Спеціальні потреби


US Position on Ukraine's Accession to NATO

Excerpts of Remarks by Deputy Assistant Secretary of State for Europe and Eurasia David Kramer, Delivered on June 22, 2006, at the US-Ukraine Security Dialogue II at the Cannon House Office Building in Washington, DC.

...I have been asked to talk about the US relationship as it relates to Ukraine’s NATO aspirations, and I’m happy to do so. And let me start by noting that Ukraine’s aspirations to join NATO predate the current government, the current president – President Yushchenko. In fact, it was President Kuchma and people in his government who as far back as 2002 articulated Ukraine’s goal to integrate into Euro-Atlantic institutions, including, most notably, on this particular occasion, NATO. The current government and the new president – President Yushchenko have reaffirmed their commitment....

We’re actively engaged at NATO to help Ukraine achieve its NATO goals, including, I should note, support for [the] Membership Action Plan that Ukraine is interested in. Ukraine’s government, of course, should be in the driver’s seat, and allies will look to the government, the Ukrainian government, for positive progress on reform, and to reaffirm Ukraine’s interest in joining NATO. Without a doubt, the United States sees Ukraine’s future as an integrated member of all Euro-Atlantic institutions. And assuming that the new government that eventually emerges continues to pursue NATO membership as a goal, the United States will offer support and encouragement for as long as it takes. We are in this for the long haul. But again, let me stress that Ukraine must drive this process. The tone, the pace and the intensity of Ukraine’s relationship with NATO depend on the Ukrainian government and the Ukrainian people, and on Ukraine’s ability to meet NATO’s performance-based standards and criteria. And assuming Ukraine steps up to the plate and increases the tone, pace and intensity, the United States will do likewise. Ukraine has to do the difficult work – implement the reforms that are required and necessary in order for consideration to be given for membership. There are no shortcuts to NATO membership. Nor are there any guarantees. We can help, but we can’t and we should not try to do the heavy lifting and hard work for Ukraine.

One major hurdle Ukraine will have to overcome to be considered for membership is the low level of public support for joining NATO. This is an issue that does not apply to the MAP – the Membership Action plan. When I was in Ukraine recently, as well as in March, the numbers I was hearing for support for NATO were about 18-20% -- very low numbers suggesting that there is a lot of work to be done. And due to the political uncertainty from the elections Ukraine has yet to launch a large-scale public information campaign about NATO and the benefits of NATO membership. That’s work that still remains to be done.

There has been an extensive and robust cooperative relationship that exists currently between NATO and Ukraine, notwithstanding the political uncertainty that we have had over the past few months. At the working level, Ukraine and NATO have a very healthy relationship....

... So there has been very significant and very impressive progress made on a practical level between NATO and Ukraine. And it augurs well for future and deeper relations that Ukraine wants to have with NATO. And we value this practical cooperation, and we view Ukraine’s efforts to strengthen its ties with NATO and seek membership in the alliance as a benefit for NATO, for Ukraine, for the United States and for all of Ukraine’s neighbors. And despite the continuing progress at the practical level, the political level remains a challenge, and it remains a challenge as allies wait for Ukraine to form a government and for that government to state clearly its intentions with regard to NATO, and to continue on the reform track that has been launched over the past few years. Defense reform continues on a good pace, the political reform has changed in light of the revolution in 2004, but the economic reform is lagging and needs to be addressed. To be perfectly honest, the positive atmosphere at NATO after the successful conduct what were the freest and fairest elections in Ukraine this past March for the Rada has dissipated in the face of several factors – the continued infighting within the democratic circles in Ukraine, the delays and inability to form a government and, perhaps most troubling, most recently, the difficulty in conducting marine operations and exercises amid the troubles and anti-NATO protests in Crimea. Hopefully, the welcome news out of Kyiv that a coalition agreement has been reached will lead to the formation of a new government quickly that can rededicate Ukraine to its Euro-Atlantic integration course. When Ukraine is ready, the United States stands ready to help, and the United States will help with whatever government emerges from the coalition agreement. We stand ready to work with Ukraine. And we urge this new government to assemble a coherent, committed, democratic and reformist team to regain the momentum on important domestic and foreign policy priorities, such as deepening ties with NATO.

Now Russia, obviously, has a keen interest in Ukraine’s relationship with NATO, and we will continue to talk with the Russians and stress to them that closer ties between Ukraine and NATO need not come at the expense of Russia. No country, it’s worth remembering, has a veto over Ukraine’s NATO aspirations. The United States, working closely with our allies, will make sure that the enlargement process is transparent and that Russian concerns are heard, but won’t become an obstacle for what Ukraine wants to accomplish. We firmly believe that a prosperous, democratic and sovereign Ukraine, integrated into Euro-Atlantic institutions, is in everyone’s interest, including in Russia’s interest.

Ukraine has to do the hard work to tackle the reforms, and convince its public of the benefits of NATO membership, and the US and all of our allies in NATO are doing what we can to help, but Ukraine’s future in NATO is truly in Ukraine’s own hands.

Q & A

On anti-NATO protests in Crimea

… I will be perfectly honest with you and say that we were very disappointed by what happened and that the exercises were curtailed, the operations were curtailed was a reflection of the disappointment over what happened. We are still planning to move ahead with the Sea Breeze exercise, but that will be determined in large part by what happens with the legislation that’s necessary for any aspects of that. It is important that the Ukrainian government demonstrate its interest and seriousness in pursuing a deeper relationship with NATO not simply through rhetoric, but through action. And the actions in Crimea did not help. It was by no means an irreversible setback, but certainly not a positive step along the way…

On US-Ukraine-Russia triangle

… We don’t view our relationship with Ukraine through a Russia prism. We view our relationship with Ukraine as an important matter in and of itself. We view the success of Ukraine in becoming a vibrant, democratic, market-oriented member of the international community, fully integrated with the international community, as a goal in and of itself. And Ukraine, as I mentioned before, will decide its own future, including which organizations it wishes to join. Obviously, it will be up to those organizations to make that ultimate decision, but if Ukraine is interested in joining at least those organizations that the United States is a member of, we will be strongly supportive. We obviously do also want to have good relations with Russia, and the relationship with Russia has been marked by a combination of a pursuit of common interests, one of which you mentioned – the war against terrorism as well as non-proliferation, is also marked by some challenges in areas of concern that we have. And two broad areas, two main areas that we have deal with the internal trends in Russia, but also Russia’s policy toward the neighbors – Ukraine being the biggest, of course. And where we think we need to stand up and speak out and push back, we will. And we did follow quite closely what was happening in Crimea and did notice in fact that there were a few people involved that came from Russia. It did not go unnoticed....

Всі новини дня

Ердоган поговорив з лідерами Швеції та Фінляндії про їхні заявки на вступ до НАТО

Президент Туреччини Реджеп Ердоган. Фото зроблене 14 червня 2021 року, REUTERS/Yves Herman

Президент Туреччини Реджеп Ердоган провів телефонні переговори із лідерами Швеції та Фінляндії в суботу, 21 травня. Він також говорив із генеральним секретарем НАТО.

Ердоган повторив своє занепокоєння що Швеція та Фінляндія буцімто підтримують терористичні організації. Туреччина заявляє про те, що в Швеції і Фінляндії переховуються люди, пов’язані з Робочою Партією Курдистану (РПК), яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.

За словами Ердогана, Туреччина очікує від Швеції конкретних кроків для вирішення проблем. Він також заявив, що очікує зняття Швецією ембарго на експорт зброї, накладеного на Туреччину після вторгнення країни в Сирію в 2019 році. Прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон заявила, що вдячна за телефонну розмову і сподівається на зміцнення двосторонніх відносин із Туреччиною: «Швеція вітає можливість співпраці у боротьбі з міжнародним тероризмом, а також підтримує внесення РПК до списку терористів», - наголосила Андерссон.

Ердоган висловив занепокоєння щодо «відсутності боротьби із терористичними організаціями» і у ромові з президентом Фінляндії Саулі Нійністе. Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.

Нагадаємо, що раніше після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до Альянсу, попри деякі заперечення Анкари.

18 травня Швеція та Фінляндія подали заявки на членство в НАТО. Цей крок привітав президент США Джо Байден, прем'єр-мініcтр Канади, лідери інших країн.

Очікуються, як повідомляв Голос Америки, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Дивіться також: Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео

Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:10 0:00

"Мистецтво дарує життя": українських дітей привезуть на лікування до США

На фото: Максим Мельник, власник Sofia-A Gallery привіз на благодійний аукціон 35 творів українських художників. Український дім, Вашингтон, США 20 травня 2022.

Доброчинний аукціон зі збору коштів для дітей, які постраждали від війни в Україні, пройшов у п’ятницю, 20 травня, у приміщенні Українського дому у Вашингтоні.

На аукціоні українського сучасного мистецтва "Мистецтво дарує життя: Україна" виставили 35 творів українських художників, які до Вашингтона привезли київські галереї Sofia-A Gallery та Artfira Gallery.

«Приємна розмова» Віктора Чауса - перша картина, яку організатори виставили на аукціон. ЇЇ придбала віце-президентка Світового банку Стефані Фон Фрідбург. «Діти зображені на картині неймовірно красиві», - сказала Стефані, додавши, що українські діти також заслуговують на мирне життя.

«Приємна розмова» - Віктор Чаус
«Приємна розмова» - Віктор Чаус

За цю картину вона заплатила трохи вище $1000 - стартової ціни більшості виставлених робіт.

Згодом за деякі з творів розгорілася справжня боротьба. Організатори не сумніваються, що їм вдасться продати всі картини та зібрати щонайменше $100 000.

«Це допоможе привезти дітей до Америки на лікування: реабілітацію та протезування. Є підтримка як від Державного департаменту США, так і лікарень у Вашингтоні», - сказав представник Artfira Gallery Олесь Демко у коментарі Голосу Америки.

За інформацією Українського дому, майже 75% робіт Sofia-A Gallery вже продано. Решта - виставлені на віртуальний торг.

Мистецький аукціон - один з багатьох благодійних заходів, які проводяться в Українському домі з початку війни Росії в Україні, щоб допомогти зібрати кошти для постраждалих дітей і родин. "Ми бачимо, що через мистецтво, ми можемо це зробити значно швидише. Ми маємо гарний відгук", - сказала посолка України у США Оксана Маркарова.

Український дім також став офіційним партнером програми "United 24", яка має на меті "консолідувати міжнародні зусилля, спрямовані на надання підтримки Україні в захисті незалежності, територіальної цілісності та суверенітету."

Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Росія заборонила вʼїзд трьом покійним сенаторам США

Сенатор від Республіканської партії Джон Маккейн, нині покійний. Фото зроблене 7 червня 2017 року. AP/Susan Walsh

Росія заборонила вʼїзд для майже 1000 американців включно із президентом США Джо Байденом та віце-президенткою Камалою Гарріс у відповідь на американську підтримку України та санкції США проти Росії. Список громадян США, яким Росія заборонила вʼїзд було опубліковано в суботу, 21 травня, на сайті МЗС Російської Федерації. Офіційною причиною вказано "розпалювання русофобії".

Окрім президента США та віце-президентки вʼїзд у Росію заборонено для сина президента Хантера Байдена, держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса.

У списку з 963 американців, яким Росія заборонила вʼїзд, є також і колишні сенатори США - сенатори від Республіканської партії Джон Маккейн та Оррін Гетч, а також сенатор від Демократичної партії Гаррі Рід. Сенатор Маккейн загинув у 2018 році, сенатор Рід загинув у грудні минулого року, а сенатор Гетч – у травні цього року.

До списку також потрапив актор Морган Фріман. У російському МЗС заявили, що у вересні 2017 року Фріман записав відеозвернення «зі звинуваченням Росії у змові проти США та закликом до боротьби з країною».

Нагадаємо, шо у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму. Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем. У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.

Польща закликала розмістити постійні бази НАТО в країні 

Архівне фото: Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, 25 березня 2022 року REUTERS/Wolfgang Rattay/File Photo

Польський уряд заявив про готовність побудувати бази для розміщення сил НАТО. Про це сказав прем'єр-міністр країни Матеуш Моравецький на безпековому форумі у Варшаві.

"В країнах східного флангу НАТО мають бути створені постійні бази союзників, - вказав Моравецький у четвер. - Польща готова побудувати такі бази на постійній основі, включаючи для підрозділів легкої піхоти", - наводять слова польського посадовця ЗМІ.

Після вторгнення Росії до України, НАТО значно зміцнило східний фланг в основному за рахунок ротаційних сил. Цього тижня посол США в Польщі Марк Бржезінські заявив, що наразі 12 600 американських військових перебувають на базах в Польщі. В країні перебувають, або скоро надійдуть бойові американські танки M1A2 Abrams, артилерійські системи HIMARS та винищувачі F-35, заявив посадовець під час події в американському центрі Атлантична Рада цього тижня, передає агенція USNI.

Польща продовжує надавати Україні військову, гуманітарну та економічну допомогу. Цього тижня Польща надала Україні значну кількість запчастин та боєприпасів для винищувачів Міг-29, пише одне з провідних польських видань Onet.

Німеччина планує надати Україні перші зенітні системи Gepard в липні

Зенітна система Gepard під час тренувань німецької армії у Мюнстері, Німеччина. Фото зроблене 20 червня 2007 року. Reuters/Крістін Харісіус

У липні Німеччина передасть Україні перші 15 зенітних самохідних установок Gepard, призначених для прикриття сухопутних сил від повітряних атак, повідомило інформаційне агентство Reuters, посилаючись на заяву речника Міністерства оборони Німеччини.

Міністерка оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт повідомила про це міністрові оборони України Олексію Резнікову під час їхньої розмови по відеозв’язку, додав речник.

Gepard стануть одним із перших видів важких озброєнь, поставлених Німеччиною Україні. Раніше Берлін оголосив готовність передати Україні самохідні артилерійські установки.

Наприкінці квітня уряд Німеччини під тиском прихильників більш масштабної допомоги Україні вирішив виділити Києву сім самохідних артилерійських установок (САУ) і самохідні зенітні установки. Коли Україна отримає САУ, невідомо, хоча вже розпочалося навчання українських екіпажів, які воюватимуть на них.

Україна також має отримати достатньо боєприпасів для зенітних установок Gepard. У Німеччині їх зняли з озброєння кілька років тому. Значна їхня кількість перебуває в арсеналах Бундесверу.

Дивіться також: Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?

Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00