь вступити у війну, бо російські війська потерпають від значних втрат, вказує в коментарі Express UK аналітик Марк Войджер. В липні заплановані білоруські військові навчання і "вони викликають занепокоєння, адже, на жаль, Росія та її союзники постійно використовували військові навчання, щоб замаскувати свої агресивні дії".

Більше

XS
SM
MD
LG