Спеціальні потреби

Актуально

Про перепони у боротьбі з оргзлочиннiстю

Днями у Вашингтоні почала свою роботу міжнародна програма обміну лідерами, фінансована Державним департаментом США. У рамках програми представники різних країн вивчають досвід боротьби з організованою злочинністю. Серед 19 учасників програми є і представниця України. Олена Шостко - доцент Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого люб'язно погодилась завітати до нашої студії. З нею розмовляла Мирослава Ґонґадзе.

МҐ: Проблема корупції і організованої злочинності в Україні є надзвичайно серйозною і багато різних програм працюють над її подоланням. З Вашої точки зору, чи можна організовану злочинність взагалі подолати, чи вона є частиною суспільного життя будь-якої країни?

ОШ: Безумовно, це дуже складна проблема. Майже всі країни стикаються з цією проблемою, але на мою думку, як, в першу чергу, кримінолога, можна зробити певні зусилля, які зменшать вплив організованої злочинності і корупції, як невід’ємної складової. Треба сказати, що ми маємо позитивний досвід багатьох країн, наприклад, Італії. Хоча кожний рік ми чуємо про якісь певні корупційні скандали, але це говорить про те, що в принципі є активність правоохоронних органів. З іншої сторони, коли ми бачимо, що в тих чи інших країнах говорять, що вона, наприклад, зменшується, а опитування людей свідчить про інше, то тоді виникає багато питань. Тому, безумовно, потрібні системні зміни. Це системне явище - організована злочинність, - яке вбудоване в економіку, вбудоване в політику; вона дуже сильно пов’язана з цим. Я би сказала стосовно українського законодавства і нашої системи правоохоронної, наших наукових досліджень, що, на жаль, до цього часу немає єдиного розуміння що таке організована злочинність. Ми можемо по-різному розуміти: науковці з однієї сторони, практичні працівники – з іншої, і наші громадяни – з третьої сторони. Тому потрібні наукові дискусії і конкурентні засади до вивчення цієї проблеми.

МҐ: Я думаю, що у людей, напевно, не виникає питання що таке організована злочинність. Практично кожен українець відчуває на собі в тій чи іншій мірі цю проблему. Все ж таки, чи є в Україні політична воля для подолання цієї проблеми, для боротьби з цією проблемою?

ОШ: Я би сказала – так. В порівнянні з тим періодом, який у нас був, в порівнянні з минулим режимом, то зараз ми бачимо, безумовно, політичну волю на вищому рівні. Але, все таки, цього замало. І цю політичну волю треба, скажімо так, підтримувати весь час з точки зору громадян. Тобто, громадяни повинні тиснути на державу і не тільки на першу особу, - наприклад, Президента, - а і на місцеві органи влади і на місцеві правоохоронні органи. Тому, Ви знаєте, велика проблема є, можливо, навіть, не на рівні центральному, а на рівні обласному, міському, районному. Тобто, ми, можливо, ще не бачимо тих людей, які займають перші позиції у різних правоохоронних органах, які би мали політичну волю до подолання цієї проблеми на своєму рівні. Вони чекають весь час якоїсь команди, якихось вказівок зверху.

МҐ: Як науковець, скажіть, будь ласка, в чому корінь організованої злочинності? Кожну проблему треба долати, починаючи з її кореня. То в чому корінь саме цієї проблеми?

ОШ: Корінь організованої злочинності ми можемо знайти в нашому радянському минулому. Оскільки це пов’язано з тією системою, яку ми мали раніше, дуже важко нам за рік щось змінити. Добре, що саме політична воля існує. Корінь є в тому, що політичні та економічні засади, інтереси, все, що ми мали в Союзі, ці номенклатурні зв’язки, вони не є подоланими зараз в Україні. Ми маємо цей тягар. Мені здається, тут треба діяти з двох сторін: ми повинні говорити, що наші депутати, Президент, прем’єр-міністр повинні мати політичну волю, але ми не можемо просто сидіти та спостерігати і думати, що хтось прийде і скаже, що завтра ви будете жити в такому суспільстві, де не буде організованої злочинності. Ми кожен день чуємо про якісь корупційні дії; ми, можливо, беремо участь в них, але ми цього не робимо і це є також наша вина.

МҐ: Скажіть, будь ласка, якщо б Ви писали план боротьби з організованою злочинністю, які були б найважливіші кроки, які потрібно було б зробити для того, щоб подолати цю проблему?

ОШ: Дуже важко сказати за ці п’ять хвилин, які ми маємо. Безумовно, це повинні бути дії підготовлення професіоналів, науковців. Ми повинні дослідити позитивний досвід, який мають інші держави, не говорити, що там також такі ж самі проблеми і у нас не гірше. Ні, на жаль, стосовно корупції в нас гірше, тому що в демократичних країнах існують демократичні інститути і система певна, яка не дозволяє службовцям вести себе тим чи іншим чином. Але також треба пам’ятати, що і не все залежить від системи кримінальної юстиції. Це тільки одна частина. Вона повинна бути спрямована на те, щоб у злочинців було більше шансів потрапити у в’язницю.

Всі новини дня

Джейк Салліван назвав атаку росіян на Запорізьку АЕС “тріщиною в ядерному фундаменті” світу 

"Російські війська безрозсудно атакували Запорізьку АЕС в Україні, найбільшу діючу атомну електростанцію в Європі, майже не хвилюючись про потенційні катастрофічні наслідки ядерного інциденту”, - сказав Салліван. Фото: AP/Andrew Harnik

Радник Білого дому з нацбезпеки Джейк Салліван розповів, як Росія “дестабілізує ядерний фундамент” світу. У промові на засіданні Асоціації з контролю над озброєнням в п’ятницю, 2 червня, Салліван згадав про атаку росіян на Запорізьку атомну електростанцію, які не зважали на “потенційні катастрофічні наслідки”.

“Як ми всі нещодавно бачили, деякі з основних тріщин у нашому ядерному фундаменті прийшли з Росії. Минулого року російські війська безрозсудно атакували Запорізьку атомну електростанцію в Україні, найбільшу діючу атомну електростанцію в Європі, і припинили її роботу, майже не хвилюючись про потенційні катастрофічні наслідки ядерного інциденту”, - сказав Салліван.

Салліван згадав, що Путін “незаконно призупинив виконання Росією нового договору СНО, що накладає обмеження на найбільш руйнівну зброю та арсенали”; вжив заходів для розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі; оголосив про вихід з Договору про традиційне озброєння в Європі. За словами Саллівана, це “забило останній цвях у труну угоди, яка колись була наріжним каменем європейської безпеки”.

Натомість росіяни роками “просувають розробки нових небезпечних ядерних можливостей, таких як крилаті ракети з ядерною енергією”, - наголосив Салліван.

“Дії Росії завдають ударів по системі контролю над ядерними озброєннями, яка склалася після Холодної війни”, - додав він.

На питання від аудиторії про те, як стримати ядерні амбіції Росії, Джейк Салліван сказав, що США не бачать потреби збільшувати власний ядерний потенціал.

“Сполученим Штатам не потрібно збільшувати наші ядерні сили, щоб перевищити чисельність наших конкурентів, аби успішно їх стримувати», — зазначив Салліван. Він зауважив, що Росія після призупинення дії нового СНО публічно зобов’язалася дотримуватися основних обмежень договору. За словами Саллівана, це “вказує на потенційну їх готовність продовжувати обмежувати стратегічні ядерні сили”.

Радник президента США з нацбезпеки додав, що США погодяться дотримуватись обмежень щодо ядерної зброї, встановлених у Новому договорі СНО до закінчення терміну його дії у 2026 році, якщо Росія зробить те саме.

Росія призупинила свою участь у Новому договорі СНО в лютому цього року. США назвали такий крок Кремля "юридично нікчемним".

Білий дім у четвер, 1 червня, оголосив про скасування віз для російських інспекторів ядерних об'єктів та скасовує стандартні дозволи для російських літаків входити у повітряний простір США. Як повідомили у Держдепі США, ці заходи є відповіддю на порушення Росією Нового договору СНО. США також припиняють обмін інформацією з Росією про статус або розташування ракет і телеметричними даними про тестові запуски. Проте Вашингтон продовжуватиме повідомляти Росію про проведення випробувальних запусків.

Експерти неурядової організації Nuclear Threat Initiative (NTI) вважають, що Росія пов'язує ймовірність повернення до Договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО) із двосторонніми відносинами між Вашингтоном і Москвою та із військовою допомогою США Україні у її захисті проти російської агресії.

Прем'єр-міністр Вірменії: Єреван не є союзником Москви у війні проти України

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян бере участь у розширеній зустрічі представників Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), що включає міністрів закордонних справ, міністрів оборони та секретарів рад безпеки, в Єревані, Вірменія, 23 листопада 2022 року.

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його країна не є союзницею Росії у війні в Україні, а Єреван стурбований впливом цієї війни на відносини з іншими країнами.

Вірменія є членом військового альянсу Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), який очолює Москва, та покладається на допомогу Росії у протистоянні зі сусіднім Азербайджаном за територію Нагірного Карабаху, що триває вже понад 30 років.

Однак в інтерв'ю чеському телеканалу CNN Prima News у Празі, 31 травня, Пашинян сказав, що членство Вірменії в міждержавних організаціях, які очолює Росія, створює думку на Заході, що Єреван є союзником Москви. Насправді це не так, сказав Пашинян, і російська влада також це розуміє.

"Ми не є союзниками Росії у війні з Україною. І ми відчуваємо цю війну, цей конфлікт – це тривога, тому що це безпосередньо впливає на всі наші відносини", – сказав Пашинян, додавши, що Вірменія відчуває себе затиснутою між двома сторонами.

"На Заході вважають, що ми союзники Росії... в Росії бачать, що ми їм не союзники у війні в Україні, а виходить, що ми нічиї союзники в цій ситуації, а значить, ми вразливі", - сказав він.

У Москві речник Кремля Дмитро Пєсков заявив у п’ятницю, що в Росії взяли до відома, як він висловився, цю "важливу заяву".

"Ми знаємо, що є певні нюанси у підході Вірменії до конфлікту навколо України. Ми їх враховуємо, знаємо, але при цьому продовжуємо розвивати наші союзницькі відносини з Вірменією", - цитує Пєскова агентство Reuters.

Російські оглядачі, близькі до Кремля, вважають, що Пашинян переорієнтовує зовнішню політику Вірменії "від дружби з Росією в обійми ворогів Росії". Деякі західні аналітики говорять, що в тому, що Вірменія заявила, що вона не є союзницею Росії у війні проти України, нема нічого дивного, бо "Москва не була союзницею Вірменії у другій війні за Нагірний Карабах", в результаті якої Азербайджану вдалося повернути собі частину територій, які раніше захопила Вірменія.

Вірменія та Азербайджан відновили переговори, спрямовані на досягнення мирної угоди щодо суперечки навколо Нагірного Карабаху, міжнародно визнаної частини Азербайджану, яка населена переважно етнічними вірменами.

У 2020 році Азербайджан повернув собі частину територій, втрачених під час першої війни на початку 1990-х років.

Чи можливий справедливий суд над воєнними злочинцями РФ без перемоги України у війні? Відео

У середу 31-го травня в сенатському Комітеті із Міжнародних відносин відбулись слухання, щодо притягнення до відповідальності росіян за їхні звірства в Україні. Доповідала на слуханнях посолка Держдепартаменту США з питань глобального кримінального правосуддя, Бет Ван Cкак.

Наталія і Яна Степаненки, які втратили ноги внаслідок удару по Краматорську, опанували протези у США. Відео

В квітні минулого року росіяни завдали ракетного удару по вокзалу в Краматорську, коли звідти намагались виїхати тисячі людей. Тоді загинула 61 людина і 126 отримали поранення. Поміж травмованих були мати і донька – Наталія та Яна Степаненки з Донеччини.

Ми зробили все можливе, щоб допомогти контрнаступу України – Білий дім

“Ми задовольнили потреби України у проведенні контрнаступу", - заявив координатор Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі. REUTERS/Evelyn Hockstein

Сполучені Штати, союзники і партнери зробили усе можливе, щоб допомогти Україні підготуватися до контрнаступу.

Про це заявив 2 червня під час спілкування з журналістами координатор Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі.

“Ми задовольнили потреби України у проведенні контрнаступу. А коли вони почнуть – це залежить від них самих. Але ми впевнені, що зробили все можливе, щоб підготуватися до цього”, - сказав Кірбі.

За його словами, йдеться не тільки про системи протиповітряної оборони, бронетехніку та артилерію, але і про боєприпаси і тренування військових.

“За останні кілька місяців ми виконали дуже багато роботи, щоб переконатися, що ми заповнили їхній [український - ред.] “список покупок” і що вони отримали те, що їм потрібно”, - додав Кірбі.

Посадовець також додав, що Сполучені Штати не підтримуватимуть заклики до негайного припинення вогню: "Чого ми не можемо і не будемо підтримувати, так це закликів до припинення вогню, які просто заморожують теперішні лінії й узаконюють захоплення території Росією. Це дозволило б Путіну зміцнити контроль над територіями, які він уже захопив. Це дало б йому час і можливість для перепочинку, переозброєння та, можливо, повторного нападу. Ми це не підтримаємо".

За словами Кірбі, це було б "неправильним сигналом не лише Путіну, але й агресорам у всьому світі".

Він наголосив, що Росія не подає жодних ознак готовності до того, щоб "працювати над досягнення миру та щиро брати участь у дипломатичному процесі".

Оскільки росіяни захищатимуться та можуть самі йти в атаку, то, за словами Кірбі, важливо готуватися до динамічних боїв і переконатися, “що ми динамічно готові продовжувати підтримувати” Україну у наступні тижні та місяці.

Кірбі нагадав про нещодавно оголошений новий пакет безпекової допомоги від Міноборони США вартістю до 300 мільйонів доларів.

У 39-й пакет безпекової допомоги (починаючи відлік з серпня 2021 року) входять системи ППО Avenger, додаткові боєприпаси для систем ППО Patriot та HIMARS, а також зенітні системи Stinger, засоби протитанкової боротьби та боєприпаси, включаючи десятки мільйонів боєприпасів до стрілецької зброї.

Дивіться також:

США оголосили новий пакет допомоги Україні. СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG