Спеціальні потреби

Актуально

Нова сутичка афганців з талібами. Є жертви

Афганська влада повідомляє, що місцеві сили безпеки вбили 19 бійців талібану і взяли в полон ще 17 осіб під час операції проти бойовиків у південній провінції Гільменд.

Представник губернатора цього регіону говорить, що двоє з полонених - бійці Пакистану. За його словами, афганська поліція розпочала операцію неподалік міста Лашкаргах, яке є столицею провінції Гільменд. Тим часом керована Сполученими Штатами коаліція розслідує два вибухи, які у суботу вчинили самогубці-смертники в південному афганському місті Кандагар. В результаті нападу загинуло восьмеро людей, серед яких були двоє солдатів з Канади. Більше 20 людей отримали поранення в цих терактах. Відповідальність за теракт взяли на себе таліби.

Всі новини дня

Вступ Молдови до ЄС не залежить від подій у Придністров’ї – Боррель

Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель і президентка Молдови Мая Санду під час зустрічі Європейської політичної спільноти у замку Мімі, Молдова, 1 червня 2023 р. REUTERS/Vladislav Culiomza

Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ Жозеп Боррель під час саміту Європейської політичної спільноти 1 червня в Молдові заявив, що Кишинів має чіткий шлях до вступу в ЄС, а перспективи євроінтеграції не залежать від ситуації у Придністров’ї.

Як повідомляє Радіо Свобода, Боррель порівняв ситуацію у молдавському Придністров’ї із Кіпром, якому територіальні суперечки не завадили вступити до ЄС.

“Шлях Молдови не залежить від того, що відбувається з Придністров’ям. Кіпр став членом ЄС, незважаючи на територіальну суперечку [з Туреччиною - ред.]. Молдова може зробити те саме”, - сказав Боррель.

За словами посадовця, країна “повинна працювати над реформами, щоб пройти шлях до інтеграції”.

Минулого року Молдова та Україна отримали запрошення розпочати переговори про членство в ЄС - нагадує Радіо Свобода.

Водночас видання цитує румунського президента Клауса Йоганніса, який на тому ж саміті заявив, що Румунія “не зможе військово захистити Республіку Молдова у разі ескалації війни в Україні” – через те, що Румунія входить у НАТО, а Молдова не має членства у Альянсі.

Йоганніс додав, що його країна допомагає збройним силам Молдови навчанням і обладнанням.

Жозеп Боррель у Twitter подякував президентці Молдови Маї Санду, “що зібрали нас тут” і написав: “Європі доводиться стикатися з кризами, породженими агресивною війною Путіна проти України”.

У саміті Європейської політичної спільноти беруть участь майже 50 лідерів європейських країн та інституцій ЄС, у тому числі президент України Володимир Зеленський. Як інформує сайт президента, проведено переговори з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.

Зеленський наголосив, що Україна “близька до виконання рекомендацій Європейської комісії для початку переговорів щодо вступу до Євросоюзу” та очікує на представлення в червні проміжної оцінки прогресу на шляху євроінтеграції.

Як повідомляв Голос Америки, президентка Молдови Мая Санду заявила напередодні, що саміт європейських лідерів в її країні цього тижня надішле непохитне послання про мир та засудить вторгнення Росії в сусідню Україну.

Видання Politico нагадує, що зустріч європейських лідерів у Молдові є символічним посланням для президента РФ Путіна, який вважає цю країну сферою свого впливу.

Молдова на час саміту закрила свій повітряний простір, а також перебуває під пильним спостереженням літаків НАТО на час проведення зустрічі.

НАТО "може виявляти літаки, ракети та безпілотники на відстані сотень кілометрів, що робить їх важливим засобом раннього попередження", — прокоментувала ситуацію речниця НАТО Оана Лунгеску, додавши, що "Молдова є близьким і давнім партнером НАТО".

Крім того, до місця зустрічі - замку Мімі - журналісти, наприклад, могли приїхати лише на двох спеціальних потягах, які відправилися туди із центрального залізничного вокзалу Кишинева.

Більшість лідерів не залишаться на ніч, воліючи звести потенційні загрозі до мінімуму, інформують джерела видання Politico.

Видання нагадує: російські солдати дислокуються лише за 50 кілометрів від столиці Молдови.

Пентагон замовив установки "Гепард" для України. Їх вироблять в Йорданії

Архівне фото: установка Німецьких збройних сил "Гепард", 2007 рік

Міністерство оборони США розмістило замовлення на виробництво систем протиповітряної оборони "Гепард" для України.

Контракт обсягом більше 118 мільйонів доларів виграла фірма з Флориди Global Military Products Inc, йдеться в повідомленні на сайті Пентагону. Виробництво відбуватиметься в Йорданії. Роботи має бути завершено до 30 травня 2024 року. Кількість замовлених установок не уточнюється. Кошти виділені в рамках Ініціативи США з безпекової підтримки України.

Україна вже отримувала установки "Гепард" від західних союзників. Німеччина надала Україні 34 самохідні установки "Гепард", включаючи приблизно 6000 снарядів. Передача ще 18 установок "Гепард" та 300 000 снарядів до них ще триває, йдеться на сайті Міноборони Німеччини.

Напередодні Пентагон оголосив про новий пакет безпекової допомоги вартістю до 300 мільйонів доларів, щоб Україна могла продовжувати захищати свою суверенну територію.

У 39-й пакет безпекової допомоги, який США виділили з серпня 2021 року, входять системи ППО Avenger, додаткові боєприпаси для систем ППО Patriot та HIMARS, а також зенітні системи Stinger, засоби протитанкової боротьби та боєприпаси, включаючи десятки мільйонів боєприпасів до стрілецької зброї, мовиться у повідомленні оборонного відомства США.

“Я дуже здивований, наскільки світові не байдужа Україна” – письменник та військовий Артем Чапай. Інтерв’ю

“Я відчув, що набагато краще бути не пасивною жертвою агресії, а активним діячем опору проти неї”, – так у інтерв’ю Голосу Америки український письменник та військовий Артем Чапай пояснив, чому навесні 2022-го добровольцем приєднався до армії українських захисників.

Від російських обстрілів в Києві загинула дитина – «у Міжнародний день захисту дітей»

Родич сумує біля мертвого тіла після російського удару по Києву, Україна, четвер, 1 червня 2023 р. Українські чиновники кажуть, що від останнього передсвітанкового ракетного удару Росії по Києву загинуло щонайменше троє людей, у тому числі двоє дітей.(AP Photo/Олексій Бабенко)

Серед трьох загиблих у Києві після нічного нападу на столицю України вранці четверга, була дитина, повідомляє столична влада. Щонайменше 10 людей було поранено уламками ракет.

Голова Київської міської військової адміністрації Сергій Попко заявив, що всі виявлені повітряні цілі були збиті українськими силами ППО, але падіння уламків призвело до втрат і руйнувань. За словами Попка, російські війська застосували тактичні ракетні системи наземного базування.

За попередньою інформацією, використовувалися крилаті та балістичні ракети, які мають велику швидкість польоту і залишають мало часу на попередження.

«Будьте особливо уважні – балістичні ракети летять дуже швидко. Час між сигналом про наліт і нальотом ракети – секунди! Тому готуйте все необхідне заздалегідь, щоб мінімізувати час на підготовку та вихід в укриття!» – закликав урядовець.

Напад на столицю змусив мера Києва Віталія Кличка скасувати всі заплановані святкові заходи з нагоди Міжнародного дня захисту дітей.

Свято було встановлено у 1949 році на Міжнародній демократична федерація жінок у Москві як Міжнародний день захисту дітей і досі відзначається 1 червня у багатьох колишніх комуністичних країнах.

Посолка Великої Британії у Києві Мелінда Сіммонс нагадала про це у своєму твіті: «У День дітей росіяни вбили дітей ракетним обстрілом у Києві, де я живу і працюю».

Тим часом посолка США Бріджит Брінк нагадала про допомогу, яку Вашингтон посилає Україні на тлі триваючих нападів.

«Поки Росія продовжує свої жорстокі атаки по всій Україні, Сполучені Штати продовжують свою підтримку, надавши додаткові $1,25 млрд прямої бюджетної підтримки для надавачів медичних послуг, освіти та екстреним службам», – твітує американська дипломатка.

Близько 1,3 мільйона українських дітей нині живуть у ЄС – заява Зеленського і фон дер Ляєн

Архівне фото від квітня 2022 року: українські діти з родинами в таборі для біженців поблизу Дніпра

Близько 1,3 мільйона українських дітей нині проживають у країнах Європейського союзу – про це йдеться у спільній заяві президента України Володимира Зеленського і президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн з нагоди Міжнародного дня захисту дітей.

«Директива про тимчасовий захист відіграла важливу роль у наданні цим переміщеним українським дітям негайного доступу до охорони здоров’я, освіти та інших соціальних систем у межах ЄС. Ми зобов’язуємося продовжувати забезпечувати належне зарахування їх до навчальних закладів та працювати над взаємним визнанням результатів їхнього навчання», – йдеться в заяві, яку цитує пресслужба Зеленського.

Лідери також засудили дії Росії, «агресивна війна» якої позбавляє українських дітей права на свободу, захист і безпеку.

«Ми рішуче засуджуємо незаконну депортацію та переміщення українських дітей, що поповнює список воєнних злочинів Росії. Ми наполегливо закликаємо Росію негайно припинити ці депортації, покласти край практиці так званого прискореного усиновлення та повернути цих дітей», – йдеться в документі.

Зеленський і фон дер Ляєн, які провели зустріч на полях другого засідання Європейської політичної спільноти 1 червня в Молдові, також наголосили, що війна чинить руйнівний вплив на всіх українських дітей, «часто залишаючи глибокі психологічні шрами».

«Нашим пріоритетом є забезпечення їхнього психічного здоров’я і ретельний моніторинг самопочуття. Тому ми зобов’язуємося створити спеціалізовану програму дистанційного навчання для педіатрів і медичного персоналу первинної ланки… Ми прагнемо надавати спеціалізовані реабілітаційні послуги дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах, як в Україні, так і у Європейському союзі. Ми також співпрацюватимемо над реалізацією комплексної Всеукраїнської програми ментального здоров’я та відповідної реформи», – заявили вони.

У заяві також йдеться про те, що Європейська комісія взяла на себе зобов’язання підтримати реформу охорони дитинства в Україні, виділивши 10 мільйонів євро.

Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, зокрема дітей, попри наявність свідчень і доказів цього.

Під час одного з останніх таких ударів Росії в ніч на 1 червня в Києві загинула дитина.

Загалом, за даними Офісу генпрокурора, станом на 1 червня в Україні через агресію Росії загинули щонайменше 484 дитини, 992 – поранені.

17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт голови Кремля Володимира Путіна через примусову депортацію дітей з окупованих територій України.

Більше

XS
SM
MD
LG