Український політолог про перспективи ГУАМ

Своїми думками з приводу нещодавнього саміту ГУАМ в Києві з Володимиром Звігляничем ділиться директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський.

ВЗ: Пане Михайле, які ваші враження від саміту ГУАМ в Києві?

МП: Найяскравіші враження пов’язані з тим, що кожен з лідерів старався говорити про те, що це не спрямоване проти Росії; всі вони так часто це повторювали, що в результаті всі зрозуміли, що іншого змісту в цій організації, крім того, щоб опонувати Росії на пострадянському просторі, немає. І для абсолютної більшості експертів зрозуміло, що це -- проект, який має сенс саме в цьому змісті, що в України є дуже багато проблем, і дуже мало з тих проблем може вирішити ГУАМ. Хоча я особисто не виключаю, що може так скластися розвиток ситуації, що за певних умов ми тут в Україні можемо сподіватися на інтерес Азербайджану до нашої території як транзитної. Це виключати не можна, але це зараз виглядає дуже сумнівним.

ВЗ: Повернімось до того, що ви сказали: використання Азербайджаном України як коридору. На цьому Ільхам Алієв наголошував, він казав, що Україна i Азербайджан становлять начебто природний транспортний коридор для енергії до Європи.

МП: Так.

ВЗ: Я зараз подивився на карту. Сухопутних кордонів немає між чотирма цими країнами. Можливо таке: перекидка нафти з Азербайджану до Грузії до Поті, а звідти транспортування до Одеси і далі.

МП: Саме так.

ВЗ: Але ж немає у Грузії жодного нафтоналивного судна.

МП: Поки що немає.

ВЗ: Значить, ці заяви, як на вашу думку, на чому ґрунтуються?

МП: Ну, мені видається, що треба згадати час, який залишився президенту США перебувати на цій посаді. І є певне уявлення про те, що бажано досягти певних цілей за той час, що залишився. Серед тих цілей в тому числі -- залучення України до НАТО, включення держав, які не можуть вирішити свої проблеми в інтеграції з Росією, і вони шукають іншого партнера. Для цього потрібен дуже потужний партнер. США відповідають цим умовам. І вони хочуть використати США для вирішення своїх проблем. США, в свою чергу -- я маю на увазі нинішню адміністрацію -- сподіваються, що вони зможуть заробити певні дивіденди на такій інтеграції цих країн, налаштованої стосовно Росії, я сказав би, і негативно, і обережно. І шукають сильного партнера, який міг би надати їм допомогу в можливому протистоянні з Росією. Життя покаже подальше, але мені здається, що стосунки США з Росією і Європою -- вони важливіші стратегічно і для США, і для Європи, і для Росії, і вони визначатимуть молодших партнерів в загальній геополітичній грі. Я думаю, що великої ролі ця організація ані в економічному, ані в політичному плані відігравати надалі не буде.

ВЗ: Тому заяви всіх чотирьох про те, що СНД -- це неефективна організаіція, і , якщо мислити від противного, то ГУАМ -- ефективна? Як ви вважаєте?

МП: Мені здається, що половина цієї думки -- правильна. Тобто, те, що СНД -- неефективно, це правда. Те, що ГУАМ буде ефективна, ну, я так не думаю. Принаймні, її ефективність не буде більше, ніж ефективність СНД. Я думаю, що всі задачі і цілі, які ставить перед собою ця організація, навряд чи будуть реалізовані. Я думаю, що ми знаходимось на порозі якихось фундаментальних зсувів у стосунках головних геополітичних гравців; це почнеться буквально через місяць в Петербурзі, і там будуть означені певні напрямки такого співробітництва, де молодші партнери і Європи, і США, і Росії, будуть вимушені підлаштовуватись під гру великих гравців, і саме великі гравці визначатимуть роль і можливості таких організацій, як ГУАМ, чи Співдружність демократичного вибору, чи СНД.