Актуально
Круглий стiл на тему перспективностi ГУАМу
ГУАМ – якісно нове утворення на пострадянському просторі чи черговий паперовий проект з непевним майбутнім? Перспективи щойно створеної організації обговорювали за “круглим столом”, організованим Інститутом зовнішньої політики та Фондом “Євразія”.
У ставленні до ГУАМ, від часів його появи в 1997 році, домінував скепсис.
Зміна статусу об`єднання, яке після травневого саміту в Києві перетворилось на повноцінну міжнародну організацію, не змусила найзапекліших скептиків поміняти думку. Андрій Єрмолаєв з центру “Софія” не вірить в перспективи союзу Грузії, України, Азербайджану і Молдови:
“Добре це чи погано. Це ніяк. Це всього лиш геополітичний козир в України. А так це й не погано і не добре. Просто це козир, але ж у розмові це не аргумент, тому що козир не завжди б`є”.
Інший аналітик, Володимир Фесенко з центру “Пента” вважає, що йдеться всього-на-всього про наміри, які ще треба реалізувати, і порівнює ГУАМ з проектом “Одеса-Броди”: “ГУАМ – каже вiн -- це труба, яку треба наповнити в політичному сенсі цього слова”. Експерт також проводить паралелі і з такою організацією, як Співдружність незалежних держав:
“ГУАМ народжується в контексті СНД і під прокляттям СНД. Він ризикує повторити долю СНД. Тому що за багатьма оцінками експертними, ГУАМ створювалася як проект не український, а скоріше як проект з Вашингтона”.
А тим часом оптимісти сподіваються на успіх оновленого ГУАМу. На їхню думку, від усіх попередніх мертвонароджених об`єднавчих проектів його відрізняє якраз реальна зацікавленість учасників. Говорить директор Інституту зовнішньої політики Григорій Перепелиця:
«Перспектива ГУАМ, безумовно, існує. В основі таких надій на перспективу ГУАМ є спільність інтересів країн ГУАМ, інтересів у сфері безпеки, інтересів в сфері економіки. Той формат відносин, який існував між країнами на пострадянському просторі, він вже не задовольняє ні Україну, ні Грузію, ні Азербайджан, ні Молдову. І якраз оця об`єктивна потреба дає нам надію на успіх діяльності цієї організації».
У дванадцяти пострадянських країн СНД уже нема спільних інтересів у політиці, – пояснює інший експерт, директор Інституту економічних досліджень Ігор Бураковський. Там багатьох країн не чують і там домінує Росія. Тому відбувається природний процес відторгнення цієї російськоцентричної моделі. Водночас експерти зовсім не лукавлять – наголошує Бураковський – коли кажуть, що ГУАМ проти Росії не спрямований:
«Я не бачу тут фронди в тому сенсі, що ГУАМ і СНД це абсолютно різні організації, вони мають абсолютно різні завдання... І я не бачу ніяких проблем, якщо в ГУАМ на правах того ж самого спостерігача може бути Росія. Але ми повинні чітко бачити, для чого ми створюємо цю організацію, і якщо там не присутня Росія, то це зовсім не означає, що, по-перше, Росія має бути присутня скрізь, а по-друге, що це є антиросійським витвором».
ГУАМ це якісно нове утворення на пострадянському просторі, -- вважає аналітик з Інституту політичних і етнонаціональних досліджень Олександр Дергачов. За його словами, це спроба реорганізувати цей простір не за СНД-івськими, а за європейськими зразками, підвести риску під пострадянським етапом розвитку і вийти на сучасніші моделі міждержавного співробітництва. За словами Дергачова, успішним проект буде рівно настільки, наскільки успішним виявитсья проект під назвою “нова європейська Україна”:
«Тут ми, в форматі ГУАМ бачимо все ж таки якісно зовсім інший – от після всіх цих революцій – ми бачимо якісно інший пострадянський проект. Проект, який виріс тут, але який вже схожий більше на те, що є в цивілізованому світі, що спрямований на природний розвиток, пошук свого органічного місця в системі міжнародних відносин, в економічному розподілі праці. В цьому сенсі є перспективи в ГУАМ – вони залежать від того, наскільки будуть успішними перетворення всередині кожної країни і такої ключової для ГУАМ, як Україна», -- пiдсумував Дергачов.
Всі новини дня
Україна отримає ракети Harpoon для захисту узбережжя
Україна очікує на нові поставки ракет Harpoon, повідомив міністр оборони країни Олексій Резніков.
"Берегова оборона нашої держави не просто буде посилена ракетами Harpoon - їх застосовуватимуть підготовлені українські команди. Впевнений, що бойове братерство «Гарпунів» та наших «Нептунів» допоможе звільнити та знову зробити наше Чорне море безпечним, у тому числі – надійно захистити нашу Одесу", - написав посадовець у Facebook.
Раніше надання Данією протикорабельних установок Harpoon та ракет відзначив міністр оборони США Ллойд Остін. Ці поставки призначені, "щоб допомогти Україні захистити узбережжя", наголосив Остін під час зустрічі Міжнародної контактної групи з оборони України "Рамштайн-2".
Українські посадовці зазначають, що для посилення оборони сходу країни Україна прагне отримати американську систему залпового вогню М270 MLRS. В Пентагоні зауважили, що розглядають можливість надання такої системи.
Резніков також зазначив, що в Україні "на передовій вже успішно працюють три види 155-мм артилерії – гаубиця М777, гаубиця FH70, САУ «CAESAR»".
Для того, щоб поновити власні запаси зброї, які зменшилась після поставок до України, Сухопутні сили США надали контракт на 624 млн дол компанії Raytheon Technologies на виробництво протиповітряних ракет "Стінгер". США надали приблизно 1 400 "Стінгерів" Україні.
Ось про що Шольц та Макрон говорили з Путіним
Президент Франції Еммануель Макрон та німецький канцлер Олаф Шольц більше 80 хвилин розмовляли з російським президентом Путіним у суботу.
Серед іншого, лідери ЄС закликали Путіна звільнити 2500 оборонців "Азовсталі", затриманих Росією, а також погодитись на безпосереднє спілкування з українським президентом Володимиром Зеленським і розблокувати порт Одеси для того, щоб відновити поставки зерна, йдеться в повідомленні Єлісейського палацу.
Шольц та Макрон "наполягали на негайному припиненні вогню і виведенні російських військ", повідомили в службі німецького канцлера.
В Кремлі вказали, що Путін висловив готовність вжити кроків для розблокування портів Чорного моря. Як йдеться в повідомленні, пише Радіо Свобода, Росія готова "сприяти знаходженню варіантів" для вивезення зерна із заблокованих зараз українських чорноморських портів, а також наростити постачання російських добрив та сільгосппродукції. В обмін на це Путін вимагає "зняття відповідних санкційних обмежень".
Як повідомляв Голос Америки, в Держдепі заявили, що США не зніматимуть санкції з "у відповідь на пусті обіцянки, які ми постійно чуємо від Російської Федерації".
Після стрілянини в техаській школі, у США обговорюють питання контролю над обігом зброї
У вівторок, 24 травня, озброєний чоловік убив щонайменше 19 дітей і двох дорослих під час нападу на початкову школу в південно-західному американському штаті Техас, що стало однією з найбільш смертоносних масових стрілянин у школі в історії країни, як повідомляв Голос Америки.
Напад стався в місті Увалді, де влада заявила, що 18-річний озброєний чоловік спершу застрелив свою бабусю, а потім розбив автомобіль і увійшов до школи, де відкрив стрілянину, перш ніж його вбили правоохоронні органи.
На адресу правоохоронних органів прозвучала критика щодо їхніх дій під час стрілянини. Відповідальний за безпеку Стівен МакКроу визнав, що поліція прийняла "невірне рішення", коли не взяла штурмом класну кімнату, в якій "забарикадувався" нападник. МакКроу вказав, що поліція на той час була переконана в тому, що "активної стрілянини" немає.
Президент США Джо Байден та перша леді планують поїхати до Увальді в неділю. В день стрілянини Байден звернувся до країни, висловивши співчуття сім'ям загиблих, та запитав, чому масові стрілянини настільки поширені в країні. Він закликав законодавців підтримати те, що він назвав "законами про зброю".
Після стрілянини, в США поновились заклики до посилення контролю над обігом зброї, і, зокрема, запровадження обов'язкової перевірки покупців. Протестувальники зібрались і поблизу місця проведення щорічного з'їзду Національної асоціації зброї (NRA), впливової неурядової організації, яка виступає проти обмеження права американців носити зброю .
Засідання розпочалось в техаському Г'юстоні в суботу. На тлі стрілянини, губернатор Техасу Грегг Ебботт скасував свою участь в засіданні і, натомість, привітав учасників записаним наперед зверненням.
Учасники засідання вшанували пам'ять загиблих в Увальді хвилиною мовчання. У виступах під час конференції, однак, не звучали заклики до більшого регулювання обігу зброї, пише АР.
"Існування зла у світі не є причиною роззброїти законослухняних громадян, - сказав під час засідання колишній президент США Дональд Трамп, повідомляє АР. - Існування зла є однією з найбільших причин, щоб озброїти законослухняних громадян". Він закликав спочатку забезпечити безпеку американських шкіл, а вже потім надавати зброю Україні.
В статті використані матеріали АР, Reuters, AFP.
Українська студентська асоціація організувала відео-зустріч Стенфорда із Володимиром Зеленським. Відео
Відеозвернення президента України Володимира Зеленського у Стенфорді: які ініціативи організовують студенти престижного каліфорнійського вишу на підтримку України?
Коли Україні передадуть реактивні системи залпового вогню. Відео
Українська влада закликає США якомога швидше надати реактивні системи залпового вогню. За словами Дмитра Кулеби, без цих систем ситуація на Донбасі стане ще гіршою, і не можна буде повернути контроль над Херсоном. Як коментує ситуацію і потенційну передачу такої зброї Вашингтон?
Facebook Forum