Спеціальні потреби

Актуально

Про місію ЄС на кордоні України та Молдови

43 мільйони євро втратила Україна за останні 9 місяців внаслідок контрабанди курячого м’яса через українсько-молдовський кордон. Про це повідомив голова Місії ЄС з надання прикордонної допомоги Молдові та Україні генерал Ференц Банфі.

Глава Місії зазначив, що фахівцями Місії Європейського Союзу на українсько-молдовському кордоні неодноразово фіксувались факти контрабанди партій курятини, спиртних напоїв та цигарок.

Генерал Ференц Банфі підкреслив, що «не хоче давати оцінку владі невизнаної придністровської молдавської республіки, але бюджет України внаслідок їхніх дій має значні втрати». Голова Місії ЄС з надання прикордонної допомоги Молдові та Україні наголосив на необхідності доопрацювання українського законодавства у частині, яка передбачає відповідальність за перевезення контрабандних вантажів через кордон. Генерал Банфі зазначив, що був «приємно здивований» роботою української митної служби, хоча гостро відчувається недостатнє технічне обладнання і матеріальне фінансування. Він наголосив на недоліках у рішеннях судових органів України у справах, які стосуються фактів контрабанди через кордон.

Голова Місії ЄС з надання прикордонної допомоги Молдові та Україні навів приклад, коли на молдовському кордоні були затримані 18 тонн контрабандного м’яса, але за рішенням Роздільнянського районного суду в Одеській області, партію м’яса повернули у Придністров’я після трьохмісячного зберігання:

«Влада невизнаної придністровської республіки, реагуючи на рішення суду, салютувала контрабандистам», - сказав генерал Ференц Банфі, наголосивши на необхідності збільшення штатів прикордонних та митних служб на українсько-молдовському кордоні та зміцнення їх матеріально-технічної бази. «Успіхи контрабандистів пов’язані перш за все з послабленням контролю на кордоні».

«Тепер подумайте, які думки приходили в голову митникам і прикордонникам, які були раді дослідити справу і раділи від результатів свої роботи. Вони доклали чимало зусиль. Але, наприкінці побачили, що жодного результату це не мало», - йдеться в заяві Ференца Банфі.

Голова Місії ЄС з надання прикордонної допомоги Молдові та Україні Ференц Банфі відвідав контрольно-пропускний пункт «Платонове», де у підрозділі офісу нині працює 10 осіб. Це громадяни Великобританії та Польщі. Під час зустрічі з місцевими журналістами він висловив надію на поглиблення співпраці Місії з прикордонними та митними службами України і Молдови. На його думку, саме нові митні правила, які діють нині на кордоні двох країн, сприяють контрольованості ситуації:

«Це великий крок на шляху розвитку прикордонних митних служб. Не вдоволеною стороною є перш за все контрабандисти, всі, хто одержує від контрабанди значні прибутки».

Місія ЄС з надання прикордонної допомоги Молдові та Україні розпочала свою діяльність 30 листопада минулого року. Вона є консультативним і технічним органом. Нині штат Місії нараховує 158 осіб з 16 країн ЄС і трьох країн СНД.

Всі новини дня

Правляча партія Швеції висловилася за вступ країни до НАТО

прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон

Правляча соціал-демократична партія Швеції заявила у неділю, що підтримує вступ країни до НАТО.

Внаслідок вторгнення Росії в Україну у Швеції сформувалася значна парламентська більшість на користь членства в альянсі, і Швеція готова відмовитися від вступу до НАТО, яка переважала протягом десятиліть опозиції.

Оскільки Фінляндія вже подала свою заявку, прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон тепер майже впевнена, що офіційна заявка Стокгольма буде подана протягом кількох днів.

«Правління партії на своєму засіданні 15 травня 2022 року вирішило, що партія працюватиме над тим, щоб Швеція подала заявку на членство в НАТО», – йдеться у заяві соціал-демократів.

Уряд Фінляндії оголосив у неділю, що подає заявку про приєднання до НАТО, повідомляє СNN. Це рішення було оголошено під час прес-конференції президента Фінляндії Саулі Нііністо та прем’єр-міністерки Санни Марін. Рішення уряду має бути ухвалене парламентом країни перед тим, як Фінляндії може офіційно подати заявку на членство в Альянсі.

Під час спільної з президентом Нііністо недільної прес-конференції прем’єрка Фінляндії Марін заявила, що вступ до НАТО посилить безпеку країни та збільшить її потужність.

НАТО раніше привітало можливе членство Фінляндії та Швеції в Альянсі. Президент США Джо Байден в п'ятницю поспілкувався телефоном з лідерами двох країн. Під час розмови лідери підкреслили підтримку України у війні, президент США також наголосив на політиці "відкритих дверей" НАТО і праві Фінляндії та Швеції обирати власне майбутнє, міжнародну політику та формати безпеки, заявили в Білому домі.

Лідер меншості в Сенаті Макконел закликав Байдена визначити Росію спонсором тероризму

Лідер республіканської меншості в Сенаті Мітч Макконел

Лідер республіканської меншості в Сенаті Мітч Макконел закликав президента Байдена визначити Росію спонсором тероризму, що позбавило б її суверенного імунітету, який не дозволяє подавати проти країни цивільний позов про відшкодування збитків.

«Я думаю, це хороша ідея, і б це підтримав. Президент може зробити це самостійно, і я б закликав його це зробити», - сказав сенатор, перебуваючи в Стокгольмі.

Напередодні у суботу Макконел та сенатори-республіканці Сьюзен Коллінз, Джон Баррассо та Джон Корнін зустрілись у Києві з президентом Зеленським.

Макконел сказав, що він завірив президента Зеленського, що «підтримка України у війні проти росіян є двопартійною, і що «подавляюча більшість» зосереджених на національній безпеці республіканців підтримують протидію України російському вторгненню попри критику щодо допомогового пакету Україні на суму 40 мільярдів доларів з боку деяких однопартійців. «Ця неприхована агресія не повинна продовжуватись. Я хочу запевнити їх, що Конгресі існує дуже, дуже широка підтримка для продовження боротьби», - сказав Макконел.

Минулого тижня у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму.

Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем.

У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.

“Це визнання (країни-спонсора тероризму - ред.) буде важливим в американському законодавстві. Є лише чотири країни, які мають таке визнання: Куба, Сирія, Іран та Північна Корея. Ми намагаємося включити до цього списку Росію, щоб вона була п’ятою. Це компанія, з якою її (Росію) треба асоціювати. Це тоталітарні режими, І вони не несуть добра”, - заявив під час презентації резолюції її співавтор, сенатор від Республіканської партії Ліндсі Грем.

Як раніше повідомляв "Голос Америки", відповідно до пояснень на сайті Держдепартаменту, “держави-спонсори тероризму” - це ті, які неодноразово надавали підтримку актам міжнародного тероризму та визначаються відповідно до трьох законів США: розділу 1754(c) закону про дозвіл на національну оборону, розділу 40 закону про контроль експорту зброї та розділу 620A закону про іноземну допомогу.

“Держави-спонсори тероризму” підпадають під чотири основні категорії санкцій: обмеження на іноземну допомогу від США, заборону на експорт і продаж оборонної продукції; контроль за експортом товарів подвійного використання, а також – під різні фінансові та інші обмеження.

Також передбачаються додаткові санкції, які карають осіб і країни, які співпрацюють із “державами-спонсорами тероризму”.

Сенат США може проголосувати за виділення 40 мільярдів доларів Україні у середу - лідер республіканців після візиту до Києва

Група сенаторів-республіканців на чолі із Мітчем Макконнеллом зустрічається із президентом України Володимиром Зеленським під час візиту до Києва, 14 травня 2022. Ukrainian Presidential Press Service/REUTERS

Лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл заявив у неділю, що він очікує прийняття законопроекту про виділення 40 мільярдів доларів Україні у середу після відповідного процедурного голосування у понеділок.

"Ми очікуємо застосувати cloture (парламентську процедуру, що згортає подальші дебати з питання до 30 годин й дозволяє перейти до голосування - ГА) - сподіваюсь, із відчутною перевагою (голосів "за" - ГА), що допоможе нам затвердити допомогу у середу", - повідомив Макконнелл зі Стокгольма, куди він приїхав після суботнього візиту до Києва.

Як Голос Америки повідомляв у четвер 12 травня, сенатор-республіканець із штату Кентуккі, Рендал Пол одноосібно заблокував пришвидшену процедуру розгляду нового пакету допомоги для України. Сенатор вніс проект поправки до законопроекту, пропонуючи створити посаду окремого інспектора, який би перевіряв виділення коштів в рамках цього пакету.

При цьому речник Пентагону Джон Кірбі у п’ятницю заявив, що якщо законопроект не буде прийнято до наступного четверга 19 травня, це може вплинути на можливість США безперебійно надавати військову допомогу Україні, а сенатор-демократ Кріс Кунс заявив, що "затримка на тиждень буде шкодити обороні України".

У статті використано матеріали Reuters

Блінкен висловив упевненість, що Фінляндія та Швеція будуть в НАТО

Держсекретар США Ентоні Блінкен

Після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до альянсу, попри деякі заперечення Анкари.

«Я не хочу характеризувати конкретну розмову, яка у нас відбулася, ні з міністром закордонних справ Туреччини, ні в рамках самих сесій НАТО, але можу сказати таке: я чув майже за всіма напрямами, дуже сильну підтримку приєднання до альянсу (Швеції та Фінляндії – ред.)», – сказав Блінкен.

Заперечення Туреччини щодо Швеції викликані передусім тим, що вона вважається поблажливою до Робочої партії Курдистану, яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що готовий обговорити це питання як з Фінляндією, так і Швецією, а також з іншими країнами НАТО.

Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що її країна та інші країни ясно дали зрозуміти, що готові прискорити процес ратифікації для Фінляндії та Швеції.

Уряд Фінляндії оголосив у неділю, що подає заявку про приєднання до НАТО, повідомляє СNN. Це рішення було оголошено під час прес-конференції президента Фінляндії Саулі Нііністо та прем’єр-міністерки Санни Марін. Рішення уряду має бути ухвалене парламентом країни перед тим, як Фінляндії може офіційно подати заявку на членство в Альянсі.

«Ми надіємось, що парламент схвалить рішення подати заявку на членство в НАТО. У наступні дні. Воно буде базуватись на потужному мандаті, з підтримкою президента республіки. Ми підтримували тісний контакт щ урядами країн НАТО та самим НАТО», - сказала Марін під час прес-конференції.

«Ми близькі партнери з НАТО, але це історичне рішення приєднатись до НАТО, і надіюсь, що ми приймемо це рішення разом», - додала вона.

Очікується, що 16 травня скандинавська країна Швеція зробить аналогічну заяву.

Президент США Джо Байден в п'ятницю поспілкувався телефоном з лідерами Фінляндії та Швеції. Під час розмови лідери підкреслили підтримку України у війні, президент США також наголосив на політиці "відкритих дверей" НАТО і праві Фінляндії та Швеції обирати власне майбутнє, міжнародну політику та формати безпеки, заявили в Білому домі.

Уряд Фінляндії офіційно оголосив про рішення подати заявку на членство в НАТО

Президент Фінляндії Саулі Нііністо та прем’єр-міністеркиа Санна Марін

Уряд Фінляндії оголосив у неділю, що подає заявку про приєднання до НАТО, повідомляє СNN. Це рішення було оголошено під час прес-конференції президента Фінляндії Саулі Нііністо та прем’єр-міністерки Санни Марін. Рішення уряду має бути ухвалене парламентом країни перед тим, як Фінляндії може офіційно подати заявку на членство в Альянсі.

«Ми надіємось, що парламент схвалить рішення подати заявку на членство в НАТО. У наступні дні. Воно буде базуватись на потужному мандаті, з підтримкою президента республіки. Ми підтримували тісний контакт щ урядами країн НАТО та самим НАТО», - сказала Марін під час прес-конференції.

«Ми близькі партнери з НАТО, але це історичне рішення приєднатись до НАТО, і надіюсь, що ми приймемо це рішення разом», - додала вона.

У суботу президент Нііністо подзвонив Путіну, щоб повідомити про наміри Фінляндії приєднатись до НАТО. Путін назвав рішення Фінляндії «помилкою».

Застереження щодо вступу Фінляндії та Швеції висловила і Туреччина, яка є членом Альянсу. Речник турецького президента в суботу заявив Reuters, що Туреччина не намагається блокувати вступ Фінляндії та Швеції, але хоче, щоб міркування безпеки інших країн враховувались.

НАТО раніше привітало можливе членство Фінляндії та Швеції в Альянсі. Президент США Джо Байден в п'ятницю поспілкувався телефоном з лідерами двох країн. Під час розмови лідери підкреслили підтримку України у війні, президент США також наголосив на політиці "відкритих дверей" НАТО і праві Фінляндії та Швеції обирати власне майбутнє, міжнародну політику та формати безпеки, заявили в Білому домі.

Під час недільної прес-конференції прем’єрка Марін заявила, що вступ до НАТО посилить безпеку країни та збільшить її потужність.

В матеріалі використані джерела CNN та CNBC

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG