Спеціальні потреби

Актуально

US Position on Ukraine's Accession to NATO

Excerpts of Remarks by Deputy Assistant Secretary of State for Europe and Eurasia David Kramer, Delivered on June 22, 2006, at the US-Ukraine Security Dialogue II at the Cannon House Office Building in Washington, DC.

...I have been asked to talk about the US relationship as it relates to Ukraine’s NATO aspirations, and I’m happy to do so. And let me start by noting that Ukraine’s aspirations to join NATO predate the current government, the current president – President Yushchenko. In fact, it was President Kuchma and people in his government who as far back as 2002 articulated Ukraine’s goal to integrate into Euro-Atlantic institutions, including, most notably, on this particular occasion, NATO. The current government and the new president – President Yushchenko have reaffirmed their commitment....

We’re actively engaged at NATO to help Ukraine achieve its NATO goals, including, I should note, support for [the] Membership Action Plan that Ukraine is interested in. Ukraine’s government, of course, should be in the driver’s seat, and allies will look to the government, the Ukrainian government, for positive progress on reform, and to reaffirm Ukraine’s interest in joining NATO. Without a doubt, the United States sees Ukraine’s future as an integrated member of all Euro-Atlantic institutions. And assuming that the new government that eventually emerges continues to pursue NATO membership as a goal, the United States will offer support and encouragement for as long as it takes. We are in this for the long haul. But again, let me stress that Ukraine must drive this process. The tone, the pace and the intensity of Ukraine’s relationship with NATO depend on the Ukrainian government and the Ukrainian people, and on Ukraine’s ability to meet NATO’s performance-based standards and criteria. And assuming Ukraine steps up to the plate and increases the tone, pace and intensity, the United States will do likewise. Ukraine has to do the difficult work – implement the reforms that are required and necessary in order for consideration to be given for membership. There are no shortcuts to NATO membership. Nor are there any guarantees. We can help, but we can’t and we should not try to do the heavy lifting and hard work for Ukraine.

One major hurdle Ukraine will have to overcome to be considered for membership is the low level of public support for joining NATO. This is an issue that does not apply to the MAP – the Membership Action plan. When I was in Ukraine recently, as well as in March, the numbers I was hearing for support for NATO were about 18-20% -- very low numbers suggesting that there is a lot of work to be done. And due to the political uncertainty from the elections Ukraine has yet to launch a large-scale public information campaign about NATO and the benefits of NATO membership. That’s work that still remains to be done.

There has been an extensive and robust cooperative relationship that exists currently between NATO and Ukraine, notwithstanding the political uncertainty that we have had over the past few months. At the working level, Ukraine and NATO have a very healthy relationship....

... So there has been very significant and very impressive progress made on a practical level between NATO and Ukraine. And it augurs well for future and deeper relations that Ukraine wants to have with NATO. And we value this practical cooperation, and we view Ukraine’s efforts to strengthen its ties with NATO and seek membership in the alliance as a benefit for NATO, for Ukraine, for the United States and for all of Ukraine’s neighbors. And despite the continuing progress at the practical level, the political level remains a challenge, and it remains a challenge as allies wait for Ukraine to form a government and for that government to state clearly its intentions with regard to NATO, and to continue on the reform track that has been launched over the past few years. Defense reform continues on a good pace, the political reform has changed in light of the revolution in 2004, but the economic reform is lagging and needs to be addressed. To be perfectly honest, the positive atmosphere at NATO after the successful conduct what were the freest and fairest elections in Ukraine this past March for the Rada has dissipated in the face of several factors – the continued infighting within the democratic circles in Ukraine, the delays and inability to form a government and, perhaps most troubling, most recently, the difficulty in conducting marine operations and exercises amid the troubles and anti-NATO protests in Crimea. Hopefully, the welcome news out of Kyiv that a coalition agreement has been reached will lead to the formation of a new government quickly that can rededicate Ukraine to its Euro-Atlantic integration course. When Ukraine is ready, the United States stands ready to help, and the United States will help with whatever government emerges from the coalition agreement. We stand ready to work with Ukraine. And we urge this new government to assemble a coherent, committed, democratic and reformist team to regain the momentum on important domestic and foreign policy priorities, such as deepening ties with NATO.

Now Russia, obviously, has a keen interest in Ukraine’s relationship with NATO, and we will continue to talk with the Russians and stress to them that closer ties between Ukraine and NATO need not come at the expense of Russia. No country, it’s worth remembering, has a veto over Ukraine’s NATO aspirations. The United States, working closely with our allies, will make sure that the enlargement process is transparent and that Russian concerns are heard, but won’t become an obstacle for what Ukraine wants to accomplish. We firmly believe that a prosperous, democratic and sovereign Ukraine, integrated into Euro-Atlantic institutions, is in everyone’s interest, including in Russia’s interest.

Ukraine has to do the hard work to tackle the reforms, and convince its public of the benefits of NATO membership, and the US and all of our allies in NATO are doing what we can to help, but Ukraine’s future in NATO is truly in Ukraine’s own hands.

Q & A

On anti-NATO protests in Crimea

… I will be perfectly honest with you and say that we were very disappointed by what happened and that the exercises were curtailed, the operations were curtailed was a reflection of the disappointment over what happened. We are still planning to move ahead with the Sea Breeze exercise, but that will be determined in large part by what happens with the legislation that’s necessary for any aspects of that. It is important that the Ukrainian government demonstrate its interest and seriousness in pursuing a deeper relationship with NATO not simply through rhetoric, but through action. And the actions in Crimea did not help. It was by no means an irreversible setback, but certainly not a positive step along the way…

On US-Ukraine-Russia triangle

… We don’t view our relationship with Ukraine through a Russia prism. We view our relationship with Ukraine as an important matter in and of itself. We view the success of Ukraine in becoming a vibrant, democratic, market-oriented member of the international community, fully integrated with the international community, as a goal in and of itself. And Ukraine, as I mentioned before, will decide its own future, including which organizations it wishes to join. Obviously, it will be up to those organizations to make that ultimate decision, but if Ukraine is interested in joining at least those organizations that the United States is a member of, we will be strongly supportive. We obviously do also want to have good relations with Russia, and the relationship with Russia has been marked by a combination of a pursuit of common interests, one of which you mentioned – the war against terrorism as well as non-proliferation, is also marked by some challenges in areas of concern that we have. And two broad areas, two main areas that we have deal with the internal trends in Russia, but also Russia’s policy toward the neighbors – Ukraine being the biggest, of course. And where we think we need to stand up and speak out and push back, we will. And we did follow quite closely what was happening in Crimea and did notice in fact that there were a few people involved that came from Russia. It did not go unnoticed....

Всі новини дня

Утриманням Саакашвілі влада Грузії відволікає увагу від проросійського курсу - депутатка Ясько

Члени Європарламенту під час акції протесту на підтримку ув'язненого екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі в Брюсселі, Бельгія, 2 лютого 2023 року. Фото: REUTERS/Yves Herman

"Подарунком Кремлю" назвала утримання грузинською владою Міхеїла Саакашвілі його громадянська дружина, народна депутатка України Ліза Ясько в інтерв'ю Голосу Америки. Крім того, Ясько вважає, що цією проблемою влада Грузії відволікає увагу від власного проросійського курсу, а також від того, що “не надає допомогу Україні під час війни та не вводить санкцій проти Росії”.

Депутати Європарламенту у четвер, 2 лютого, влаштували акцію протесту із закликом звільнити Саакашвілі - #freemisha #freesaakashvili - у Брюсселі.

А колишній посол США в Росії Майкл Макфол написав у статті для The Washington Post, що можлива “смерть Саакашвілі у в'язниці стала б перемогою Путіна і ударом по грузинській демократії”.

Смерть Саакашвілі у в'язниці стала б перемогою Путіна
Майкл Макфол

МЗС України 2 лютого опублікувало заяву-протест “щодо негуманного поводження із громадянином України Міхеїлом Саакашвілі, який утримується за ґратами в Грузії”. Президент України Володимир Зеленський під час прес-конференції у Києві показав фото виснаженого Саакашвілі з лікарні та заявив, що грузинська влада “повільно вбиває” його.

Фото: AP Photo/Efrem Lukatsky
Фото: AP Photo/Efrem Lukatsky

Український уряд закликав Грузію “негайно припинити знущатися над Міхеїлом Саакашвілі та передати його Україні”.

“Не грайтеся із життям людини заради політичної помсти”, - йдеться у заяві МЗС України.

Своєю чергою Держдеп США, відповідаючи на запит Грузинської служби Голосу Америки, повідомив: «Ми дуже уважно стежимо за лікуванням екс-президента Міхеїла Саакашвілі. Грузинський уряд зобов’язаний ставитися до Саакашвілі чесно та з гідністю, у тому числі, шляхом надання всього необхідного медичного та психологічного лікування... Грузинська влада має забезпечити захист прав людини для Саакашвілі та необхідну йому медичну допомогу».

Про роль Саакашвілі у грузинсько-російському протистоянні говорила нещодавно і Кондоліза Райс у інтерв’ю Українській службі Голосу Америки: “Ми зупинили російські амбіції взяти Тбілісі. Вони явно хотіли скинути Саакашвілі. Дозвольте мені скористатися цією нагодою, щоб звернутися до Грузії від імені Міші Саакашвілі, який хворий і перебуває під арештом. Я сподіваюся, що вони колись зрозуміють історичну роль і гуманітарні обставини цієї людини. Але ми зупинили їх у Тбілісі. Грузія залишилася незалежною державою”.

Натомість дружина політика і українська депутатка Ліза Ясько вважає, що на Заході недостатньо уваги приділяють ситуації Саакашвілі: “Так, посолка США у Грузії говорить, чуємо часто заяви і від інших посольств. Звичайно, хотілося б більше уваги від Заходу, бо через війну в Україні, кажу чесно, хоч це досить трагічно для нас, стало дуже важко боротися за увагу до питання життя і смерті Саакашвілі. Тому що про Грузію ніхто не думає”.

“Нам в Україні хочеться ще більше допомоги, ніж є наразі, але повинна бути увага і до Грузії, бо ми якщо не втратили, то втрачаємо її. Грузія зараз перебуває повністю під російським впливом”, - заявила Ясько в інтерв'ю Голосу Америки.

Вона наголосила, що “для Путіна Саакашвілі - це персональний ворог”.

Позиція Лізи Ясько про те, що світ через війну може не вгледіти інші агресивні дії Росії у регіоні співзвучна зі словами колишнього посла США в Росії Майкла Макфола у його колонці для видання The Washington Post.

“Оскільки світ справедливо зосереджений на варварській війні Володимира Путіна в Україні, російський лідер продовжує просувати свою дестабілізуючу, антидемократичну програму в інших місцях світу. Серед них є невелика, але стратегічно важлива країна Грузія”, - пише дипломат.

За його інформацією, Міхеїл Саакашвілі “наближається до смерті”. “Адміністрація Байдена та союзники не можуть цього допустити, – пише Макфол. – Зараз настав час для глобальної кампанії зі звільнення Саакашвілі - саме через його минулі заслуги у справі демократії на батьківщині”.

Макфол закликає президента Байдена “у тісній координації з іншими демократичними лідерами в Європі” терміново врятувати Саакашвілі: “З гуманітарних міркувань Байден та інші мають закликати президента Грузії помилувати Саакашвілі та дозволити йому виїхати до медичного закладу за межі країни — цього заходу вже вимагала Парламентська асамблея Ради Європи, яка також заявила, що Саакашвілі - політичний в'язень”.

“Я дуже не люблю, коли кажуть “якщо Саакашвілі помре у в'язниці, то це матиме катастрофічні наслідки для європейського майбутнього Грузії", - коментує Ясько. - Вважаю, що це неправильна фраза, бо, по-перше, він вже у такому стані, який протирічить усім європейським стандартам. Президент Зеленський сказав про це публічно, показав фотографії, нагадав, що Міхеїл є громадянином України, а у Грузії над ним знущаютсья тортурами у стилі сталінського часу”.

Саакашвілі не зацікавлений у встановленні істини, а натомість вживає заходів до самоушкодження, підбурений «зацікавленими сторонами» – його політичними прихильниками та командою захисту
Раті Брегадзе

“Мені дуже важко про це говорити, - каже громадянська дружина Саакашвілі. - Але якщо думати раціонально, то вони [уряд Грузії] вже довели його до такого жахливого стану, що він ніякої політичної чи фізичної небезпеки для них не створює. Тим не менш, вони все ще хочуть підтримувати міф про те, що він дуже небезпечний і його не можна випускати. А насправді це просто подарунок Кремлю”.

Тим часом міністр юстиції Грузії Раті Брегадзе наполягає, що Саакашвілі “завдає собі шкоди з власної ініціативи”.

На спеціальному брифінгу ввечері 1 лютого міністр юстиції заявив, що «в’язень Міхеїл Саакашвілі» робить «кроки до самоушкодження». Заяви про стан екс-президента Грузії він назвав «деструктивними діями радикальної опозиції для забезпечення своєї політичної життєздатності».

Саакашвілі на відеозв’язку із клініки під час судового засідання щодо його звільнення або відстрочення шестирічного ув’язнення через проблеми зі здоров’ям, Тбілісі, Грузія, 1 лютого 2023 р. Фото: REUTERS/Irakli Gedenidze
Саакашвілі на відеозв’язку із клініки під час судового засідання щодо його звільнення або відстрочення шестирічного ув’язнення через проблеми зі здоров’ям, Тбілісі, Грузія, 1 лютого 2023 р. Фото: REUTERS/Irakli Gedenidze

Переміщення Саакашвілі до лікарні міністр вважає “штучним нагнітанням емоцій” і цілеспрямованим зображенням “правомірних дій міністерства як неправомірні”. Брегадзе стверджує, що “фізіологічні показники ув'язненого - в межах норми”, у нього “не порушена функція ковтання” та “перешкод у харчуванні немає”. Він також повідомив, що пацієнт відмовився від внутрішньовенного введення поживних речовин та від токсикологічної експертизи у відповідь на заяви про отруєння.

Наразі їжу для Міхеїла Саакашвілі щодня приносить його мама. Ліза Ясько назвала “смішними” заяви про те, що Саакашвілі з власної волі споживає їжі менше, аніж необхідно для нормального функціонування організму.

Це робиться для того, щоб принижувати Саакашвілі і довести ситуацію до повного абсурду.
Ліза Ясько

“Це дуже смішно. Слова про те, що він “просто не поїв”, бо у нього депресія – це жахливо. І робиться для того, щоб його принижувати і довести ситуацію до повного абсурду”, - сказала Ясько.

Вона спілкується зі своїм громадянським чоловіком Міхеїлом листами, а також через маму і адвокатів. З їхніх слів дізналась, що “стан Міхеїла загрозливий, його організм не засвоює їжу через гастроентерологічні та неврологічні захворювання, що розвинулися вже під час ув'язнення через ставлення, отруєння і доведення його до лежачого стану”.

Листи Саакашвілі, опубліковані депутаткою Європарламенту Анною Фотигою.

Ліза Ясько також розповідає, що Саакашвілі має і діагноз певного ступеню деменції, погано розуміє, розмовляє і загалом є дуже слабким. За її словами, Саакашвілі відмовляється від внутрішньовенних вливань, бо не довіряє лікарям клініки, а його особистий лікар не може вже рік отримати дозвіл для візиту.

“Михайла не раз отруювали невідомими речовинами. Були моменти, коли його відключали за допомогою медикаментів, різними пігулками, так званим “лікуванням”, казали “от тобі таблетка”, а він після неї нічого не пам'ятав”, - розповідає Ясько.

"Наш українським омбудсмен також не отримує доступу до Саакашвілі, хоча це суперечить усім можливим нормам міжнародного права, бо він є український громадянин, і омбудсмен України повинен мати змогу відвідати його у будь-якій країні і будь-якій в'язниці”, - каже депутатка.

Грузинську владу вона винуватить у проросійській позиції: “Вони не допомагають Україні, навпаки звинувачують Україну у тому, що ми просимо їх допомогти нам зброєю, гуманітарно, вони взагалі нічого не роблять, жодних санкцій не вводять [проти Росії], але знищують Михайла у в'язниці і тим самим відволікають увагу від цих страшних речей. Їм це вигідно для власних внутрішніх політичних причин. Плюс є сусід, який не хоче, щоб Саакашвілі жив і був на волі”.

Грузинська президентка Саломе Зурабішвілі у інтерв'ю для видання "Блумберг" заявила стосовно Саакашвілі і міжнародної реакції на його утримання, що не думає, ніби "один випадок визначатиме наше європейське майбутнє".

Про Україну президентка Грузії Зурабішвілі в інтерв'ю "Голосу Америки" торік заявила, що "тотальної моральної солідарності" достатньо. А про санкції щодо Росії вона додала, що "ніхто не вимагає від нас національних санкцій проти Росії... Я не розумію, навіщо потрібно заздалегідь про щось заявляти".

Коментуючи звинувачення Грузії у проросійському курсі, прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі навпаки закликає Європу не підігрувати Москві, і в інтерв'ю грузинським ЗМІ каже, що "тільки Росія" "зрадіє", якщо ЄС не надасть Грузії статус кандидата.

Президент Зеленський, демонструючи фото Саакашвілі, запитує: “Грузія - вона за кого сьогодні? Керівництво: вони нейтральні? Або вони за Росію? Або вони просто проти України?”

З питанням “Куди рухається Грузія?” звертається і колишній помічник держсекретаря США та екс-посол США у Польщі Деніел Фрід.

«Грузія повинна чітко заявити, що не хоче конфлікту з Росією, але готова захищатися, – сказав він в інтерв'ю для Радіо Свобода. – Агресивна війна Росії проти України змусила кожну державу переосмислити безпеку, а особливо таку країну, як Грузія”.

“Для мене логічно і зрозуміло, що грузинський уряд уникає конфронтації з Росією і самим Путіним, коли Росія і Путін перебувають у такому агресивному режимі. Але я не думаю, що Грузія зміцнить свої міжнародні позиції, показуючи, що вона боїться Росії і роблячи те, що хоче Путін”, - каже Фрід.

Обидва колишні дипломати - Фрід і Макфол - застерігають, що “не дай Бог у Саакашвілі погіршиться здоров'я або він помре - це катастрофічно вплине на репутацію Грузії, ізолює її, протиставить Європі та США, послабить позиції Грузії, вона… стане більш вразливою для Росії. Уряд Грузії несе відповідальність. Тягар лежить на них”.

Натомість грузинський міністр юстиції Брегадзе заявив під час брифінгу: “Спеціальна пенітенціарна служба, медичний заклад і лікарі не можуть нести відповідальність за нанесення ув'язненим собі ушкоджень, у тому числі, за його відмову виконувати медичні приписи”.

"Саакашвілі не зацікавлений у встановленні істини, натомість «вживає заходів до самоушкодження, підбурений зацікавленими сторонами – його політичними прихильниками та командою захисту", - сказав Брегадзе.

Він також засуджує «політичну кампанію із завдання збитків іміджу держави», яка, за його словами, спрямована на те, щоб “ув'язнений уникав в'язниці шляхом самоушкодження”. Міністр пообіцяв «не реагувати поблажливо, оскільки це є небезпечним прецедентом, який може підбадьорити інших ув'язнених».

Понад те, міністр юстиції “в інтересах здоров’я ув’язненого” закликав “усі зацікавлені сторони негайно припинити підтримку самоушкодження Саакашвілі та перестати політизувати виконання вироку”.

“Міхеїлу потрібна допомога, це не нормально, що у країні європейського курсу відбувається таке з людиною. Все це використовується як шоу, щоб показати всім свої хворі страшні уявлення, відпрацьовуючи передусім російські наративи”, - зазначила Ліза Ясько.

Діями української влади депутатка задоволена. Каже, що знає “багато речей, які не є публічними”. “Але питання у тому, що дипломатія не працює з грузинською владою. Так само, як і з російською”, - каже Ліза Ясько. Разом із Міхеїлом Саакашвілі вони оприлюднили відеозапис про особисті стосунки після його арешту грузинськими правоохоронцями у 2021 році.

Міхеїл Саакашвілі повернувся з України в Грузію напередодні місцевих виборів восени 2021 року. Причиною його повернення політикиня Ясько називає “повністю романтичну ідею допомогти своєму народу”. “Але цю ідею було використано у своїх цілях різними силами, які його “заманили” й зробили все, щоб позбавити волі. Михайло дуже щирий, і він дуже довіряє людям. І, на жаль, пішов на це”, - поділилася вона власною версією подій, що передували арешту, в інтерв'ю “Голосу Америки”.

Фото з особистого архіву Лізи Ясько.
Фото з особистого архіву Лізи Ясько.

Росіяни готуються до «серйозної війни». Захід має надати всю допомогу, на яку спроможний – експерти на дискусії «Голосу Америки»

Панельна дискусія Голосу Америки. Ведуча – Мирослава Ґонґадзе, ГА; Джордж Баррос, експерт з геопросторової розвідки Інституту вивчення війни; Мелінда Герінг, старша наукова співробітниця "Атлантичної ради"; Руслан Петричка, керівник Української служби ГА

Минув майже рік з початку широкомасштабної російської агресії, Україна вистояла і виявилася значно сильнішою, ніж її вважали, та війна триває, і для того, щоб її виграти, українцям потрібна вся допомога, яку Захід спроможний надати, вважають експерти, яких зібрав «Голос Америки» на дискусію, присвячену Україні.

На розмову у вашингтонській студії, яку в прямому ефірі транслювали десятки партнерів американської телекомпанії у світі, зібралися експерти з українських питань – Джордж Баррос, експерт з геопросторової розвідки Інституту вивчення війни(ISW), Мелінда Герінг, старша наукова співробітниця "Атлантичної ради" та журналісти Руслан Петричка, очільник Української служби Голосу Америки і Мирослава Ґонґадзе, керівниця мовлення Голосу Америки у Східній Європі, яка модерувала розмову.

Росія попрацювала над помилками й готує новий наступ на Україну протягом наступних кількох місяців, вважає Джордж Баррос з Інституту вивчення війни.

«Після неодноразових невдач і поразок у Києві, а також у Харкові та Херсоні, росіяни нарешті вживають серйозних кроків, готуються до серйозної війни. Путін робить те, що мав би зробити перед тим, як розпочати вторгнення торік – ми бачимо, що росіяни зберігають свої сили, бо з 300 тисяч мобілізованих з вересня, близько 150 тисяч ще не в строю. Вони бережуть їх для цього», – каже військовий експерт.

Він зазначає, що росіяни переформатовують командування, про що свідчать останні призначення, намагаються відродити оборонно-промислову базу, перегруповують свої сили. За його словами, росіяни також використовують Білорусь як масивний навчальний полігон, де працюють білоруські інструктори, де є навчальні засоби, а також потенціал для переозброєння «дуже деградованої російської армії».

Як каже Баррос, росіяни готуються до можливої другої хвилі мобілізації незабаром, бо їхніх нинішніх сил не вистачає.

«Ми знаємо, що російські військові ламають зуби об захисників України. У складі бойових бригад звичайних російських військ більше немає бригад чи полків, які ще не воювали, немає свіжого підкріплення, тому росіянам, ймовірно, довелося покладатися на використання сил «Групи Вагнера», мобілізованих з в’язниць, і розраховувати на наступні хвилі мобілізації», – каже експерт.

Він застерігає, що попри свої проблеми, російська армія залишається потужною, і для того, щоб її подолати, українцям буде потрібна вся західна допомога, яку Україна може отримати.

Війна змусила українське суспільство «подорослішати» – Герінг

Війна змінила український політикум і українське суспільство, вважає Мелінда Герінг, старша наукова співробітниця "Атлантичної ради".

«Вперше, наскільки я можу пам’ятати, українські політики подорослішали, політичне життя в Україні виглядає зовсім по-іншому, люди знаходять спільну мову, вони більше не один на одного, і я думаю, що ця зрілість чудова, і сподіваюся, що вона триватиме», – каже дослідниця і додає, що між українцями досі лишається чимало розбіжностей.

«Україна – це жива слов’янська демократія, часами дика демократія, але це те, що робить Україну привабливішою. Я думаю, зараз всі зосереджені на тому, щоб виграти війну, і немає багато внутрішньої критики Володимира Зеленського. Він - герой світу. Він є Черчиллем нашого часу. Чи означає це, що кожне рішення, яке він ухвалює, є вірним? Абсолютно ні», – пояснює дослідниця.

Вона каже, що її турбує доля внутрішніх реформ України, зокрема, свобода преси, бо може статися так, що «Україна виграє війну, але може втратити мир».

Руслан Петричка, очільник Української служби Голосу Америки, додав, що українське суспільство на тлі війни стало особливо нетолерантним до зловживань владою, бо відчуває, що кожен такий випадок послаблює країну в час війни. Це, за його словами, особливо помітно у реакціях аудиторії на повідомлення Української служби Голосу Америки.

«Толерантність до помилок влади в українському суспільстві зараз дуже низька. Коли люди бачать приклади корупції, вони спалахують відразу – висловлюють свою думку, вимагають дій від влади. І я маю віддати належне правлячій партії в Україні, вони намагаються на це реагувати. Я бачу багато зусиль людей на місцях, політичних партій, громадянського суспільства, які намагаються розробити правила, нормативні акти, які посприяли розвитку України в довгостроковій перспективі», – каже керівник Української служби Голосу Америки.

Експерти додають, що Україну також помітно змінила реформа децентралізації, проведена ще перед війною – вона зміцнила українські громади та посилила довіру українців до місцевої влади, якої не було за радянських часів.

«Люди в Україні стають схожими на американців – люди у маленьких містах висловлюють свої зауваження місцевим мерам, у більших містах також вирішують проблеми з місцевою владою, не переносять всю вину на центральну владу і президента Зеленського», – каже Петричка.

Захід тримає українську армію «надголодь», не даючи вчасно потрібної зброї – Баррос

Успіхи України – це те, що не може пережити керівництво Росії, наголошують експерти. «Цілі Путіна не змінилися, він далі висловлює всі ті самі цілі щодо України, навіть якщо в нього немає можливостей їх досягти. А ми тримаємо Україну надголодь, не даючи їй достатньо зброї, щоб зупинити свою територію», – каже Джордж Баррос.

На його думку, зброя яку США відправили в Україну влітку, показала свою ефективність восени, коли за допомогою установок HIMARS та іншого озброєння українські війська звільнили Херсон та інші території України. Зараз, на думку експерта, немає причин для зволікання з танками Abrams та іншими видами зброї.

«Дайте українцям всю зброю, якої вони потребують, перед тим, як почнеться весняний наступ. Америка має очолити ці зусилля, Америка є лідером, Європа буде наслідувати. Досить дискусій про F-16, дайте їм їх, якщо ми хочемо, щоб вони виграли цю війну. Чим швидше ми надішлемо їм потрібне обладнання, тим швидше вони закінчать війну», – каже Мелінда Герінг.

Дослідниця вважає, що нинішня адміністрація президента Джо Байдена гідно зустріла виклик, який кинула Росія своєю агресією, але допомога, на її думку, надходить занадто повільно.

Ще одним великим викликом у найближчому майбутньому вона бачить реконструкцію України.

«Я хочу закликати Вашингтон серйозно поставитись до реконструкції. Я не можу знайти нікого у Вашингтоні, в уряді США, хто б хотів говорити про реконструкцію. Ставлення таке: ми виграємо війну, а Європа відновить Україну. Але це так не працює, ми є лідером вільного світу, поводьмося відповідно», – вважає Мелінда Герінг.

Міжнародні ЗМІ повідомляють з посиланням на офіційних осіб США, що американська адміністрація планує надати Україні ракети, які можуть вразити майже всі окуповані Росією регіони країни. Газета Wall Street Journal повідомляє, що пакет можуть оголосити уже в п'ятницю, 3 лютого, і йдеться про ракети GLSDB, які сягають на відстань 150 кілометрів, це більше, ніж в інших ракет, які досі отримувала Україна. Такі снаряди використовуються для поставлених раніше установок HIMARS.

У січні Великобританія, Німеччина та США ухвалили рішення щодо постачання в Україну важких бойових танків Challenger 2, Leopard 2 та M1 Abrams.

Однак, як зауважують оглядачі, інші обмеження залишаються. У понеділок Джо Байден заявив, що США не надсилатимуть в Україну військові літаки F-16. Раніше про ці обмеження заявили Велика Британія та Німеччина.

Зруйновані багатоповерхівки, відсутність газу, регулярні обстріли: в яких умовах живуть мешканці Лимана. Відео

Зруйновані багатоповерхівки, відсутність газу та регулярні обстріли – в таких умовах живуть мешканці деокупованого Лимана, що на Донеччині. У власних квартирах зараз мешкають одиниці, більшість людей живе в укриттях, куди перебрались ще протягом російської окупації, яка тривала з травня по жовтень.

Новий великий наступ Росія готує у найближчі пів року - ISW

Фото з відео, розповсюдженого міністерством оборони Росії 12 листопада 2022 р. (Russian Defense Ministry Press Service via AP)

Росія готується до нових наступальних дій в Україні, і планує провести їх на Луганщині у найближчі пів року. Такі прогнози озвучив експерт Інституту вивчення війни (ISW) Джордж Баррос в інтерв’ю Українській службі “Голосу Америки”.

За його словами, на підготовку до нового наступу вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії. “Росіяни зараз розгортають елементи, які раніше навчалися в Білорусі, наприклад, другу мотострілецьку гвардійську дивізію повертають назад до Росії та до України в Луганську область. Ми також знаємо, що росіяни розміщують там одні зі своїх найкращих підрозділів. Там працює 144-та мотострілецька дивізія і також деякі повітряно-десантні сили”, - розповів Баррос.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Аналітик прогнозує, що наступ, найімовірніше, відбудеться протягом наступних шести місяців. “Це наш поточний прогноз. Дехто повідомляв, що це може статися у найближчі два-три місяці. Єдина проблема з цією оцінкою полягає в тому, що якщо це дійсно так, ви знаєте, що весняний сезон дощів триває у квітні. І якщо росіяни підуть у наступ протягом наступних двох-трьох місяців, це означає, що сезон дощів, ймовірно, передчасно його завершить, бо росіяни будуть змушені взяти оперативну паузу на час дощового сезону”, - пояснив Баррос.

Він додав, що річка Сіверський Донець наразі є дуже надійною позицією для оборони українців. І тому росіяни хочуть спробувати накопичити сили з півдня Луганської області, щоб пройти на північ Донеччини. Водночас за даними Інституту вивчення війни, в Росії недостатньо бойових потужностей, тому вона змушена визначати пріоритетну територію для наступу, аби не розкидати сили.

“Ми зараз бачимо, що росіяни мають недоліки в бойовій потужності, та що вони не мають можливостей для проведення великого наступу одночасно на двох різних частинах театру бойових дій. Виглядає так, що росіяни здатні проводити великий наступ лише на одній ділянці фронту,” - сказав Баррос.

При цьому в американському Інституті вивчення війни вважають, що постачання танків допоможе Україні піти в контрнаступ і саме від швидкості логістики залежить можливість української армії проводити контрнаступальні операції.

Раніше, 31 січня, розвідка Міністерства оборони Великої Британії повідомила, що Росія прагне відтягнути українські сили від Бахмута, розвиваючи новий напрямок на Донеччині, але навряд чи досягне суттєвого оперативного прориву.

Воллес: Британські танки доставлять в Україну до літа. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:26 0:00

Пентагон: над США помітили китайську повітряну кулю-шпигунку

Повітряна куля, яку помітили над штатом Монтана 1 лютого 2023 року. Фото: Chase Doak/via REUTERS 

Сполучені Штати Америки відстежують ймовірно китайську повітряну кулю-шпигунку, помічену над повітряним простором США, заявив 2 лютого високопосадовець оборонного відомства.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

Посадовець сказав журналістам, що Пентагон має «високу впевненість», що це китайський висотний аеростат-розвідник, який пролетів над конфіденційними об’єктами для збору інформації.

Одне з місць, де помітили повітряну кулю, було над штатом Монтана, де розташовані 150 шахт міжконтинентальних балістичних ракет.

Чиновник, який говорив на умовах анонімності, сказав, що Пентагон вирішив не збивати повітряну кулю через ризик для людей на землі.

Більше

XS
SM
MD
LG